Постанова від 12.03.2025 по справі 910/13158/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2025 р. Справа№ 910/13158/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О.

представники:

від позивача: Гудима Т.В. в режимі відеоконференції

від відповідача: Руденко С.О. в режимі відеоконференції

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.12.2024

у справі № 910/13158/24 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південрембуд"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 372 565,90 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південрембуд" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (відповідача) про стягнення 372 565,90 грн, з яких: 367 060,00 грн основного боргу та 5505,90 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № ПР/П-24292/НЮ від 30.05.2024.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 у справі № 910/13158/24 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південрембуд" заборгованість - 367 060,00 грн, інфляційні втрати - 5505,90 грн та судовий збір - 5588,49 грн.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 у справі № 910/13158/24, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції:

- не взято до уваги те, що доводи відповідача стосовно нікчемності договору, що на переконання останнього, свідчить про відсутність підстав для стягнення з нього грошових коштів за вказаним вище договором;

- через нікчемність договору, зроблений безпідставний висновок про необхідність надання у даному випадку доказів пред`явлення претензій щодо якості виконаних робіт.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач наголошує на тому, що відповідач без зауважень підписав акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2024, форми № КБ-2в, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та виткати за липень 20224 форми № КБ-3 по об`єкту будівництва: Ремонт асфальтобетонного покриття на підходах до переїзду структурного підрозділу служби колії регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" м. Новомосковськ ДК-021-2025-45230000-8 - "Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь".

При цьому, позивач зазначає, що встановлення обставин відповідності чи невідповідності умов договору вимогам чинного законодавства виходить за межі заявлених вимог та не входить до предмету доказування у даній справі.

Також позивач вказує на те, що відповідачем не надано доказів пред`явлення позивачу відмови від підписання акту за липень 2024 за виконані за договором роботи та не надано доказів пред`явленні претензій щодо якості виконаних робіт.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2025, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 у справі № 910/13158/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13158/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 у справі № 910/13158/24 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено докази сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 у справі № 910/13158/24; розгляд апеляційної скарги призначено на 12.03.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 задоволено заяви представників позивача та відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 910/13158/24.

В судове засідання, яке відбулося 12.03.2025 представники позивача та відповідача брали участь в режимі відеоконференції та підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

30.05.2024 між позивачем (підрядником) та відповідачем (замовником) укладено договір (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого підрядник з власних матеріалів зобов`язується за завданням замовника виконати роботи по ремонту асфальтобетонного покриття на підходах до переїзду структурного підрозділу служби колії регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" м. Новомосковськ, та здати в установлений договором строк закінчені роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи у відповідності до умов даного договору.

Обсяг та характер робіт, використаних матеріалів, передбачених у п. 1.1 даного договору, визначається твердою договірною ціною, узгодженою сторонами, яка є невід`ємною частиною даного договору та підставою для взаємних розрахунків (додаток № 1) відповідно до вимог Настанови з визначення вартості будівництва (за наказом Мінрегіону № 281 від 01.11.2021 ((пункт 2.1 договору)).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що вартість за цим договором всіх доручених робіт та матеріалів, що використовувалась підрядником становить 367 060 грн з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 3.2 договору, оплата за виконані роботи здійснюється замовником по факту виконання робіт на підставі підписаних актів (за формою № КБ-2в), довідок (за формою № КБ-3) на 45-й календарний день за умови реєстрації контрагентом податкової накладної в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Виконання робіт проводиться протягом строку дії договору тільки на підставі надання письмової рознарядки замовником, яка вважається дозволом на виконання робіт та є підтвердженням готовності замовника до приймання робіт (п. 4.1 договору).

Пунктом 20.1 договору термін його дії: з моменту підписання до 31.12.2024.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами підписано без зауважень та претензій:

- акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2024 на суму 367 060 грн форми № КБ-2в;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 367 060 грн за липень 2024 форми № КБ-3 по об`єкту будівництва: Ремонт асфальтобетонного покриття на підходах до переїзду структурного підрозділу служби колії регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" м. Новомосковськ ДК-021-2015- 45230000-8 - "Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь".

Позивач у позові зазначає, що ним у відповідності до умов укладеного договору та вимог Податкового кодексу України за правилом першої події 08.07.2024 зареєстрована податкова накладна № 14 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, враховуючи зміст п. 3.2 договору, строк оплати виконаних робіт є таким згідно доводів позивача є таким, що настав 23.08.2024.

Позивачем було направлено відповідачу досудову вимогу № 278 від 26.08.2024 з проханням сплатити протягом 5 календарних днів з дати отримання досудової вимоги суму боргу. Зазначена досудова вимога була отримана та проігнорована відповідачем.

Спір у даній справі виник, у зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості на підставі якої позивачем було нараховано відповідачу інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 у справі № 910/13158/24 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південрембуд" заборгованість - 367 060,00 грн, інфляційні втрати - 5505,90 грн та судовий збір - 5588,49 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він договором підряду (виконання робіт).

За умов ч. 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як вірно встановлено судом першої інстанції вище, роботи за договором на суму 367 060,00 грн позивачем виконано належним чином, а відповідачем такі роботи прийнято шляхом підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2024 на суму 367 060,00 грн форми № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 367 060,00 грн за липень 2024 форми № КБ-3.

На виконання умов п. 3.2 договору позивачем 08.07.2024 зареєстровано податкова накладна № 14, що відповідно підтверджує настання у відповідача за договором строку з оплати на 45-й календарний день по факту виконання робіт, а саме у строк до 22.08.2024.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу зазначеного вище та з огляду на відсутність доказів здійснення відповідачем оплати, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог в частині стягнення суми основного боргу - 367 060,00 грн.

Доводи відповідача стосовно нікчемності договору, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки встановлення обставин відповідності чи невідповідності умов договору вимогам чинного законодавства виходить за межі заявлених вимог та не входить до предмету доказування по даній справі.

При цьому, судова колегія зазначає, що порядок пред`явлення претензій щодо недоліків виконаних підрядником робіт за договором встановлено у 4 розділі останнього, який відповідачем не було дотримано, так як належні докази не надано до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 853 Цивільного кодексу України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

В силу вимог ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів пред`явлення позивачу відмови від підписання акту за виконані за договором роботи чи то доказів пред`явлення претензій щодо якості виконаних робіт, акт за липень 2024 за договором чинний, заперечення відповідача в цій частині є безпідставними та недоведеними належними та допустимими доказами, що в свою чергу, виключає прийняття таких доводів сторони.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За правилами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині строків здійснення оплати за виконану позивачем роботу чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання у зв`язку з чим здійснені позивачем нарахування інфляційних втрат в розмірі 5505,90 грн є правомірними та такими, що не порушують прав відповідача, а відтак підлягають стягненню.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу твердження є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Отже, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Таким чином, за результатами апеляційного перегляду, судовою колегією не встановлено неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час винесення оскаржуваного рішення і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у апеляційній скарзі, колегія суддів теж не вбачає, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, які знаходяться у матеріалах справи, а тому рішення місцевого господарського суду в даній справі відповідає чинному законодавству України, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 у справі № 910/13158/24 - без змін.

Матеріали справи № 910/13158/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повна постанова складена 17.03.2025.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко