Рішення

від 18.03.2025 по справі 909/158/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/158/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. секретар судового засідання Попович Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛАН» вул. І. Макуха, буд. 41 А, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати в сумі 71 744 грн 53 коп.

представники не з"явились

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківська міська рада звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Полан" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 71744,53 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує на той факт, що відповідач, набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою, договір оренди не уклав, орендні платежі за володіння та користування земельною ділянкою не сплачував. Відтак, позивач вважає, що відповідач, за період з 20.06.2022 по 31.12.2023, зберіг без достатньої на те правової підстави кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності.

Згідно зі ст. 252 ГПК України суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (ухвала про відкриття провадження від 18.02.2025).

У судове засідання представники сторін не з"явились.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу. За приписами ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 17 Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

В п.37 Положення про ЄСІТС передбачено, що підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС).

Ухвала про відкриття провадження у справі від 18.02.2025 була внесена до АСДС та автоматично направлені в електронний кабінет відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в електронній формі до електронних кабінетів сторін в підсистемі "Електронний суд" та доставлена 19.02.2025, що підтверджується довідкою, сформованою в автоматизованій системі документообігу суду. Отже, відповідач належним чином повідомлявся про розгляд цієї справи.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, відзиву на позов до суду не надавав, у судове засідання не з`явився, про поважність причин не прибуття в судове засідання суд не повідомляв, жодних клопотань не надавав.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до ст. 12, 83 Земельного кодексу України, Положення про департамент комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради в редакції від 10.06.2022 р. № 101-25, Порядку добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної власності Івано-Франківської міської територіальної громади затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 10.06.2022р. № 99-25 Департаментом комунальних ресурсів та сільського господарства було проведено обстеження земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:20:005:0242, що розміщені на вул. І. Макуха, 41А в м. Івано-Франківськ.

За результатами проведеного обстеження земельної ділянки складено акт обстеження земельної ділянки №74 від 15.08.2023року. В процесі підготовки документів до обстеження, збору необхідної інформації та проведення обстеження встановлено наступне.

Земельна ділянка використовується для обслуговування нежитлових приміщень ТОВ «Полан».

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ПОЛАН» на час обстеження не перебуває в стані припинення.

Відповідно до даних з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номер довідки 340294772 від 25.07.2023 р.), ТОВ «ПОЛАН» (код ЄДРПОУ 25064030) на праві приватної власності належить нерухоме майно - адміністративно-виробничі приміщення, що розміщені за адресою м. Івано-Франківськ, вул. І. Макуха 41а (реєстраційний номер майна: 13940588). Право власності зареєстроване 23.02.2006р. на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області №15/347 від 26.01.2006 р.

Земельна ділянка, на якій здійснювалося обстеження за актом №74, сформована та їй присвоєно кадастровий номер 2610100000:20:005:0242. Земельна ділянка розташована в північно-східній частині міста, складної форми, огороджена. Заїзд на земельну ділянку здійснюється з вул. Макуха.

Земельна ділянка межує: з північної і частково із східної сторони із земельною ділянкою приватної форми власності (кадастровий номер 2010100000:20:005:0093) та із земельною ділянкою Івано-Франківської міської ради, з південно-східної та південної сторони - із земельною ділянкою приватної форми власності (кадастровий номер 2610100000:20:005:0103 ), з західної сторони - з землями Івано-Франківської міської ради загального користування.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру №НВ-6100352022022 від 20.06.2022 року земельна ділянка площею 0.2909га із кадастровим номером 2610100000:20:005:0242 має цільове призначення 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та розташована за адресою м. Івано-Франківськ, вул. І. Макуха, 41а. Дата державної реєстрації земельної ділянки 20.06.2022 року.

Відповідно до даних з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номер довідки 344527618 від 29.08.2023 р.) власником земельної ділянки площею 0,2909 га. із кадастровим номером 2610100000:20:005:0242 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2714808926101) являється Івано-Франківська міська рада.

Відповідно до інформації Івано-Франківського управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області №6357/5/09-19-04-01-05 від 17.05.2023 року ТОВ «ПОЛАН» за земельну ділянку площею 0,2909 га. кадастровий номер 2610100000:20:005:0242 на вул. Макуха, 41а протягом 2022-2023 років орендну плату не декларувало та не сплачувало.

Відповідно до розрахунку позивача суми безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної форми власності на території Івано-Франківської міської територіальної громади сума безпідставно збережених коштів за період з 20.06.2022 року по 31.12.2023 року становить 71 744,53 грн..

Сума розрахунку включає розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та ставки річної орендної плати в розмірі відсотку від нормативної грошової оцінки.

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кожен рік підтверджується відповідними витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 2610100000:20:005:0242 в 2022 році, відповідно до витягу №15095 від 29.11.2022 року, становить 2 392 608,95 грн., в 2023 році відповідно до витягу №4280 від 19.06.2023 року, становить 2 751 442,97 грн.

Щодо ставки річної орендної плати, то відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради від 27.06.2019 року №148-27, а саме Додаток 3 до Порядку, яким встановлено ставки річної оренди для інших видів цільового призначення - 3%.

З метою досудового врегулювання спору, 24.05.2024 року товариству надсилалась претензія із пропозицією добровільно сплатити суму безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності за період з 20.06.2022 року по 31.12.2023 року у розмірі встановленому законодавством, а саме 120 890,58 грн.

У відповідь на претензію було зазначено, що ТОВ «Полан» декларує та сплачує земельний податок за користування земельною ділянкою по вул. Макуха 41а. Відповідачем зазначено, що за 2022р. було сплачено 22 858,66 грн., за 2023р. -26 287,39 грн. Відповідно до листа ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 25.06.2024р. відповідачем задекларовано та сплачено «земельний податок» за земельну ділянку площею 0,2779 га у розмірі 22 858,66 грн. за 2022р. та 26 287,39 грн. за 2023р..

В подальшому, з урахуванням здійснених платежів, було проведено повторний

розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної форми власності, відповідно до якого сума безпідставно збережених коштів становить 71 744,53 грн., а саме:

- в період з 20.06.2022р. по 31.12.2022р. відповідачем безпідставно збережено 15 488,63 грн.,

- в період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. безпідставно збережено 56 255,90 грн.

16.08.2024р. ТОВ «Полан» надіслало позивачу лист, в якому зазначено, що товариство має здійснювати плату за землю у формі «Земельного податку», яку декларує та сплачує в повному обсязі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача.

За змістом ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що на земельній ділянці площею 0,2909 га з кадастровим номером 2610100000:20:005:0242 розташований об`єкт нерухомого майна, на який за відповідачем зареєстровано право власності.

Водночас матеріали справи не містять доказів належного оформлення ТОВ «Полан» права користування земельною ділянкою площею 0,2909га з кадастровим номером 2610100000:20:005:0242 шляхом укладення договору оренди, що свідчить про те, що відповідач фактично користується вказаною земельною ділянкою без відповідних правових підстав.

Поряд з цим, відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Слід зазначити, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими. Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.

Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18 неодноразово зазначав, що при розгляді справ про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої плати підлягають встановленню обставини, зокрема, чи є земельна ділянка сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Згідно зі ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

В даному випадку земельна ділянка площею 0,2909га за кадастровим номером 2610100000:20:005:0242, як об`єкт цивільних прав, сформована та зареєстрована у Державному земельному кадастрі 20.06.2022.

Відповідно до ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною. Згідно зі ст. 284 Податкового кодексу України органи самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.

Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

При цьому, статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону);

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 зазначила, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Відповідно до розрахунку проведеного позивачем, розмір безпідставно збережених коштів за фактичне користування ТОВ «Полан» земельної ділянки площею 0,2909га з кадастровим номером 2610100000:20:005:0242 становить : за період з 20.06.2022р. по 31.12.2022р. відповідачем безпідставно збережено 15 488,63 грн., за в період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. безпідставно збережено 56 255,90 грн., що становить 71744,53 грн.

Суд, перевіривши наведений позивачем розрахунок вважає правомірним нарахування відповідачу плати за користування земельною ділянкою в сумі 71744,53 грн.

Отже, з огляду на вищевикладене, сума, яка підлягає стягненню з відповідача за користування земельною ділянкою у спірний період на користь позивача складає 71744,53 грн.

При цьому розрахунок орендної ставки за користування ТОВ «Полан» земельною ділянкою позивач здійснив в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кожен рік підтверджується відповідними витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 2610100000:20:005:0242 в 2022 році, відповідно до витягу №15095 від 29.11.2022 року, становить 2 392 608,95 грн., в 2023 році відповідно до витягу №4280 від 19.06.2023 року, становить 2 751 442,97 грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Таким чином предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Отже, за змістом приписів глави 83 Цивільного кодексу України для кондикційних зобов`язань характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Оскільки договір оренди земельної ділянки між позивачем та відповідачем на даний час не укладений, спірні відносини, що виникли між сторонами за своїм змістом є кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (даний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що ТОВ «Полан», як фактичний користувач земельної ділянки у період з 20.06.2022 по 31.12.2023, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а тому відповідач зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за викладених обставин є вимога позивача з відповідача 71744,63грн. безпідставно збережених коштів.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Івано-Франківської міської ради є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Івано-Франківської міської ради до Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛАН» про стягнення безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за землю на суму 71744,53грн. - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛАН» тел. 380509777450 адреса вул. І. Макуха, 41а м. Івано-Франківськ, 76018 ЄДРПОУ 25064030 на користь Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ 33644700), безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 71 744,53 грн. (сімдесят одну тисячу сімсот сорок чотири грн. 53 коп.) та 2422,40грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 18.03.2025.

Суддя Шкіндер П.А.