Рішення від 06.03.2025 по справі 910/443/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.03.2025Справа № 910/443/25Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка О.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-БУД-ТОРГ"

про стягнення 1 711 171,16 грн

представники сторін:

від позивача: Соболевська І.В.

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАРТІС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-БУД-ТОРГ" про стягнення 1 711 171,16 грн, з яких: 1 419 992,22 грн - основний борг, 174 425,17 грн - пеня, 19 509,57 грн - 3% річних, 97 244,20 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 18/10-07-24 від 10.07.2024.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.01.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/443/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 20.02.2025 (з урахуванням ухвали від 23.01.2025 про виправлення описки.

У підготовчому засіданні 0.02.2025 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.03.2025.

Представник позивача у судовому засіданні 06.03.2025 надав пояснення по суті позову, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 06.03.2025 не з`явився.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, то суд зазначає, ухвала суду про відкриття провадження у справі, ухвала про виправлення описки, повідомлення про судове засідання по суті направлені судом до електронного кабінету відповідача.

Згідно із п .2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно із повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвали суду доставлені відповідачу.

Відтак, згідно із п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом враховано, що за змістом ст.129 Конституції України, п.10 ч.3 ст.2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

З огляду на вище наведене, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 06.03.2025.

У судовому засіданні 06.03.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 18/10-07-24 від 10.07.2024, позивач поставив відповідачу товар на суму 1825992,22 грн, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково на суму 406000,00 грн, внаслідок чого заборгованість відповідача за поставлений товар становить 1419992,22 грн.

10.12.2024 позивач направив відповідачу вимогу вих № 09/12-24-1 про сплату заборгованості за договором. Відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, заборгованість не сплатив.

Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 419 992,22 грн основного боргу, 174 425,17 грн пені, 19 509,57 грн 3% річних, 97 244,20 грн інфляційних втрат.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

10.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАРТІС" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-БУД-ТОРГ" (покупець) укладено договір № 18/10-07-24 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти товар і здійснити його оплату на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що передається за цим договором, зазначається у рахунках-фактурах постачальника, які мають силу Специфікації, та видаються постачальником на підставі замовлень покупця, складених у будь-якій зручній для нього формі (письмовим повідомленням, через засоби електронної пошти, телефонного зв`язку тощо) або і в інших додатках до цього Договору та визначаються у видаткових накладних.

Загальна ціна цього договору складає загальну вартість переданого товару, яка зазначена в усіх видаткових накладних (п. 3.1.договру).

У п. 3.5 договору сторони погодили, що оплата товару проводиться на умовах передплати та на умовах відстрочення платежу в такому порядку:

- передплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі або у рахунках-фактурах в розмірі 100% вартості товару протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати рахунку-фактури (п. 3.5.1);

- при відвантаженні товару постачальником покупцю без отримання попередньої оплати покупець здійснює оплату отриманого товару та доставку на умовах відстрочення платежу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з моменту отримання товару (п. 3.5.2).

Відповідно до п. 4.1.1. договору при передачі товару постачальник передає покупцеві по одному примірнику товаросупроводжувальних документів на кожну партію товару:

- рахунок-фактура,

- видаткова накладна або акт прийому-передачі,

- сертифікат якості за вимогою покупця (копія).

Сторони, підписуючи цей договір, погодили, що факт отримання покупцем товару по видатковій накладній підтверджує передачу вказаних в цьому пункті договору оригіналів документів, в тому числі наявність у покупця відповідного рахунку-фактури, і не потребує подальшого доведення передачі постачальником покупцю факту передачі цих документів.

Згідно з п. 5.2 договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання видаткової накладної або акту прийому-передачі, з цього моменту переходить право власності на товар до покупця та всі пов`язані з ним ризики.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2025 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, він автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік (п. 9.1 договору).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору виконав взяті на себе договірні зобов`язання, поставивши відповідачу товар на суму 1825992,22 грн, на підтвердження чого надав у матеріали справи видаткові накладні:№ 36006 від 14.07.2024 на суму 96261,22 грн, № 37019 від 18.07.2024 на суму 222846,06 грн, № 37492 від 22.07.2024 на суму 698020,08 грн, № 37871 від 24.07.2024 на суму 685615,08 грн, № 38042 від 25.07.2024 на суму 89828,46 грн, № 40402 від 05.08.2024 на суму 33421,32 грн.

Видаткові накладні підписані представниками обох сторін та скріплені печатками товариств.

На підтвердження факту поставки позивачем також долучені до матеріалів справи товарно-транспортні накладні.

Відповідачем було сплачено на користь позивача 406000,00 грн, які були розподілені позивачем в порядку черговості поставок.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар в період становить 1 419 992,22 грн.

Оскільки відповідач оплату заборгованості по договору не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 1 419 992,22 грн основного боргу, 174 425,17 грн пені, 19 509,57 грн 3% річних, 97 244,20 грн інфляційних втрат.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Позивач на підтвердження факту поставки відповідачу у період товару на загальну суму 1825992,22 грн надав у матеріали справи видаткові накладні: № 36006 від 14.07.2024, № 37019 від 18.07.2024, № 37492 від 22.07.2024, № 37871 від 24.07.2024, № 38042 від 25.07.2024, № 40402 від 05.08.2024.

Видаткові накладні підписані відповідачем без зауважень та заперечень.

Підписання видаткових накладних, які є первинними обліковими документами, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У п. 3.5 договору сторони погодили, що оплата товару проводиться на умовах передплати та на умовах відстрочення платежу в такому порядку:

- передплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі або у рахунках-фактурах в розмірі 100% вартості товару протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати рахунку-фактури (п. 3.5.1);

- при відвантаженні товару постачальником покупцю без отримання попередньої оплати покупець здійснює оплату отриманого товару та доставку на умовах відстрочення платежу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з моменту отримання товару (п. 3.5.2).

Враховуючи умов договору, приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України, відповідач повинен був здійснити оплату в такі строки:

- за видатковою накладною № 36006 від 17.07.2024 - у строк до 29.07.2024 включно;

- за видатковою накладною № 37019 від 18.07.2024 - у строк до 29.07.2024 включно;

- за видатковою накладною № 37492 від 22.07.2024 -у строк до 01.08.2024 включно;

- за видатковою накладною № 37871 від 24.07.2024 - у строк до 05.08.2024 включно;

- за видатковою накладною № 38042 від 25.07.2024 - у строк до 05.08.2024 включно;

- за видатковою накладною № 40402 від 05.08.2024 - у строк до 15.08.2024 включно

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

За поставлений товар відповідач розрахувався частково на суму 406000,00 грн.

Невиконане відповідачем зобов`язання за договором у сумі 1 419 992,22 грн підтверджується належними доказами.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 1 419 992,22 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховані 19 509,57 грн 3% річних та 97 244,20 грн інфляційних втрат.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Розрахунок інфляційних втрат на суму 97244,20 грн є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що сума 3% річних є більшою, ніж заявлено позивачем до стягнення, проте, оскільки суд згідно із ч. 2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, то позовні вимоги про стягнення 3% річних суд задовольняє в межах заявлених вимог, а саме у сумі 19509,57 грн.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 174 425,17 грн пені.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідальність у вигляді пені передбачена сторонами у п. 6.3 договору, відповідно до якого у разі порушення строків оплати за товар, вказаних в п. 3.5.2 договору покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що розмір пені становить 174425,15 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-БУД-ТОРГ", а саме в частині стягнення 1 419 992,22 грн основного боргу, 174425,15 грн пені, 19509,57 грн 3% річних, 97244,20 грн інфляційних втрат.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням зазначених положень, оскільки позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору за подання цього позову підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 20534,05 грн.

Оскільки позивачем сплачено судовий у більшому розмірі, суд роз`яснює позивачу, що він не позбавлений можливості звернутись до суду із клопотанням у порядку ст.7 Закону України "Про судовий збір" про повернення судового збору у зв`язку із сплатою судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-БУД-ТОРГ" (04210, місто Київ, пр. Івасюка Володимира, будинок 24, блок Г, приміщення 61, ідентифікаційний код 45147889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТІС" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКА, будинок 21, корпус В, 1 ПОВЕРХ, ідентифікаційний код 34350636) 1 419 992,22 грн основного боргу, 174425,15 грн пені, 19509,57 грн 3% річних, 97244,20 грн інфляційних втрат та 20534,05 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.03.2025.

Суддя С.О. Турчин