Ухвала від 13.03.2025 по справі 910/12059/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13.03.2025Справа № 910/12059/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до 1) Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранс»

про стягнення солідарно 4 497 132, 96 грн

Представники:

від позивача: Павлов Р.В.;

від відповідача-1: Казьмірова І.В.;

від відповідача-2: Бохан О.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (далі-відповідач) про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів пайової участі у сумі 4 497 132, 96 грн на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною інспекцією архітектури та містобудування України 01.10.2021 за № ІУ123210922862 було зареєстровано сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за проєктом: "Гуртожиток по вул. Виборзькій, між будинками № 2 та № 6 у Солом`янському районі міста Києва", замовником будівництва є відповідач. Проте, відповідач ухиляється від обов`язку сплатити пайовий внесок у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, оскільки не звернувся до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 та до введення в експлуатацію, договір про пайову участь не укладено, а кошти пайової участі у розвиток інфраструктури міста Києва у зв`язку з будівництвом об`єкту загальною площею 8 667,00 кв. м не перераховано.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 позовну заяву Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

11.10.2024 до суду надійшла заява Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.11.2024.

01.11.2024 до суду надійшов відзив Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема зазначає, що листом від 11.09.2024 вих. № 01.03/1164/24 відповідач повідомляв позивачу, що будівництво гуртожитку на вул. Виборзькій між будинками № 2 та № 6 у Солом`янському районі м. Києва здійснювалось за договором № 17/03-001/10 від 03.10.2003 (в редакції додаткової угоди № 6 (р/0001/05) від 15.04.2019), укладеним між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротранс». При цьому, функції замовника щодо процесу проектування та будівництва вказаного гуртожитку були передані Товариству з обмеженою відповідальністю «Євротранс». Як вказує відповідач, з 15 січня 2020 року функції замовника з будівництва об`єкту «Гуртожиток по вул. Виборзькій, між будинками № 2 та № 6 у Солом`янському районі міста Києва» були делеговані Товариству з обмеженою відповідальністю «Євротранс», про що свідчать також акти приймання виконаних будівельних робіт. Відповідач зазначає, що не був замовником, а відтак, не ухилявся від обов`язку сплатити пайову участь позивачу. Крім того, відповідач вказує, що згідно Закону № 132-ІХ у разі будівництва гуртожитку закладу вищої освіти, який є об`єктом соціальної інфраструктури, пайова участь не сплачується.

07.11.2024 до суду надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначає, що рішенням Київської міської ради № 271/431 від 27.02.2003 було чітко передбачено обов`язок сплати пайового внеску. Також, позивач вказує, що відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-200 «Гуртожитки для студентів вищих навчальних закладів» за кодом 1130.2 відноситься до класу «Гуртожитки» за кодом 1130 та відповідно до підрозділу «Будівлі житлові». Окрім того, наказом Міністерства економіки України № 3593 від 16.05.2023 затверджено Національний класифікатор України НК 018:2023 відповідно до якого, код 163 «Будівлі закладів освіти та дослідних закладів» не включає гуртожитки для студентів за кодом 1130. Водночас, гуртожитки для студентів та учнів навчальних закладів відносять до коду класифікатора 1130 за назвою класифікаційної одиниці «Житлові будинки для колективного проживання», а тому, за твердженням позивача, зазначений вид будівлі не входить до переліку об`єктів, які згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури у разі нового будівництва та/або реконструкції на території міста Києва.

12.11.2024 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, в яких відповідач, зокрема зазначає, що загальна площа об`єкту будівництва (будівлі гуртожитку) становить 8 667,00 кв. м., а загальна площа квартир/кімнат в будівлі гуртожитку становить 7986,00 м.кв., проте з позовної заяви не вбачається на основі яких показників здійснював розрахунок пайової участі позивач стосовно різниці між загальною площею об`єкту будівництва (8 667,00 кв. м.) і загальною площею квартир/кімнат в будівлі гуртожитку (7986,00 м.кв.). Також відповідач зазначає, що позивач не навів обгрунтованих доводів на спростування того, що гуртожиток належить до об`єктів соціальної інфраструктури.

У підготовчому засіданні 14.11.2024 оголошено перерву до 05.12.2024.

27.11.2024 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких він зазначає, що будівництво гуртожитку на вул. Виборзькій між будинками № 2 та № 6 у Солом`янському районі м. Києва здійснювалось за договором № 17/03-001/10 від 03.10.2003 (в редакції Додаткової угоди № 6 (р/0001/05) від 15.04.2019), укладеним між відповідачем та ТОВ «Євротранс». Отже, як вказує відповідач, з огляду на укладений договір та видану довіреність Товариству з обмеженою відповідальністю «Євротранс» були делеговані функції замовника, що надає Товариству з обмеженою відповідальністю «Євротранс» статус замовника в розумінні Порядку. Відтак, на думку відповідача, належним відповідачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротранс».

04.12.2024 до суду надійшло клопотання Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про залучення співвідповідача, в якому просить суд залучити до участі у справі співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротранс».

Також, 04.12.2024 до суду надійшло клопотання позивача про зміну предмету позову, в якому позивач просить суд солідарно стягнути з Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранс» безпідставно збережені кошти пайової участі у сумі 4 497 132, 96 грн на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету.

У судовому засіданні 05.12.2024 оголошено перерву до 12.12.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 клопотання Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про залучення співвідповідача та зміну предмету позову - задоволено. Залучено до участі у справі № 910/12059/24 співвідповідачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротранс»- відповідач -2. Зокрема, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротранс» надати суду в строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 165 ГПК України. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/12059/24 на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 30.01.2025.

Також, у підготовчому засіданні 12.12.2024, розглянувши клопотання позивача про зміну предмету позову, враховуючи що суд не перейшов до розгляду справи по суті, суд визнав подане клопотання таким, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України у зв`язку з чим прийняв його до розгляду (мотиви викладені в ухвалі суду від 12.12.2024).

За таких обставин, суд розглядає справу, виходячи з нового предмета позову.

03.01.2025 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранс», в якому відповідач-2, зокрема зазначає, що оскільки чинним законодавством, передбачено чітке визначення поняття «замовник будівництва», а в дозвільних документах, що видаються уповноваженим органом державної влади таким замовником вказаний саме відповідач-1, то на думку відповідача-2 додаткова угода № 6 від 15.04.2019 до договору № 17/03-001/10 від 03.10.2003 року не є тим доказом у справі № 910/12059/24, який може замінити відповідні дозвільні документи. Також, відповідач-2 зазначає, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, на підставі якого було здійснено Розрахунок обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 19.09.2024, не може застосовуватися взагалі. Крім того, у відзиві відповідач-2 просить суд розпочати розгляд справи № 910/12059/24 спочатку.

29.01.2025 до суду надійшли додаткові пояснення Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", в яких відповідач-1 зазначає, що Порядок, нормами якого позивач обґрунтовує позовні вимоги у даній справі та на підставі якого здійснює розрахунок розміру пайової участі наразі є нечинним, а тому неможливим є застосування алгоритму розрахунку, яким керувався позивач і на підставі якого визначено ціну позову.

У підготовчому засіданні 30.01.2025 представник відповідача-2 не підтримав заявлене у відзиві клопотання про розгляд справи спочатку.

06.02.2025 до суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів безпідставно збережені кошти пайової участі у сумі 4 530 352, 72 грн, з яких: 2 943 659,88 грн - пайовий внесок, 1 321 703, 29 грн - інфляційні втрати, 264 989, 55 грн - 3% річних на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету.

12.02.2025 до суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранс» на заяву про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог у справі, в яких відповідач-2 зазначає, що позивачем одночасно змінюється як предмет, так і підстави позову, а тому просить суд відмовити у прийнятті та задоволенні заяви позивача про зміну предмету позову.

У підготовчому засіданні 13.02.2025, розглянувши заяву позивача про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог, суд зазначив наступне.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 зазначив про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Предметом спору у цій справі у первісній редакції позовної заяви були позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів безпідставно збережених коштів пайової участі у сумі 4 497 132, 96 грн на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету.

У подальшому 06.02.2025 до закінчення підготовчого провадження у справі позивач подав до Господарського суду міста Києва заяву про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог, в якій просив солідарно стягнути з відповідачів безпідставно збережені кошти пайової участі у сумі 4 530 352, 72 грн, з яких: 2 943 659,88 грн - пайовий внесок, 1 321 703, 29 грн - інфляційні втрати, 264 989, 55 грн - 3% річних на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету.

Отже, Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доповнено позовні вимоги новими вимогами про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Суд зазначає, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Отже, як вбачається з заяви, позивач здійснив заміну одних позовних вимог іншими та доповнив позовні вимоги новими вимогами, тобто змінив предмет позову, при цьому суд зазначає, що як в обґрунтування первісно заявлених позовних вимог, так і у поданій заяві позивач посилається на порушення відповідачами своїх зобов`язань щодо сплатити пайового внеску у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.

Тобто, підстави позову позивач залишив незмінними та лише доповнив їх новими обставинами, що є безпосередньо пов`язаними з основними підставами позову.

З огляду на викладене суд розцінює заяву позивача про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог, як заяву про зміну позовних вимог, оскільки фактично позивачем зменшено розмір заявленої до стягнення суми пайового внеску та заявлено додаткові вимоги (інфляційні втрати та 3 % річних) до основної вимоги про стягнення пайового внеску, при цьому доповнення позову новими обставинами при збереженні первісних обставин, не може свідчити про зміну підстав позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 17.08.2021 у справі № 910/19210/15.

Враховуючи наведене, оскільки суд не перейшов до розгляду справи по суті, суд розцінює подану позивачем заяву, як заяву про зміну предмету позову, визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України у зв`язку з чим приймає її до розгляду.

За таких обставин, суд розглядає справу, виходячи з нового предмета позову, а саме стягнення 4 530 352, 72 грн, з яких: 2 943 659,88 грн - пайовий внесок, 1 321 703, 29 грн - інфляційні втрати, 264 989, 55 грн - 3% річних на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету.

Також, у підготовчому засіданні 13.02.2025 оголошено перерву до 13.03.2025.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідачів заперечили проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що судом здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що представники сторін у підготовчому засіданні повідомлені про наслідки закриття підготовчого провадження, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Керуючись статтями 12, 177, 185, 195, 196, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

2. Судове засідання у справі № 910/12059/24 призначити на 10.04.2025 о 10 год. 40 хв. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, зал № 31.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 18.03.2025.

Суддя С.О. Щербаков