Рішення

від 05.03.2025 по справі 916/5406/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5406/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвої Г.В. розглянувши справу №916/5406/24

за позовом Громадської організації Спілка інженерів з технічної інвентаризації нерухомого майна (65073, м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, б.55, кв. 18, код ЄДРПОУ 39770675)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" (04116, м. Київ, вул. Шулявська, 5, код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії "Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133)

про визнання недійсним одностороннього правочину.

Представник:

Від позивача: Споришев М.О. ордер;

Від відповідача: Гудима Т.П. довіреність;

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація Спілка інженерів з технічної інвентаризації нерухомого майна звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про визнання нарахування оплати за скид понаднормативних стічних вод протиправними.

Ухвалою від 16.12.2024р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Громадської організації Спілка інженерів з технічної інвентаризації нерухомого майна було залишено без руху.

17.12.2024р. до господарського суду надійшла заява (вх. №45124/24) від Громадської організації Спілка інженерів з технічної інвентаризації нерухомого майна про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.12.2024р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/5406/24 в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.01.2025р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

27.12.2024р. за вх. №46194/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованим, безпідставними в зв`язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.

Судом, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

06.06.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» (Замовник) та Громадською організацією «Спілка інженерів з технічної інвентаризації нерухомого майна» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг №06.06-і, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати Замовникові, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити, послуги з аналізу майнового комплексу КП «Одесводоканал» , затвердженого рішенням Одеської міської ради від 17.12.2003р. №2038-IV за період з 2004-2023року, надати Пропозиції Замовнику щодо впровадження інноваційних, передових методів і процесів надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, забезпечення санітарних потреб з дотриманням діючих норм і правил, дотримання положень Договору оренди цілісного майнового комплексу КП «Одесводоканал» (п.1.1 договору).

Виконавець надає послуги, визначені цим Договором власними силами та за власний рахунок у строки, обсягах і завданнях, узгоджених сторонами в Додатках, які є невід`ємною частиною даного Договору (п.1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість послуг визначається в узгоджених сторонами Додатках, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п.2.2. договору, до складу вартості послуг можуть входити інші витрати, які не зазначені в Додатках до договору, вичерпний перелік яких наводиться у додаткових Калькуляціях, які узгоджуються сторонами шляхом їх підписання уповноваженими особами і скріплюються печатками. Сторони дійшли згоди, що додаткові Калькуляції до Договору можуть бути узгоджені не пізніше 15-ти календарних днів, з дня підписання Додатків до Договору.

Згідно п. 2.3 договору, Замовник сплачує вартість наданих послуг не пізніше 15-ти календарних днів, з дня отримання від Виконавця Акту надання послуг та протягом 5-ти календарних днів повертає підписані і скріплені печаткою Акти наданих послуг Виконавцю.

Положеннями п.3.1 договору передбачено, що Замовник має право на отримання достовірної та своєчасної інформації, щодо послуг, які надаються відповідно до умов цього договору; усунення Виконавцем недоліків наданих послуг, які передбачені умовами зазначеного договору; внесення змін до договору, стосовно основних умов договору; дострокове розірвання договору в односторонньому порядку у випадку невиконання або неналежного виконання Виконавцем зобов`язань за договором. При цьому додаткова угода в таку випадку не укладається, а договір вважається розірваним в односторонньому порядку з дати, зазначеної в письмовому повідомлення про одностороннє розірвання договору, яке направляється на адресу виконавця.

Замовник зобов`язаний оплачувати в установленому в договорі порядку та строки, надані Виконавцем послуги; сприяти Виконавцю у наданні послуг в об`ємі та порядку, передбаченому зазначеним договором; призначати свого представника для вирішення усіх питань з Виконавцем, що буде відповідати за оформлення всієї документації по договору з боку Замовника; надавати на запити Виконавця повну та достовірно інформацію про власну господарську діяльність (п.3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору, Виконавець має право отримувати від Замовника всю необхідну інформацію і документацію, пов`язану з виконанням умов договору; надавати послуги як власними силами так із залученнями необхідних для цього фахівців.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що Виконавець зобов`язаний надавати послуги у відповідності до вимог законодавства та у порядку визначеному цим договором; поширювати інформацію, пов`язану з виконанням даного договору за попереднім погодженням із Замовником обсягу та змісту інформації; дотримуватись вимог щодо конфіденційності, а саме забезпечувати нерозповсюдження комерційної таємниці/інформації з обмеженим доступом Замовника; дотримуватись принципів об`єктивності, вірогідності, повноти та точності інформації, законності її одержання, виконання, поширення та зберігання; не допускати вручення третіх осіб у процес одержання від Замовника інформації, використовувати отриману інформацію для надання інформаційних послуг іншим суб`єктам; для виконання обов`язків за цим договором створювати інформаційні служби, системи, мережі, бази і банки даних; вести облік переданої Замовнику інформації.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2024 року. Строк дії договору продовжується на кожний наступний календарний рік , якщо жодна зі сторін договору не повідомить письмово іншу сторону про намір розірвати договір не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати закінчення поточного строку дії цього договору (п.5.1 договору).

Згідно п.5.3 договору, договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін. Одностороннє розірвання договору можливе лише в випадках, передбачених цим договором та законодавством України.

Відповідно, до Додатку №l від 06.06.2024р. до Договору про надання послуг від 06.06.2024р. №06.06-і Виконавець зобов`язався у строк до 01.11.2024р. надати послугу з дослідження питання виконання Замовником дотримання вимог Договору оренди цілісного майнового комплексу КП Договору оренди цілісного майнового комплексу КП «Одесводоканал», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 17.12.2003р. №2038-IV за період з 2004-2023 роки, у тому числі правильності відображення збільшення/зменшення балансової вартості орендованого майна і власних основних засобів, визначення і розподілу розміру амортизаційних відрахувань на орендоване майно та на власні основні засоби; використання та розподілу отриманого власного прибутку та надання Пропозицій Замовнику щодо результатів проведеного дослідження до Акту наданих послуг.

Позивач вказує, що листом від 26.06.2024р. він звернулась до філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» з проханням надати інформацію і її документальне підтвердження, а саме: копії договору оренди цілісного майнового комплексу КП «Одесводоканал», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 17.12.2003р. №2038-IV з усіма додатками і додатковими угодами до нього; матеріали бухгалтерського і податкового обліків щодо правильності збільшення/зменшення балансової вартості орендованого майна і власних основних засобів в розрізі створених/придбаних за власні кошти; правильності визначення і розподілу розміру амортизаційних відрахувань на орендоване майно та на власні основні засоби; правильності використання та розподілу отриманого власного прибутку.

Листом від 17.07.2024р. філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» надані документи первинного обліку (загалом на 75 172 арк.) та ГО «Спілка інженерів з технічної інвентаризації нерухомого майна», після здійснення їх попереднього аналізу повідомила Замовника листом від 29.08.2024р., у відповідь на лист від 15.08.2024р., що надані документи є значними по об`єму і потребує більшого часу на його опрацювання.

Крім того, листом від 04.11.2024р. ГО «Спілка інженерів з технічної інвентаризації нерухомого майна» повідомлено філію «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», що за попередніми підрахунками Замовником не надано у повному обсязі матеріали бухгалтерського і податкового обліків, які б надали можливість у повній мірі виконати прийняті на ГО «Спілка інженерів з технічної інвентаризації нерухомого майна» договірні зобов`язання. У той же час, за попереднім аналізом надані на дослідження документи та матеріали містять недостовірну інформацію щодо виконання договору оренди цілісного майнового комплексу КП «Одесводоканал». У зв`язку з чим, ГО «Спілка інженерів з технічної інвентаризації нерухомого майна» запропонувала надати додаткові відомості і первинні документи, щодо збільшення/зменшення балансової вартості орендованого майна і власних основних засобів в розрізі створених/придбаних за власні кошти; правильності визначення і розподілу розміру амортизаційних відрахувань на орендоване майно та на власні основні засоби; правильності використання та розподілу отриманого власного прибутку.

Проте, листом від 07.11.2024р. філія «Інфоксводоканал» ТОВ «ІНФОКС» повідомила про дострокове одностороннє розірвання Договору про надання послуг від 06.06.2024р. Nє06.06-і у зв`язку з його невиконанням ГО «Спілка інженерів з технічної інвентаризації нерухомого майна».

На переконання позивача вказана відмова філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» від надання додаткових відомостей є фактором, що унеможливлює виконання ним Договору про надання послуг від 06.06.2024р. №06.06-1 та Додатку від 06.06.2024р. №1 до нього і свідчить про порушення Відповідачем своїх договірних зобов`язань.

Так, позивач вказує, що до переліку послуг, які повинні бути надані Виконавцем до 01.11.2024р. увійшли послуги з дослідження питання виконання Замовником дотримання вимог Договору оренди цілісного майнового комплексу КП «Одесводоканал», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 17.12.2003р. №2038-IV за період з 2004-2023 роки, у тому числі правильності відображення збільшення/зменшення балансової вартості орендованого майна і власних основних засобів, визначення і розподілу розміру амортизаційних відрахувань на орендоване майно та на власні основні засоби; використання та розподілу отриманого власного прибутку та надання Пропозицій Замовнику щодо результатів проведеного дослідження до Акту наданих послуг.

При цьому позивач зауважує, що відповідно до п. 3.2, 3.3. Виконавець має право отримати від Замовника всю необхідну інформацію і документацію, пов`язану з виконанням умов Договору, а Замовник зобов`язаний сприяти Виконавцю у наданні послуг в об`ємі та порядку, передбаченому зазначеним Договором.

Таким чином, ненадання Замовником додаткової інформації Виконавцем, як зазначає позивач, є порушенням з боку відповідача своїх договірних зобов`язань і ухиленням від їх виконання.

Позивач наголошує, що саме з вини відповідача, що виразилась у ненадання додаткових матеріалів, він був позбавлений можливості виконати умови договору.

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини, Громадська організація Спілка інженерів з технічної інвентаризації нерухомого майна звернулась до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною 1 ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В ч.1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами... Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами… До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Крім того, відповідно до положень ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частина 1 ст.615 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч.1 та 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, розірвання договору в односторонньому порядку та одностороння відмова від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, є правовими наслідками порушення зобов`язання, але самостійними правовими категоріями.

Окрім цього, відповідно до ч.2 ст.214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

Частина 3 ст.651 ЦК України визначає, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Наведені поняття (одностороння відмова в зобов`язання, розірвання договору в односторонньому порядку, одностороння відмова від договору) пов`язані між собою тим, що вони стосуються можливості однієї зі сторін договору припинити дію договору. Проте між ними є різниця:

-одностороння відмова від зобов`язання означає, що сторона відмовляється від виконання свого зобов`язання за договором, але договір залишається чинним. Сторона зобов`язання управомочена договором або законом здійснити односторонню відмову від зобов`язання за цей вид порушення;

-одностороння відмова від договору це односторонній правочин, направлений припинити дію договору в цілому, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом. Для реалізації права на відмову від договору стороні не потрібно звертатися до суду;

-розірвання договору в односторонньому порядку (розірвання договору на вимогу однієї із сторін) це можливість однієї зі сторін припинити дію договору в разі порушення іншою стороною договору та в інших випадках, встановлених договором або законом. Заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді.

Верховний Суд у постанові від 05.09.2023 у справі №922/2161/22 звертав увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №910/11397/18 про те, що у разі коли законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови, в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору. Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору і необхідно досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене, судам необхідно в кожному конкретному випадку, виходити з встановлених обставин справи, досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи (схожа правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №910/14817/22).

Укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» та Громадською організацією «Спілка інженерів з технічної інвентаризації нерухомого майна» договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ст. 901 ЦК України).

Статтею 902 ЦК визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до статті 903 ЦК якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 907 ЦК договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Умовами укладеного між сторонами договору, а саме його пунктом 3.1, передбачено право Замовника на дострокове розірвання договору в односторонньому порядку у випадку невиконання або неналежного виконання Виконавцем зобов`язань за договором. При цьому додаткова угода в таку випадку не укладається, а договір вважається розірваним в односторонньому порядку з дати, зазначеної в письмовому повідомлення про одностороннє розірвання договору, яке направляється на адресу виконавця.

Отже, єдиною підставою для дострокового розірвання Замовником договору в односторонньому порядку є факт невиконання або неналежного виконання Виконавцем прийнятих на себе зобов`язань.

Так, як вбачається з матеріалів справи, листом від 26.06.2024р. позивач звернулась до відповідача з проханням надати інформацію і її документальне підтвердження, а саме: копій договору оренди цілісного майнового комплексу КП «Одесводоканал», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 17.12.2003р. №2038-IV з усіма додатками і додатковими угодами до нього; матеріалів бухгалтерського і податкового обліків щодо правильності збільшення/зменшення балансової вартості орендованого майна і власних основних засобів в розрізі створених/придбаних за власні кошти; правильності визначення і розподілу розміру амортизаційних відрахувань на орендоване майно та на власні основні засоби; правильності використання та розподілу отриманого власного прибутку.

Листом від 17.07.2024р. відповідач надав позивачу документи первинного обліку (загалом на 75 172 арк.), що не заперечується Позивачем.

Листом від 29.08.2024р. Позивач повідомив Відповідача, що надані документи є значними по об`єму і є необхідність у більшому часі на їх дослідження.

В подальшому листом від 04.11.2024р. позивач повідомив відповідача, що за попередніми підрахунками Замовником не надано у повному обсязі матеріали бухгалтерського і податкового обліків, які б надали можливість у повній мірі виконати прийняті на ГО «Спілка інженерів з технічної інвентаризації нерухомого майна» договірні зобов`язання. Крім того наголошено, що надані документи містять недостовірну інформацію щодо виконання договору оренди цілісного майнового комплексу КП «Одесводоканал» і запропоновано надати додаткові відомості і первинні документи.

Враховуючи, що в строк передбачений Додатком №1 від 06.06.2024р., а саме до 01.11.2024р. позивач не виконав роботи, листом від 07.11.2024р. відповідач скористався свої правом передбаченим п.3.1 договору та повідомив позивача про дострокове одностороннє розірвання договору 06.06.2024р. №06.06-і.

Так, позивач звертаючись з відповідним позовом до суду вказує, що саме з вини відповідача що виразилась у ненаданні додаткових документів що пропонувались ним надати, а надана документація є недостовірною та неповною, він був позбавлений можливості на виконання умов договору.

Поряд з цим суд відповідні посилання оцінює критично, оскільки спростовується Висновком експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 11.10.2024р. №24-3062.

Так, за заявою відповідача від 31.05.2024р. №3704-04 на розгляд експертів були поставлені наступні питання:

1. Чи підтверджується документально показник балансової вартості орендованих основних засобів філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» Договору оренди цілісного майнового комплексу (ЦМК) комунального підприємства «Одесводоканал» від 17.12.2003р. станом на 31.12.2023р. в сумі 227 276 674,50 грн. (двісті двадцять сім мільйонів двісті сімдесят шість тисяч шістсот сімдесят чотири грн. 50 коп.), (рядок 1515 ф.1-Баланс)?

2. Чи підтверджується документально показник збільшення балансової вартості власних основних засобів філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» у сумі 762 992 618,29 грн. (сімсот шістдесят два мільйона дев`ятсот дев`яносто дві тисячі шістсот вісімнадцять грн. 29 коп.) станом на 31.12.2023р., які були придбані (створені) і обліковуються на балансі філії за рахунок власних грошових коштів за період з 2004 року по 2023 рік відповідно до п.1.6 Договору оренди ЦМК від 17.12.2003р. та п.4.3 Положення про філію «Інфоксводоканал»?

3. Чи підтверджуються документально дані регістрів бухгалтерського обліку філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» станом на 31.12.2023р. розмір нарахованих амортизаційних відрахувань відображених в Аналізі рахунку 13 «Знос необоротних активів» на орендоване майно, по договору оренди цілісного майнового комплексу (ЦМК) комунального підприємства «Одесводоканал» від 17.12.2003р. за період з 2004 року по 2023 року в сумі 333 904 900, грн. (триста тридцять три мільйони дев`ятсот чотири тисячі дев`ятсот грн. 00 коп.?

4. Чи підтверджується документально даними регістрів бухгалтерського обліку філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» станом на 31.12.2023 року розмір нарахованих амортизаційних відрахувань відображених в Аналізі рахунку 13 «Знос необоротних активів» на власні основні засоби, які знаходяться на балансі філії за період з 2004 року по 2023 рік в сумі 567 194 200,00 (п`ятсот шістдесят сім мільйонів сто дев`яносто чотири тисячі двісті грн.)?

5. Чи підтверджується документально використання отриманого власного прибутку філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», який передбачено розрахунком тарифів (р.7.4 розрахунку тарифу) на розвиток виробництва та поліпшення власних основних засобів відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого Постановою КРЕКП від 10.03.2016р. №302 та пл.2.7 Договору оренди ЦМК комунального підприємства «Одесводоканал» від 17.12.2003р. за період з 2018 по 2021 роки в сумі 321 304,00грн. (триста двадцять один мільйон триста вісімдесят дев`ять тисяч триста чотири грн.) ?

6. Чи підтверджується документально використання отриманого власного прибутку філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», який передбачено розрахунком тарифів (р.7.5 розрахунку тарифу) і використані як обігові кошти для потреб підприємства, відповідно до абз.4 пункту 2.9 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення №302 від 10.03.2016р. за період з 2018 по 2021 роки в сумі 52 351 685,00 грн. (п`ятдесят два мільйони триста п`ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят п`ять грн.)?

Згідно Висновку експертів Одеського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 11.10.2024. №24-3062 на поставлені питання були надані наступні відповіді:

1. Показник балансової вартості орендованих основних засобів Філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» по Договору оренди цілісного майнового комплексу (ЦІМК) комунального підприємства «Одесводоканал» від 17.12.2003 станом на 31.12.2023 підтверджується документально в сумі 227 276 674,50 грн (двісті двадцять сім мільйонів двісті сімдесят шість тисяч шістсот сімдесят чотири грн. 50 коп.):

2. Показник збільшення балансової вартості власних основних засобів філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» станом на 31.12.2023р., які були придбані (створені) і обліковуються на балансі філії за рахунок власних грошових коштів за період з 2004 року по 2023 рік відповідно до п.1.6 Договору оренди ЦМК від 17.12.2003 року та п.4.3 Положення про філію «Інфоксводоканал» підтверджується документально у сумі 762 992 618,29 грн. (сімсот шістдесят два мільйона дев`ятсот дев`яносто дві тисячі шістсот вісімнадцять грн. 29 коп.)

3. Розмір нарахованих амортизаційних відрахувань філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» відображених в Аналізі рахунку 13 «Знос необоротних активів» на орендоване майно, по договору оренди цілісного майнового комплексу (ЦМК) комунального підприємства «Одесводоканал» від 17.12.2003р. за період з 2004 - 2023 роки документально підтверджується в сумі 333 904 900, грн. (триста тридцять три мільйони дев`ятсот чотири тисячі дев`ятсот грн. 00 коп.

4. Розмір нарахованих амортизаційних відрахувань філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» відображених в аналізі рахунку 13 «Знос необоротних активів» на власні основні засоби, які знаходяться на балансі філії за період з 2004 року по 2023 рік підтверджується документально в сумі 567 194 200,00 (п`ятсот шістдесят сім мільйонів сто дев`яносто чотири тисячі двісті грн.).

5. Використання отриманого власного прибутку філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», який передбачено розрахунком тарифів (р.7.4 розрахунку тарифу) на розвиток виробництва та поліпшення власних основних засобів відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого Постановою НКРЕКП від 10.03.2016р. №302 та п. 2.7 Договору оренди ЦМК комунального підприємства «Одесводоканал» від 17.12.2003р. за період з 2018 по 2021 роки підтверджується документально в сумі 437 200 619,84грн. з ПДВ або 364 336 082,29грн. без ПДВ.

6. Використання отриманого власного прибутку філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», який передбачено розрахунком тарифів (р. 7.5 розрахунку тарифу) і використані як обігові кошти для потреб підприємства, відповідно до абз. 4 пункту 2.9 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення №302 від 10.03.2016р. за період з 2020 по 2021 року документально підтверджується в сумі 52 695 062,15грн. без ПДВ.

При цьому, як вбачається з заяви філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» від 31.05.2024р. №3704-04 та додаткових листів від 06.06.2024р. №3839-04, від 14.08.2024р. №5352-04 для проведення експертизи на розгляд Одеського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України були надані матеріали (загалом на 75 172 арк.), що і надавались позивачу листом від 17.07.2024р.

Отже, наведені обставини спростовують посилання позивача на недостатність наданих відповідачем документів для виконання умов Договору від 06.06.2024р. №06.06-і і їх недостовірність.

Крім того, суд зазначає що в наданих на адресу відповідача листах, позивачем не визначалось суті, змісті, переліку недостатніх документів, а також не вказувалось в чому полягає їх недостовірність і які саме відомості є такими.

Більш того, суд зазначає, що лист від 04.11.2024, яким позивач повідомляв відповідача про не надання документів в повному об`ємі, а також про їх недостовірність складений вже після спливу строку виконання робіт та як відповідь на лист відповідача від 01.11.2024р. яким останній просив повідомити про стан виконання умов договору.

Отже наведеними вище обставинами підтверджується факт неналежного виконання позивачем зобов`язань за Договором про надання послуг від 06.06.2024р. №06.06-і та як наслідок наявність у відповідна обґрунтованого право на дострокове розірвання договору в односторонньому порядку, шляхом направлення відповідного повідомлення.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним одностороннього правочину про розірвання Договору про надання послуг від 06.06.2024р. №06.06-і в односторонньому порядку ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" зазначений в листі від 07.11.2024р.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Громадської організації Спілка інженерів з технічної інвентаризації нерухомого майна в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні позову Громадської організації Спілка інженерів з технічної інвентаризації нерухомого майна (65073, м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, б.55, кв. 18, код ЄДРПОУ 39770675) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" (04116, м. Київ, вул. Шулявська, 5, код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії "Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133) - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Громадську організацію Спілка інженерів з технічної інвентаризації нерухомого майна (65073, м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, б.55, кв. 18, код ЄДРПОУ 39770675)

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17 березня 2025 р.

Суддя К.Ф. Погребна