Рішення від 11.03.2025 по справі 916/5504/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5504/24Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бондар О.Р.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Росолик А.М.,

від відповідача: не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ,,Солодощі про стягнення 13217,82 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.12.2024 р.: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5504/24; призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження на 21.01.2025 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.01.2025 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 06.02.2025 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.01.2025 р., зокрема, постановлено справу розглядати (формувати та зберігати її матеріали) у змішаній (паперовій та електронній) формі на підставі пп.17.3 пп.17 п.1 розділу ХІ ,,Перехідні положення ГПК України та п.122 розділу VI ,,Перехідні положення Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 06.02.2025 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 10.02.2025 р., а від 10.02.2025 р. ? до 04.03.2025 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2025 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 11.03.2025 р. для подачі сторонами письмових пояснень по справі щодо того: чи звертався відповідач до позивача з приводу неможливості користування спірним приміщенням; чи була передача за актом приймання-передачі реальною, чи відбулось лише формальне підписання цього документа (акт 2019 р.); чи підписувались сторонами інші акти приймання-передачі приміщення, в т.ч. після його звільнення від сторонніх осіб.

Представник відповідача в засідання суду, в якому ухвалено рішення, не з`явився. Про дату, час та місце його проведення повідомлений шляхом надсилання ухвали в електронний кабінет та телефонограмою представнику.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 11.03.2025 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі Департамент) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ,,Солодощі (далі ТОВ ,,Солодощі), в якій просить стягнути 12275,06 грн заборгованості з орендної плати та 942,76 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог Департамент посилається на невиконання ТОВ ,,Солодощі умов договору оренди нежилого приміщення від 15.04.2019 р. № 197/19 в частині внесення орендної плати за період з 01.10.2023 р. по 30.11.2024 р.

У відзиві на позовну заяву ТОВ ,,Солодощі просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки в спірний період майно не могло бути використане орендарем через обставини, за які він не відповідає, а саме внаслідок незаконного проникнення до приміщення сторонніх осіб. Правовою підставою для звільнення від орендної плати відповідач називає ч.6 ст.762 ЦК України.

У відповіді на відзив та додаткових письмових поясненнях, наданих на виконання протокольної ухвали Господарського суду Одеської області від 04.03.2025 р., Департамент зазначив, що не погоджується з позицією ТОВ ,,СОЛОДОЩІ, проте підтвердив обставини, пов`язані з неможливістю користування орендарем приміщенням до його фактичного звільнення від сторонніх осіб 02.12.2024 р. Позивач повідомив, що впродовж 2019 2024 рр. від ТОВ ,,Солодощі йому надходили листи щодо звільнення від орендної плати в зв`язку з тим, що орендовані приміщення безпідставно зайняті сторонніми особами, і весь цей час Департамент вживав заходи, спрямовані на їх виселення. При цьому, на думку Департаменту, зазначені обставини не звільняють ТОВ ,,Солодощі від обов`язку виконати умови чинного договору оренди.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним її обставинам та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з такого.

15.04.2019 р. між Департаментом (Орендодавець) та ТОВ ,,Солодощі (Орендар) укладено договір оренди нежилих приміщень № 197/19 (Договір), згідно з п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху № 812 загальною площею 18,6 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 107.

Термін дії Договору оренди: з 15.04.2019 р. по 15.04.2022 р. (п.1.3 Договору).

За орендоване приміщення Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 916,36 грн (без урахування податку на додану вартість) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України (п.2.2 Договору).

Орендар зобов`язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності (п.2.4 Договору).

Вказані у п.1.1 приміщення Орендодавцем передаються Орендарю виключно для розміщення торгівельного об`єкта з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи (п.4.1 Договору).

Актом прийому-передачі нежилих приміщень від 15.04.2019 р. сторонами оформлено передачу приміщень за Договором.

21.02.2022 р. між Орендодавцем та Орендарем укладено додаткову угоду № 1 до Договору, в якій передбачено, що Договір діє до 14.04.2024 р., а орендна плата за перший місяць оренди (з 21.02.2022 р.) складає 1089,31 грн без ПДВ.

Договір, акт прийому-передачі та додаткову угоду підписано представниками та скріплено печатками контрагентів.

Вказуючи на те, що строк дії Договору продовжено на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану на підставі п.5 постанови Кабінету Міністрів України ,,Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану від 27.05.2022 р. № 634, та те, що Орендар має борг з орендної плати за жовтень 2023 р. листопад 2024 р., Департамент звернувся з позовом у рамках провадження у даній справі.

Згідно з ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу ч.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ч.ч.1,5 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Правові, економічні та організаційні відносини, що виникають у зв`язку з орендою державного та комунального майна, врегульовано Законом України ,,Про оренду державного та комунального майна, згідно з ч.4 ст.17 якого орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності.

Одночасно в ч.6 ст.762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Господарський суд зауважує, що вказана норма не містить вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин та засобів їх підтвердження, а тому підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством. Аналогічний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 08.05.2018 р. по справі № 910/7495/16.

Отже, для застосування ч.6 ст.762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає, тобто позивач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем, та які не залежать від нього.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а Орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини Орендодавця, через дію непереборної сили тощо. Якщо Орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми закону він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати. Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів ч.6 ст.762 ЦК України сформована в чисельних постановах Верховного Суду, зокрема, по справам № 910/14244/20, № 910/13158/20, № 910/8040/20.

Також потрібно вказати про те, що звільнення від орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо.

За правилами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому в ч.1 ст.75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Господарським судом шляхом дослідження наданих сторонами до матеріалів доказів встановлено, що в спірний період орендоване майно не могло бути використане Орендарем через обставини, за які він не відповідає, а саме внаслідок незаконного проникнення до приміщення сторонніх осіб та реєстрації за ними прав на орендоване майно, в зв`язку з чим Орендодавцем вживались заходи, спрямовані на виселення та приведення відомостей реєстру у належний стан.

Такі обставини підтверджують рішеннями від 15.12.2021 р. по справі № 916/980/20, від 01.04.2024 р. по справі № 916/5350/23, від 27.03.2024 р. по справі № 916/5728/23, ухваленими Господарським судом Одеської області, ухвалою цього ж суду від 26.12.2024 р. по справі № 916/3284/24, письмовими зверненнями Орендаря, оформленими протягом 2023-2024 р.р. з відмітками Орендодавця про їх отримання, актами обстеження приміщень від 15.06.2023 р. та від 02.12.2024 р., оформлених сторонами.

Враховуючи викладене, те, що сторонами не заперечується обставина щодо відсутності у Орендаря доступу до орендованого майна до грудня 2024 р., господарський суд доходить висновку про те, що існують підстави для його звільнення від сплати 12275,06 грн орендної плати, нарахованої Орендодавцем за період з жовтня 2023 р. по листопад 2024 р. включно, за правилами ч.6 ст.762 ЦК України, а, отже, у задоволенні позовної вимоги про стягнення основного боргу та похідної від неї вимоги про стягнення пені слід відмовити.

Не приймаються до уваги посилання позивача на те, що ним вживались постійні заходи, спрямовані на виселення сторонніх осіб з орендованого відповідачем майна, а також на те, що строк Договору не закінчився, адже наведені доводи не свідчать про існування у ТОВ ,,Солодощі обов`язку вносити орендні платежі за майно, яким воно не могло користуватись з причин, що від нього не залежали.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом відмовлено у позові, судові витрати, понесені Департаментом, покладаються на нього.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18 березня 2025 р.

Суддя Л.В. Лічман