Рішення від 11.03.2025 по справі 924/43/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2025 р. Справа № 924/43/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Антимонопольного комітету України

до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"

про стягнення 420583,39 грн пені

за участю представників

позивача - Логінова Т.Ю.

відповідача -не з`явився

В судовому засіданні оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

встановив: Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" 420583,39 грн пені, зарахувавши її у дохід загального фонду Державного бюджету України.

Ухвалою суду від 13.01.2025 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 03.02.2025, яке відкладалось на 13.02.2025.

Ухвалою суду від 13.02.2025 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 11.03.2025.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №50-р/тк від 03.10.2023 за порушення законодавства про захист економічної конкуренції на АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" накладено штраф у розмірі 529375 грн, який у визначений законодавством строк для добровільної сплати (до 18.12.2023) не сплачено. Однак, відповідно до платіжної інструкції №109594 сплату штрафу було здійснено 15.05.2024, що стало підставою для нарахування пені в розмірі 420583,39 грн. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 56, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст.ст. 22, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

Відповідач у відзиві на позов (від 29.01.2025) просить відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 238218, 90 грн за період з 15.03.2024 по 14.04.2024.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначає, що рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №50-р/тк від 03.10.2023 за порушення законодавства про захист економічної конкуренції на АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" накладено штраф у розмірі 529375 грн, рішення отримано 17.10.2023, отже строк на добровільної сплати штрафу закінчився 18.12.2023. Проте, ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.11.2023 відкрито провадження у справі №910/17744/23 за позовом товариства про визнання недійсним рішення АМКУ від 03.10.2023 №50-р/тк, 27.02.2024 прийнято рішення про відмову у позові, 15.03.2024 товариство подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження щодо перегляду рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2024, постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2024 залишено без змін.

Стверджує, що визначений у розрахунку позивачем строк нарахування пені не залежав жодним чином від волі відповідача.

Зазначає, що АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", скориставшись правом на оскарження рішення АМКУ №50-р/тк 03.10.2023, в силу положень ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" отримало "легітимне" право добровільно не виконувати рішення АМКУ №50--р/тк в частині сплати до державного бюджету України штрафу у розмірі 529375 грн на час розгляду справи №910/17744/23 Господарським судом м. Києва та її перегляду ПАГС.

Звертає увагу, що товариством 15.03.2024 подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду м. Києва у справі №910/17744/23 яке в ЄДР оприлюднене 27.03.2024, 01.04.2024 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду і лише 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи Господарським судом м. Києва тривав довго, що слугувало невизначеністю для товариства.

Оскільки наведені обставини не залежати від волі товариства, АТ "Хмельницькгаз" не могло жодним чином вплинути на такі обставини, нарахування пені не було наслідком не сплати штрафу товариством, зазначає, що не визнає нараховану суму пені за строк з 15.03.2024 по 14.04.2024 включно в розмірі 238218,90 грн (30 днів * 7940,63 грн).

Також стверджує, що стягнення пені у розмірі 420583,39 грн без врахування вимог розумності та справедливості покладає на товариство додатковий фінансовий тягар та може призвести до припинення його роботи та масового вивільнення працівників, АМКУ фактично просить позбавити товариство права приватної власності на кошти у розмірі 420583,39 грн, подвоєння і без того значного розміру штрафу АМКУ за рахунок нарахування пені за несвоєчасну сплату може призвести до покладення на суб`єкта господарювання непропорційного та надмірного тягаря.

Позивач у відповіді на відзив від 11.02.2025, посилаючись на практику Верховного Суду вказує на помилковість тверджень відповідача щодо періодів обрахунку пені за несвоєчасну сплату штрафу накладеного рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України. Зазначає, що відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зупинення нарахування пені відбувається на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Позивач стверджує, що тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли розгляд чи перегляд не здійснюються.

Від відповідача на адресу суду надійшло клопотання від 11.03.2025 про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представника АТ "Хмельницькгаз" в іншому судовому засідання.

Представник позивача заперечив щодо задоволення наведеного клопотання, вважаючи його необґрунтованим, просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника відповідача.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, залишив його без задоволення, з огляду, зокрема, на відсутність доказів, які б підтверджували поважність причин відкладенні судового розгляду справи та неявки представника відповідача в засідання суду, суду не надано доказів на підтвердження зайнятості представника відповідача в іншому судовому засіданні та не доведення того, що справа, у зв`язку з зайнятістю в якій відповідач не має можливості забезпечити участь представника у даній справі, є більш пріоритетною для відповідача. При цьому враховано положення ч. 3 ст. 56 ГПК України, відповідно до яких юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Тобто закон наділяє сторони правом брати участь у справі як через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, так і через представника. Також взято до уваги, що суд не викликав у засідання суду конкретного представника відповідача, натомість явка представників сторін визнавалась не обов`язковою. Водночас суд зауважує, що судове засідання було призначене на дату та час попередньо погоджені з представниками сторін.

Представник позивача в засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав наведених у позові, відповіді на відзив.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 03.10.2023 №50-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" за результатами розгляду справи №128-26.13/3-23:

- визнано, що акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу Голови Антимонопольного комітету України - державного уповноваженого від 11.11.2022 № 128-29.3/01-3049е у встановлений ним строк (пункт 1 резолютивної частини рішення №50-р/тк);

- за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" штраф у розмірі 529375 (п`ятсот двадцять дев`ять тисяч триста сімдесят п`ять) гривень (пункт 2 резолютивної частини рішення №50-р/тк).

В рішенні зазначено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення, відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення може бути оскаржене до Господарського суду міста Києва у двомісячний строк з дня його одержання.

Згідно з супровідним листом №128-26.13/03-10898е від 12.10.2023 позивачем надіслано відповідачу копію рішення Антимонопольного комітету України від 03.10.2023 №50-р/тк. У листі, зокрема, також зазначено, що особа, на яку накладається штраф, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу; протягом п`яти днів з дня сплати штрафу, суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу; за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу (ч. ч. 3, 5, 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0303515924232, вищезазначений лист з копією рішення вручений відповідачу 17.10.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 відкрито провадження у справі №910/17744/23 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №50-р/тк від 03.10.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/17744/23 в задоволенні позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №50-р/тк від 03.10.2023 відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі № 910/17744/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" від 14.03.2024 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/17744/23.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 у справі № 910/17744/23 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/17744/23 без змін.

Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" відповідно до платіжної інструкції №109594 від 15.05.2024 сплачено 529375,00 грн штрафу згідно рішення тимчасової адміністративної колегії АМКУ від 03.10.2023 №50-р/тк.

Позивач звернувся до відповідача із претензією №300/20.3/02-10510е від 30.10.2024, в якій, зокрема, посилаючись на ч. ч. 7, 9 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", сплату штрафу накладеного рішенням Антимонопольного комітету України №50-р/тк від 03.10.2023 з пропуском двомісячного строку, просив сплатити 420583,39 грн нарахованої пені. Зазначена претензія відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0303500012512 вручена відповідачу 07.11.2023.

Доказів про сплату нарахованої пені в матеріали справи не надано.

У зв`язку із несвоєчасною сплатою відповідачем штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 03.10.2023 №50-р/тк "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу", у визначений законодавством строк, позивач просить стягнути з відповідача 420583,39 грн пені.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Положеннями ст. 3 зазначеного Закону передбачено, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначені повноваження Антимонопольного комітету у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами (п. 1); приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції (п. 2); звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв`язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції (п. 15).

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, клопотання, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення несплаченої у добровільному порядку пені; з інших підстав, передбачених законом.

Статтею 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" передбачено, що процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу.

Схожі положення містяться і у ст. 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", якою передбачено, що органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов`язкові для виконання рішення, зокрема, про визнання факту недобросовісної конкуренції; накладання штрафів.

За приписами ст. 20 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом.

Так, відповідно до ст. 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" вчинення суб`єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п`яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб`єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Суми стягнутих штрафів та пені за прострочення їх сплати зараховуються до державного бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що за порушення відповідачем законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу Голови Антимонопольного комітету України державного уповноваженого від 11.11.2022 №128-29.3/01-3049е у встановлений ним строк, рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 03.10.2023 №50-р/тк "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", накладено на відповідача штраф у загальному розмірі 529375,00 гривень.

За приписами ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Також згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.

У абзаці 1 ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зазначено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Водночас частиною 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" унормовано, що строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня сплати штрафу, накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Згідно із ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Відповідно до ч. 4. ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п`ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Виходячи з системного аналізу частин першої та четвертої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду. Зазначений двомісячний строк є присічним, його перебіг не переривається і не зупиняється (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №910/4081/18, від 23.01.2020 у справі №910/4585/19).

З матеріалів справи слідує, що відповідач, отримавши 17.10.2023 копію рішення Антимонопольного комітету України №50-р/тк від 03.10.2023 (згідно з наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0303515924232), звернувся до господарського суду з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання цього рішення недійсним. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 позовну заяву акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Хмельницькгаз" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/17744/23.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/17744/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2024, у задоволенні позовних вимог акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Хмельницькгаз" до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення Антимонопольного комітету України №50-р/тк від 03.10.2023 відмовлено.

З огляду на наведене, рішення Антимонопольного комітету України №50-р/тк від 03.10.2023 про стягнення з відповідача 529375,00 грн штрафу є чинним та в силу приписів ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - обов`язковим для виконання.

Разом з тим, накладений рішенням Антимонопольного комітету України №50-р/тк від 03.10.2023 штраф у розмірі 529375,00 грн відповідач у добровільному порядку сплатив згідно платіжної інструкції №109594 від 15.05.2024.

Несплата штрафу відповідачем у визначені законодавством строки стала підставою нарахування позивачем пені згідно зі ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Тобто, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2022 у справі №917/530/21, від 11.06.2019 у справі №910/9272/18, від 16.04.2019 у справі № 910/11550/18,від 22.01.2019 у справі №915/304/18, від 19.03.2019 у справі №904/3536/18 та від 27.11.2018 у справі №910/4081/18.

Позивачем при розрахунку пені враховано, що строк сплати штрафу настав 18.12.2023, нарахування пені зупинялось з 27.11.2023 (відкриття провадження у справі №910/17744/23 Господарським судом міста Києва) до 27.02.2024 (ухвалення рішення у справі №910/17744/23 Господарським судом міста Києва), з 15.04.2024 (прийняття до розгляду апеляційної скарги у справі №910/17744/23 Північним апеляційним господарським судом) до 08.05.2024 (ухвалення постанови у справі №910/17744/23 Північним апеляційним господарським судом).

Таке нарахування відповідає вищевикладеній сталій позиції Верховного Суду.

Відтак, нарахування пені за прострочення відповідачем сплати штрафу здійснено за період з 28.02.2024 до 14.04.2024; з 09.05.2024 до 14.05.2024, тобто за 53 дні в сумі 420853,39 грн, із розрахунку розміру пені за один день прострочення сплати штрафу 7940,63 грн (529375,00 грн * 1,5%).

Отже, проаналізувавши та перевіривши вміщений позивачем в позовній заяві розрахунок пені, суд погоджується з останнім, оскільки нарахування є правильними та розмір нарахованої пені знаходиться в межах допустимих до стягнення нарахувань, як передбачено ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"

З огляду на викладене, з врахуванням вищенаведених законодавчих норм, правових висновків Верховного Суду, спростовуються доводи відповідача щодо відмови в позові в частині стягнення пені в розмірі 238218,90 грн за період з 15.03.2024 по 14.04.2024, так як строк нарахування пені не залежав від волі відповідача - відповідач не міг вплинути на час відкриття провадження, розгляду чи перегляду справи, складення повного тексту рішення господарськими судами. Разом з тим, суд ще раз акцентує увагу, що період нарахування пені за кожний день прострочення сплати штрафу є законодавчо визначеним, як і період та випадки коли нарахування пені зупиняється, в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли розгляд чи перегляд справи не здійснюються.

Щодо аргументів відповідача про його право добровільно не виконувати рішення Антимонопольного комітету України, суд звертає увагу на положення ч. ч. 3, 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідно до яких прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадку зокрема, перегляду за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду - на час розгляду справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Судом враховується, що нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п`ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв`язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні статей 238, 239, 249 Господарського кодексу України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу (постанова Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 914/607/17).

У разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету (ч. ч. 7, 15 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Доказів щодо сплати пені в матеріали справи суду не надано.

Разом з тим щодо тверджень відповідача що стягнення пені може призвести до накладання на суб`єкта господарювання непропорційного та надмірного тягаря, судом враховується, що спірні правовідносини, що склалися між сторонами виникли в результаті допущення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що встановлено рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/17744/23, за яке наступає відповідальність у вигляді сплати штрафу та відповідно пені.

Водночас нарахування штрафу, пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції здійснюється на підставі закону, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. При цьому стягнення штрафу, пені здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, який включає інтерес держави в забезпеченні недопущення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Крім того, суд зважає на те, що відносини, пов`язані з притягненням до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом накладення штрафів та їх стягнення у судовому порядку органами АМК, не є господарськими (або цивільними) відносинами, оскільки в даному випадку орган АМК не виступає як суб`єкт господарсько-правових (або цивільно-правових) відносин, а реалізує повноваження, встановлені законодавством про захист економічної конкуренції.

Штраф у спірних правовідносинах є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані Антимонопольним комітетом України на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції" та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин (позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/4585/19, від 17.12.2020 у справі №910/1548/19).

У застосуванні приписів ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо стягнення з суб`єктів господарювання штрафу та пені у зв`язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування) (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/20661/16, від 22.01.2019 у справі №915/304/18, від 19.03.2019 у справі №904/3536/18, від 27.11.2018 у справі №910/4081/18, від 17.06.2022 у справі №917/530/21).

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судом зважається на те, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Враховуючи вищенаведені обставини, матеріали справи, з огляду на чинність рішення Антимонопольного комітету України №50-р/тк від 03.10.2023 та його обов`язковий характер, позовні вимоги про стягнення з відповідача 420583,39 грн пені за невчасно сплачений штраф обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у зв`язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі, визначеному з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Антимонопольного комітету України до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про стягнення 420583,39 грн пені, задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29000, проспект Миру, буд. 41, м. Хмельницький; код 05395598) 420583,39 грн (чотириста двадцять тисяч п`ятсот вісімдесят три гривні 39 коп.) пені, зарахувавши у дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути з акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29000, проспект Миру, буд. 41, м. Хмельницький; код 05395598) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45, м. Київ; код 00032767) 5048,00 грн (п`ять тисяч сорок вісім гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 18.03.2025.

СуддяВ.В. Виноградова