Рішення від 13.03.2025 по справі 924/13/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2025 р. Справа № 924/13/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Томковій А.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Кам`янець-Подільської міської ради

до Приватного підприємства "УКРКОМ"

про стягнення 625 764,99 грн. безпідставно збережених коштів пайової участі

Представники сторін:

від прокуратури: Лісовий О.І.

від позивача: не з`явився

від відповідача: Руденко О.А.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 13.03.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.

03.01.2025 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Кам`янець-Подільської міської ради до Приватного підприємства "УКРКОМ" про стягнення 625 764,99 грн. безпідставно збережених коштів пайової участі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2025 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 07.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено проводити за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою встановлено строки для подачі відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив, визначено дату проведення підготовчого засідання у справі.

Судом у підготовчому засіданні 04.02.2025 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10:30 год. 27.02.2025 року. Ухвалою суду від 04.02.2025 повідомлено Приватне підприємство "Укрком" про дату, час та місце судового засідання.

26.02.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача про повернення на стадію підготовчого провадження та встановлення учасникам справи нових строків для подання відзиву та інших заяв. Крім того, відповідачем подано клопотання відкладення розгляду справи на іншу дату та про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

У судовому засіданні 27.02.2025 постановлено ухвали, з занесенням до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання відповідача про повернення на стадію підготовчого провадження та встановлення учасникам справи нових строків для подання відзиву та інших заяв, задоволення клопотання ПП "УКРКОМ" про відкладення розгляду справи на іншу дату, та відкладення судового засідання на 12:00 год. 13.03.2025 року. Ухвалою суду від 27.02.2025 повідомлено Приватне підприємство "УКРКОМ" про дату, час та місце судового засідання

05.03.2024 року через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача - адвоката Руденка О.А. надійшло клопотання про участь в судових засіданнях у справі №924/13/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 10.03.2025 вищевказане клопотання представника відповідача задоволено частково, судове засідання, яке відбудеться о 12:00 год. 13.03.2025 визначено провести в режимі відеоконференції за участю представника відповідача - адвоката Руденка О.А.

12.03.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідачем подано пояснення з доданими копіями наказу від 06.12.2018 №335, від 02.12.2019 №286 з додатками.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Кам`янець-Подільської міської ради до Приватного підприємства "УКРКОМ" про стягнення 625 764,99 грн. безпідставно збережених коштів пайової участі.

В обгрунтування позовних вимог зазначено про невиконання відповідачем як замовником будівництва свого обов`язку з приводу перерахування до місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі). Прокурором вказано, що у період з 21.01.2019 по 13.03.2024 Приватним підприємством "УКРКОМ", згідно дозволу на виконання будівельних робіт від 21.01.2019 №ХМ112190210378, було здійснено будівництво об`єкта: "Багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями по вул. Пушкінська, 18 у м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області" (станом на 01.01.2021 вул. Івана Мазепи, 18). Будівництво проводилось на земельній ділянці з кадастровим номером 6810400000:16:001:0043, площею 0,2186 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Як вбачається з виданого Державною інспекцією архітектури та містобудування України відповідачу сертифіката від 03.07.2024 №ХМ122240701635, яким засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації (реєстраційний номер в ЄДЕССБ АС01:7907-1733-2868-4402), пайова участь останнім до місцевого бюджету не сплачувалась. Прокурор звертає увагу на те, що у сертифікаті про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у якості підстави для звільнення від сплати пайової участі визначено пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-ІХ. Вказана інформація міститься у відкритому доступі в мережі Інтернет - "Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва".

Вищевказаним порушено вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції, яка діяла станом на дату отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт - 21.01.2019. Водночас, на думку прокурора, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми. Однак, на момент прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва (03.07.2024) статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" було виключено на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019, у пункті 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого врегульовано відповідні правовідносини. Відповідно до внесених Законом №132-ІХ змін дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх повного виконання, є лише договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020. З посиланням на практику Верховного Суду у позові зазначено, що належним та ефективним способом захисту, у разі неукладення договору про пайову участь, є звернення органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування розміру безпідставно збережених коштів пайової участі, прокурором зазначено, що у п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-ІХ встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти, зокрема для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Згідно даних сертифіката від 03.07.2024 №ХМ122240701635, загальна площа квартир об`єкта будівництва становить 1464,6 квадратних метрів. При цьому, згідно діючих показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, розрахованих станом на 01 липня 2024 року та затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 31.07.2024 №764, вартість одного квадратного метра загальної площі квартир будинку (з урахуванням податку на додану вартість) на території Хмельницької області становила 21 363 гривень. З огляду на викладене, підлягає стягненню із відповідача до бюджету на користь позивача 625 764,996 грн. (1464,6 квадратних метрів х 21363 грн. = 31 288 249,80 грн.; 31 288 249,80 грн. х 2% = 625 764,996 гривень).

У поясненнях відповідач стверджує, що правовідносини зі сплати пайової участі на підставі договору у сторін не виникли, а розрахунок пайової участі є невірним оскільки ставку опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України та відсоток (2%) встановлено законом лише для застосування у 2020 році, а не 2024. Відповідач зауважує, що застосування позивачем при здійсненні розрахунку розміру пайової участі на підставі нормативів, які не діяли станом на момент виникнення у відповідача обов`язку на його сплату, прямо суперечить статті 5 ЦК України, оскільки станом на момент виникнення між сторонами спірних відносин за приписами підпункту 4 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-ІХ було чітко визначено, що пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію. Станом на 21.01.2019 (дата початку будівництва) діючими були показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджені наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 06.12.2018 № 335 урахуванням ПДВ (станом на 01 жовтня 2018 року) у розмірі 11 404 грн., а згідно наказу від 02.12.2019 №286 - 12100 грн. на території Хмельницької області. Відтак, на думку останнього, обов`язок із сплати пайової участі у відповідача виник з 21.01.2019 року і, відповідно, для правильного розрахунку слід застосовувати показники опосередкованої вартості спорудження житла, які діяли на цю дату 11 404 грн., а не 21 363 грн., як вказує прокурор.

Представниця позивача в судове засідання 13.03.2025 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою від 27.02.2025 долученою до матеріалів справи за підписом останньої.

Прокурор в судовому засіданні 27.02.2025 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, в обґрунтування правильності проведеного розрахунку пайової участі посилався на позицію Верховного Суду викладену в постанові від 03.10.2024 по справі №910/6226/23.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.02.2025 проти позову заперечив з посиланням на позицію викладену у поясненнях, просив у задоволенні останнього відмовити.

Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/13/25 відсутні.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника позивача за матеріалами справи.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

Відповідно до витягу з Єдиного порталу Державної електронної системи у сфері будівництва, 21.01.2019 Відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради видано Приватному підприємству "УКРКОМ" (забудовнику) дозвіл на виконання будівельних робіт №ХМ112190210378 на об`єкті - Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями по вул. Пушкінська, 18 у м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області" (станом на 01.01.2021 вул. Івана Мазепи, 18). Земельна ділянка площею 0,2186 га, кадастровий номер 6810400000:16:001:0043. Техніко-економічні показники: загальна площа будівлі - 2238,3 кв.м., загальна площа приміщень 1866,1 кв.м.

Згідно з відомостями з Єдиного порталу Державної електронної системи у сфері будівництва, 03.07.2024 Відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради видано Приватному підприємству "УКРКОМ" сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Датою початку будівництва визначено 21.01.2019, датою завершення будівництва - 13.03.2024. Підставою для звільнення від сплати пайової участі визначено пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-ІХ. Техніко-економічні показники: загальна площа квартир у будинку - 1464,6 кв.м.

В подальшому, на Єдиному порталі Державної електронної системи у сфері будівництва реєстратором внесено акт готовності об`єкта до експлуатації №1, що знаходиться за адресою: вул. Пушкінська, 18 у м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області" (станом на 01.01.2021) вул. Івана Мазепи, буд. 18, забудовником якого визначено ПП "УКРКОМ". Дата затвердження проектної документації - 28.05.2024. Підставою для звільнення від сплати пайової участі визначено пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-ІХ, замовник до оплати пайової участі - не залучався.

Згідно з наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України "Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розрахованих станом на 01 липня 2024 року) вартість 1 кв.м. загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) для Хмельницького регіону становить 21363 грн.

31.08.2024 Кам`янець-Подільська окружна прокуратура звернулась до Кам`янець-Подільської міської ради з листом, в якому зазначено про виявлення порушення ПП "УКРКОМ" прав ради на отримання коштів пайової участі до бюджету міської територіальної громади. У листі міститься прохання щодо надання інформації про надходження до бюджету Кам`янець-Подільської територіальної громади коштів пайової участі від замовника будівництва об`єкта по вул. Пушкінській 18, м. Кам`янець-Подільський. У разі не сплати коштів до бюджету суб`єктами господарювання, прокуратура просить повідомити про вжиті заходи радою щодо їх примусового стягнення у судовому порядку або причини їх не вжиття.

Згідно листа Кам`янець-Подільської міської ради від 13.09.2024 прокуратуру повідомлено, що протягом 2020-2024 замовник будівництва не звертався до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо завершеного будівництвом об`єкта. Рада вказала, що кошти пайової участі до місцевого бюджету не перераховувались.

25.09.2024 Кам`янець-Подільська окружна прокуратура звернулась до Кам`янець-Подільської міської ради з повідомленнями про встановлення підстав для застосування прокурором визначених Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" представницьких повноважень, а 13.12.2024 - з повідомленням про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

05.11.2024 прокуратура звернулась до позивача з листом, в якому просила надати розрахунки пайової участі по об`єкту будівництва станом на дату прийняття останнього в експлуатацію. У відповідь на лист, Кам`янець-Подільська міська рада 01.11.2024 повідомила про відсутність можливості визначення реального розміру пайової участі.

Враховуючи порушення інтересів держави у сфері бюджетних правовідносин, недоотримання місцевим бюджетом коштів, прокурор звернувся з позовом до суду.

До матеріалів справи додано наказ Міністерства розвитку громад та територій України №286 від 02.12.2019 та наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №335 від 06.12.2018 "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України" станом на 01.10.2018 та станом на 01.10.2019.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Також Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Частиною 1 ст. 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Відповідно до ст. 2 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

За приписами ч. 1 ст. 10 вищевказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Саме Кам`янець-Подільська міська рада розробляє, затверджує місцевий бюджет і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців міста.

Відтак, зважаючи на викладене, суд вважає, що Кам`янець-Подільська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, а тому є належним позивачем у цій справі.

З матеріалів справи судом встановлено, що 31.08.2024 Кам`янець-Подільська окружна прокуратура зверталась до Кам`янець-Подільської міської ради з листом, в якому зазначала про виявлення порушення ПП "УКРКОМ" прав ради на отримання коштів пайової участі до бюджету міської територіальної громади. У листі міститься прохання щодо надання інформації щодо надходження до бюджету Кам`янець-Подільської територіальної громади коштів пайової участі від замовника будівництва об`єкта по вул. Пушкінській 18, м. Кам`янець-Подільський. У разі не сплати коштів до бюджету суб`єктами господарювання, прокуратура просила раду повідомити про вжиті заходи щодо їх примусового стягнення у судовому порядку або причини їх не вжиття.

Згідно листа Кам`янець-Подільської міської ради від 13.09.2024 прокуратуру повідомлено, що протягом 2020-2024 замовник будівництва не звертався до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо завершеного будівництвом об`єкта. Рада вказала, що кошти пайової участі до місцевого бюджету не перераховувались.

Враховуючи викладене, 25.09.2024 Кам`янець-Подільська окружна прокуратура надіслала Кам`янець-Подільській міській раді з повідомленнями про встановлення підстав для застосування прокурором визначених Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" представницьких повноважень, а 13.12.2024 - з повідомленням про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020р.

У даній справі керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Кам`янець-Подільської міської ради з вимогою до Приватного підприємства "УКРКОМ" про стягнення 625 764,99 грн. пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту, оскільки Кам`янець-Подільська міська рада не вжила заходів щодо усунення порушень чинного законодавства України.

У спірних правовідносинах порушення інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних відносинах Кам`янець-Подільської міської ради полягає у недоотриманні бюджетом територіальної громади значної суми коштів, оскільки кошти, які надходять від забудовників на розвиток інфраструктури та благоустрій міста є одним із основних джерел формування останнього.

За таких обставин, оскільки прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, враховуючи, що міська рада самостійно не звернулася до суду, про що повідомила прокуратуру, суд доходить висновку щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Кам`янець-Подільської міської ради.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною першою статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Зі змісту поданих прокурором витягів з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва встановлено, що Відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради:

- 21.01.2019 видано Приватному підприємству "УКРКОМ" (забудовнику) дозвіл на виконання будівельних робіт №ХМ112190210378 на об`єкті - Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями по вул. Пушкінська, 18 у м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області" (станом на 01.01.2021 вул. Івана Мазепи, 18). Земельна ділянка площею 0,2186 га, кадастровий номер 6810400000:16:001:0043. Техніко-економічні показники: загальна площа будівлі - 2238,3 кв.м., загальна площа приміщень 1866,1 кв.м.

- 03.07.2024 видано сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Датою початку будівництва визначено 21.01.2019, датою завершення будівництва - 13.03.2024. Підставою для звільнення від сплати пайової участі визначено пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-ІХ. Техніко-економічні показники: загальна площа квартир у будинку - 1464,6 кв.м.

В подальшому, на Єдиному порталі Державної електронної системи у сфері будівництва реєстратором внесено відомості про акт готовності об`єкта до експлуатації №1, що знаходиться за адресою: вул. Пушкінська, 18 у м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області" (станом на 01.01.2021), вул. Івана Мазепи, буд. 18, забудовником якого визначено ПП "УКРКОМ". Дата затвердження проектної документації - 28.05.2024. Підставою для звільнення від сплати пайової участі визначено пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-ІХ, замовник до оплати пайової участі - не залучався.

До 01.01.2020 відносини щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту врегульовувалися приписами статті 40 вказаного Закону.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній до 01.01.2020) замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини третьої статті 40 цього Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (ч. 9 ст. 40 Закону в редакції чинній до 01.01.2020).

Відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийнятті новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19.

Разом з тим, 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20 вересня 2019 року № 132-IX, якими статтю 40 Закону № 3038-VI виключено.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

За змістом цього Закону та Прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01 січня 2020 року у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року.

У постанові від 14.12.2021 по справі № 643/21744/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов`язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.

Водночас зміна правових норм і врегульованих ними суспільних відносин не завжди збігаються. У певних випадках після скасування нормативного акта має місце його застосування компетентними органами до тих відносин, які виникли до втрати ним чинності та продовжують існувати у подальшому. Такі правовідносини є триваючими. При цьому триваючі правовідносини повинні виникнути під час дії норми права, що їх регулює, та існувати після втрати нею чинності.

Аналізуючи правову природу цих правовідносин, можна зробити висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону № 3038-VI після втрати нею чинності.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.

Передбачений прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: 1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; 2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Відтак, з метою вирішення спору щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту необхідним є визначення моменту виникнення зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що 21.01.2019 Приватному підприємству "УКРКОМ" (забудовнику) видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ХМ112190210378. Датою початку будівництва об`єкта визначено 21.01.2019. Відтак у відповідача виник обов`язок протягом семи календарних днів звернутись у міську раду з заявою про укладання договору про пайову участь забудовника у розвитку інфраструктури Кам`янець-Подільської міської ради, який тривав до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію згідно з ч. 9 ст. 40 Закону (в редакцій чинній до 01.01.2020) - 03.07.2024.

Такий обов`язок не є тотожним обов`язку щодо сплати пайової участі.

У відповідності до ч. 3 ст. 40 Закону (в редакції чинній до 01.01.2020) кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Враховуючи прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію 03.07.2024, наступного дня відбулось прострочення сплати позивачу коштів пайової участі.

У випадку, якщо замовниками вищевказаних об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 зі справи №643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.

Така позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22, від 20.02.2024 у справі №910/20216/21, від 03.12.2024 по справі №910/6226/23.

При цьому, у відповідності із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).

Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17, від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17.

Таким чином, замовник будівництва, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зобов`язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

При перевірці поданого прокуратурою обрахунку розміру безпідставно збереженого майна (коштів) відповідачем у вигляді пайової участі, судом встановлено обґрунтованість останнього.

Стосовно зазначення у сертифікаті про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів від 03.07.2024 у якості підстави для звільнення від сплати пайової участі визначено пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-ІХ, суд зазначає .

Згідно зі змістом вищезазначеного пункту Закону, у Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011, № 34, ст. 343 із наступними змінами) визначено: 1) статтю 7 доповнити частиною шостою такого змісту: "6. Органам, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів, у тому числі здійснення будівництва об`єктів"; 2) частину п`яту статті 30 виключити; 3) статтю 40 виключити.

Як встановлено вище, виключення ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов`язок щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію не припинився.

З приводу заперечень відповідача стосовно наданого прокуратурою розрахунку пайової участі суд зазначає, що пайовий внесок замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту має розраховуватися саме на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення у замовника будівництва обов`язку щодо сплати пайового внеску, а не на той момент, коли орган місцевого самоврядування дізнався про його несплату замовником, оскільки одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.

Оскільки відповідач без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, до 03.07.2024, що є триваючим порушенням, прокурором вірно проведено розрахунок розміру пайової участі на підставі затверджених показників опосередкованої вартості спорудження житла у Хмельницькій області, які діяли станом на 01.07.2024.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем зобов`язань щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов`язку замовника будівництва укласти відповідний договір, набуття відповідачем майна (коштів) та зберігання їх у себе без достатньої правової підстави, існування обов`язку у останнього з повернення коштів в сумі 625 764,99 грн. позивачу на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "УКРКОМ" (32300, Хмельницька обл., місто Кам`янець-Подільський, вул. Івана Франка, буд. 7, корп. А, код ЄДРПОУ 30481389) на користь Кам`янець-Подільської міської ради (32300, Хмельницька обл., місто Кам`янець-Подільський, майдан Відродження, 1, код ЄДРПОУ 26571846) 625 764,99 грн. безпідставно збережених коштів пайової участі.

Стягнути з Приватного підприємства "УКРКОМ" (32300, Хмельницька обл., місто Кам`янець-Подільський, вул. Івана Франка, буд. 7, корп. А, код ЄДРПОУ 30481389) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3, код ЄДРПОУ 02911102, р/р UA 188201720343120002000002814, МФО 820172, банк: ДКСУ, м. Київ) 9368,47 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили, видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Рішення надіслати прокуратурі та позивачу за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.03.2025.

СуддяА.М. Яроцький