Рішення

від 14.03.2025 по справі 925/1445/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2025 року Справа № 925/1445/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача Попова Г.Г. - адвокат,

від відповідача представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агроклімат

Україна, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю Дзензелівське,

с. Іваньки, Уманського району, Черкаської області

про стягнення 2 363 238 грн. 82 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Агроклімат Україна до товариства з обмеженою відповідальністю Дзензелівське про стягнення з відповідача 2 470 605 грн. 47 коп. боргу, а саме: 2 317 954 грн. 39 коп. суми основного боргу, 135 688 грн. 40 коп. пені та 16 962 грн. 68 коп. 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №1806 від 18 червня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11 год. 30 хв. 14 січня 2025 року.

13 січня 2025 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 2 217 954 грн. 39 коп. основного боргу, 129 083 грн. 82 коп. пені та 16 200 грн. 61 коп. 3% річних.

Ухвалою суду від 14 січня 2025 року заяву позивача про зменшення позовних вимог прийнято до розгляду та відкладено підготовче засідання на 10 год. 30 хв. 27 січня 2025 року.

Ухвалою суду від 27 січня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 12 год. 00 хв. 13 лютого 2025 року.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 13 лютого 2025 року, суд відклав розгляд справи по суті на 14 год. 10 хв. 04 березня 2025 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 04 березня 2025 року суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 14 березня 2025 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відзиву на позовну заяву відповідач не надав.

Судом враховано, що згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Водночас, ч. 4 ст. 165 ГПК України передбачено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

В судовому засіданні, яке відбулося 14 березня 2025 року згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1445/24.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору поставки №1806 від 18 червня 2024 року поставив відповідачу товар на умовах визначених цим договором, проте зобов`язання щодо оплати придбаного товару відповідач не виконав, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 2 217 954 грн. 39 коп. основного боргу, 129 083 грн. 82 коп. пені та 16 200 грн. 61 коп. 3% річних.

Судом встановлено, що 18 червня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю Агроклімат Україна (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Дзензелівське (покупець) було укладено договір поставки №1806.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору постачальник зобов`язався передати у власність покупцю обладнання для тваринництва, найменування (асортимент) та кількість якого визначається у рахунках-фактурах та/або специфікаціях (в разі складання сторонами) та видаткових накладних, а покупець прийняти у власність обладнання та оплачувати його вартість на умовах цього договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з умовами договору позивачем було передано, а відповідачем було прийнято у власність обладнання на загальну суму 59 738,54 євро, що на дату поставки обладнання дорівнювало 2 648 929,92 грн., що підтверджується:

- копією видаткової накладної №176 від 09 липня 2024 року на суму 1 871 099,28 грн. з ПДВ та копією акту прийому-передачі до специфікації № 1 від 03 липня 2024 року;

- копією видаткової накладної № 177 від 09 липня 2024 року на суму 777 830,64 грн. з ПДВ та копією акту прийому-передачі до специфікації №2 від 03 липня 2024 року.

Відповідно до п. 2.4. договору, покупець зобов`язується оплачувати кожну партію обладнання шляхом попередньої оплати протягом п`яти банківських днів з дати складання специфікації/рахунку, якщо сторони не узгодять інше. У випадку несплати покупцем вартості обладнання в обумовлений строк, вартість обладнання, зазначена в рахунку / специфікації, підлягає уточненню, при цьому, постачальник має право відмовитись від поставки обладнання за ціною, зазначеною в неоплаченому в строк рахунку / специфікації.

Згідно п. 2 Специфікації №1 від 18 червня 2024 року до договору сторони визначили наступний порядок оплати системи вентиляції для корівника, що дорівнює 42 196,94 євро, що складає 1 850 335 грн. 86 коп. з ПДВ, а саме:

- 5% від загальної вартості обладнання у сумі 92 516 грн. 79 коп., що в еквіваленті складає 2 109,85 євро з 03.07.2024 до 07.07.2024;

- 10% від загальної вартості обладнання у сумі 185 033 грн. 59 коп., що в еквіваленті складає 4 219,69 євро з 07.07.2024 до 11.07.2024;

- 15% від загальної вартості обладнання у сумі 277 550 грн. 38 коп., що в еквіваленті складає 6 329,54 євро з 11.07.2024 до 18.07.2024;

- 23,33% від загальної вартості обладнання у сумі 431 683 грн. 36 коп., що в еквіваленті складає 9 844,55 євро до 20.08.2024;

- 23,33% від загальної вартості обладнання у сумі 431 683 грн. 36 коп., що в еквіваленті складає 9 844,55 євро до 20.09.2024;

- 23,34% від загальної вартості обладнання у сумі 431 868 грн. 38 коп., що в еквіваленті складає 9 848,78 євро до 20.10.2024.

Згідно п. 2 Специфікації №2 від 18 червня 2024 року до договору сторони визначили наступний порядок оплати системи вентиляції для корівника, що дорівнює 769 199 грн. 28 коп., що в еквіваленті складає 17 541,60 євро, а саме:

- 5% від загальної вартості обладнання в сумі 38 459 грн. 96 коп., в еквіваленті складає 877,08 євро з 03.07.2024 до 07.07.2024;

- 10% від загальної вартості обладнання у сумі 76 919 грн. 93 коп., в еквіваленті складає 1 754,16 євро з 07.07.2024 до 11.07.2024;

- 15% від загальної вартості обладнання у сумі 115 379 грн. 89 коп., що в еквіваленті складає 2 631,24 євро з 11.07.2024 до 18.07.2024;

- 23,33% від загальної вартості обладнання в сумі 179 454 грн. 19 коп., що в еквіваленті складає 4 092,46 євро до 20.08.2024;

- 23,33% від загальної вартості обладнання в сумі 179 454 грн. 19 коп., що в еквіваленті складає 4 092,46 євро до 20.09.2024;

- 23,34% від загальної вартості обладнання в сумі 179 531 грн. 12 коп., що в еквіваленті складає 4 094,20 євро до 20.10.2024.

До звернення позивача до суду відповідачем було здійснено чотири платежі:

- перший платіж 08 липня 2024 року у розмірі 92 516,79 грн. (в рахунок авансового платежу за Специфікацією №1 від 18.06.2024);

- другий платіж 08 липня 2024 року у розмірі 38 459,96 грн. (в рахунок авансового платежу за Специфікацією №2 від 18.06.2024 до договору);

- третій платіж 30 жовтня 2024 року у розмірі 150 000,00 грн. (в рахунок оплати за Специфікацією № 1 від 18.06.2024);

- четвертий платіж 19 листопада 2024 року у розмірі 50 000,00 грн. (в рахунок оплати за Специфікацією №1 від 18.06.2024).

Також під час розгляду справи в суді відповідачем було сплачено 100 000 грн. 00 коп.

Всього відповідачем було сплачено 430 976 грн. 75 коп.

Пунктом 2.6. договору встановлено, що якщо сторони не узгодять інше, якщо на день здійснення оплати (часткової, остаточної) та/або поставки обладнання безготівковий курс продажу євро по відношенню до національної валюти України (гривні), що встановлюється АТ КБ Приватбанк (https://client-bank.privatbank.ua/p24/news), збільшиться порівняно з курсом продажу євро на дату складання рахунку / специфікації, постачальник має право здійснити перерахунок суми платежу, що підлягає сплаті пропорційно збільшеному курсу продажу євро АТ КБ Приватбанк на дату здійснення відповідного платежу та/або поставки обладнання, а покупець зобов`язаний доплатити різницю протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідного перерахунку (листа, рахунку тощо) від постачальника, зокрема електронною поштою. Курсова різниця застосовується виключно до суми платежу на відповідну дату його здійснення, а також до суми, що залишилась до сплати на дату поставки обладнання та не може застосовуватися до перерахунку здійснених покупцем попередніх платежів. Застосування курсової різниці до платежів, здійснених покупцем після поставки обладнання, здійснюється на розсуд постачальника, зокрема, при відстроченні / розстроченні оплати, наявності прострочення оплати тощо.

Враховуючи зміну курсу валют сторони уклали додаткові угоди №№ 1, 2 від 09 липня 2024 року до договору, застосувавши (після здійснених авансових платежів за курсом 44,19 грн.) змінений курс євро до гривні у розмірі 44,35 грн. для подальших розрахунків за договором.

У зв`язку з вищенаведеним позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 217 954 грн. 39 коп. боргу.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, останній платіж повинен був здійснений 20 жовтня 2024 року.

Отже, на день прийняття рішення строк оплати товару настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного виконання на підставі умов договору розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на день звернення позивача до суду відповідач за вищезгаданими накладними має заборгованість в сумі 52 265,04 євро, що за курсом встановленим згідно додаткових угод №№ 1, 2 від 09.07.2024 до договору, тобто 1 євро = 44,35 грн., становить 2 317 954,39 грн.

Після звернення позивачем до суду, відповідач 02.12.2024 здійснив платіж у розмірі 100 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором поставки №1806 від 18.06.2024.

У зв?язку з чим позивач зменшив суму позовних вимог на 100 000,00 грн. (станом на день оплати 02.12.2024, що за курсом встановленим згідно додаткових угод №№ 1, 2 від 09.07.2024 до договору (1 євро = 44,35 грн.), отже еквівалент платежу за курсом в євро становив 100 000,00 / 44,35 = 2 254,79 євро.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 217 954,39 грн. боргу, що є еквівалентом (52 265,04 євро 2 254,79 євро) 50 010,25 євро. в судовому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 16 200 грн. 61 коп. 3% річних, нарахованих за період з 07 липня 2024 року по 21 листопада 2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п.5.5 договору за прострочення строків здійснення оплати, постачальник має право нарахувати та стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 129 083 грн. 82 коп. пені, нарахованої за період з 07 липня 2024 року по 21 листопада 2024 року.

Перевіривши нарахування пені та 3% річних, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій програми LIGA 360, судом встановлено, що при нарахуванні річних та пені позивачем у розрахунку було застосовано кількість днів у році 365, однак у 2024 році було 366 днів.

У зв?язку з чим, з відповідача підлягає стягненню 16 010 грн. 74 коп. 3% річних та 127 480 грн. 93 коп. пені, а в решті вимог про стягнення пені та річних слід відмовити.

При цьому судом було враховано суму пені нарахованої позивачем за період з 19 липня по 20 серпня 2024 року в розмірі 4 272 грн. 26 коп., водночас за вказаний період розмір пені складав 15 551 грн. 14 коп., а також суму пені за період з 30 жовтня по 18 листопада 2024 року в сумі 32 048 грн. 48 коп. та річних в сумі 3 697 грн. 90 коп., однак за вказаний період розмір пені складав 33 643 грн. 07 коп. та 3 881 грн. 89 коп. річних.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача 23 000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

29 грудня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю Агроклімат Україна та адвокатським об?єднанням Ейдіком було укладено договір про надання юридичних послуг за №181229.

Винагорода виконавця розраховується по кожному завданню (запиту, дорученню) окремо та становить, або фіксований погоджений із клієнтом розмір, або розраховується шляхом множення погодинної ставки виконавця на кількість годин, витрачених останнім для виконання завдання клієнта (п. 4.2. додатку №2 до договору).

Згідно детального опису послуг, адвокатським об?єднанням було надано наступні послуги:

- аналiз договору поставки №l806 вiд 18 червня 2024 року, додаткiв та специфiкацiй до нього, актів приймання та iнших наявних документів за запитом клієнта щодо існування несплаченої заборгованостi ТОВ Дзензелівське. Надання консультацїї щодо можливості стягнення заборгованостi та штрафних санкцiй, методи досудового врегулювання спору, подання позову та його забезпечення, ризики банкрутства боржника та існуюча відповідальність директора, визначення cтроків давностi щодо загальних та окремих вимог (суми боргу та iснуючi штрафнi санкції за умовами договору та чинного законодавства), а також ризики та наслiдки ix пропуску (2 год.), вартість 4 000 грн. 00 коп.;

- пiдготовка, формування, оформлення претензiї iз розрахунком штрафних санкцiй для досудового врегулювання спору (1,5 год.), вартість 3 000 грн.;

- пiдготовка, формування, оформлення та надiслання позовної заяви з додатками вiдповiдачу та до суду щодо стягнення боргу за договором поставки №1806 від 18 червня 2024 року (3 год.), вартість 6 000 грн.;

- складання та направлення до суду заяви про участь у судовому засiданнi в режимi відео конференції (0,5 год.), вартість 1 000 грн.;

- складання та подання заяви про зменшення позовних вимог, участь у судовому засiданнi в режимі ВКЗ (25.12.2024) (1,5 год.), вартість 3 000 грн.;

- складання та направлення до суду заяви про участь у судовому засiданнi в режимi відеоконференції (0,5 год.), вартість 1 000 грн.;

- участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ - у зв?язку з технічними проблемами ВКЗ не відбулося (27.01.2025) (0,5 год.), вартість 1 000 грн.;

- участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ (13.01.2025) (1 год.), вартість 2 000 грн.;

- участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ (04.03.2025) (1 год.), вартість 2 000 грн.

Всього витрати на правничу допомогу складають 23 000 грн. 00 коп.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч.ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Частина 4 ст. 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі East/West проти України від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Від відповідача не надходило до суду жодних заяв (заперечень) щодо неспівмірності витрат позивача на послуги адвоката, а також не надходило клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 22 981 грн. 60 коп. витрат на правничу допомогу, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Тобто повернення судового збору за відсутності відповідного клопотання не допускається.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Дзензелівське, вул. Соборна, 3, с. Іваньки, Уманського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 32837429 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агроклімат Україна, вул. Богатирська, 9, м. Київ, ідентифікаційний код 36146350 2 217 954 грн. 39 коп. основного боргу, 127 480 грн. 93 коп. пені, 16 010 грн. 74 коп. 3% річних, 28 336 грн. 17 коп. судового збору та 22 981 грн. 60 коп. витрат на правничу допомогу.

3.В решті вимог в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 18 березня 2025 року.

Суддя А.В.Васянович