Постанова

від 17.03.2025 по справі 917/538/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 917/538/24(917/872/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван"

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2025

у складі колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючого, Плахова О.В., Шутенко І.А.

у справі № 917/538/24 (917/872/24)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" в особі арбітражного керуючого розпорядника майна, на якого покладено повноваження директора - Григор`єва Валерія Васильовича

про визнання кредиторських вимог до боржника

у справі № 917/538/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Когенераційна компанія"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ

На розгляд суду постало питання щодо відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду першої інстанції, постановленої за результатом розгляду грошових вимог кредитора у справі про банкрутство.

Обставини справи

1. 23.04.2024 ухвалою Господарського суду Полтавської області відкрито провадження у справі № 917/538/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Когенераційна компанія" (далі - ТОВ "Когенераційна компанія"); визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой" у розмірі 92 435 542,00 грн заборгованості та 102 280,00 грн витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Скрипника В.Л.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Апогей" (далі - ТОВ "Апогей") в особі арбітражного керуючого розпорядника майна, на якого покладено повноваження директора - Григор`єва Валерія Васильовича звернулося до суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 31 056 056 грн.

3. 18.06.2024 ухвалою Господарського суду Полтавської області у справі №917/538/24 (917/872/24) заяву кредитора - ТОВ "Апогей" в особі арбітражного керуючого розпорядника майна, на якого покладено повноваження директора - Григор`єва Валерія Васильовича - задоволено. Визнано грошові вимоги ТОВ "Апогей" до боржника ТОВ "Когенераційна компанія" на суму основного боргу в розмірі 31 050 000 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 6 056 грн. Зобов`язано розпорядника майна ТОВ "Когенераційна компанія" - арбітражного керуючого Скрипника В.Л. включити грошові вимоги ТОВ "Апогей" до реєстру вимог кредиторів в порядку черговості, визначеної Кодексом України з процедур банкрутства.

4. Також, як встановив суд апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" (далі - ТОВ "Стар Інвестмент Ван") набуло статусу учасника справи (кредитора) у справі №917/538/24 на підставі ухвали місцевого господарського суду від 18.06.2024 у справі №917/538/24(917/848/24).

5. Крім того, як з`ясовано судом апеляційної інстанції, ТОВ "Стар Інвестмент Ван" зверталося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.04.2024 у справі № 917/538/24 про відкриття провадження у справі про банкрутство, в якій просило зазначену ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі.

6. 23.07.2024 ухвалою Східного апеляційного господарського суду у справі №917/538/24, зокрема, постановлено протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати (доплати) судового збору на суму 4 128 грн та докази направлення апеляційної скарги кредиторам боржника у справі №917/538/24 (Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа", Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗВ Ріелті", Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт", Товариству з обмеженою відповідальності "Міжрегіональна транспортна компанія", Спільному українсько-американському підприємству з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та Кредит лізинг", Товариству з обмеженою відповідальністю "Апогей" в особі арбітражного керуючого розпорядника майна, на якого покладено повноваження директора - Григор`єва Валерія Васильовича, Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп".

7. В подальшому ТОВ "Стар Інвестмент Ван" зазначені недоліки в установлений судом апеляційної інстанції строк були усунуті, а постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі №917/538/24 апеляційну скаргу ТОВ "Стар Інвестмент Ван" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.04.2024 у справі №917/538/24 залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Полтавської області від 23.04.2024 у справі № 917/538/24 залишено без змін.

8. 16.12.2024 ТОВ "Стар Інвестмент Ван" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, просило скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.06.2024 у справі № 917/538/24 (917/872/24) та відмовити у задоволенні заяви кредитора ТОВ "Апогей" до боржника ТОВ "Когенераційна" компанія.

9. Також ТОВ "Стар Інвестмент Ван" просило поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду, посилаючись на те, що оскаржувану ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.06.2024 у справі № 917/538/24 (917/872/24) скаржник не отримував, заява про надання доступу до матеріалів справи в електронному вигляді у даній справі задоволена не була, з матеріалами справи у паперовому вигляді останній ознайомився лише 06.12.2024 та в межах визначеного ст. 256 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) десятиденного строку з моменту ознайомлення з матеріалами справи підготував та подав дану апеляційну скаргу.

10. 01.01.2025 ухвалою Східного апеляційного господарського суду у справі №917/538/24 (917/872/24) апеляційну скаргу ТОВ "Стар Інвестмент Ван" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.06.2024 у справі № 917/538/24 (917/872/24) залишено без руху; встановлено протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду: докази сплати (доплати) судового збору на суму 7 267,20 грн; докази направлення апеляційної скарги кредиторам боржника у справі №917/538/24 (ТОВ "Будівельна компанія "Основа", ТОВ "ЗВ Ріелті", ТОВ "Фінансова компанія "Фінтакт", ТОВ "Міжрегіональна транспортна компанія", Спільному українсько-американському підприємству з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та Кредит лізинг", ТОВ "Кредіт Інвестмент Груп"; нову заяву\клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав його пропуску та доказів на обґрунтування.

11. 10.01.2025 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Стар Інвестмент Ван" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами сплати судового збору, доказами направлення апеляційної скарги визначеним кредиторам боржника, а також нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

12. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ТОВ "Стар Інвестмент Ван" посилається на те, що оскільки оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 18.06.2024 у цій справі ним не було отримано, останній подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи 29.11.2024 через електронний кабінет "Електронний суд", однак не отримав доступу до матеріалів справ з кредиторськими вимогами до боржника, тому безпосередньо ознайомився з матеріалами справи та з оскаржуваною ухвалою лише 06.12.2024. Вказане, на переконання ТОВ "Стар Інвестмент Ван", свідчить про те, що подання апеляційної скарги 16.12.2024 здійснено ним в межах встановленого 10-денного строку.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

13. 15.01.2025 ухвалою Східного апеляційного господарського суду відмовлено ТОВ "Стар Інвестмент Ван" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.06.2024 у справі № 917/538/24 (917/872/24) та повернуто апеляційну скаргу, оскільки апелянтом не доведено наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з причин, які б свідчили про об`єктивну неможливість у строк, встановлений статтею 256 ГПК України, подати апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 18.06.2024 у справі №917/538/24 (917/872/24).

14. Суд дійшов висновку, що апелянтом не доведено наявності об`єктивних та непереборних обставин для реалізації ним права на ознайомлення з матеріалами справи, а також звернення із відповідною заявою у межах розумного строку з дня набуття ним статусу учасника справи про банкрутство. При цьому суд також вказав про те, що щонайменше з 24.07.2024 ТОВ "Стар Інвестмент Ван" було обізнане про визнання кредиторських вимог ТОВ "Апогей" до боржника.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

15. 02.02.2025 (через підсистему "Електронний Суд") Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі № 917/538/24 (917/872/24) та передати справу № 917/538/24 (917/872/24) на розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Стар Інвестмент Ван".

16. Підставою касаційного оскарження скаржник вказує абзац 2 частини 2 ст. 287 ГПК України та стверджує про порушення судом апеляційної інстанції положень ст. 254, 256 ГПК України.

17. Скаржник вказує, що він не приймав участь в справі 917/538/24 (917/872/24) про визнання кредиторських вимог ТОВ "Апогей" до боржника ТОВ "Когенераційна компанія", але в подальшому набув право учасника справи та, зокрема, оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство.

18. Скаржник вважає, що в силу ч. 2 ст. 256 ГПК України він має десять днів на оскарження ухвали суду першої інстанції від 18.06.2024 з дня її вручення йому, проте, суд першої інстанції не направляв її скаржнику. На переконання скаржника, оскільки він ознайомився із ухвалою суду першої інстанції 06.12.2024, то подання апеляційної скарги 16.12.2024 відбулось в межах десяти днів з дня ознайомлення з матеріалами справи № 917/538/24 (917/872/24) у відповідності п. 2. ч. 2 ст. 256 ГПК України.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

19. Інші учасники справи не скористалися свої правом на подання відзиву на касаційну скаргу у цій справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

21. Предметом касаційного перегляду у цій справі постало питання щодо відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду першої інстанції, постановленої за результатом розгляду грошових вимог кредитора у справі про банкрутство.

22. За змістом статей 55, 129 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією з основних засад судочинства.

23. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

24. Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

25. Частиною 6 статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

26. Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

27. Таким чином, у приписах КУзПБ законодавець утвердив пріоритет норм цього спеціального закону та субсидіарне застосування у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) загальних норм ГПК України.

28. Частиною 2 ст. 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

29. Пунктом 17 частини першої статті 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

30. Водночас, у КУзПБ, на відміну від ГПК України, не визначено вичерпного переліку ухвал у справі про банкрутство, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, натомість установлено визначальні правила оскарження судових рішень у процедурі банкрутства у статті 9 КУзПБ.

31. Відповідно до частини першої цієї статті ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

32. Частиною другою статті 9 КУзПБ в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

33. Такими випадками (виключеннями) із загального правила апеляційного оскарження всіх ухвал є, зокрема, встановлені частиною другої статті 254, частиною першою статті 255 ГПК України обмеження щодо оскарження ухвал першої інстанції окремо від рішення суду, які поширюються на універсальні ухвали, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також окремі застереження за текстом КУзПБ, зокрема, про те, що ухвала про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації оскарженню не підлягає (частина шоста статті 5 КУзПБ), ухвала за результатами розгляду вимог кредитора не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання (абзац другий частини другої статті 47 КУзПБ).

34. Зокрема, відповідно до абзацу другого частини 2 статті 47 КУзПБ за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

35. За загальним правилом, закріпленим у частині третій статті 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

36. За загальним правилом, закріпленим у частині третій статті 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

37. У рішенні від 27.01.2010 №3-рп/2010 Конституційний Суд України, надаючи тлумачення припису про те, що заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду, виснував, зокрема, що це положення слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду.

38. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 дійшла висновку, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві такі групи. Перша група стосується розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення (розумій також і відсторонення) керуючого санацією, ліквідатора тощо. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні.

39. КУзПБ не містить норм, які встановлювали б загальні правила ухвалення судових рішень, водночас аналіз приписів цього спеціального закону засвідчує, що у основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність) лише питання визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів вирішуються постановою, з інших, процедурних чи сутнісних питань цього спеціального провадження суд першої інстанції постановляє ухвали.

40. Тож, значення ухвал, як судових рішень першої інстанції в процедурі банкрутства, має свої відмінності, оскільки в деяких випадках вони за змістом максимально наближені до рішення (ухвали про визнання грошових вимог кредитора, розірвання мирової угоди чи визнання її недійсною та інші).

41. Однак, зважаючи на те, що у основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність), на відміну від позовного провадження у такій справі, суд не ухвалює рішення, слід вважати, що учасник справи про банкрутство має право включити заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду згідно з приписами ГПК України, до апеляційної скарги на судове рішення (ухвалу, постанову), яке є наступним після ухвали, яка не може бути оскаржена окремо, або рішення, яке є логічно та за наслідками пов`язаним із такою ухвалою.

42. Апеляційний господарський суд не приймає до розгляду і повертає апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України (скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду), якщо таку скаргу подано з порушенням відповідних приписів статей 254, 255 ГПК України, або без урахування окремих виключень за КУзПБ, зокрема щодо неможливості оскарження ухвали за результатами розгляду вимог кредитора окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання (абзац 2 частини другої статті 47 КУзПБ). Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2023 у справі №920/162/23.

43. У вказаній постанові судова палата дійшла висновку, що вирішуючи питання чи підлягає певна ухвала, постановлена у справі про банкрутство, апеляційному оскарженню суду належить почергово вирішити:

1) у якому провадженні постановлено оскаржувану ухвалу (у провадженні у справі про банкрутство чи позовному провадженні в межах справи про банкрутство);

2) чи оскаржувана ухвала вирішує питання, регламентовані ГПК України, або є спеціальною - постановленою відповідно до КУзПБ;

3) чи належить ухвала до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду за приписами статей 254, 255 ГПК України чи не передбачено нормами КУзПБ виключення із загального правила апеляційного оскарження за частиною другою статті 9 КУзПБ для цього виду ухвал.

44. У цій справі "Стар Інвестмент Ван" звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, якою було визнано грошові вимоги ТОВ "Апогей" до боржника ТОВ "Когенераційна компанія" у справі про банкрутство останнього. Проте судом апеляційної інстанції наведеного вище враховано не було та залишено поза увагою, що ухвала господарського суду першої інстанції, постановлена за результатами розгляду вимог окремого кредитора не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, в силу прямої вимоги закону, встановленої в абзаці 2 частини 2 статті 47 КУзПБ. Відтак апеляційна скарга ТОВ "Стар Інвестмент Ван" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.06.2024 у справі № 917/538/24 (917/872/24) підлягала поверненню на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 ГПК України.

45. Проте суд апеляційної інстанції помилково застосував п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України та безпідставно відмовив скаржнику у відкритті апеляційного провадження з підстав недоведення скаржником поважності причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки право оскарження ухвали суду щодо розгляду вимог ТОВ "Апогей" як окремого кредитора виникає, зокрема, у ТОВ "Стар Інвестмент Ван" лише після постановлення господарським судом ухвали за результатами попереднього засідання.

46. Отже з метою усунення допущеного судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права (пункту 4 частини 5 статті 260 ГПК України), керуючись принципом процесуальної економії, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції підлягає зміні з викладенням її резолютивної частини в новій редакції, згідно з якою апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику, а також із викладенням її мотивувальної частини в редакції цієї постанови щодо підстав повернення апеляційної скарги. Оскільки доводи скаржника про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на справі № 917/538/24 (917/872/24) не знайшли свого підтвердження, Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Відповідно до частин 1, 4 статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

В. Розподіл судових витрат

48. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі №917/538/24 (917/872/24) змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови та виклавши її резолютивну частину в такій редакції:

"Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.06.2024 у справі №917/538/24 (917/872/24) повернути скаржнику".

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік