Справа№ 629/1083/25
Провадження № 2/629/549/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.03.2025 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Цендра Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лозівська державна нотаріальна контора Харківської області про зняття арешту з житлового будинку, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з вище вказаним позовом, в якому просить зняти арешт (заборону на нерухоме майно), реєстраційний номер обтяження 57115829, який зареєстровано 14.12.2006 року Лозівською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження договір довічного утримання №1135 від 09.04.1986 року Лозівська державна нотаріальна контора, об`єкт обтяження будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_2 , додаткові дані: перенос з реєстру обтяжень (старого) від 09.04.1986 року.
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач - це особа, яка порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.
При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Частиною 1 ст. 1 Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Частиною 2 ст. 1 Закону передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
З роз`яснень, викладених у п.2 абз. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 №905/386/18 зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Таким чином, відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
У зв`язку із цим позивачу слід вирішити питання щодо участі державної нотаріальної контори у даній цивільній справі, оскільки вона не є особою, прав і обов`язків якої стосується спір сторін, тому що у нотаріальної контори відсутня її юридична зацікавленість у результатах вирішення справи судом і реалізації ухваленого в ній рішення.
Окрім Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області, у позовній заяві відповідачем зазначено ОСОБА_2 .
Так, 18.02.2025 року судом у відповідності до вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України направлено запит до відділу з питань реєстрації проживання фізичних осіб та ведення реєстру громади Лозівської міської ради Харківської області, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Згідно наданої інформації від 25.02.2025 року, за відомостями виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, інформація про реєстрацію/зняття місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня.
17.03.2025 до суду надійшла копія запису акту про смерть №601 від 30.09.2002 року, згідно якої, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Згідно зі ст.47ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. При цьому цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).
Чинним законодавством України не передбачено можливості пред`явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст.25ЦК України припинилася.
У зв`язку з вище зазначеним, коло відповідачів підлягає уточненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наявність у позовній заяві зазначених вище недоліків, суддя дійшов висновку про те, що її слід залишити без руху, при цьому позивачу, на виконання ухвали, потрібно усунути вищевказані недоліки позовної заяви шляхом подання нової редакції позовної заяви вказавши належного відповідача.
Керуючись ст.ст.185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лозівська державна нотаріальна контора Харківської області про зняття арешту з житлового будинку залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде їй повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Наталія ЦЕНДРА
Суд | Лозівський міськрайонний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2025 |
Оприлюднено | 20.03.2025 |
Номер документу | 125911495 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису) |
Цивільне
Лозівський міськрайонний суд Харківської області
ЦЕНДРА Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні