Рішення

від 24.02.2025 по справі 636/8378/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/8378/24 Провадження№ 2-а/636/4/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого - судді Гніздилова Ю.М., за участю секретаря Кисловської О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Кожушний Кирило Сергійович до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

01 жовтня 2024 року до суду надійшов адміністративний позов позивача в якому він просить скасувати постанову № 7/11093 від 20 вересня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000.00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 не було повідомлено про місце, дату та час складання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, не було надано можливості надати свої аргументи та заперечення з цього приводу. Під час складання постанови позивач був відсутній у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Про факт існування оскаржуваної постанови позивач дізнався лише 20.09.2024, коли йому вручили цю постанову. Так, 20.09.2024 до ОСОБА_1 звернувся дільничний поліцейський та повідомив, що відносно нього «в ТЦК наявні якісь питання». Позивач в цей же день прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому вручили оскаржувану постанову, без можливості надати пояснення, та сказали про необхідність сплати штрафу в розмірі 17000 гривень. При цьому, примірник Постанови, вручений позивачу, не був підписаний начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також позивач, просить врахувати, те що він не отримував протокол або інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких було розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено оскаржувану постанову. Таким чином, ОСОБА_1 протиправно позбавили можливості надати свої заперечення та пояснення.

Сама постанова також містить неточності і порушення: оскільки в ній зазначено, далі мовою оригіналу: «громадянин ОСОБА_2 своєю бездіяльністю порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та моюілізацію» …». Тобто згідно Постанови, порушення вимог законодавства здійснив громадянин ОСОБА_2 , а до адміністративної відповідальності притягається ОСОБА_1 , що є грубим порушенням чинного законодавства, оскільки в сфері притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про мобілізацію особа не може бути притягнута до відповідальності за дії чи бездіяльність іншої особи.

А тому ОСОБА_1 був вимушений через свого представника звернутися до суду для захисту свої прав , оскільки вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у адміністративній справі про притягнення його до відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП закриттю з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Кожушний К.С. не з`явилися, надали заяву, в якій позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити. Розгляд справи провести за їх відсутності.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи.

Натомість до початку розгляду справи по суті від представника відповідача надійшов відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, обгрунтовуючи свою позицію наступним.

14 червня 2024 року о 12.00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , у період дії правового режиму воєнного стану, у порядку визначеному п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 було проведено огляд та перевірку документів, які підтверджують особу, у громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В ході проведення перевірки та наявних документів було встановлено, що позивач має військово-обліковий документ серії НОМЕР_1 виданий ІНФОРМАЦІЯ_5 від 27.04.2010 року. За інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів та облікової картки ІНФОРМАЦІЯ_6 , військовозобов?язаний ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку рядового, сержантського і старшинського складу запасу у вищевказаному відділі з 14.04.2011 року. В графі - картотека обліку зроблено запис: «Картотека спеціального військового обіку». В графі - звання, зроблено запис: «Старший солдат». Ідентифікатор військовозобов?язаного: НОМЕР_2 . В графі - підкартотека обліку, зроблено запис: «Спеціальний облік». В графі - ВОС зроблено запис: «(100) Стрілецькі». В графі - код ВОС зроблено запис: «(915) Стрілець». В графі - група обліку, зроблено запис: «(А) Всі види Збройних Сил України, родів військ і служб, для яких не визначені особливі вимоги щодо проходження військової служби». Дата введення інформації про особу в систему: 30.05.2023року. З метою проходження ВЛК та уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документу з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних, резерв посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 , було вручено повістку під особистий підпис про в громадянину ОСОБА_1 , з вимогою прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_2 , о 09 год. 00 хв. 24.06.2024 року.

20 вересня 2024 року по прибуттю громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 , було перевірено виконання ним правил військового обліку, а саме: обов?язку з?явитись за викликом до ТЦК та СП, у строк та місце зазначені в повістці. В ході проведення перевірки та наявних документів було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у розшуку. В результаті зазначеного, начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 полковником ОСОБА_3 , було винесено постанову за № 7/11093 за справою про адміністративне правопорушення від 20.09.2024 року про притягнення громадянина ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУПАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000, 00 (сімнадцять тисяч) гривень.

Відповідач у своєму відзиві просив зазначити, що позивач будучи ознайомленим та завчасно повідомлений з датою та часом розгляду справи, мав можливість скористатись правовою допомогою, але цього не зробив та повідомив про те, що представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки не було вжито жодних дій щодо надання йому можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

17 лютого 2025 року від представника позивач адвоката Кожушного К.С. надійшла відповідь на відзив, в якій він стверджує, що ОСОБА_1 не було повідомлено про місце, дату та час складання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, не було надано можливості надати свої аргументи та заперечення з цього приводу. Під час складання постанови позивач був відсутній у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).

Окремо просить суд звернути увагу на тот факт, що матеріали справи № 636/8378/24 не містять доказів своєчасного повідомлення відповідачем ОСОБА_1 про дату та час складання оскаржуваної постанови. Факт підпису позивача на постанові свідчить лише про отримання самого документа вже після його складання, а не про участь в його складанні.

Надаючи оцінку наведеним вище нормам, Верховний суд дійшов висновку, що: «Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.» (висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21 березня 2019 року у справі №489/1004/17, від 30 січня 2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 6 лютого 2020 року у справі №205/7145/16-а.).

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та №482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив також наступні висновки: закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді і справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов?язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов?язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Таким чином, позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що істотно впливає на фактичну можливість особи реалізувати передбачені КУпАП права з метою всебічного з?ясування обставин справи.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі справа №591/2794/17 «факт не повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури».

Підсумовуючи, свої доводи представник позивача адвокат Кожушний В.Є. зазначає, що при винесені оскаржуваної постанови, відповідачем порушено норми матеріального права та не доведено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, що зумовлює протиправність оскаржуваної постанови. А відсутність в діяннях позивача складу адміністративного правопорушення визначається підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі статті 247 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами доводи, встановив наступне.

Згідно копії постанови № 7/11093 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 20 вересня 2024 року за вчинення правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000.00 грн. Наявна відмітка про отримання постанови позивачем.

Відповідно до військово-облікового документа «Резерв+» позивач в повному обсязі виконав вимоги чинного законодавства, зокрема, своєчасно, а саме 03 липня 2024 року, уточнив свої облікові дані за допомогою застосунку «Резерв+» та мав бронювання строком до 29 липня 2025 року.

Відповідно до наказу № 121/к/тр від 16 серпня 2024 року ТОВ «АПК «НОВААГРО», про оповіщення працівників щодо виклику до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, було своєчасно оповіщено позивача про обов`язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 20.08.2024 для уточнення облікових даних.

Відповідно до довідки від 20.08.2024 № 7/9733/1 ІНФОРМАЦІЯ_9 підтвердив, що ОСОБА_1 перебував у ІНФОРМАЦІЯ_2 20.08.2024. В цей день позивач надав до РТЦК всі необхідну інформацію щодо своїх персональних та облікових даних, а також щодо медичного огляду. Так, дата проходження ВЛК 27.06.2024. про що внесені дані в систему «Оберіг».

Позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (заброньовано) строком до 29 липня 2025 року засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, про що відповідачу також було відомо станом на день винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до пункту 19 Порядку бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 р. № 650, у разі позитивного результату перевірки, проведеної відповідно до пункту 18 цього Порядку, засобами Реєстру військовозобов`язаних автоматично здійснюється переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки. З моменту переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік він вважається заброньованим та йому надається відстрочка на період, визначений пунктом 2 Порядку бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 15, ст. 940), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 р. № 650.

Дані обставини дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в установленому порядку, своєчасно оновив свої облікові дані, пройшов військово-лікарську комісію і не ухилявся від обліку. За вказаних обставин в його діях відсутня вина у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію, зокрема і Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 року), що виключає можливість притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до п.п. 1, 3, 8 ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно зіст. 20 КАС Українимісцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

НормамиКУпАПрегламентовано, що відповідно до вимогст.245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності ззаконом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно дост. 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1ст. 4 КАС України).

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

За змістом статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Приписами частини 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно статті 235 КУпАП, розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Факт порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, позивач на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення, не визнав, про що власноручно проставив відмітку у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Згідно статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні настав з 17 березня 2014 року, з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

24 лютого 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України, та діє до теперішнього часу.

За змістом частин 1-3 статті 1, статті 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Згідно пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно абз.6 ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Як визначеност. 235 КУпАПтериторіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Відповідно дост. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно дост. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положеньКУпАПвищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зіст.8 КУпАПособа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставізакону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів.Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставізакону, що діє під час і за місцем розгляду справи.

Відповідно достатті 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації єКонституція України,Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно частини 3статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Отже, враховуючи вимоги зазначеного абз. 7 ч. 3ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»всі військовозобов`язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Частиною 10ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).

Частина 10ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»викладена в редакціїЗакону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.

Тобто у відповідності до частини 10статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX(надалі Закон №3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цимЗакономуточнити адресу проживання номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Отже, вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають за кордоном, та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані в період часу з 17.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно) а саме: шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу, яка зазначена на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку; шляхом повідомлення на офіційний номер телефону, який зазначений на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відтак частиною 10статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»з відповідними змінами, визначено способи, якими громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України зобов`язані уточнити протягом встановлено шестидесятиденного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 1ст. 210-1 КУпАПпередбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

19.05.2024 набув чинностіЗакон №3696-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якимст. 210-1 КУпАПбуло доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

З періоду оголошення Президентом України загальної мобілізації (Указ від 17.03.2014 №303/2014) в Україні настав особливий період, який діє на сьогодні.

Відповідно до частини 11статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Вказаний обов`язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487(далі - Порядку №1487).

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Згідно зіст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення як порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за № 36/41381 (далі - Інструкція).

Крім того, суд зазначає, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст. 210-1 КУпАП не застосовуються за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

У ч.5 ст.5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «;Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Згідно з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України.

У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Отже, на підставі відповідної практики ЄСПЛ можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням зазначеним у ст.6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В цьому суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.

За правилами ч.ч. 1, 2, 3, 4ст. 256 КУпАПу протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбаченістаттею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідностатті 248 КУпАПрозгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно дост. 268 КУпАПособа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який зазакономмає право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідностатті 278 КУпАПорган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно з вимогамист. 283 КУпАПрозглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Суд зазначає, що враховуючи наведені обставини і норми закону, а також відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

У відповідності до ч.ч. 1, 4ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно зіст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначенийст. 268 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевим загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що постанову № 7/11093 від 20 вересня 2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_4 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП слід скасувати, а провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст.257-263,286 КАС України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Кожушний Кирило Сергійович до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 7/11093 від 20.09.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_4 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду до Другого апеляційного адміністративного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений також в разі його пропуску з інших поважних причин.

Суддя Гніздилов Ю.М.