Рішення

від 18.03.2025 по справі 760/15285/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/15285/24

Провадження №2/760/4298/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Тесленко І. О.,

за участі секретаря судового засідання Бережної С.П.,

представника позивача адвоката Попченкової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної державної адміністрації м. Києва, Солом`янської районної державної адміністрації м. Києва про визнання права та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2024 року до Солом`янського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Попченкової І.М. з позовом до Відділу приватизації державного житла Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної державної адміністрації м. Києва, третя особа: Солом`янська районна державна адміністрація м. Києва, про визнання права та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26 квітня 2024 року позивач дізнався, що у відповідності до листа Відділу приватизації державного житла Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської РДА м. Києва за № 21 від 22 квітня 2024 року йому відмовлено у задоволені заяви від 27 березня 2024 року про передачу в приватну власність жилого приміщення в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 та, відмовлено у оформленні свідоцтва про право власності, додані до заяви документи - залишені без розгляду. Як вбачається зі змісту листа, єдиною підставою для відмови у задоволені заяви позивача є те. що відповідно до ордера від 14.11.2012 року № 47/12, останньому було надано право зайняття ліжко-місця в кімнаті АДРЕСА_1 . При цьому, на помилкову думку уповноваженого органу, у даній ситуації підлягають застосуванню норми п. 11-2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», якими передбачено, що громадяни, які на правових підставах вселені в гуртожиток та фактично проживають у ньому на умовах надання їм ліжко-місця, набувають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитку відповідно до Закону після їх розселення в окремі жилі приміщення в гуртожитку. Отже, уповноважений орган дійшов до висновку, що позивач може набути право на приватизацію лише після розселення в окреме жиле приміщення в гуртожитку. Вартим до уваги є те, що по змісту листа відсутні інші підстави, які унеможливлюють задоволення заяви позивача шляхом надання адміністративної послуги, без звернення до суду. Позивач вважає, що лист Відділу приватизації державного житла Управління житлово- комунального господарства та будівництва Солом`янської РДА м. Києва за № 21 від 22.04.2024 року, яким його повідомлено про відмову у задоволенні заяви від 27.03.2024 року не є ані рішенням про задоволення поданої заяви, ані рішенням про відмову у задоволенні такої заяви та не відповідає вимогам за формою/змістом вимогам, встановленим у додатку 4 до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 за № 396. Крім того, позивач вважає порушеним своє право на приватизацію займаного ним приміщення, з урахуванням наступного. Так, у 2012 році на підставі спільного рішення адміністрації, профспілкового комітету ПАТ «НВП «БІЛЬШОВИК» № 31 від 13.11.2012 року він одержав Ордер від 14.11.2012 року №47/12 на вселення у житлове приміщення - кімнату № АДРЕСА_1 розміром ліжко-місце у гуртожитку по АДРЕСА_1 . Згодом, на підставі Акту приймання-передачі, затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26.12.2012 №2321, гуртожиток по АДРЕСА_1 передано в комунальну власність територіальної громади міста Києва до сфери управління Солом`янської РДА м. Києва. Просять суд врахувати, що до цього часу Ордер від 14.11.2012 року № 47/12 не визнавався недійсним, будь-які спори щодо правомірності вселення та реєстрації позивача у приміщенні - відсутні. Таким чином, на підставі Ордеру від 14.11.2012 року № 47/12, позивач в установленому законом порядку зайняв жиле приміщення, а саме кімнату АДРЕСА_1 ) та зареєстрував своє місце проживання за вказаною адресою починаючи з 28.12.2012 року та проживає у відповідному приміщенні до цього часу. Разом з тим, маючи дійсний намір щодо реалізації власних цивільних житлових прав на приватизацію займаної ним кімнати № АДРЕСА_1 , що знаходиться у будинку гуртожитка АДРЕСА_1 , у відповідності до приписів Положення, через уповноваженого представника, у порядку надання адміністративної послуги, позивач звернувся до органу приватизації Солом`янської РДА м. Києва з відповідною належним чином оформленою та засвідченою заявою від 27.03.2024 року, разом з якою були надані документи. Просить суд звернути увагу на ту обставину, що станом на момент звернення позивача з заявою від 27.03.2024 року про приватизацію жилого приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 проживає та зареєстрована одна особа - гр. ОСОБА_1 . Водночас, вважають, що відповідач як орган, уповноважений на передачу кімнати у приватну власність у порядку приватизації, всупереч положенню чинного законодавства, здійснив виключно формальний підхід до розгляду поданої заяви, враховуючи, що: Станом на дату подання заяви про приватизацію, у відповідному приміщенні фактично проживає та зареєстрований лише Позивач, що підтверджено низкою наявних доданих документів. Окрім того, з позивачем був укладений Договір про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій №195/401 від 21.01.2013 року, а у кімнаті власними коштами та силами позивача здійснювались поточні ремонтні роботи, що додатково засвідчується долученими платіжними документами. Законодавством передбачено вичерпний перелік документів, необхідних для звернення з заявою про приватизацію жилого приміщення, що було надано позивачем. При цьому, Ордер є лише правовою підставою для вселення особи у відповідне приміщення, яке реалізував позивач ще у 2012 році під час вселення у кімнату. Відповідно до п. 18 вказаного вище Положення, до переліку документів, зокрема, громадянами має бути поданий ордер на житлове приміщення, яке вони виявили намір приватизувати. Позивач до своєї заяви про приватизацію займаного ним приміщення долучив ордер, виданий ПАТ «НВП «БІЛЬШОВИК», на право зайняття ним ліжко-місця в кімнаті АДРЕСА_1 . Отримання нових ордерів за вказаних обставин, чинним законодавством не передбачено. Відсутні обгрунтовані перешкоди для реалізації позивачем прав на приватизацію житлового приміщення. Так, позивач обгрунтовано вважає, що у разі проживання з ним в одній кімнаті інших осіб, які не є членами його сім' ї. таке жиле приміщення могло би бути приватизоване лише після розселення громадян, які в ньому проживають на умовах надання ліжко- місця, в окремі жилі приміщення. Натомість, в даному випадку. Позивач зареєстрований та проживає один в кімнаті, а відтак відсутні перешкоди, які визначені законом, для реалізації ним права на приватизацію займаного ним житлового приміщення. Враховуючи вищевикладене, оскільки наявність заяви громадянина, який виявив намір отримати у власність житло, та відсутність перешкод, передбачених законом, є необхідною та достатньою умовою для прийняття відповідним владним органом рішення про приватизацію, вважаємо можливим визнання за позивачем права на приватизацію вказаної квартири, що узгоджується з наведеними вище принципами та нормами права та буде спряти належному захисту житлових прав Позивача. Таким чином, обгрунтовано переконані, що Позивач має право на отримання у приватну власність займану ним кімнату шляхом її приватизації, а неприйняття уповноваженим органом рішень за його заявами про реалізацію ним такого права є таким, що суперечить Конституції України, Житловому і Цивільному кодексу України та нормам Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». При цьому, вартим до уваги є те, що перелік випадків відмови у приватизації житла чітко визначений законодавством і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (частина другастатті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»), заборона приватизувати конкретне приміщення (частина четверта статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», частина другастатті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»). Отже, відмова у приватизації житла через ненадання органу приватизації окремих документів не є передбаченою законом підставою, а тому є неправомірною.

02 липня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О.

Ухвалою суду від 07 серпня 2024 року справу прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження. Підготовче судове засідання було призначено на 24 вересня 2024 року.

18 вересня 2024 року від відповідача Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної державної адміністрації м. Києва до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що ознайомившись з вимогами позивача управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації заперечує в задоволенні позову враховуючи наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини другої статті 118 Конституції України особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Відповідно до частини другої статті 140 Конституції України особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Статтею 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. У відповідності до статті 6 Закону України «Про столицю України - місто- герой Київ» місцеве самоврядування місцеве самоврядування у місті Києві ідійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами. Відповідно до статті 10 Закону України «Про столицю України - місто- герой Київ» Київська міська та районні в місті ради (у разі їх утворення) мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами (у разі їх утворення), підзвітні та підконтрольні відповідним радам. Згідно із частиною першої статті 10-1 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві. Частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» передбачено, що питання організації управління тайонами в місті Києві належать до компетенції Київської міської ради і вирішуються відповідно до Конституції України, цього та інших законів України, рішень міської ради про управління районами міста. У районах міста Києва діють районні в місті Києві державні адміністрації, які підпорядковуються Київській міській державній адміністрації, а в разі утворення районних у місті Києві рад також є підзвітними і підконтрольними відповідним радам як виконавчі органи таких рад. Відповідно до пункту 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 січня 2011 року 121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень», районним в місті Києві державним адміністраціям делеговані окремі повноваження виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації), серед яких - приватизація державного житлового фонду (пункт 21 додатку 4). Відповідно до пункту 1 Положення про управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Солом`янської районної з місті Києві державної адміністрації від 27 вересня 2023 року № 600, управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації утворюється головою Солом`янської оайонної в місті Києві державної адміністрації, є її структурним підрозділом. Пунктом 3 Положення встановлено, що управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативними актами, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, а також Положенням про управління. Згідно з пунктом 4 Положення основним завданням управління є забезпечення реалізації державної політики у сфері житлово-комунального господарства, енергозбереження та будівництва Солом`янського району. У відповідності до підпункту 22 пункту 5 Положення управління житлово- комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації відповідно до покладених на нього завдань здійснює оформлення та видачу свідоцтв та дублікатів про право власності на житло та вносить відповідні зміни до них. Відповідно до пункту 1 Положення про відділ приватизації державного житла управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, затвердженого наказом управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від ЗО квітня 2024 року № 6, відділ утворюється начальником управління житлово- комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, є структурним підрозділом управління. Таким чином, відділ приватизації не є самостійним або відокремленим структурним підрозділом зі статусом юридичної особи публічного права, а є структурним підрозділом управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації. Окремих повноважень на представництво відділу приватизації державного житла управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації в суді, відділ немає. Також вважають за необхідне зазначити наступне. Згідно із частиною першою статті 345 Цивільного кодексу України фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом. При здійсненні приватизації орган приватизації керується Конституцією України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (далі - Положення). Відповідно до частини десятої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Згідно з пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, та пунктом 7 вичерпного переліку документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, інформаційної картки адміністративної послуги «Оформлення та видача свідоцтва про право власності на житло», затвердженої розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 26.04.2019 № 354 (у редакції розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 10.01.2020 № 29), громадянин до органу приватизації подає копію ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку. 08 квітня 2024 року представником позивача за довіреністю Попченковою І.М. до Центру надання адміністративних послуг Солом`янської дайонної в місті Києві державної адміністрації була подана заява для отримання адміністративної послуги «Оформлення та видача свідоцтва про право власності на житло» за адресою: АДРЕСА_1 . За результатом розгляду заяви та доданих до неї документів було встановлено, що відповідно до поданої копії ордера від 14.11.2012 № 47/12, позивачу було надано право зайняття ліжко-місця в кімнаті АДРЕСА_1 . За таких обставин хотілося б наголосити, що у пункті 9 статті 11 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» далі - Закон) визначено, що ліжко-місце - це умовна частина площі жилого приміщення у гуртожитку (кімнати, жилого блоку чи секції), визначена та виділена для тимчасового проживання в ньому одночасно декількох одиноких осіб однієї статі, не пов`язаних між собою сімейними та/або родинними стосунками. У пункті 112 частини першої статті 3 Закону передбачено, що громадяни, які на правових підставах вселені в гуртожиток та фактично проживають у ньому на -.мовах надання їм ліжко-місця, набувають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитку відповідно до Закону після їх розселення в окремі жилі приміщення в гуртожитку. У разі надання місцевою радою згоди на приватизацію жилих і нежилих приміщень у гуртожитку (або його частин), в якому жилі приміщення (або їх частини) використовуються для проживання громадян на умовах надання ліжко-місця, такі жилі приміщення можуть бути приватизовані лише після розселення громадян, які в них проживають на умовах надання ліжко-місця, в окремі жилі приміщення. Отже згідно з вимогами законодавства право на приватизацію ОСОБА_1 може набути після розселення в окреме жиле приміщення в гуртожитку. На підставі вказаного, заява від 27.03.2024 про передачу в приватну гласність жилого приміщення в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 (ліжко-місце), з оформленням свідоцтва про право гласності не може бути задоволена та додані до неї інші документи залишені без гсзгляду, про що було проінформовано заявника (позивача) листом відділу приватизації державного житла управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації зід 22.04.2024 №21. Таким чином при розгляді документів та відмові позивачеві у наданні вказаної адміністративної послуги відповідач діяв правомірно, на підставі та в іежах, визначених нормами законодавства.

20 вересня 2024 року від представника третьої особи Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що ознайомившись зі змістом позовних вимог, враховуючи норми закону які підлягають застосуванню до даних правовідносин, дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація заперечує, щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом дроцедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно із частиною першою статті 345 Цивільного кодексу України фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом. При здійсненні приватизації орган приватизації керується Конституцією України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (далі - Положення). Відповідно до частини десятої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Згідно з пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року №396, та пунктом 7 вичерпного переліку документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, інформаційної картки адміністративної послуги «Оформлення та видача свідоцтва про право власності на житло», затвердженої розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 26.04.2019 № 354 (у редакції розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 10.01.2020 № 29), громадянин до органу приватизації подає копію ордера на жиле приміщення або ордера на житлову площу в гуртожитку. Пунктом 9 статті 1? Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» визначено, що ліжко-місце - це умовна частина площі жилого приміщення у гуртожитку (кімнати, жилого блоку чи секції), визначена та виділена для тимчасового проживання в ньому одночасно декількох одиноких осіб однієї статі, не пов`язаних між собою сімейними та/або родинними стосунками. У пункті 11? частини першої статті 3 Закону передбачено, що громадяни, які на правових підставах вселені в гуртожиток та фактично проживають у ньому на умовах надання їм ліжко-місця, набувають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитку відповідно до Закону після їх розселення в окремі жилі приміщення в гуртожитку. У разі надання місцевою радою згоди на приватизацію жилих і нежилих приміщень у гуртожитку (або його частин), в якому приміщення (або їх частини) використовуються для проживання громадян на умовах надання ліжко-місця, такі жилі приміщення можуть бути приватизовані лише після розселення громадян, які в них проживають на умовах надання ліжко-місця, в окремі жилі приміщення. Отже згідно з вимогами законодавства право на приватизацію ОСОБА_1 може набути після розселення в окреме жиле приміщення в гуртожитку.

24 вересня 2024 року за клопотанням представника позивача ухвалою суду замінено первісного відповідача на Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної державної адміністрації м. Києва та залучено до участі у справі співвідповідача Солом`янську районну державну адміністрацію м. Києва.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 18 листопада 2024 року закритто підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

14 лютого 2025 року від представника співвідповідача Солом`янської районної державної адміністрації м. Києва через «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає, що розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 03.07.2024 року № 457 «Про затвердження структури та чисельності структурних підрозділів Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації» затверджено структуру та чисельність структурних підрозділів адміністрації. Згідно розпорядження до структурних підрозділів адміністрації зі статусом юридичної особи публічного права відноситься управління житлово- комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації. Розпорядженням адміністрації від 27.09.2023 року № 600 «Про затвердження Положення про управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації» затверджено Положення Управління. Положенням передбачено, що Управління має статус юридичної особи публічного права, самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням, власні бланки встановленого зразка. Даним Положенням також передбачено, що Управління здійснює оформлення та видачу свідоцтв та дублікатів про право власності на житло та вносить відповідно зміни до них. Розпорядженням адміністрації від 21.08.2023 року № 499 «Про затвердження структури та чисельності управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації» затверджено структуру та чисельність Управління, згідно з якою до Управління входить відділ приватизації державного житла. Відділ приватизації державного житла Управління має статус органу приватизації та повноваження на видання розпоряджень про передачу житла в приватну власність, оформлення свідоцтв про право власність на житло. Основним завданням Відділу є забезпечення реалізації державної політики в сфері приватизації державного житлового фонду та передачі житла у власність громадян в Солом`янському районні міста Києва. Враховуючи зазначене Солом`янська районна в місті Києві державна адміністраціє є неналежним відповідачем у даній справі виходячи з наступного. Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача. Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію. Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації. При подачі позивачем позову до суду та визначення кола сторін необхідно враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов`язки; якщо це організації та установи, в яких позивач буде реалізовувати виконання рішення суду. Враховуючи зазначене в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини. На даній стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення. Слід зазначити, що позивачем не зазначено обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертаються до суду та обґрунтовують заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації. Виходячи з наведеного Солом`янська районна в місті Києві державна адміністраціє є неналежним відповідачем у даній справі. Враховую вищезазначене просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала надала пояснення аналогічно викладеним в позовній заяві.

В судове засідання відповідачі Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної державної адміністрації м. Києва та Солом`янська районна державна адміністрація м. Києва не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, у відзиві просили проводити розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28 грудня 2012 року по теперішній час зареєстрований та фактично проживає в гуртожитку по АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою в копії паспорта гр. України та інформацією про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи № НОМЕР_3 від 02 жовтня 2023 року (а.с. 10 - 11, 50).

Відповідно до ордера № 47/12 від 14 листопада 2012 року на житлову площу в гуртожитку, ОСОБА_1 надано ліжко-місце в кімнаті АДРЕСА_1 . Ордер видано на підставі спільного рішення адміністрації, профспілкового комітету ПАТ «НВП «Більшовик» № 31 від 13 листопада 2012 року (а.с. 25).

21 січня 2013 року між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (а.с. 29 - 30).

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 2321 від 26 грудня 2012 року «Про затвердження акта приймання-передачі гуртожитку на АДРЕСА_1 в комунальну власність територіальної громади міста Києва до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації», було затверджено відповідний акт прийому - передачі та передано гуртожиток у власність територіальної громади м. Києва (а.с. 36).

Листом № 21 від 22 квітня 2024 року відділ приватизації державного житла управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації повідомило ОСОБА_1 про відмову у задоволенні заяви від 08 квітня 2024 року у приватизації житлового приміщення у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 (ліжко-місце) (а.с. 13 - 14).

Згідно вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

За змістом положень ч. 2 ст 19. Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.

Правові основи приватизації житла, що знаходиться у державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду» і у Законі України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Набуття фізичними особами у власність майна в результаті приватизації здійснюється уповноваженими органами приватизації на підставі Законів України «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 (із змінами).

За нормою ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Статтею 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією та органами місцевого самоврядування,- державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Згідно ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»), заборона приватизувати конкретне приміщення (ч. 4 ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Схожий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року в справі № 200/18858/16-ц, а також постановах Верховного Суду від 29.04.2020 року в справі № 755/17528/17, від 24.05.2021 року в справі № 296/2566/18, від 31.08.2022 року в справі № 758/9406/19, від 19.06.2023 року в справі № 295/2637/20.

Пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16 грудня 2009 року затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації. Так, громадянин подає до органів приватизації такі документи: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копію ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

Відповідно до п. 9 статті 1? Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», ліжко-місце - це умовна частина площі жилого приміщення у гуртожитку (кімнати, жилого блоку чи секції), визначена та виділена для тимчасового проживання в ньому одночасно декількох одиноких осіб однієї статі, не пов`язаних між собою сімейними та/або родинними стосунками.

Згідно до п. 11? ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», громадяни, які на правових підставах вселені в гуртожиток та фактично проживають у ньому на умовах надання їм ліжко-місця, набувають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитку відповідно до Закону після їх розселення в окремі жилі приміщення в гуртожитку. У разі надання місцевою радою згоди на приватизацію жилих і нежилих приміщень у гуртожитку (або його частин), в якому приміщення (або їх частини) використовуються для проживання громадян на умовах надання ліжко-місця, такі жилі приміщення можуть бути приватизовані лише після розселення громадян, які в них проживають на умовах надання ліжко-місця, в окремі жилі приміщення.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно із ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З урахуванням всіх обставин справи, виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін, та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, виходячи із принципів розумності та справедливості, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про вімову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної державної адміністрації м. Києва, Солом`янської районної державної адміністрації м. Києва про визнання права та зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 274, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної державної адміністрації м. Києва, Солом`янської районної державної адміністрації м. Києва про визнання права та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач: Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної державної адміністрації м. Києва, місцезнаходження: 03151, місто Київ, просп. Повітряних Сил, 41, код ЄДРПОУ 37485401;

відповідач: Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація, місцезнаходження: 03151, місто Київ, вул. Повітряних Сил, 41 код ЄДРПОУ 37378937.

Повний текст рішення суду виготовлено 18 березня 2025 року.

Суддя І. О. Тесленко