Рішення

від 06.03.2025 по справі 260/5166/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2025 року м. Ужгород№ 260/5166/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Романець Е.М.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача - Хиля М.М.

представника відповідача 1 - Ігнатенко В.І.;

представник відповідача 2 - Дору Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 в особі представника звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме:

визнати протиправним та скасувати п. 12 наказу НЦЗ 525 від 25.07.2024 року3 Державної служби України з надзвичайних ситуацій по особовому складу цивільного захисту про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у виді звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту;

визнати незаконним і скасувати висновки службової перевірки за фактами, що стали підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності;

поновити ОСОБА_1 на службі в Державній службі України з надзвичайних ситуацій на посаді головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Ужгородського районного управління Головного управління ДСНС України в Закарпатській області;

стягнути з Головного управління ДСНС України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу до набрання рішенням законної сили;

допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення на службі.

Позовні вимоги мотивує тим, що наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності є незаконним, оскільки відповідачем не було проведено службове розслідування. Вказує на те, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не може свідчити про вчинення саме дисциплінарного проступку, окрім цього, наявність повідомлення про підозру ніяким чином не свідчить про доведеність вини інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення. Дисциплінарний Статут чітко вимагає встановлення обов`язкових складових дисциплінарного проступку, а тому відповідач у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності зобов`язаний був установити та відповідно вказати які саме дії чи бездіяльність були вчинені та в порушення якої норми службової дисципліни чи посадової інструкції, що потягнули за собою дисциплінарне правопорушення.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року відкрито загальне позовне провадження.

11 вересня 2024 року Державна служба України з надзвичайних ситуацій подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Заперечуючи проти позову, зокрема вказує на те, що матеріалами перевірки достовірно встановлено та підтверджено поясненнями самого позивача, що він всупереч вимогам чинного законодавства діючи з метою особистого незаконного збагачення, здійснив заповнення, сприяння у реєстрації та видачі декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб`єктів господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (зокрема для ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 "). На позивача, як на особу начальницького складу служби цивільного складу на момент вчинення дисциплінарного проступку та прийняття оскаржуваного наказу поширювалися обмеження,закріплене у ст. 25 Закону України "Про запобігання корупції". Отже, оскаржуваний наказ було прийнято із дотриманням встановленого порядку, у межах компетенції та на виконання вимогам Конституції України, Кодексі цивільного захисту України та Положення 593.

12.09.2024 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області також подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач 2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову зазначає, що відповідно до п. 83 Дисциплінарного статуту прийняттю начальником рішення про накладення дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди. Тобто Дисциплінарним статутом не визначено, що проведення службового розслідування є обов`язковою передумовою накладення дисциплінарного стягнення, воно може проводитися, а може і не проводитися. Таким чином, це право відповідача, а не беззаперечний обов`язок. Щодо зясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди, то цього досягнуто в результаті проведення перевірки комісією ДСНС та викладено у довідці.

07.10.2024 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що всі доводи, викладені у відзиві по суті позову є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону та на практиці ВС, у зв`язку з чим підлягають відхиленню.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, з мотивів наведених у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, просили суд позов задоволити.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечили з мотивів наведених у відзивах на позовну заяву, у задоволенні позовних вимог просили суд відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку наступного висновку.

ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) з 05.03.2022 року працював в Державній службі України з надзвичайних ситуацій на посаді провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Ужгородського районного управління Головного управління ДСНС України в Закарпатській області, з 01.02.2024 року - головним інспектором, що не заперечується відповідачами.

Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області листом від 02.08.2024 року на адресу позивача направлено витяг з наказу ДСНС України (по особовому складу цивільного захисту) від 25.07.2025 року №525 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", який отримано позивачем 08.08.2024 року.

Як вбачається із п. 12 витягу з наказу №525 від 25.07.2024 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", за порушення службової дисципліни, що має ознаки кримінального правопорушення, неналежне виконання службових обов`язків та вчинення дій, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту, накласти на старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , якого наказом ГУ ДСНС України в Закарпатській області від11.07.2024 року №293-нк/52 "Про кадрові питання" відсторонено від виконання службових обов`язків за посадою, дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту (а.с. 20-21).

Як вбачається із вказаного витягу, 05.07.2024 року позивачу повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до наказу ДСНС від 04.07.2024 року №704 "Про проведення перевірки" комісією проведено перевірку можливого неналежного виконання своїх службових обов`язків та вимог законів, інших нормативно-правових актів начальницьким складом, іншими працівниками Головного управління ДСНС України у Закарпатській області та його підпорядкованих підрозділів.

В результаті проведення службової перевірки комісією встановлено, що керівництвом Головного управління та посадовими особами систематично порушувалися вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту, що і слугувало підставою для винесення оскаржуваного позивачем наказу.

Так, позивач вказує на те, що підставою для винесення оскаржуваного наказу відповідачем 1 слугувала перевірка, що суперечить вимогам Дисциплінарного статуту, так як накладаючи на нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади такому мало передувати службове розслідування, що відповідачем не було зроблено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту, їх права та обов`язки визначаються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦЗ).

Служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період (ч. 1 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України).

За змістом ч. 1 ст. 102 КЦЗУ на службу цивільного захисту приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни України з повною загальною середньою освітою, які відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров`я виконувати свій службовий обов`язок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 затверджено Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (далі - Положення № 593), яким визначено, що служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п. 3 Положення, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

Особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту (п. 29 Положення).

Відповідно до п. 31 Положення особи рядового і начальницького складу зобов`язані: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки; проходити службу цивільного захисту в тих органах і підрозділах цивільного захисту і в тих місцях, де це викликано інтересами служби; додержуватися норм професійної та службової етики; зупинити членство в політичних партіях, організаціях чи рухах на період проходження служби цивільного захисту; додержуватися вимог антикорупційного законодавства; додержуватися законодавства з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання і протидії дискримінації, насильству за ознаками статі та сексуальним домаганням; берегти та підтримувати у належному стані передані їм у користування майно і техніку; постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; щороку проходити комплексний медичний огляд, за необхідності психофізіологічне обстеження і тестування, а в разі погіршення стану здоров`я, прийняття рішення про переміщення по службі в іншу місцевість або інших випадках, що потребують додаткового вивчення стану здоров`я, - проходити позачерговий медичний огляд; сприяти підтриманню порядку і дисципліни; звертатись із службових питань до свого безпосереднього керівника (начальника) і з його дозволу - до старшого прямого керівника (начальника), з особистих питань - до свого безпосереднього керівника (начальника), а у разі, коли він нездатний їх вирішити, - до старшого прямого керівника (начальника); доповідати своєму безпосередньому керівникові (начальникові) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов`язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження; додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворювили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1..

Дисциплінарний статут служби цивільного захисту, затверджений Законом України від 05.03.2009 № 1068-V (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни, права та обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування. Дія цього Статуту поширюється на всіх осіб рядового і начальницького складу, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

За приписами пункту 1 розділу І Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).

Службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов`язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону (далі - Присяга) (п.2 розд. І Дисциплінарного статуту).

За змістом пункту 3 Дисциплінарного статуту службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби:

- виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів;

- захищати життя, здоров`я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

- бути чесним, сумлінним і дисциплінованим;

- стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань;

- постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень;

- додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій;

- поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям;

- сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;

- зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію;

- берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.

З огляду на положення п. 6 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.

Пунктом 8 Дисциплінарного статуту визначено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

Статтями 24, 25 Дисциплінарного статуту передбачено, що начальник зобов`язаний підтримувати високий рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту, вимагати від підлеглих її додержання, не залишати поза увагою жодного факту вчинення дисциплінарного правопорушення, у повному обсязі використовувати надані йому права, правильно застосовувати заходи дисциплінарного впливу. Начальник зобов`язаний бути прикладом у бездоганному виконанні вимог Присяги, наказів та розпоряджень, у дотриманні законності, службової дисципліни, професійної та службової етики, а також виховувати і підтримувати у підлеглих сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, виявлення честі та гідності, заохочувати ініціативність, самостійність і старанність на службі.

Згідно з абз.5 ст. 59 Дисциплінарного статуту до діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.

Згідно з п. 57 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

Пунктом 68 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

Відповідно до п. 83 Дисциплінарного статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди. Грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, а саме: вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов`язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту.

При цьому, пунктом 85-1 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень вимог Закону України "Про запобігання корупції" за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції за рішенням начальника особи, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування.

Як свідчить зміст оскаржуваного наказу, відповідач за наслідками службової перевірки сформулював висновок, зокрема, про неналежне виконання службових обов`язків та вчинення дій, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту (всупереч інтересам служби організували корупційний протиправний механізм, який полягав в особистому незаконному збагаченні та отриманні неправомірної вигоди у розмірі 1300 доларів США), хоча й службового розслідування як такого не призначалося та не проводилося.

Порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі - особи рядового і начальницького складу), права й обов`язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджена наказом МВС України від 05.05.2015 №515 (надалі - Інструкція №515).

Метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного (пункт 2 Розділу І Інструкції №515).

Відповідно до пункту 1 розділу VII Інструкції №515, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Вимоги до змісту висновку службового розслідування визначені пунктом 3 розділу VII Інструкції №515.

Відповідно до пункту 2 розділу VIII Інструкції №515, якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення.

Тобто, недотримання працівником ДСНС службової дисципліни, неналежне виконання службових обов`язків може містити ознаки дисциплінарного проступку. При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватися під час службового розслідування, а питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення слід вирішувати з урахуванням характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано (могло бути завдано) шкоду.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 04.12.2019 у справі №825/1203/17 та від 22.04.2020 у справі №826/23872/15.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.05.2018 у справі №712/6576/17, складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з тим, саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази про факти вчинення працівником дисциплінарного проступку.

У свою чергу, відповідно до п. 24 Положення №593, особа рядового і начальницького складу має право на проведення службового розслідування за її вимогою з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри щодо порушення нею законодавства, службової дисципліни, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності.

Разом з цим, під час судового розгляду встановлено, що обставини порушення службової дисципліни, що виразилися, за доводами ДБР і СБУ, у тому що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 діючи прямим умислом, за попередньою змовою, всупереч інтересам служби, організували корупційний протиправний механізм, який полягав в особистому незаконному збагаченні та отриманні неправомірної вигоди у розмірі 1300 доларів США від представників ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 за заповнення, сприяння у реєстрації та видачі декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарюванн вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, були встановлені за наслідками службової перевірки

Своєю чергою аналіз змісту ст. 85-1 Дисциплінарного статуту свідчить про те, що проведення службового розслідування у випадку вчинення корупційного чи пов`язаного з корупцією правопорушення є обов`язковим задля досягнення мети виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню.

Вимога щодо обов`язковості призначення службового розслідування міститься і у підпункті 7 пункту 1 розділу II Інструкції №515, відповідно до якого службові розслідування призначаються у разі невиконання або неналежного виконання своїх службових обов`язків, порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів.

Всупереч наведеному, як вже з`ясовано судом, службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, що має ознаки кримінального правопорушення, неналежне виконання службових обов`язків та вчинення дій, які підривають авторитет органів цивільного захисту старшим лейтенантом служби цивільного захисту ОСОБА_1 з боку відповідачів не призначалося та не проводилося.

Відтак, на переконання суду обґрунтованими є доводи позивача з приводу того, що службова перевірка призвела до грубого порушення вимог чинного законодавства в частині недотримання відповідачами способу встановлення в діях особи складу дисциплінарного проступку.

З огляду на встановлені обставини суд приходить до висновку про те, що п. 12 оскаржуваного наказу №525 від 25.07.2024 року не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

З урахуванням встановленої судом протиправності винесення відповідачем 1 п. 12 наказу від 25.07.2025 року за №525 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення зі служби позивача, позовні вимоги щодо звільнення позивача зі служби та поновлення на посаді головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Ужгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області підлягають до задоволення.

З огляду на частину 1 статті 235 Кодексу законів про працю України, норми якого застосовуються субсидіарно до спірних правовідносин, враховуючи, що позивача без дотримання законодавчих приписів звільнено зі служби в органах цивільного захисту, слід його поновити на тій посаді та у тому органі, з якого позивача протиправно звільнено.

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу є невід`ємним правом позивача, захист якого гарантований частиною першою статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод.

Суд враховуючи дані довідки про заробітну плату для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, а також час вимушеного прогулу з 26.07.2024 року по 06.03.2025року (222 календарних дні), приходить до переконання, що слід стягнути на користь позивача 175038,22 грн. грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, а саме: 31538,47/2=15769,23 грн. - середньомісячна заробітна плата; 31538,47/40 (грошове забезпечення нараховане за червень 2024 року та липень 2024 року) /30 днів у червні 2024 року +10 днів у липні 2024 року) = 788,46 грн. середньоденна заробітна плата.

Відповідно до п. 2 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Відтак, рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати у межах стягнення за один місяць у розмірі 15769,23 грн. підлягає до негайного виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Що стосується вимог про визнання незаконними та скасування висновків службової перевірки, що стали підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, то суд вказує на те, що за своєю правовою природою довідка службової перевірки, в якій відображено узагальнений опис виявлених порушень норма законодавства не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідки для відповідних правовідносин та має обов`язковий характер. За своєю природою довідка є службовим документом, який фіксує факт проведення службової перевірки і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.

Акти (довідки) службової перевірки не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб`єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, акт за результатами службової перевірки є лише носієм певної інформації. Водночас обов`язковою ознакою рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Таким чином, вимоги позивача про скасування висновків службової перевірки не підлягають задоволенню.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову частково, із зазначених у рішенні підстав.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати п. 12 наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 25 липня 2024 року № 525 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби у зв`язку із вчиненням проступку не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту.

Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на посаді головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Ужгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, днем 26 липня 2024 року.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Болгарська, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88006, код ЄДРПОРУ - 38629032) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 175038,12 грн (сто сімдесят п`ять тисяч тридцять вісім гривень дванадцять копійок), із утриманням податків та інших обов`язкових платежів.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на посаді та стягнення на його користь заробітної плати у межах одного місяця в розмірі 15769,23 грн (п`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят дев`ять гривень двадцять три копійки) підлягає до негайного виконання.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

В разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.03.2025 року.

СуддяС.А. Гебеш