Ухвала

від 17.03.2025 по справі 320/4500/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

за зустрічною позовною заявою

17 березня 2025 року м. Київ № 320/4500/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., розглянувши зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Рекультивація» до Державної екологічної інспекції Столичного округу про визнання протиправними дій та скасування акта в адміністративній справі за первісним позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу до товариства з обмеженою відповідальністю «Рекультивація» про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна екологічна інспекція Столичного округу з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Рекультивація» про застосування заходів реагування, в якому просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді припинення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Рекультивація» до усунення порушень, виявлених в Акті, а саме: відсутній висновок з оцінки впливу на довкілля на проведення планової діяльності на земельній ділянці з кадастровим номером 3222482401:01:013:0002, яка перебуває в строковому платному користуванні підпримства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекультивація» звернулось до суду із зустрічним позовом до Державної екологічної інспекції Столичного округу, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Столичного округу щодо проведення з 06.11.2024 по 19.11.2024 позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Рекультивація вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та скасувати складений за його результатами акт щодо дотримання суб?єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 19.11.2024 №2-22/142, як незаконний.

Вирішуючи питання щодо прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним, суд виходить з такого.

У силу приписів статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частинами першою, другою статті 178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

З`ясовуючи відповідність зустрічної позовної заяви вказаним вимогам пункту 4 частини першої статті 171 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з цим, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.

Предметом позову у даній справі є, серед іншого, вимоги про визнання протиправним та скасування акта щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 19.11.2024 №2-22/142.

Судом встановлено, що у період з 06.11.2024 по 19.11.2024 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Колядюк Наталією Іванівною, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Бакалом Дмитром Володимировичем, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Михайленком Олексієм Васильовичем, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Шахраєм Максимом Володимировичем було проведено (позаплановий) захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Рекультивація» (адреса: 08105, Київська область, Бучанський район (Києво-Святошинський), село Горенка, вулиця Садова, 24-А, код ЄДРПОУ 31199963) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт від 19.11.2024 №2-22/142.

У вказаному акті контролюючим органом зафіксовано вчинення позивачем 4 порушень у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877).

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

З вищенаведених норм законодавства вбачається, що акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок дотримання вимог законодавства, у тому числі, у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у відповідній сфері законодавства та його дотримання. На підставі акта перевірки суб`єкт владних повноважень приймає відповідне владне управлінське рішення.

Аналіз змісту спірних правовідносин дає підстави для висновку, що акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів не є правовим документом, який установлює відповідальність для позивача, та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 19 КАС України. При цьому дії службової особи щодо складання такого акта та включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача.

Отже, оскаржуваний позивачем акт перевірки від 19/11/2024 №2-22/142 на момент звернення з цим зустрічним позовом до суду не порушує прав, свобод або інтересів позивача, що на підставі наведених вище положень частини першої статті 5 КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у Великої Палати Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постанові від 20.03.2019 у справі №810/5854/14 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81171432) та Верховним Судом у постановах від 29.04.2020 у справі №819/838/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 89013244), від 24.10.2022 у справі №826/9747/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 106915411).

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 08.09.2021 року у справі № 816/228/17:

"Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення."

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, правові висновки, викладені у вищевказаних постановах Великої Палати Верховного Суду, підлягають обов`язковому врахуванню у спірних правовідносинах.

Суд зазначає, що «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.».

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги в зустрічному позові щодо визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції Столичного округу щодо проведення з 06.11.2024 по 19.11.2024 позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Рекультивація вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та скасування складеного за його результатами акта щодо дотримання суб?єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 19.11.2024 №2-22/142 не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №340/4174/23.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що необхідно відмовити у відкритті провадження у справі за зустрічною позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Рекультивація» до Державної екологічної інспекції Столичного округу про визнання протиправними дій та скасування акта в адміністративній справі за первісним позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу до товариства з обмеженою відповідальністю «Рекультивація» про застосування заходів реагування.

Водночас, судом при вирішенні спору по суті щодо застосування заходів реагування будуть враховані доводи учасників справи та надані ними докази.

Керуючись статтями 19, 170, 241, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження за зустрічною позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Рекультивація» до Державної екологічної інспекції Столичного округу про визнання протиправними дій та скасування акта в адміністративній справі за первісним позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу до товариства з обмеженою відповідальністю «Рекультивація» про застосування заходів реагування.

2. Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу за зустрічним позовом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Перепелиця А.М.