КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про відмову в задоволенні відводу судді
17 березня 2025 року №320/11950/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Міністерство освіти і науки України про відвід судді в адміністративній справі за позовом Первинної профспілкової організації Національного університету «Одеська юридична академія» до Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними та скасування розпорядження та наказу,
в с т а н о в и в:
12.03.2025 Первинна профспілкова організація Національного університету «Одеська юридична академія» звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Кабінету Міністрів України №111-р від 12.02.2025 «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія»;
- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства освіти і науки України №213 від 13.02.2025 «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» (з урахуванням Наказу Міністерства освіти і науки України від 17.02.2025 №294 «Про внесення змін у додаток до Наказу Міністерства освіти і науки України від 13.02.2025 №213»).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче засідання.
Вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Національний університет «Одеська юридична академія» (код ЄДРПОУ 20933314) та Одеський національний університет імені І.І. Мечникова (код ЄДРПОУ 02071091).
Також, від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213 (з урахуванням наказу Міністерства освіти і науки України від 17.02.2025 №294 «Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.02.2025 №213») до моменту набрання законної сили рішення у справі №320/11950/25.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у задоволенні заяви Первинної профспілкової організації Національного університету «Одеська юридична академія» відмовлено.
До суду 14.03.2025 через систему «Електронний суд» від Міністерства освіти і науки України надійшла заява про відвід судді Щавінського В.Р. Відповідно до акту Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 була зареєстрована у комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» Київського окружного адміністративного суду 14.03.2025 та передана судді Щавінському В.Р. 17.03.2025 для розгляду.
Вказана заява мотивована тим, що у судовій справі № 320/9326/25 суддею Щавінським Р.В. прийнято ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 №320/9326/25, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі №320/9326/25 задоволено частково:
- зупинено дію Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213 до моменту набрання законної сили рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України, треті особи: Національний університет «Одеська юридична академія» та Одеський національний університет їм. І.І. Мечникова про визнання протиправними та скасування Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 12.02.2025 №111-р та Наказу Міністерства освіти і науки України „Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213;
- заборонено Комісії з реорганізації Національного університету «Одеська юридична академія» вчиняти дії, спрямовані на виконання п. 8 Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213, а саме заборонити здійснення вивільнення працівників Національного університету «Одеська юридична академія» та її відокремлених структурних підрозділів до моменту набрання законної сили рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України, треті особи: Національний університет «Одеська юридична академія" та Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова про визнання протиправними та скасування Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 12.02.2025 № 111-р та Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213.
Проте, представником позивачів в ряді аналогічних справ, а саме №320/9328/25, №320/9326/25, №320/11950/25 подавались аналогічні за змістом заяви про забезпечення позову, а саме щодо:
- зупинення дії Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213 до моменту набрання законної сили рішенням у справі;
- про визнання протиправними та скасування Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 12.02.2025 №111-р;
- заборони Міністерству освіти і науки України вчиняти дії, спрямовані на виконання п. 3 Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 № 213.
Представник Міністерства освіти і науки України зауважує на тому, що в рамках розгляду заяви про забезпечення позову в адміністративній справі №320/9328/25 вже було надано оцінку предмету заяви, так ухвалою колегії суддів Вісьтак М.Я., Войтович І.І., Сас Є.В. від 10.03.2025 у адміністративній справі №320/9328/25 у задоволенні заяви представника позивача про визнання протиправними та скасування рішень відмовлено, проте це було проігноровано під час винесення ухвали у справі №320/9326/25 суддею Щавінським В.Р., що на думку відповідача, свідчить про упередженість судді.
Крім того, представник Міністерства освіти і науки України вказує, що суд позбавив можливості Міністерство освіти і науки України надати заперечення до заяви у справі №320/9326/25, у якій суддя Щавінський В.Р., враховуючи що не отримання такої заяви жодними засобами зв`язку, та таку заяву не завантажена в підсистему «Електронний суд».
Вважає, що суддя який брав участь у вирішенні справи, не може повторно брати участь у розгляді аналогічної заяви з тим самим предметом позову.
Відповідач акцентує увагу на тому, що провадження у справі №320/9328/25, предмет спору у якій є аналогічним до предмету спору у справі №320/9326/25, здійснювалось судом у складі колегії з трьох суддів Київського окружного адміністративного суду, що теж свідчить про неоднаковий підхід до розгляду аналогічних заяв.
Таким чином, Міністерство освіти і науки України вважає, що оскільки предмети позовних вимог у названих справах є тотожними, тому наявні підстави для відводу судді у справі №320/11950/25, у зв`язку із упередженим ставленням до учасника справи.
Розглянувши вказану заяву про відвід судді Щавінського В.Р., суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Як зазначено Верховним Судом України у постанові від 11.10.2006, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості.
Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
Так, у справі Гаусшильдт проти Данії, Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ).
У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.
Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.
Статтею 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.
Суд зазначає, що зі змісту доводів, які наведені відповідачем у заяві про відвід судді Щавінського В.Р., вбачається, що відповідач виявив незгоду з процесуальним рішенням та діями суду, а саме щодо прийняття ухвали від 10.03.2025 по справі №320/9326/25, якою частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі №320/9326/25 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України, треті особи: Національний університет «Одеська юридична академія» та Одеський національний університет їм. І.І. Мечникова про визнання протиправними та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 12.02.2025 №111-р та наказу Міністерства освіти і науки України „Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213.
Ознайомившись з доводами заявника, викладеними у заяві про відвід судді Щавінського В.Р. від розгляду даної справи, суд дійшов до висновку, що викладені доводи є безпідставними та необґрунтованими.
Суд констатує, що не існує жодних обставин, які б могли викликати обґрунтований сумнів у неупередженості судді Щавінського В.Р. Відсутні будь-які правові та фактичні підстави для висновку, що суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи.
У свою чергу, заявлення відводу з підстав незгоди з процесуальними рішеннями судді є прямим порушенням заявником вимог ч. 4 ст. 36 КАС України.
Суд зазначає, що дійсно, Київським окружним адміністративним судом у складі головуючого судді Щавінського В.Р. розглядалась вищевказана заява у адміністративні справі №320/9326/25 та судом було прийнята ухвала від 10.03.2025, якою частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі №320/9326/25.
Суд звертає увагу на те, що незгода із таким рішенням суду не позбавляє права Міністерства освіти і науки України оскаржити таку ухвалу суду у порядку апеляційного оскарження. З огляду на вказане, суд вважає, що зазначені відповідачем обставини в обґрунтування заяви про відвід не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об`єктивності судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р. у вирішенні даної адміністративної справи, оскільки зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями та діями судді, тим більше у іншій адміністративній справі, а тому заява відповідача про відвід є необґрунтованим.
Щодо доводів відповідача, що суд позбавив можливості Міністерство освіти і науки України надати заперечення до заяви у справі №320/9326/25, у якій суддя Щавінський В.Р., враховуючи що не отримання такої заяви жодними засобами зв`язку, та таку заяву не завантажена в підсистему «Електронний суд», суд звертає увагу відповідача на вимоги статті 154 КАС України, у якій зазначений порядок розгляду заяви про забезпечення позову та відсутній обов`язок суду надавати час відповідачу на подачу заперечень на таку заяву.
Також суд вважає твердження відповідача, що у справах №320/9326/25, №320/9328/25 та №320/11950/25 є тотожним предмет спору, а тому наявні підстави для відводу судді у справі №320/11950/25, у зв`язку із упередженим ставленням до учасника справи, безпідставним та необґрунтованим, оскільки відповідно до вимог КАС України у разі встановленням судом, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав приймаються інші процесуальні рішення, а не ухвала про відвід (самовідвід) судді.
Відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з частиною дванадцятою статті 40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Ураховуючи приписи частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне матеріали цієї справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 39, 40, 248, 256 КАС України, Київський окружний адміністративний суд, -
у х в а л и в:
1. Визнати необґрунтованою заяву Міністерства освіти і науки України про відвід судді Щавінського В.Р. у справі №320/11950/25.
2. Матеріали адміністративної справи №320/11950/25 за позовом Первинної профспілкової організації Національного університету «Одеська юридична академія» до Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, треті особи: Національний університет «Одеська юридична академія» та Одеський національний університет їм. І.І. Мечникова про визнання протиправними та скасування розпорядження та наказу - передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до вимог чистини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Щавінський В.Р.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2025 |
Оприлюднено | 20.03.2025 |
Номер документу | 125924250 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Щавінський В.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні