Рішення

від 10.03.2025 по справі 380/13000/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/13000/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2025 року зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Раєнко О.В.,

представників позивача Тлустої А.Р., Парфенова Д.В.,

представника відповідача Стріжик Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комарнівський Сирзавод" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю код ЄРДПОУ 13817458, місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл. Маланюка, буд. 6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комарнівський Сирзавод" код ЄДРПОУ 38037634, місцезнаходження: 81562, Львівська обл., м. Комарно, вул. Щирецька, буд. 12, у якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комарнівський Сирзавод" на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 81099,62грн адміністративно господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що частина третя статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» встановлює обов`язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з частиною тринадцятою статті 19 Закону, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою статті 19 Закону, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 Закону. Таким чином, розрахунок адміністративно-господарських санкцій виконується в автоматизованому режимі без втручання працівників Фонду, для усіх роботодавців. Такі розрахунки у вигляді PDF-файлу за електронним цифровим підписом керівника (заступника керівника) територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надсилаються до електронного кабінету роботодавця на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

17.12.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно вжило необхідних заходів по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю. Вважає, що позивач не довів факту вчинення відповідачем правопорушення у сфері законодавства про соціальну захищеність осіб з інвалідністю в Україні, оскільки у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що до або після формування розрахунку територіальному органу Держпраці повідомлялась інформація про порушення відповідачем законодавства щодо дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю; докази того, що Територіальним органом Держпраці була проведена перевірка, а також не надано жодних доказів того, що ним від Пенсійного фонду України отримана інформація про ознаки порушень відповідачем законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому правові підстави для господарсько-правової відповідальності відповідача як учасника господарських відносин відсутні.

10.01.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій просить позов задовольнити повністю. Відповідь обґрунтована тим, що 06.11.2022 набрав чинності Закон України №2682-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18.10.2022, який скасував реєстрацію у територіальних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та подання звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за формою №10-ПОІ. Таким чином, зобов`язання роботодавця подавати звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю припинився, тому фактично необхідна підстава для проведення перевірки Держпраці щодо працевлаштування осіб з інвалідністю зникла. Системний аналіз норм права дає можливість дійти висновку, що чинне законодавство передбачає три самостійні способи контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у вигляді: проведення перевірок органами Держпраці; моніторингу Пенсійним фондом України створення суб`єктами господарювання необхідних робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; щорічного визначення Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю суб`єктів господарювання, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності. При цьому, в перших двох випадках органи Держпраці та ПФУ в разі виявлення порушень надсилають відповідну інформацію/акт до ФСЗІ для вжиття заходів щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності. В третьому випадку, в разі встановлення суб`єктів господарювання, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 24.06.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 30.10.2024 суд призначив справу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

Заходи забезпечення позову та доказів не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі за допомогою програмного комплексу «Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю» Централізованого банку даних з проблем інвалідності, сформовано та підписано розрахунок адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі розрахунок АГС) та направлено такий розрахунок відповідачу.

Згідно з отриманою інформацією у відповідача у 2023 році :

- Середньооблікова кількість штатних працівників: 20 осіб;

- Середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність: 0 осіб;

- Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: 1 особа.

Відповідно норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю упродовж звітного 2023 року відповідач не виконав.

Відповідачу за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю нараховано адміністративно-господарські санкції відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» в сумі 79291,58 грн.

Оскільки, відповідач самостійно не сплатив суму адміністративно-господарських санкцій у строки, встановлені законодавством, нараховано пеню на підставі частини другої статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 233 (зі змінами) (далі Порядок № 233), яка становить 1808,04 грн.

У зв`язку зтим, що відповідач самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції та пеню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Згідно з статтею 17 згаданого Закону з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров`я перешкоджає виконанню професійних обов`язків, загрожує здоров`ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров`я осіб з інвалідністю.

Відповідно до частин першої, третьої статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами першою, другою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 згаданого Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частинами шостою-дев`ятою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено, що Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Відповідно до частин десятої - дванадцятої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 згаданого Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Частина перша статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» встановлює, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 згаданого Закону (частини друга, третя статті 20 Закону).

Раніше Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування передбачав, що перевірка Держпраці проводиться у випадку неподання звітів чи не виправлення помилок.

06.11.2022 набрав чинності Закон України №2682-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18.10.2022, який скасував реєстрацію у територіальних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та подання звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за формою №10-ПОІ.

Таким чином, зобов`язання роботодавця подавати звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю припинився, тому фактично необхідна підстава для проведення перевірки Держпраці щодо працевлаштування осіб з інвалідністю зникла.

Системний аналіз норм права дає можливість дійти висновку, що чинне законодавство передбачає три самостійні способи контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у вигляді: проведення перевірок органами Держпраці; моніторингу Пенсійним фондом України створення суб`єктами господарювання необхідних робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; щорічного визначення Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю суб`єктів господарювання, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

При цьому, в перших двох випадках органи Держпраці та ПФУ в разі виявлення порушень надсилають відповідну інформацію/акт до ФСЗІ для вжиття заходів щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності. В третьому випадку, в разі встановлення суб`єктів господарювання, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік.

Безпідставним є посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 466 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70". Відповідний Порядок прямо встановлює, що у разі коли за результатами перевірки встановлено факт невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності.

Тобто, суб`єктами відповідальності внаслідок проведення органами Держпраці перевірки, є посадові особи суб`єкта господарювання, тоді як у спірних правовідносинах суб`єктом відповідальності є сам суб`єкт господарювання.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» №303 від 13 березня 2022 року постановлено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Тому Управління Держпраці у Львівській області не може проводити планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Питання законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю не входять до переліку винятків, визначеного статтею 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2136-IX, не відносяться відповідно до критеріїв оцінки до високого ступеня ризику, а також на відсутність відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи, що забезпечують формування державної політики у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, на період дії воєнного стану у Держпраці та її територіальних органів відсутні повноваження на здійснення заходів державного нагляду (контролю) з зазначеного питання.

Можливі виключно за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

Вказані обставини свідчать про те, що нарахування адміністративно-господарських санкцій відповідачу та звернення до суду з позовом щодо стягнення адміністративно -господарських санкцій за недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивач здійснив у межах та у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

V. Судові витрати.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комарнівський Сирзавод" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комарнівський Сирзавод" код ЄДРПОУ 38037634, місцезнаходження: 81562, Львівська обл., м. Комарно, вул. Щирецька, буд.12 на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю код ЄДРПОУ 13817458, місцезнаходження 79000, м. Львів, пл.Маланюка, буд. 6 адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі 81099 (вісімдесят одна тисяча дев`яносто дев`ять)грн 62 коп.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 17 березня 2025року.

Суддя Гулик Андрій Григорович