Ухвала від 18.03.2025 по справі 420/5226/25

Справа № 420/5226/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В.

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі сторін:

представник позивача: Лукащук К.Р. (згідно з довіреністю)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження заяву про відмову від позову у справі за позовом Національного університету «Одеська юридична академія» до Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, Державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Національного університету «Одеська юридична академія» (далі НУ «ОЮА») до Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, Державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправною та скасувати здійснену державним реєстратором Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенком Анатолієм Анатолійовичем реєстраційну дію (запис) від 14.02.2025 року 17:08:34 за № 1005561270114003615 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Національний університет «Одеська юридична академія» (код ЄДРПОУ 20933314) щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації та відомостей про комісію з припинення юридичної особи.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача вказує на те, що державним реєстратором Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенком Анатолієм Анатолійовичем при вчиненні реєстраційної дії (запис) від 14.02.2025 року о 17:08:34 за № 1005561270114003615 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Національний університет «Одеська юридична академія» (код ЄДРПОУ 20933314) щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації та відомостей про комісію з припинення юридичної особи порушено порядок здійснення державної реєстрації, оскільки державний реєстратор не перевірив документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; реєстрацію проведено не на підставі оригіналу наказу МОН або його нотаріально засвідченої копії; копії документів не були належним чином засвідчені; прийнято заяву про державну реєстрацію не від голови комісії з реорганізації Ніколаєвої М.І., яка була позбавлена можливості, не порушуючи режим робочого часу, прибути до відповідачів о 17:08.

Ухвалою суду від 21.02.2025 року адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 03.03.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. 06.03.2025 року від голови комісії з реорганізації НУ «ОЮА» Вячеслава Труби надійшла заява про відмову від позову, в обґрунтування якої зазначено, що повноваження щодо управління справами НУ «ОЮА», який перебуває в стані реорганізації, належать Голові комісії з реорганізації Трубі В.І. Отже, всі процесуальні дії та офіційні документи, що видаються від імені Університету, повинні підписуватись виключно головою комісії.

Ухвалою суду від 11.03.2025 року визначено проводити розгляд адміністративної справи за позовом Національного університету «Одеська юридична академія» до Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, Державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича - в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 18.03.2025 року об 11 годині 00 хвилин.В судовому засіданні представник НУ «ОЮА» за довіреністю, надала заяву про залишення заяви про відмову від позову без розгляду, яка підписана ректором НУ «ОЮА» Олегом Тодощаком. В обґрунтування заяви вказано, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 320/9326/25 задоволено частково:

Зупинено дію Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213 до моменту набрання законної сили рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України, треті особи: Національний університет «Одеська юридична академія» та Одеський національний університет їм. І.І. Мечникова про визнання протиправними та скасування Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 12.02.2025 №111-р та Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 № 213.

Заборонено Комісії з реорганізації Національного університету «Одеська юридична академія» вчиняти дії, спрямовані на виконання п.8 Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213, а саме заборонити здійснення вивільнення працівників Національного університету «Одеська юридична академія» та її відокремлених структурних підрозділів до моменту набрання законної сили рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України, треті особи: Національний університет «Одеська юридична академія» та Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова про визнання протиправними та скасування Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 12.02.2025 № 111-р та Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213. Відомості про забезпечення позову в адміністративній справі № 320/9326/25 внесено до відомостей про юридичну особу в ЄДР. Відтак, для діяльності комісії з реорганізації НУ «ОЮА» відсутні будь-які правові підстави. Також, представник вказує, що заява не відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 167 КАС України.

Відповідачі, у судове засідання, призначене на 18.03.2025 року, не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Суд вислухав представника позивача, дослідив матеріали справи в частині заяви про відмову від позову та робить наступні висновки.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 189 КАС України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд встановив, що у вказаній справі до суду звернувся в. о. ректора НУ «ОЮА» Аракелян М.Р. із позовом про скасування реєстраційної дії про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Національний університет «Одеська юридична академія» щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації та відомостей про комісію з припинення юридичної особи, у зв`язку із порушенням реєстратором вимог порядку.

Під час розгляду справи, з огляду на надану у судовому засіданні, представником позивача заяву, суд встановив, що НУ «ОЮА» в особі її ректора не погоджується з наявністю у голови комісії з реорганізації НУ «ОЮА» повноважень діяти від імені Університету.

В свою чергу, з огляду на зміст заяви про відмову від позову, голова комісія з реорганізації наполягає на тому, що саме він має право вчиняти дії та підписувати документи від імені НУ «ОЮА».

Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для неприйняття відмови від позову, оскільки ці дії порушують права та інтереси НУ «ОЮА» в особі її ректора, а отже, клопотання голови комісії з реорганізації НУ «ОЮА» про відмову від позову до задоволення не належить.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ відповідно до процесуального законодавства України.

Частиною 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.1, п.2, п.7 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

Суб`єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу; 16) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа.

Таким чином, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на розгляд до адміністративного суду спір, який виник між конкретними суб`єктами відносно їх прав та обов`язків, в конкретних правових відносинах, в яких один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою інших суб`єктів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Натомість приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії чи рішення суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Так, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 04.09.2018 № 904/5857/17 (провадження N12-96гс18) та від 23.10.2019 у справі №819/2895/14-а (провадження N11-1502апп18), вимога про визнання неправомірними дій державного реєстратора з внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей щодо достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору. Така вимога залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту шляхом скасування запису в ЄДР, та підлягає розгляду за правилами господарського судочинства незалежно від обмеження позовних вимог лише оскарженням державної реєстрації.

Велика Палата Верховного у постанові від 17.06.2020 року у справі № 826/10249/18 зазначила наступне: «…Відповідно до частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» установлено спростовану презумпцію відомостей, унесених до ЄДР. Такий висновок зроблено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 19 червня 2019 року у справі № 826/5806/17 (провадження № 11-290апп19).

Тому запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує.

Якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків.

Отже, спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах.

Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР. Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

При цьому, процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

Велика Палата Верховного Суду, заповнюючи цю прогалину закону, у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Такий спір має вирішуватися за правилами Господарського процесуального кодексу України незалежно від суб`єктного складу за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 Господарського процесуального кодексу України)…»

Відповідно до вимог ст. 2 Господарського кодексу України, учасниками відносин у сфері господарювання крім іншого є громадяни, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються господарським кодексом України (ч.2 ст 4 ГКУ).

Стаття 167 Господарського кодексу України визначає поняття корпоративних прав - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньою відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (ч.3 ст. 167 ГКУ).

За правилами п. 3 ч.1 чт. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Так, позивач оскаржує до адміністративного суду дії державного реєстратора, пов`язані з реєстрацією припинення юридичної особи НУ «ОЮА», посилаючись при цьому на недотримання цим суб`єктом встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.

Також, під час розгляду справи суд встановив, наявність між НУ «ОЮА» в особі її ректора та НУ «ОЮА» в особі голови комісії з реорганізації спору про наявність повноважень діяти від імені університету та представляти його у відносинах з третіми особами, у суді.

Враховуючи суть спірних правовідносин, а саме позбавлення корпоративних прав, та суб`єктний склад сторін у справі, суд вважає, що цей спір має вирішуватись у порядку господарського судочинства. Та обставина, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин і не робить цей спір публічно-правовим.

Жодних публічно-правових відносин за даною заявою не встановлено.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

На підставі вищевикладеного, суд робить висновок про наявність підстав для закриття провадження у справі за адміністративним позовом Національного університету «Одеська юридична академія» до Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, Державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії та роз`яснює позивачеві, що вказані вимоги підлягають розгляду у порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 14, 189, п.1 ч.1 ст.238, ст.ст.241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви про відмову від позову.

Закрити провадження у справі за позовом Національного університету «Одеська юридична академія» до Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, Державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії.

Роз`яснити позивачу, що вказані вимоги підлягають розгляду у порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Бжассо Н.В.

.