Рішення

від 05.03.2025 по справі 500/5944/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5944/24

05 березня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" до Тернопільської митниці, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA403070/2024/000177/2 від 26.06.2024р. та картку відмови №UA 403070/2024/000276 від 26.06.2024р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA403070/2024/000089/2 від 20.03.2024р. та картку відмови №UA 403070/2024/000149 від 20.03.2024р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA403070/2023/000021/1 від 02.05.2023р. та картку відмови №UA 403070/2023/000099 від 02.05.2023р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA403070/2023/000035/1 від 23.03.2023р. та картку відмови №UA 403070/2023/000044 від 23.03.2023р.

Позов обґрунтовано тим, що 05 січня 2017 року між ТОВ фірма «ТРИПЛЕКС» (Покупець) та ТОВ Вей Хай ЛонгФенг Сіліка Гель Ко., Китай (Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу №1/17WT (Договip), відповідно до умов п.1.1 Договору Продавець продає, а Покупець купляє Товар.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що поставка кожної партії товару здійснюється на підставі Додатку (Специфікації) Додатки є невід`ємною частиною цього Договору.

Сторони підписали Специфікацію, яка є Додатком до Договору.

Відповідно до умов Додатку Покупець придбаває товар Вироби для транспортування домашніх тварин з лицьовою поверхнею з пластмасових листів.

В ЕМД при митному оформленні товарів декларантом зазначався метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений ст.58 Митного кодексу України.

При поданні декларації на підтвердження митної вартості декларантом надавалися: Договір купівлі-продажу №1/17 WT від 05.01.20017р.; Додаток до Договору №9,7,6 Сертифікат якості Пакувальний лист; Інвойс; Мастерконосамент; Коносамент; Накладна УВМС; Супровідні документи Т1; Декларація походження; Заявка; Банківські платіжні документи, що стосуються Товару; Рахунки-фактури, що стосуються транспортно-експедиційних послуг; Договір про перевезення Договір про надання послуг митного брокера; Копія митної декларації країни відправлення та митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів.

При митному оформленні кожної партії товарів у відповідача виникали сумніви в достовірності заявленої митної вартості товарів, ним витребувано додаткові докази.

При митному оформленні за контрактом Позивач отримував картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та рішення про коригування митної вартості. Митна вартість товару, що імпортується була визначена з використанням наявної в митниці інформації щодо ідентичних товарів за методом 2А (з розрахунку 1,52 доларів/кг (ЕМД UA 500500/2023/37324 від 23.10.2023).

Так, зокрема:

ВМД №24UA403070005307U6 збільшено за 55 ст МКУ на 188365,24 грн. Рішення про коригування митної вартості № UA403070/2024/000177/2 від 26.06.2024р. Картка відмови №UA 403070/2024/000276 від 26.06.2024р. (далі ЕМД 1).

ВМД №24UA403070002758U6 збільшено за 55 ст МКУ на 447700,61 грн. Рішення про коригування митної вартості № UA403070/2024/000089/2 від 20.03.2024р. Картка відмови №UA 403070/2024/000149 від 20.03.2024р. (далі ЕМД 2).

ВМД №23UA403070000881U4 збільшено за 55 ст МКУ на 163370,85 грн. Рішення про коригування митної вартості № UA403070/2023/000021/1 від 02.05.2023р. Картка відмови №UA 403070/2023/000099 від 02.05.2023р. (далі ЕМД 3).

ВМД №23UA403070000359U7 збільшено за 55 ст МКУ на 117240,15 грн. Рішення про коригування митної вартості № UA403070/2023/000035/1 від 23.03.2023р. Картка відмови №UA 403070/2023/000044 від 23.03.2023р. (далі ЕМД 4).

З огляду на це, позивачем подано уточнену митну декларацію, в якій ціни товарів та відповідних митних платежів були збільшені згідно з висновками, викладеними в рішенні про коригування митної вартості. Враховуючи те, що зазначені товари мали бути терміново направлені контрагентам позивача, останній не мав іншої можливості уникнути збитків і порушення своїх зобов`язань перед третіми особами.

Приймаючи рішення про коригування вартості Відповідач зазначив про виявлені невідповідності, які викликають сумніві у достовірності наданих даних, що унеможливлює перевірку числового значення всіх понесених витрат та визначення митної вартості товару.

Однак, Позивач вважає прийняте рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернувся із даним позовом в суд.

Ухвалою судді від 08.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

18.10.2024 до суду від Тернопільської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000035/1 від 23.03.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2023/000044 від 23.03.2023.

Про прийняті митницею вищевказані рішення Позивач дізнався в цей же день - 23.03.2023, що підтверджується поданням Позивачем, до митного оформлення, з врахуванням прийнятого рішення про коригування митної вартості №UA403070/2023/000035/1 від 23.03.2023, нової митної декларації №23UA403070000359U7 від 23.03.2023, за якою товар випущено у вільний обіг.

Тобто, в даному випадку, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк закінчився 23.09.2023, а тому, враховуючи час звернення Позивача до суду, а саме: 03.10.2024 (як вбачається із ухвали суду від 08.10.2024), строк звернення до суду Позивачем пропущений.

Рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000021/1 від 02.05.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2023/000099 від 02.05.2023.

Про прийняті митницею вказані вище рішення Позивач дізнався в цей же день - 02.05.2023, що підтверджується поданням Позивачем до митного оформлення, з врахуванням прийнятого рішення про коригування митної вартості №UA403070/2023/000021/1 від 02.05.2023, нової митної декларації №23UA403070000881U7 від 02.05.2023, за якою товар випущено у вільний обіг.

Отже, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк закінчився 02.11.2023, а тому, враховуючи час звернення Позивача до суду, а саме: 03.10.2024 (як вбачається із ухвали суду від 08.10.2024), строк звернення до суду Позивачем пропущений.

Рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000089/2 від 20.03.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2024/000149 від 20.03.2024.

Про прийняті митницею вказані вище рішення Позивач дізнався в цей же день - 20.03.2024, що підтверджується поданням Позивачем до митного оформлення, з врахуванням прийнятого рішення про коригування митної вартості №UA403070/2024/000089/2 від 20.03.2024, нової митної декларації №24UA403070002758U6 від 20.03.2023, за якою товар випущено у вільний обіг.

Таким чином, в даному випадку, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк закінчився 20.09.2024, а тому, враховуючи час звернення Позивача до суду, а саме: 03.10.2024 (як вбачається із ухвали суду від 08.10.2024), строк звернення до суду Позивачем пропущений.

Стосовно оскаржуваного рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000177/2 від 26.06.2024.

На виконання зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу №1-17WT від 05.01.2017, укладеного між компанією «WEIHAI LONGFENG SILICA GEL CO., LTD» (Китай) та ТОВ фірма «Триплекс» (Україна) згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) № 2024ТХ03-04 від 04.03.2024 Позивачем на митну територію України ввезено товари «Наповнювачі для котячих туалетів ...».

26 червня 2024 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення Архиповим Д.Ю., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40АА № 24UA403070005291U5, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: «НАПОВНЮВАЧ ДЛЯ КОТЯЧИХ ТУАЛЕТІВ (торгівельна марка Hvostik) - являє собою суміші на основі діоксиду кремнію у модифікації силікагелю, до яких додано невелику кількість кольорових гранул (кольорові гранули на основі діоксину кремнію у модифікації силікагелю із доданням барвників, зокрема зеленого пігменту продукт). Наповнювач гігієничний силікагелевий на основі (діоксиду кремнію SILICA amorphous CASJ№ 7631-86-9: 99,7%. Не в аерозольній упаковці. Немістить наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Без вмісту озоноруйнівних речовин.: Без ароматичних домішок.Не в аерозольній упаковці : 4820224500959 Сілікагелевий наповнювач для котячих туалетів 0,5-2 мм з зеленими гранулами «Хвостик» 10л\мішок- 3000 уп, 4820224500942 Сілікагелевий наповнювач для котячих туалетів 0,5-2 мм з зеленими гранулами «Хвостик» 7,2 л \мішок- 4020 уп, 4820224500935 Сілікагелевий наповнювач для котячих туалетів 0,5 2 мм з зеленими гранулами «Хвостик» 3,6 л\мішок 4920 уп, 4820224501659 Сілікагелевий наповнювач для котячих туалетів 1-8 мм з зеленими гранулами «Хвостик» 3,6 л\мішок - 4800 уп, 4820224501755 Сілікагелевий наповнювач для котячих туалетів 0,5-2 мм з зеленими гранулами «Хвостик» 4,8 л\мішок - 5056 уп, не мають парфумерних речовин/композицій та вираженого запаху у нативному стані та при змочуванні.».

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані необхідні документи.

За результатами опрацювання документів встановлено наступне. Оцінюваний товар постачається на підставі договору купівлі-продажу 05.01.2017 № 1-17WT. За результатами опрацювання документів встановлені наступні невідповідності, а саме: згідно пункту 5.2.1 Договору від 05.01.201 № 1-17WT, покупцеві мав би бути наданий сертифікат походження, однак до митного оформлення даний документ не подавався; відповідно до п.3.3 договору (контракту) на перевезення від 04.04.2024 0444/24 «Клієнт сплачує рахунки Експедитора протягом 3-х банківських днів з дати його виставлення ». Експедитором «ТГЛ Україна» виставлені рахунки, щодо надання транспортно-експедиційних послуг № СФ-38546 , № СФ-38547, № СФ-38548 від 21.06.2024 які дійсні до оплати 25.06.2024 проте жодних платіжних документів (квитанцій) щодо сплати за виставленими рахунками до митного оформлення не надано. Відповідно до договору на перевезення від 04.04.2024 №0444/24 Експедитором є «ТГЛ Україна», згідно коносаменту від 20.04.2024 № ZJSM24040422 морським перевізником є «Zhejiang Simon International Logistics Co LTD», згідно ж/д накладної від 17.06.2024 № 05081 ж/д перевізником являється ПКП ЛХС-5101, код LHS-WH2-K-24/2024 86037600 УЗ-2674005 ООО «ЛАУДЕ.УА», проте жодних документів, що підтверджують зв`язок між Експедитором та перевізниками до митного оформлення не надано. В комерційному інвойсі від 04.03.2024 № 2024TX03-04 зазначено класифікаційний код товару 33079000, в ж/д накладній від 17.06.2024 №05081, зазначено класифікаційний код товару 33079000, в супровідних документах Т1 від 09.06.2024 №№24PL322080NS6QYDG2, 24PL322080NS6QYDH0 зазначено класифікаційний код товару 33079000, проте в поданій до митного оформлення митній декларації від 26.06.2024 № 24UA403070005291U5 заявлено 3824999690 код УКТЗЕД. Не підтверджено частину транспортного маршруту Gdansk-Замость, оскільки завантаження згідно з залізничної накладної здійснено у Замості. У зв`язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати. Декларантом 26.06.2024 надіслано лист № 263 та повідомлено митний орган про відсутність будь-яких додаткових документів. Виходячи з вище наведеного, в митного органу виникли сумніви щодо достовірності відомостей зазначених у товаро-супровідних документах та піддається сумніву їх справжність. Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визначеної митним органом митної вартості товару: ЕМД від 14.03.2024 № UA100180/2024/003351 (Товар - Наповнювач для котячих туалетів, що являє собою суміші на основі діоксиду кремнію у модифікації силікагелю, до яких додано невелику кількість кольорових гранул (кольорові гранули на основі діоксиду кремнію у модифікації силікагелю із доданням барвників): 3,8 L UNSCENTED SILICAGEL CAT LITTER PETHOUSE/Сілікагелевий наповнювач для котячих туалетів PETHOUSE без аромату, 3,8 л - 1104 пак.; 7,6 L UNSCENTED SILICAGEL CAT LITTER PETHOUSE/ Сілікагелевий наповнювач для котячих туалетів PETHOUSE без аромату, 7,6 л - 1052 пак.; 10 L UNSCENTED SILICAGEL CAT LITTER PETHOUSE/Сілікагелевий наповнювач для котячих туалетів PETHOUSE без аромату, 10 л - 3702 пак. Не аєрозольна упаковка, пакети. Торгівельна марка: PETHOUSE. Виробник: QINGDAO KINGSTAR INTERNATIONAL CO., Ltd. Країна виробництва: CN., умови поставки - FOB) на рівні 1,52 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Таким чином, зважаючи на викладене, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000177/2 від 26.06.2024 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню. На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 06.11.2024 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 11.12.2024 о 10:30 год.

Ухвалою суду від 25.11.2024 призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 11.12.2024, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, залишено позовну заяву без руху, надано можливість подати заяву для поновлення строку та відкладено розгляд справи на 14.01.2025 о 10:00 год.

Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 14.01.2025 відкладено розгляд справи на 22.01.2025 о 10:45 год.

Представником відповідача через електронний суд 20.01.2025 надіслано заперечення на заяву про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 22.01.2025, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати відкладено розгляд справи на 05.02.2025 о 10:00 год.

Відповідач через електронний суд надіслав відзив на позовну заяву, який надійшов 27.01.2025. У відзиві відповідач просив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс», в частині визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000089/2 від 20.03.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2024/000149 від 20.03.2024; рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000021/1 від 02.05.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2023/000099 від 02.05.2023; рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000035/1 від 23.03.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2023/000044 від 23.03.2023 залишити без розгляду. Відмовити Позивачу, Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс», у задоволенні його позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000177/2 від 26.06.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2024/000276 від 26.06.2024 у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

05 лютого 2025 року секретарем судового засідання складено довідку про те, що судове засідання по адміністративній справі №500/5944/24 не проводилося через технічні причини. Наступне судове засідання призначено на 05.03.2025 о 10:00 год.

Представник позивача в режимі відеоконференції позов підтримала, просила його задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову з мотивів викладених у відзивах і запереченнях.

В даному судовому засіданні було здійснено перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Інших заяв по суті спору на адресу суду не надходило.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

05 січня 2017 року між ТОВ фірма «ТРИПЛЕКС» (Покупець) та ТОВ Вей Хай ЛонгФенг Сіліка Гель Ко., Китай (Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу №1/17WT (Договір), відповідно до умов п.1.1 Договору Продавець продає, а Покупець купляє Товар.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що поставка кожної партії товару здійснюється на підставі Додатку (Специфікації) Додатки є невід`ємною частиною цього Договору. Сторони підписали Специфікацію, яка є Додатком до Договору.

Відповідно до умов Додатку Покупець придбаває товар Вироби для транспортування домашніх тварин з лицьовою поверхнею з пластмасових листів.

В ЕМД при митному оформленні товарів декларантом зазначався метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений ст.58 Митного кодексу України. При поданні декларації на підтвердження митної вартості декларантом надавалися: Договір купівлі-продажу №1/17 WT від 05.01.20017р.; Додаток до Договору №9,7,6 Сертифікат якості Пакувальний лист; Інвойс; Мастерконосамент; Коносамент; Накладна УВМС; Супровідні документи Т1; Декларація походження; Заявка; Банківські платіжні документи, що стосуються Товару; Рахунки-фактури, що стосуються траспортно-експедиційних послуг; Договір про перевезення Договір про надання послуг митного брокера; Копія митної декларації країни відправлення та митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів.

При митному оформленні кожної партії товарів у відповідача виникали сумніви в достовірності заявленої митної вартості товарів, ним витребувано додаткові докази.

При митному оформленні за контрактом Позивач отримував картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та рішення про коригування митної вартості. Митна вартість товару, що імпортується була визначена з використанням наявної в митниці інформації щодо ідентичних товарів за методом 2А (з розрахунку 1,52 доларів/кг (ЕМД UA 500500/2023/37324 від 23.10.2023).

Так, зокрема:

ВМД №24UA403070005307U6 збільшено за 55 ст МКУ на 188365,24 грн. Рішення про коригування митної вартості № UA403070/2024/000177/2 від 26.06.2024р. Картка відмови №UA 403070/2024/000276 від 26.06.2024р. (далі ЕМД 1).

ВМД №24UA403070002758U6 збільшено за 55 ст МКУ на 447700,61 грн. Рішення про коригування митної вартості № UA403070/2024/000089/2 від 20.03.2024р. Картка відмови №UA 403070/2024/000149 від 20.03.2024р. (далі ЕМД 2).

ВМД №23UA403070000881U4 збільшено за 55 ст МКУ на 163370,85 грн. Рішення про коригування митної вартості № UA403070/2023/000021/1 від 02.05.2023р. Картка відмови №UA 403070/2023/000099 від 02.05.2023р. (далі ЕМД 3).

ВМД №23UA403070000359U7 збільшено за 55 ст МКУ на 117240,15 грн. Рішення про коригування митної вартості № UA403070/2023/000035/1 від 23.03.2023р. Картка відмови №UA 403070/2023/000044 від 23.03.2023р. (далі ЕМД 4).

З огляду на це, позивачем подано уточнену митну декларацію, в якій ціни товарів та відповідних митних платежів були збільшені згідно з висновками, викладеними в рішенні про коригування митної вартості. Враховуючи те, що зазначені товари мали бути терміново направлені контрагентам позивача, останній не мав іншої можливості уникнути збитків і порушення своїх зобов`язань перед третіми особами.

Приймаючи рішення про коригування вартості Відповідач зазначив про виявлені невідповідності, які викликають сумніві у достовірності наданих даних, що унеможливлює перевірку числового значення всіх понесених витрат та визначення митної вартості товару.

У всіх випадках підстави були однакові та мали суто формальний характер:

1) Відсутні документи щодо якості Товару, а саме сертифікат походження для даного Товару вони не обов`язкові, надавались сертифікати якості.

2) Розбіжність що перевізників Товару, між Триплекс та ТГЛ існує Договір про надання послуг перевезення та транспортного експедирування, усі послуги були надані та оплачені саме йому.

3) Розбіжності щодо інформації по класифікаційний код УКТЗЕД вказаної в експортній декларації країни відправлення та митній декларації Інформація про класифікаційний код УКТЗЕД, що міститься в експортній декларації країни відправника має суто інформативний характер.

Однак, Позивач вважає прийняті рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Положення законодавства які підлягають застосуванню до вказаних правовідносин.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та визначені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, експортну митну декларацію продавця - не включено.

Копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати лише у разі, якщо документи, зазначені у ч.2.ст.53 Митного кодексу України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті зі ці товари (і) на письмову вимогу органу доходів і зборів. Приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на позивача обов`язок щодо надання копії митної декларації країни відправлення лише за умови її наявності в позивача.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Законом України №227-V від 05.10.2006 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).

Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А «Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)» у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв`язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 «Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі» 26-29 березня 2001 року вимагають щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.

Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: «На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства».

Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обовязковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно ч. 6. ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частинами 1 - 5, 7 статті 59 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Втім як в надісланих позивачеві електронних повідомленнях, так і в оскаржуваних рішеннях відповідачем не вказано, які саме конкретні причини (підстави, передумови, невідповідності) стали підставою для витребовування від нього додаткових документів.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідно до позиції викладеної Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 року по справі №815/5791/17 витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок- фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч.2 ст.58 Митного кодексу України.

В рішенні Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року у справі № 857/6414/19 (ЄДРСРУ № 84133728) зазначено, що національним законодавства не передбачено чіткої та передбачуваної норми закону, за якою декларант позбавляється права на захист його прав (щодо можливості скасування рішення про коригування митної вартості постановленого з порушенням закону) у випадку якщо про обставини щодо порушеного права декларант дізнався за наслідками правового аналізу оскаржуваного рішення, дій (бездіяльності) який здійснено після випуску товарів у вільний обіг, шляхом подання «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості».

В судових рішеннях від 24 січня 2019 року у справі №821/1697/17, від 22 квітня 2019 року у справі №815/6242/17, 09 квітня 2019 року у справі №825/1990/17, від 30.10.2018 по справі №816/2396/17 Верховний Суд надає правову оцінку рішенню про коригування митної вартості після випуску товару у вільний обіг незалежно від застосованого методу випуску у вільний обіг - «під гарантію» або шляхом подання «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості» та встановивши обставини щодо прийняття рішення в порушення закону, суд приймає рішення стосовно задоволення вимог декларанта шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, тим самим визнає право декларанта на захист його порушеного права у вигляді визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості незалежно від застосованого декларантом способу випуску товару у вільний обіг «під гарантію» чи «за новою декларацією».

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № UA403070/2024/000177/2 від 26.06.2024р. та картка відмови №UA 403070/2024/000276 від 26.06.2024р., рішення про коригування митної вартості № UA403070/2024/000089/2 від 20.03.2024р. та картка відмови №UA 403070/2024/000149 від 20.03.2024р., рішення про коригування митної вартості № UA403070/2023/000021/1 від 02.05.2023р. та картка відмови №UA 403070/2023/000099 від 02.05.2023р., рішення про коригування митної вартості №UA403070/2023/000035/1 від 23.03.2023р. та картка відмови №UA 403070/2023/000044 від 23.03.2023р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 10924,67 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 01.05.2024.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA403070/2024/000177/2 від 26.06.2024р. та картку відмови №UA 403070/2024/000276 від 26.06.2024р.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA403070/2024/000089/2 від 20.03.2024р. та картку відмови №UA 403070/2024/000149 від 20.03.2024р.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA403070/2023/000021/1 від 02.05.2023р. та картку відмови №UA 403070/2023/000099 від 02.05.2023р.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA403070/2023/000035/1 від 23.03.2023р. та картку відмови №UA 403070/2023/000044 від 23.03.2023р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору на суму 10924 (десять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн 67 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 07 березня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Троїцька, 21А,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 20244069);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43985576).

Головуючий суддяПодлісна І.М.