Рішення

від 17.03.2025 по справі 580/7626/24

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року справа № 580/7626/24 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алли Руденко, розглянувши у письмовому провадженні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу №580/7626/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

01.08.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в особі представника адвоката Веліканова Костянтина Сергійовича (далі позивач) з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 07.03.2024 №0027950707, 0027940707, 0027960707.

Обгрунтовуючи позовну заяву позивач зазначила, що податковим повідомленням-рішенням №0027950707 відповідач застосував штрафні санкції у сумі 500 грн за порушення п.1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; податковим повідомленням-рішенням №0027940707 відповідач застосував штрафні санкції у сумі 161 152,00 грн за порушення п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; податковим повідомленням-рішенням №0027960707 відповідач застосував штрафні санкції у сумі 1 360,00 грн за порушення ст. 4, абз. 4 п. 63.3 ст. 63,п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України за проведення розрахункової операції без використання реєстратора розрахункових операцій (РРО) або програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРС) без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій, незабезпечення ведення в установленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації , відсутність документів, що підтверджують походження товару (накладні, чеки).

Позивач заперечує проти спірних податкових рішень з посиланням на постанови Деснянського районного суду м. Києва від 08.05.2024 у справі №754/3593/24 та від 14.05.2024 №754/3594/24, якими встановлено відсутність події та складу адміністративних правопорушень.

Також вважає, що відповідачем порушено порядок проведення фактичної перевірки.

В порушення п. 75.1.3 Податкового кодексу України фактична перевірка проведена контролюючим органом не за місцем фактичного провадження діяльності, а в приміщенні магазину «Tobako ang Vape» за адресою м. Київ, вул. Хоткевича, 1-Б, в якому проводить діяльність інший суб`єкт ТОВ «РИФ ТРЕЙД».

В порушення п. 80.2 ст. 80 ПК України рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про проведення фактичної перевірки позивачу не вручалось та на її адресу не надсилалось, натомість було вручено працівнику «РИФ ТРЕЙД» ОСОБА_2 , який не перебуває у трудових відносинах з позивачем.

В порушення ст. 81 ПК України позивачу не направлені направлення на проведення перевірки, копія наказу про проведення перевірки та не надані службові посвідчення посадових осіб.

В порушення п. 86.5 ст. 86 ПК України позивачу не був направлений акт перевірки, який був вручений працівнику «РИФ ТРЕЙД» Фомічову Д.О.

Наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 15.02.2024 №887-п «Про проведення фактичних перевірок» про проведення перевірки не містить зазначення мети та підстави перевірки, а також періоду діяльності позивача, який має перевірятись і зазначення якого є обов`язковим за змістом абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України, що створює у позивача відчуття правової невизначеності при здійсненні податкового контролю щодо нього.

На думку позивача порушення контролюючим органом процедури проведення фактичної перевірки свідчить про процесуальну неналежність доказів таких порушень, відтак відсутні підстави для дослідження змісту виявлених порушень.

Обгрунтовуючи позов позивач посилається на правову позицію, висловлену у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2-а/10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, згідно з якою лише дотримання порядку прийняття контролюючим органом рішень про проведення перевірок може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої та скасування прийнятих за її результатами актів індивідуальної дії.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву вказав, що фактична перевірка магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_1 , проведена на підставі п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, п. 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 15.02.2024 №887-п та направлень, виданих Головним управлінням ДПС України в м. Києві, з метою контролю за дотриманням порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

Перед початком перевірки продавцю ОСОБА_2 були вручені завірена копія наказу від 15.02.2024 №887-п «Про проведення фактичної перевірки», пред`явлено дійсні направлення на проведення фактичної перевірки та службові посвідчення посадових осіб, які здійснювали фактичну перевірку. Особа, що проводила розрахункову операцію (продавець) ОСОБА_2 письмово під підпис підтвердив, що працює на ФОП ОСОБА_1 . В ході перевірки встановлено, що працівник ОСОБА_2 допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу. У задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

З`ясувавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Головним управлінням ДПС у м. Києві відповідно до наказу від 15.02.2024 №887-п та на підставі направлень від 19.02.2024 №3780/26-15-07-07-01, №3779/26-15-24-02-02 проведена фактична перевірка магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_1 , за період діяльності з 01.01.2019 по 19.02.2024, за результатами якої складено акт перевірки від 19.02.2024 №13642/26/15/07/ НОМЕР_1 .

Згідно направлень на проведення перевірки від 19.02.2024 №3780/26-15-07-07-01, №3779/26-15-24-02-02 перед початком перевірки 19.02.2024 о 15 год. 10 хв. продавцю ОСОБА_2 були вручені завірена копія наказу від 15.02.2024 №887-п «Про проведення фактичної перевірки», пред`явлені направлення на проведення фактичної перевірки та службові посвідчення посадових осіб, які здійснювали фактичну перевірку.

Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», а саме:

на момент перевірки велась торгівля тютюновими виробами, у т.ч. сигаретами, тютюновмісними виробами для електричного нагрівання, тютюном і іншими супутніми товарами без застосування РРО, без створення у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів на суму 500,00 грн;

не ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем реалізації, а саме: на письмовий запит контролюючого органу до перевірки не надано документи, що відносяться до предмету перевірки (документи, що підтверджують облік та походження товару), згідно опису товару, що знаходиться на реалізації в магазині на загальну суму 161 152,00 грн (перелік товару додано до акту перевірки). Крім того, особа, що здійснювала розрахункову операцію (в акті зазначено продавець-касир операціоніст ОСОБА_2 ), отримав письмовий запит від 19.02.2024 про надання документів. До перевірки не надано: книгу обліку доходів і витрат, договір оренди, накладні чи інші документи, що стосуються предмета перевірки, чим порушено вимоги пункту 85.2 статті 85 податкового кодексу України.

Також в акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 не повідомила контролюючі органи за основним місцем обліку про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність, згідно з порядком обліку платників податків (шляхом подачі повідомлення за формою 20-ОПП) за вказаною адресою, чим порушено вимоги пункту 63.3 статті 63 Кодексу.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0027950707 від 07.03.2024 про застосування штрафних санкцій у сумі 500 грн за порушення п.1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ( за непроведення розрахункової операції через РРО);

№0027940707 від 07.03.2024 про застосування штрафних санкцій у сумі 161 152,00 грн за порушення п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (за здійснення реалізації товарів , які необліковані у встановленому законом порядку);

№0027960707 від 07.03.2024 про застосування штрафних санкцій у сумі 1 360,00 грн за порушення ст. 4, абз. 4 п. 63.3 ст. 63,п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, у т.ч. 1 020,00 грн за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю та у сумі 360,00 грн за неподання податковому органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням за 1 об`єкт.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою.

Рішенням Державної податкової служби України від 30.05.2024 №16127/6/99-00-06-03-02-06 у задоволенні скарги відмовлено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За приписами пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Тобто, фактична перевірка проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом за обов`язкової наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 статті 80 Податкового Кодексу.

Як вбачається з копії наказу Головного управління ДПС у м. Києві, фактична перевірка позивача проведена на підставі п.п. 80.2.2 ст. 80, п. 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, Закону України «Про ціни і ціноутворення» зі змінами і доповненнями, а також інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС.

При цьому, суд зазначає, що норма пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачає наявність хоча б однієї з підстав, визначених у цій нормі, для прийняття рішення про проведення фактичної перевірки. За змістом наказу про проведення фактичної перевірки, останній містить посилання на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Аналіз положень ст. 80 ПК України свідчить про те, що передбачені у підпункті 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України підстави для проведення фактичної перевірки пов`язані саме із фактом отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Разом з тим, змістовна конструкція пункту 80.2. статті 80 ПК України обумовлює висновок про те, що для зазначення підстави для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України. Тобто, підставою для проведення фактичної перевірки є не посилання на положення Податкового кодексу України, а зазначення конкретно визначених відомостей та/або даних, які відображені на матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення фактичної перевірки, з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення.

У постановах від 16 вересня 2021 року (справа №120/1431/20-а), від 12 жовтня 2021року (справа №120/5729/20-а) Верховний Суд вказав на необхідність зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки на підставі статті 80 ПК України, окрім звичайного посилання на норму, що регулює питання її призначення, і конкретні фактичні підстави її призначення (відповідно до підстав, визначених нормами цього підпункту).

Суд звертає увагу, що Верховним Судом у постановах від 16 вересня 2021 року (справа №120/1431/20-а) та від 12 жовтня 2021 року (справа №120/5729/20-а) уточнено і розширено підхід щодо застосування статті 80 ПК України як підстави для призначення фактичної перевірки. При здійсненні такого призначення контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.

Суд зауважує, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки, конкретна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом в постанові від 11 травня 2023 року (справа №500/5559/21).

У наказі про проведення фактичної перевірки зазначено, що він призначений на підставі доповідної записки управління фактичних перевірок від 15.02.2024 №346/26-15-07-07-00-12, також наказ з поміж іншого містить уточнення мети перевірки, а саме, з метою перевірити порядок здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державних фінансових цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

Згідно частини 1 статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, інших емітованих платіжних інструментів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що у наказі №887-п від 15 лютого 2024 року зазначено конкретну правову підставу для проведення перевірки з посиланням на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, а саме: наявність у податкового органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

За приписами пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Згідно пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Судом встановлено, що згідно направлень на проведення перевірки від 19.02.2024 №3780/26-15-07-07-01, №3779/26-15-24-02-02 перед початком перевірки 19.02.2024 о 15 год. 10 хв. продавцю ОСОБА_2 була вручена завірена копія наказу від 15.02.2024 №887-п «Про проведення фактичної перевірки», пред`явлені направлення на проведення фактичної перевірки та службові посвідчення посадових осіб, які здійснювали фактичну перевірку.

Отже відповідачем дотримано вимог щодо проведення перевірки, передбачених ст. 81 ПК України, а тому перевірка проведена на законних підставах.

Доводи позивача про те, що їй не були направлені та вручені копія наказу на проведення перевірки та направлення на перевірку є безпідставними, позаяк відповідно до вимог п. 81.1 ст. 81 ПК вказані документи можуть бути вручені, зокрема, особам, які фактично проводять розрахункові операції, в даному випадку ОСОБА_2 .

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що ОСОБА_2 є працівником «РИФ ТРЕЙД», оскільки це спростовується письмовими поясненнями ОСОБА_2 , наданими під час фактичної перевірки.

Щодо посилання позивача на наказ ТОВ «РИФ ТРЕЙД» від 29 листопада 2023 року №156-К/ТР, згідно з яким ОСОБА_2 прийнято на роботу з 01 грудня 2023 року на посаду касира-операціоніста, то він не є достатнім доказом на підтвердження вказаної обставини.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI4 платники єдиного внеску зобов`язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

Проте доказів виплати ТОВ «РИФ ТРЕЙД» заробітної плати ОСОБА_2 , зокрема довідки форми ОК-5 з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про нарахування та сплату єдиного внеску, не надано.

Позивач також посилається на ту обставину, що вона не здійснює підприємницьку діяльність у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , на підтвердження чого надала до суду копію ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами ТОВ «РИФ ТРЙД» від 11.07.2023 реєстраційний номер 26520311202303023 терміном дії з 17 липня 2023 року до 17 липня 2024 року.

Проте вказана ліцензія видана за адресою місця торгівлі АДРЕСА_2 , в той час як фактична перевірка проведена за адресою АДРЕСА_2 .

Отже надана ліцензія не підтверджує, що за місцем фактичної перевірки підприємницьку діяльність здійснює ТОВ «РИФ ТРЕЙД».

Щодо посилання позивача на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 14 травня 2024 року у справі №754/3594/24 та постанову Деснянського районного суду м. Києва від 8 травня 2024 року по справі №754/3593/24, то згідно частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з постанови Деснянського районного суду м. Києва 8 травня 2024 року по справі №754/3593/24 підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбаченого частиною першою статті 1551 КУпАП слугував протокол про адміністративне правопорушення від 04.03.2024, яким встановлено, що під час проведення 19.02.2024 фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 було встановлено порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків, а саме: проведення розрахункової операції без використання реєстратора розрахункових операцій (РРО) або програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій; крім того, суб`єктом господарювання не забезпечено ведення в установленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, відсутні документи, що підтверджують походження товару (накладні, чеки), чим порушено вимоги п. 1, п. 2, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі. громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 1551 КУпАП України.

Деснянський районний суд м. Києва виходив з того, що до адміністративного протоколу не долучено документів, що ОСОБА_1 являється суб`єктом господарювання, матеріали справи не містять доказів, які об`єктивно підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КУпАП, та постановою від 08.05.2024 у справі №754/3593/24 закрив провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Щодо постанови Деснянського районного суду м. Києва від 14.05.2024 у справі №754/3594/24, то вказаною постановою встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення від 19.02.2024 не долучено жодного доказу на підтвердження обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні будь-які фактичні дані: показання свідків, фото відеодані які вказують на здійснення саме ОСОБА_1 в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , господарської діяльності з роздрібної торгівлі тютюновими виробами. У зв`язку з цим справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Частиною 5 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Суд бере до уваги, що Головне управління ДПС у Черкаській області, яке є відповідачем у цій справі, не було учасником у справах про адміністративні правопорушення, та надало до суду акт перевірки від 19.02.2024 №13642/26/15/07/2529919324 і письмові пояснення продавця ОСОБА_2 , які підтверджують факт здійснення ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем господарської діяльності з продажу тютюнових виробів у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , а позивач вказані обставини не спростувала, отже постанови Деснянського районного суду м. Києва не є обов`язковими у даній справі.

Щодо посилання позивача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №320/31297/24, то згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На час розгляду цієї справи рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №320/31297/24 не набрало законної сили, оскільки переглядається Шостим апеляційним адміністративним судом.

Окрім того у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №320/31297/24 надана правова оцінка акту перевірки від 19.02.2024 №13642/26/15/07/2529919324, яка в силу ч. 4 ст. 78 КАС України не є обов`язковою для суду.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Позивач оскаржує спірні податкові повідомлення-рішення лише з підстав порушення процедури перевірки, при цьому наявність порушень не заперечує.

Оскільки доводи позивача не знайшли підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 07.03.2024 №0027950707, 0027940707, 0027960707 прийняті на законних підставах і скасуванню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 17 березня 2025 року.

Суддя Алла РУДЕНКО