Рішення від 17.03.2025 по справі 640/11826/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року справа № 640/11826/20 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кульчицького С.О., суддів: Гайдаш В.А., Паламаря П.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гелексі" до Національного банку України про визнання протиправним та скасування індивідуального акта,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гелексі" звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансовий послуг, від 30.04.2020 №851.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гелексі", як позикодавцем та фізичними особами як позичальниками було укладено електронні договори позики з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, однак згідно оскаржуваного розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі Нацкомфінпослуг), винесеного за висновками акту про правопорушення, вчинені ТОВ "ФК "Гелексі" на ринку фінансових послуг від 02.03.2020 №221/16-5/15, на переконання позивача Нацкомфінпослуг дійшла безпідставного та нормативно-необґрунтованого рішення про порушення позивачем порядку укладення електронних договорів, передбаченого статтею 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію», частиною 2 статті 639 та статті 1055 Цивільного кодексу України, і як наслідок - висновків про нікчемність останніх та надання ТОВ "ФК "Гелексі" фінансових послуг не на підставі договорів в порушення частини першої статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Позивач стверджує, що висновки Нацкомфінпослуг щодо неможливості використання під час укладення електронного договору позики акцепту у формі вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції, без його підписання є необгрунтованими, оскільки з огляду на особливості вчинення електронних правочинів з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, з метою уникнення будь-яких помилок та забезпечення отримання реальної згоди клієнта на отримання позики на визначених умовах, надання клієнтом-позичальником відповіді про прийняття (акцепт) пропозиції TOB «ФК «Гелексі» укласти електронний договір позики (оферти) здійснюється в декілька кроків шляхом вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, зміст яких чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею, а саме: 1) проставляння клієнтом чек-боксу «з умовами договору позики згоден»; 2) підтвердження даних банківської картки; 3) натискання кнопки «Підтвердити заявку»; 4) введення клієнтом коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу. Отже, застосований під час укладення електронних договорів позики спосіб прийняття (акцепт) пропозиції укласти електронний договір відповідає вимогам абз.4 ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Також позивач, зазначає, про безпідставність висновків Нацкомфінпослуг щодо відсутності підписів позичальників на електронних договорах позики, адже введення клієнтом коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу являє собою підписання договору клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, як це визначено статтею 12 Закону №675-VIII. За таких обставин позивач наполягає на тому, що ним повністю дотримано порядок укладення договорів позики у письмовій формі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2020 відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

20.07.2020 (вх.№ 0314/101660/20) Національним банком України подано клопотання про заміну відповідача його правонаступником, а саме - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на його процесуального правонаступника - Національний банк України.

23.10.2020 (вх.№ 0314/158131/20) Національним банком України подано відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю, з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства оскаржуваного рішення.

09.08.2022 (вх.№ 0314/64516/22) позивачем подано пояснення, в яких звертає увагу на усталену практику Шостого апеляційного адміністративного суду та Верховного Суду стосовно застосування норм Закону України «Про електронну комерцію», що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, зокрема, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019 у справі №640/4353/19, від 15.10.2019 у справі №640/4279/19, від 26.11.2019 у справі №640/5523/19, від 15.01.2020 у справі №640/5522/19 від 05.10.2021 у справі №640/21809/19, від 19.07.2022 у справі №640/15944/19 та постанови Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18.

02.08.2023 позивачем подано пояснення, в яких просив під час прийняття рішення у цій справі врахувати позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 09.02.2023 у справі №640/7029/19 та від 18.07.2023 у справі №640/15944/19.

На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, Київський окружний адміністративний суд передав Черкаському окружному адміністративному суду 244 справи, в тому числі і справу №640/11826/20.

Вказана адміністративна справа шляхом автоматизованого розподілу передана судді Кульчицькому С.О.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 прийнято адміністративну справу №640/11826/20 до провадження. Справу вирішено розглядати колегією суддів у складі трьох суддів за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Задоволено клопотання представника Національного банку України про заміну сторони у справі правонаступником та замінено відповідача у справі Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (код ЄДРПОУ 38062828) на процесуального правонаступника Національний банк України (код ЄДРПОУ 00032106). Розгляд справи розпочато спочатку.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 16.01.2025 для розгляду цієї справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Кульчицького С.О., суддів Гайдаш В.А., Паламаря П.Г.

03.02.2025 за вх.№ 5044/25 до суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого Національний банк України не погоджується з твердженнями і доводами, викладеними в адміністративному позові та вважає їх безпідставними і такими, що не узгоджуються із нормами законодавства України, а позов не підлягає задоволенню. На обґрунтування вказаної позиції, серед іншого, зазначає, що договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, може бути укладено виключно у письмовій формі, тому укладання такого договору в електронній формі унеможливлює використання акцепту шляхом вчинення дій, без його підписання, що вважаються прийняттям пропозиції. Крім того, додані позивачем до позову роздруківки із сайту не підтверджують наявність належного акцепту позичальників, а саме надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію або заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію". Враховуючи вищезазначене, позивачем порушено вимоги до порядку надання відповіді на пропозицію укласти договір, а саме вимоги абзаців другого та третього частини шостої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", що свідчить про те, що електронний договір, не підписаний стороною (акцепт), не містить істотних умов (підпису), а тому відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України є нікчемним. При цьому, відповідач звертає увагу на те, що відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) оформляється у довільній формі, але обов`язково має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, у тому числі підписи сторін. Відповідно до статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідач, зазначає, що у пункті 5.3 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "ФК "Гелексі", затверджених протоколом № 6 Загальних Зборів Учасників ТОВ "ФК "Гелексі" від 30.10.2017 та Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "ФК "Гелексі", затверджених протоколом № 9 Загальних Зборів Учасників ТОВ "ФК "Гелексі" від 10.04.2019 позивач сам передбачив використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Крім того, у самих договорах позики передбачені саме електронні підписи одноразовим ідентифікатором. Проте, позивачем не дотримано вимог щодо форми одноразового ідентифікатора, а саме алфавітно-цифрової послідовності, оскільки договори позичальниками підписані у вигляді цифрової послідовності, а тому його не може бути визнано одноразовим ідентифікатором, так як це не відповідає вимогам, встановленим до нього Законом України "Про електронну комерцію", а саме - одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, яка одночасно складається із цифр та букв. Отже, позивачем було порушено, зокрема, норми Закону України "Про електронну комерцію", у зв`язку з чим Нацкомфінпослуг було прийнято Розпорядження № 851, яким було зобов`язано позивача вжити заходів для усунення вказаних порушень законодавства. Оскільки з наданих позивачем документів встановлено недотримання порядку укладення електронного договору, встановленого статтею 11 та 12 Закону України "Про електронну комерцію", договори є такими, що не прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі. Наведене вище в сукупності свідчить про порушення позивачем порядку укладання договору, що призвело до надання фінансової послуги не на підставі договору, що є порушенням вимог зазначеної вище статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

05.02.2025 (вх.№ 6030/25) позивачем подано до суду додаткові пояснення, в яких останній звертає увагу на усталену практику Шостого апеляційного адміністративного суду та Верховного Суду стосовно застосування норм Закону України «Про електронну комерцію», що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, зокрема, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019 у справі №640/4353/19, від 15.10.2019 у справі №640/4279/19, від 26.11.2019 у справі №640/5523/19, від 15.01.2020 у справі №640/5522/19 від 05.10.2021 у справі №640/21809/19, від 19.07.2022 у справі №640/15944/19 та постанови Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.02.2023 у справі 640/7029/19 та від 18.07.2023 у справі №640/15944/19 та просить врахувати ці пояснення під час прийняття рішення у цій справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ФК "Гелексі" є фінансовою установою (свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 11.07.2017 серії ФК №917) та здійснює діяльність на ринку фінансових послуг за основним видом діяльності - "надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у." (код КВЕД 64.99).

З цією метою ТОВ "ФК "Гелексі" організований сервіс з надання онлайн позик (https://cashinsky.ua), який забезпечує надання грошових коштів у позику з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом укладення з клієнтами електронних договорів позики.

31.07.2019 між позивачем як Позикодавцем і ОСОБА_1 як Позичальником з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №93335.

01.08.2019 між позивачем як Позикодавцем і ОСОБА_2 як Позичальником з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №93501.

17.08.2019 між позивачем як Позикодавцем і ОСОБА_3 як Позичальником з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №97191.

24.10.2019 між позивачем як Позикодавцем і ОСОБА_4 як Позичальником з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №34106.

28.03.2019 між позивачем як Позикодавцем і ОСОБА_5 як Позичальником з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №65456.

26.05.2019 між позивачем як Позикодавцем і ОСОБА_6 як Позичальником з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №78512.

21.08.2019 між позивачем як Позикодавцем і ОСОБА_7 як Позичальником з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №98091.

16.07.2019 між позивачем як Позикодавцем і ОСОБА_8 як Позичальником з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №89922.

13.02.2018 між позивачем як Позикодавцем і ОСОБА_9 як Позичальником з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №3056.

21.06.2019 між позивачем як Позикодавцем і ОСОБА_10 як Позичальником з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №84373.

02.07.2019 між позивачем як Позикодавцем і ОСОБА_11 як Позичальником з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №86746.

25.05.2019 між позивачем як Позикодавцем і ОСОБА_12 як Позичальником з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №78282.

11.08.2019 між позивачем як Позикодавцем і ОСОБА_13 як Позичальником з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №95910.

30.06.2019 між позивачем як Позикодавцем і ОСОБА_14 як Позичальником з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №86323.

18.08.2019 між позивачем як Позикодавцем і ОСОБА_15 як Позичальником з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №97330.

14.06.2019 між позивачем як Позикодавцем і ОСОБА_16 як Позичальником з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №82769.

19.08.2019 між позивачем як Позикодавцем і ОСОБА_17 як Позичальником з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №97667.

18.07.2019 між позивачем як Позикодавцем і ОСОБА_18 як Позичальником з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір позики №90179.

Листами №2681/15-8 від 10.02.2020, №3512/16-8 від 19.02.2020, №2449/16-8 від 06.02.2020 Нацкомфінпослуг надіслало TOB «ФК «Гелексі» вимогу щодо надання інформації та документів по взаємовідносинам з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .

На виконання вимоги, листами від 25.02.2020 №20/02-20/19, №20/02-20/21, №20/02-20/15, №20/02-20/05, №20/02-20/24, №20/02-20/13, №20/02-20/26, №20/02-20/01, №20/02-20/11, №20/02-20/09, №20/02-20/07, від 20.02.2020 №20/02-20/11, №20/02-20/15, №20/02-20/09, №20/02-20/13, №20/02-20/21, №20/02-20/07, від 06.02.2020 №06/02-20/03 TOB «ФК «Гелексі» надало Нацкомфінпослуг інформацію та документи.

Листом Нацкомфінпослуг від 03.03.2020 №1501/16-8 позивачу був надісланий акт про правопорушення, вчинені TOB «ФК «Гелексі» на ринку фінансових послуг від 02.03.2020 №221/16-5/15, та повідомлено, що розгляд справи про правопорушення призначений на 24.03.2020 об 11 год. за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 3.

Згідно змісту акту про правопорушення, вчинені ТОВ "ФК "Гелексі" на ринку фінансових послуг від 02.03.2020 № 221/16-5/15 зазначені раніше вимоги Нацкомфінпослуг №2681/15-8 від 10.02.2020, №3512/16-8 від 19.02.2020, №2449/16-8 від 06.02.2020 були надіслані з метою належного розгляду фактів, викладених у зверненні ОСОБА_1 від 29.10.2019 вх. №Т-17147, ОСОБА_2 від 04.11.2019 вх. №Д-17375, ОСОБА_3 від 08.11.2019 вх.№Д-17666, ОСОБА_4 від 15.10.2019 вх. №Г-16309, ОСОБА_5 від 05.02.2020 вх. №Т-2199, ОСОБА_6 від 13.11.2019 вх. №Б-17869, ОСОБА_7 від 15.11.2019 вх. №С-18015, ОСОБА_8 від 15.11.2019 вх. №Г-18029, ОСОБА_9 від 28.10.2019 вх. №М-17068, ОСОБА_10 від 09.12.2019 вх. №Ж-19177, ОСОБА_11 від 23.12.2019 вх. №Щ-19944, ОСОБА_12 від 19.12.2019 вх. №Ч-19722, ОСОБА_13 від 26.11.2019 вх. №Ш-18590, ОСОБА_14 від 28.10.2019 вх. №Л-17061, ОСОБА_15 від 18.11.2019 вх. №Б-18120, ОСОБА_16 від 23.10.2019 вх. №С-16863, ОСОБА_17 від 08.01.2020 вх. №П-215, ОСОБА_18 від 17.12.2019 вх. №К-19625. За результатами розгляду документів та пояснень, наданих ТОВ "ФК "Гелексі" уповноваженими особами Нацкомфінпослуг встановлено, зокрема, що ТОВ «ФК «Гелексі» надано фінансову послугу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , шляхом укладення договорів позики від 31.07.2019 №93335, від 01.08.2019 №93501, від 17.08.2019 №97191, від 24.10.2019 №34106, від 28.03.2019 №65456, від 26.05.2019 №78512, від 21.08.2019 №98091, від 16.07.2019 №89922, від 13.02.2018 №3056, від 21.06.2019 №84373, від 02.07.2019 №86746, від 25.05.2019 №78282, від 11.08.2019 №95910, 30.06.2019 №86323, від 18.08.2019 №97330, від 14.06.2019 №82769, від 19.08.2019 №97667, від 18.07.2019 №90179 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ITC). Невід`ємною частиною Договору є Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «ФК «Гелексі», що чинні на момент його укладання, та які визначають, зокрема, умови і порядок укладання договорів про надання фінансових кредитів. По відношенню до вищевказаних договорів, діяли дві редакції Правил надання коштів у позику, а саме: Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «ФК «Гелексі» затверджених протоколом №6 Загальних Зборів Учасників ТОВ «ФК «Гелексі» від 30.10.2017 (далі Правила 1) та Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «ФК «Гелексі», затверджених протоколом № 10 Загальних Зборів Учасників ТОВ «ФК «Гелексі» від 10.04.2019 (далі Правила 2). ITC ТОВ "ФК "Гелексі" налаштована таким чином, що акцепт позичальниками пропозиції ТОВ "ФК "Гелексі" щодо укладання електронних договорів, здійснюється шляхом вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір. Однак, відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги до письмової форми правочину, а саме, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний Договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Разом з тим, оскільки кредитний договір може бути укладений фінансовою установою виключно у письмовій формі, то укладення такого договору в електронній формі унеможливлює використання акцепту у формі вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції підписання акцепту. Враховуючи вищезазначене, ТОВ "ФК "Гелексі" порушено (не дотримано) вимог до порядку надання відповіді на пропозицію укласти Договір, а саме вимог абзаців 2-3 частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що електронний договір, не підписаний, стороною (акцепт), не містить істотних умов (підпису), а тому відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України є нікчемним. Відповідно до пункту 5.1 Правил 1 та Правил 2, сторони домовилися частині підписання Договору керуватися вимогами Закону України електронну комерцію». Фінансові послуги надаються фінансовими установами на підставі договору, який обов`язково має містити підписи сторін (стаття 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фіна послуг»). Відповідно до статей 207 та 1055 Цивільного кодексу України та статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту укладається у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Відповідно до статті пунктів 6 та 12 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Разом з тим, за результатами аналізу копій документів та інформації, наданих Товариством Листами, встановлено, що Позичальниками Договори позики підписано електронними підписами одноразовим ідентифікатором у формі цифрової послідовності (Додаток 2). В той же час, пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором має складатись саме з алфавітно-цифрової послідовності, тобто містити як алфавітні так і цифрові значення. Натомість електронний підпис одноразовим ідентифікатором Договорів, зазначених у Додатку 2, у вигляді цифрової послідовності, не відповідає вказаним вимогам та свідчить про відсутність підписів з боку Позичальників, що відповідають вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Оскільки зазначені Договори не є підписаними Позичальниками у порядку, визначеному чинним законодавством, то такі договори, в силу вимог частини другої статті 207 Цивільного кодексу України, не можуть вважатись такими, що вчинені у письмовій формі. Статтею 1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Отже, з огляду на зазначене вбачається, що недоліки ITC Товариства в частині недотримання вимог до накладення на електронний документ (акцепт) підпису, визначеного статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», призвели до порушення визначеного Законом України «Про електронну комерцію» порядку вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно- телекомунікаційних систем. Враховуючи викладене, надання Товариством коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за допомогою ITC, Позичальникам, зазначеним у Реєстрі, свідчить про фактичне надання фінансової послуги не на підставі договору. Отже, недоліки ITC Товариства, за допомогою якої здійснювалося укладання Договорів, призвели до порушенням Товариством вимог частини першої статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідно до якої фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору.

TOB «ФК «Гелексі» подало на розгляд справи про правопорушення письмові пояснення (заперечення) №13/03-20/01 від 13.03.2020.

За результатами розгляду справи про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у якій розпочато актом про правопорушення, вчинені ТОВ «ФК «Гелексі» на ринку фінансових послуг від 02.03.2020 №221/16-5/15, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, прийнято розпорядження від 30.04.2020 №851 про застосування заходу впливу до TOB «ФК «Гелексі», яким зобов`язано TOB «ФК «Гелексі» усунути порушення законодавства про фінансові послуги та причини, що сприяли вчиненню порушення, а також повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення та вжиті заходи для усунення причин, що сприяли вчиненню правопорушення, з наданням підтверджуючих документів у термін до 30.05.2020 включно.

За змістом цього розпорядження, розглянувши справу про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг Нацкомфінпослуг встановлено, що TOB «ФК «Гелексі» було здійснено надання фінансових послуг, а саме, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 шляхом укладення електронних договорів за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ITC), у порядку, що не відповідає статті 11 та статті 12 Закону України «Про електронну комерцію, частині 2 статті 639 та статті 1055 Цивільного кодексу України. Таким чином, недоліки ITC, за допомогою якої TOB «ФК «Гелексі» здійснювало укладення електронних договорів з позичальниками, призвели до фактичного надання TOB «ФК «Гелексі» фінансових послуг не на підставі договору. Враховуючи вищезазначене, за висновками Нацкомфінпослуг, TOB «ФК «Гелексі» надано фінансову послугу позивальникам з порушенням частини першої статті статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Вважаючи вказане розпорядження протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

На час виникнення спірних правовідносин, загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлював Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 №2664-III (далі Закон №2664-III).

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 №2664-III встановлено, що ринки фінансових послуг - це сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.

Відповідно до п. 1.3 розділу I Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 №2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.12.2012 №2112/22424 (далі - Положення №2319), метою цього Положення є врегулювання правовідносин, пов`язаних із складанням уповноваженими та посадовими особами Нацкомфінпослуг документів про порушення законодавства про фінансові послуги застосуванням Нацкомфінпослуг або уповноваженими особами Нацкомфінпослуг заходів впливу; захистом прав учасників ринків фінансових послуг під час застосування Нацкомфінпослуг або уповноваженими особами Нацкомфінпослуг заходів впливу; оскарженням рішень Нацкомфінпослуг або уповноважених осіб Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу.

Згідно п. 1.5 розділу I Положення №2319, Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів. Дані та інформація про ознаки порушення законодавства про фінансові послуги може міститися, зокрема, в матеріалах, отриманих на письмову вимогу Нацкомфінпослуг про надання необхідних документів та інформації.

Посадова особа Нацкомфінпослуг при виявленні порушення законодавства про фінансові послуги, за яке застосовується захід впливу, складає акт про правопорушення (п. 1.11 розділу I Положення №2319).

Виявлені посадовими особами Нацкомфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги викладаються в акті про правопорушення із зазначенням доказів (документів, даних та інформації), що підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги, та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акта. Акт про правопорушення, складений посадовою особою Нацкомфінпослуг, повинен містити документи, дані та інформацію, які підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги. Такі документи, дані та інформація долучаються до акта про правопорушення (абз. 1, 2 п. 4.2 розд. IV Положення №2319).

Положеннями ст.ст. 3, 6, 11, 525, 627, 629 Цивільного кодексу України, визначено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України).

Слід звернути увагу на те, що Закон України «Про електронну комерцію», визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі;

електронне повідомлення - інформація, представлена в електронній формі, надана учасником відносин у сфері електронної комерції з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем;

електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;

одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір;

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

У разі якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов`язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством.

Також, приписами ст. 12 даного Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди). Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмові формі (ст. ст. 1054, 1055 ЦК України).

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди). Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмові формі (ст.ст. 1054, 1055 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 642 Цивільного кодексу України, особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Нормами ст. 1046 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як вбачається зі змісту акту про правопорушення, вчинені ТОВ «ФК «Гелексі» на ринку фінансових послуг від 02.03.2020 № 221/16-5/15, останнім надано фінансову допомогу позичальникам шляхом укладення електронних договорів за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ІТС).

Разом з тим, що під час проведення перевірки, Нацкомфінпослуг не встановлено обставин повернення позичальниками позикодавцю відповідних коштів, як помилково отриманих, що свідчить про те, що сторони відповідних договорів виявили волю на їх укладання та скористались результатами його укладання, без застережень про відсутність підстав для його укладання.

Як вже було зазначено вище, відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що акцепт пропозиції, у силу норм ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», визначає три способи надання особою, якій була адресована пропозиція укласти електронний договір, відповіді про її прийняття (акцепт), а саме: можливий не тільки шляхом заповнення формуляра заяви (форми), а й також шляхом вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею та надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

При цьому, відповідний вид договорів підлягає укладенню виключно у письмовій формі, а, отже, він може бути підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідна дія з приводу чого є складовою у послідовності способу прийняття пропозиції укласти електронний договір на он-лайн сервісі позивача.

ТОВ «ФК «Гелексі» разом із позовною заявою надано хронологію дій щодо укладення вказаних вище договорів, у відповідності до якої на завершальному етапі заявники підтвердили намір укласти договір та перейшли до сторінки підписання, після чого заявникам відправлено смс повідомлення з кодом підписання кредитного договору, кредитний договір підписано заявниками одноразовим ідентифікатором в особистому кабінеті, а друкована форма укладеного кредитного договору розміщена в особистому кабінеті заявників з іншою інформацією по кредиту та кредитні кошти перераховано на карту заявників.

На підтвердження укладення спірних договорів позивачем також надано інформацію (роздруківки) з електронного файлу, що підтверджує підписання останніх.

З огляду на викладене вбачається, що спірні кредитні договори підписані за допомогою одноразових ідентифікаторів, що не заперечується сторонами, що відповідає положенням ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що прийняття пропозиції від ТОВ «ФК «Гелексі» укласти електронний договір (акцепт) позичальниками здійснено шляхом введення отриманого коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу з надання онлайн позик ТОВ «ФК «Гелексі» відбулось у відповідності до положень ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», що, у свою чергу, виключає необхідність заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття пропозиції в електронній формі, та свідчить на користь помилковості доводів відповідача про надання позивачем фінансової послуги з порушенням ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Як наслідок, розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг, від 30.04.2020 №851 «Про застосування заходу впливу до ТОВ «ФК «Гелексі» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Посилання відповідача на те, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором вищезазначених договорів, складається лише з цифрової послідовності, а не алфавітно-цифрової послідовності, як це передбачено пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про відсутність підписів з боку позичальників, що відповідають вимогам Закону України «Про електронну комерцію», колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки одноразовим ідентифікатором є комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Відповідно використання для підписання договорів позики електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який містить тільки комбінацію цифр, узгоджується із вимогами законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 09.09.2020 у справі №732/670/19 №524/5556/19 від 12.01.2021 та Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 31.08.2022 у справі № 280/4456/20, від 09.02.2023 у справі №640/7029/19.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, колегія судді дійшла до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Дотримуючись вказаних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що сплачений позивачем судовий збір у сумі 2102,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 30.04.2020 №851 «Про застосування заходу впливу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України (01601, м.Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» (03083, м. Київ, пр. Науки, 50, код ЄДРПОУ 41229318) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Головуючий суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

Судді :

Віталіна ГАЙДАШ

Петро ПАЛАМАР