ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
17 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/5973/25
Суддя-доповідач Третього апеляційного адміністративного суду Семененко Я.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року по справі № 160/5973/25 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність, скасування дисциплінарного провадження, наказу та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
10 березня 2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , направлена через підсистему Електронний суд 09.03.2025.
Під час перевірки апеляційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Згідно пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина 6 статті 296 КАС України).
У даному ж випадку, вказані приписи пункту 1 частини 5 статті 296 КАС скаржником не виконано, натомість зазначено, що скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону.
Як на підставу для звільнення від сплати судового збору скаржник покликається на наявність у нього підстав, передбачених п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки позивач є учасником бойових дій, а справа стосується захисту його прав на звернення.
При з`ясуванні підстав для звільнення позивача як учасника бойових дій від сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги, суд зазначає таке.
Дійсно, пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Суд констатує, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, установлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також
звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18
В ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 (провадження № 14-93цс24) Велика Палата Верховного Суду не відступила від раніше сформованих висновків, зазначивши, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що хоча указана норма [пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»] не містить вичерпного переліку порушених прав, однак вислів «порушені права» нерозривно пов`язаний саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, та не стосується усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Водночас, як видно зі змісту оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги, спір у цій справі не пов`язаний із соціальним захистом прав позивача як учасника бойових дій, а стосується визнання неправомірною бездіяльності дисциплінарної комісії Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області та скасування результатів дисциплінарного провадження, яке проводилося цією комісією; скасування наказу керівника апарату Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2024 року №281/-К; зобов`язання відповідача повторно розглянути скаргу позивача від 13 червня 2024 року.
Таким чином, в розрізі норм статті 12 Закону № 3551-XII, змісту та підстав заявлених позовних вимог відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору у цій справі на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Щодо ставки судового збору.
Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу адміністративного суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання цієї апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 рік становить 3028 грн.
Частиною третьою наведеної статті встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї апеляційної
скарги, з урахуванням коефіцієнту пониження, становить 2422,40 грн. (3028,00*0,8).
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
У зв`язку з викладеним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, встановивши скаржнику строк для усунення недоліків шляхом надання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,40 грн., сплаченого за реквізитами:
Отримувач: ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом
Керуючись ст.169, ч.2 ст.298 КАС України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року по справі № 160/5973/25 залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС Електронний кабінет, а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.
Ухвала набирає законної сили 17 березня 2025 року та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачЯ.В. Семененко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2025 |
Оприлюднено | 20.03.2025 |
Номер документу | 125930146 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Семененко Я.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні