Постанова від 18.03.2025 по справі 420/31418/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/31418/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року (суддя Самойлюк Г.П., м. Одеса, повний текст рішення складений 19.09.2024) по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛДК» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Головного управління ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2023 року ТОВ «ЛДК» звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Головного управління ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.03.2023 №8471261/38481125 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 27.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 11.04.2023 №8604700/38481125 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 11.04.2023 №8604701/38481125 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 01.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 11.04.2023 №8604702/38481125 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 06.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 11.04.2023 №8604699/38481125 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 07.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 11.04.2023 №8604698/38481125 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 09.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні: №4 від 27.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме: 07.03.2023, №1 від 01.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме: 30.03.2023, №2 від 01.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме: 30.03.2023, №5 від 06.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою його фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме: 30.03.2023, датою його фактичного №7 від 07.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, отримання Державною фіскальною службою України, а саме: 30.03.2023, №11 від 09.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою його фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме: 30.03.2023.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням ГУ ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог товариства відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивач направив на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні від 27.02.2023 №4, від 01.03.2023 №1, від 01.03.2023 №2, від 06.03.2023 №5, від 07.03.2023 №7, від 09.03.2023 №11, проте їх реєстрація зупинена.

Апелянт зазначає, що у квитанціях, надісланих платнику, зазначено конкретний критерій ризиковості здійснення операцій із розрахованим показником за цим критерієм, а також міститься пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, що свідчить про те, що вказана квитанція відповідає вимогам пункту 11 Порядку №1165. Таким чином, позивач, діючи у власних інтересах, мав змогу надати пакет документів у повному обсязі як до Комісії регіонального рівня, так і до Комісії з розгляду скарг.

В обґрунтування правомірності прийнятих рішень апелянт також зазначив про необхідність надання контролюючому органу документів, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. В інакшому випадку, первинні документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.

Апелянт навів зміст нормативних актів щодо спірних правовідносин, обставини справи та зазначив, що пункти 12, 13 Порядку №1246 дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Платник податку направив засобами електронного зв`язку повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено. Однак, оскаржуваними рішеннями відмовлено в реєстрації зазначених вище податкових накладних.

Крім того апелянт вважає, що позивачем не надано накладних на придбання піддонів від постачальників або інших документів, підтверджуючих джерело походження піддонів.

Також апелянт вважає, що позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є передчасними, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалася, що, відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛДК» є юридичною особою, основним видом діяльності є КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Як зазначено позивачем, після деокупації м. Херсона на території товариства виявлені піддони в загальній кількості 3885 шт., які були придбані для використання ТОВ «ЛДК» в господарських цілях. Тара була придбана у ТОВ «Темп-Люкс» за видатковою накладною №334 від 20.08.2018 року. Після доступу до приміщень товариства та виявлення піддонів з можливістю їх продажу, останні оприбуткувано за актом оприбуткування від 23.02.2023 року та в подальшому частково реалізовано ТОВ «Богач Плюс».

В процесі здійснення господарської діяльності між ТОВ «ЛДК» та ТОВ «Богач Плюс» було укладено договір №22022023 від 22.02.2023 року.

Згідно умов договору ТОВ «ЛДК» зобов`язується передати у власність Покупця (ТОВ «Богач Плюс») дерев`яні піддони б/в (Товар) згідно видаткових накладних.

Відвантаження Товару, відповідно до умов договору, здійснюється в транспорт Покупця на складі Продавця, який знаходиться за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км. Загальна вартість договору складається з сум загальних вартостей товару, що вказані в рахунках-фактурах та видаткових накладних. Оплата товару здійснюється покупцем платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання приписів пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України за результатами здійснення господарської операції (реалізація піддонів) позивачем складено податкові накладні №4 від 27.02.2023 року на загальну суму 35500,00 грн., №1 від 01.03.2023 року на загальну суму 35800,00 грв №2 від 01.03.2023 року на загальну суму 23400,00 грн., №5 від 06.03.2023 року на загальну сум 33750,00 грн., №7 від 07.03.2023 року на загальну суму 73500,00 грн., №11 від 09.03.2023 року в загальну суму 62250,00 грн. та направлено до ДПС України для проведення її реєстрації в ЄРПН.

За отриманими квитанціями №1 з Єдиного вікна приймання звітності Державної податкової служби України позивача повідомлено, що відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Комісією Головного управління ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №8471261/38481125 від 22.03.2023 року, №8604700/38481125 від 11.04.2023 року, №8604701/38481125 від 11.04.2023 року, №8604702/38481125 від 11.04.2023 року, №8604699/38481125 від 11.04.2023 року, №8604698/38481125 від 11.04.2023 року.

Рішення №8471261/38481125 від 22.03.2023 року прийнято з підстав ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Рішення №8604700/38481125 від 11.04.2023 року, №8604701/38481125 від 11.04.2023 року, №8604702/38481125 від 11.04.2023 року, №8604699/38481125 від 11.04.2023 року, №8604698/38481125 від 11.04.2023 року прийняті з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивачем направлено скарги на рішення комісії №8471261/38481125 від 22.03.2023 року, №8604700/38481125 від 11.04.2023 року, №8604701/38481125 від 11.04.2023 року, №8604702/38481125 від 11.04.2023 року, №8604699/38481125 від 11.04.2023 року, №8604698/38481125 від 11.04.2023 року.

За результатами розгляду скарг відповідачем прийняті рішення №32804/38481125/2 від 06.04.2023 року, №39320/38481125/2, №39378/38481125/2, №39377/38481125/2, №39379/38481125/2, №39319/38481125/2 від 01.05.2023 року, якими залишено скарги без задоволення, рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Позивач, вважаючи протиправними рішення Комісії ГУ ДПС, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з недоведення податковим органом правомірності спірних рішень. При цьому суд першої інстанції звернув увагу, що наявні в матеріалах справи документи у повній мірі підтверджують реальність вищевказаної господарської операції, за наслідками якої складено та направлено для реєстрації податкові накладні.

З метою відновлення порушеного права суд першої інстанції зобов`язав ДПС зареєструвати податкові накладні позивача в ЄРПН датою подання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

01 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №1165), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказаним Порядком визначається процедура винесення комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку), Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку).

Згідно із пунктом 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пункт 6 Порядку №1165 передбачає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктом 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додаток 1 до Порядку №1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, віднесення до пункту 8 Критеріїв здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм права при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в ЄРПН, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

При цьому, форма рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм права при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в ЄРПН, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №4 від 27.02.2023 року, №1 від 01.03.2023 року, №2 від 01.03.2023 року, №5 від 06.03.2023 року, №7 від 07.03.2023 року, №11 від 09.03.2023 року стало те, що НП складені та подані платником податків, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення (а.с. 58, 80, 82, 84, 86, 88).

Як видно з оскаржуваних рішень комісії Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.03.2023 №8471261/38481125, від 11.04.2023 №8604700/38481125, від 11.04.2023 №8604701/38481125, від 11.04.2023 №8604702/38481125, від 11.04.2023 №8604699/38481125, від 11.04.2023 №8604698/38481125 відповідно відмовлено з підстав ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Також, відповідно відмовлено у зв`язку з тим, що платник податку надав копії документів, які складені з порушенням законодавства, а саме: не зазначено товаро-транспортні накладні на перевезення товару, які складені з порушенням, не зазначено пунктів розвантаження, чим порушено вимоги Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 року №363 (а.с. 56, 66, 73-78).

При цьому, підкреслення необхідних документів оспорюване рішення не містить.

Апеляційний суд не погоджується із вказаною підставою прийняття оскаржуваних рішень з огляду на таке.

Так, реєстрація спірних ПН були зупинені виключно з такої підстави: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Разом з тим, вказані квитанції про зупинення реєстрації ПН не містили конкретного переліку документів, які платник податків повинен був додатково подати до Комісії ГУ ДПС у Полтавській області для реєстрації в ЄРПН вказаних ПН.

При вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №822/1886/18, відповідно до яких у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації ПН.

У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації ПН, а не довільно, на власний розсуд (вказана правова позиція підтримана в подальшому у постановах Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №600/1878/20-а, від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 28.06.2022 у справі № 380/9411/21, від 29.06.2022 у справі № 380/5383/21, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21).

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено ПН, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена. За відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації ПН, в квитанції про зупинення реєстрації ПН на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації ПН (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №520/15348/20, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20).

Отже, не зазначення у квитанціях про зупинення ПН не містить чіткого та конкретного переліку документів чим фактично позбавило позивача можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів для реєстрації спірних ПН.

Апеляційний суд також зауважує, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно з таким переліком. Тобто наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета господарської операції, за якою оформлено ПН, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

На переконання апеляційного суду, подані позивачем на розгляд Комісії ГУ ДПС у Полтавській області документи підтверджують наявність господарських відносин між ТОВ «ЛДК» та ТОВ «Богач Плюс» та достатні для реєстрації ПН.

Так, для підтвердження господарської операції, відображеної у ПН, позивач подав повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та копії таких документів.

У спірних рішеннях зазначено, що підставою для відмови у реєстрації ПН стало зокрема, надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, при цьому не зазначено які саме документи подані із порушенням законодавства і яке законодавство при цьому порушено.

При цьому апеляційний суд наголошує, що недоліки певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної за умови, що інші документи підтверджують проведення господарської операції.

Таким чином колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувані рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8471261/38481125 від 22.03.2023 року, №8604700/38481125 від 11.04.2023 року, №8604701/38481125 від 11.04.2023 року, №8604702/38481125 від 11.04.2023 року, №8604699/38481125 від 11.04.2023 року, №8604698/38481125 від 11.04.2023 року, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних від 27.02.2023 №4, від 01.03.2023 №1, від 01.03.2023 №2, від 06.03.2023 №5, від 07.03.2023 №7, від 09.03.2023 №11 не відповідають вимогам пункту 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки є необґрунтованими, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Слід також звернути увагу на те, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 27.04.2023 у справі №460/8040/20.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 27.02.2023 №4, від 01.03.2023 №1, від 01.03.2023 №2, від 06.03.2023 №5, від 07.03.2023 №7, від 09.03.2023 №11 апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Із врахуванням вищевикладених обставин, а також того, що надані позивачем документи підтверджують здійснення господарської операції по поданим ПН, що не спростовується апелянтом, та обставин, які б унеможливлювали реєстрацію від 27.02.2023 №4, від 01.03.2023 №1, від 01.03.2023 №2, від 06.03.2023 №5, від 07.03.2023 №7, від 09.03.2023 №11 відповідачами не доведено, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про зобов`язання ДПС України зареєструвати згадані ПН позивача в ЄРПН датою їх подання, оскільки це є гарантією, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Щодо доводів апелянта про втручання суду в його дискреційні повноваження колегія суддів додатково зазначає таке.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 09 жовтня 2020 року в справі №1840/3664/18 на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Верховний Суд наголосив, що дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою виробу є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, судом першої інстанції встановлено, що подані позивачем документи для реєстрації спірної податкової накладної підтверджують зазначені у ній дані та були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

За таких умов, позаяк підстави відмови позивачу в реєстрації вказаної вище податкової накладної в ЄРПН відсутні, податковий орган повинен зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу зареєструвати податкову накладну в ЄРПН або відмовити в її реєстрації. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Тобто, судом за результатами розгляду справи може бути задоволено будь-яку з цих вимог, у тому числі й вимогу про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

А згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27.02.2018 у справі №816/591/15-а, від 18.10.2018 у справі №818/1976/17, від 11.09.2018 у справі №816/318/18.

При цьому в постанові від 11.09.2018 у справі №816/318/18 Верховний Суд зазначив, що втручання у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішення не про зобов`язання вчинити певні дії, а саме прийняття ним рішення за клопотанням заявника замість суб`єкта владних повноважень.

Тобто, зобов`язання зареєструвати податкову накладну в ЄРПН не є втручанням суду в дискреційні повноваження податкового органу, а є обґрунтованим та ефективним способом захисту порушеного права позивача у випадку коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи зробити ту чи іншу дію суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права.

При цьому колегія суддів враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 у справі №804/14800/14.

Інші доводи та аргументи апелянта зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду скаржника з правовою оцінкою суду обставин справи, встановлених у процесі її розгляду, а відтак і не потребують додаткового аналізу та спростування.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Тобто, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши інші доводи апеляційної скарги відповідача, колегія суддів дійшла висновків, що вони також не містять належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог товариства. Адже суд першої інстанції правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов