Постанова

від 13.03.2025 по справі 930/2402/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 930/2402/24

Провадження № 22-ц/801/706/2025

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Царапора О. П.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 рокуСправа № 930/2402/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),

суддів: Голоти Л. О., Рибчинського В. П.,

з участю секретаря судового засідання: Кашпрук М. Г.,

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Фермерське господарство «Руслів»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 08 січня 2025 року та додаткове рішення цього ж суду від 21 січня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Царапори О. П., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Руслів» про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ФГ «Руслів» про розірвання договору оренди земельної ділянки. Зазначала, що у травні 2011 року до неї звернувся керівник ФГ «Руслів» ОСОБА_2 із пропозицією передати в оренду вищевказану земельну ділянку. Вартість та термін оренди вона з ним на той момент не обговорила, ОСОБА_2 взяв у неї оригінал документів на землю та сказав, що перевірить усі дані та підготує договір оренди. Оригінал державного акту про право на землю залишились у ОСОБА_2 . Орендної плати протягом 2011-2024 років вона не отримувала. Так як оригінал державного акту на землю їй не повернули, вона подала в газету «Прибузькі новини» за 12 серпня 2021 року оголошення про його втрату. Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 226495909 від 02.10.2020р. їй стало відомо, що належна їй на праві власності земельна ділянка, з кадастровим № 0523088800:02:001:0071, з 20.05.2011 року знаходиться в оренді у ФГ «Руслів». Також у витягу вказано ,що 22.09.2020 року до договору оренди №13 було укладено додаткову угоду, а орендна плата встановлена у розмірі 7% від нормативно грошової оцінки. Посилаючись на порушення відповідачем сплати орендної плати ,просила суд розірвати договір оренди належної їй земельної ділянки ,площею 2,0719 га, кадастровий номер 0523088800:02:001:0071, № 13 від 20 травня 2011 року, що укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Руслів».

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 08 січня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 21 січня 2025 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ФГ «Руслів» 10000 грн у відшкодування судових витрат на правничу допомогу.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду та додаткове рішення скасувати ,а у справі ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Зазначає, що суд порушив вимоги ст. 78 ЦПК України щодо допустимості доказів та обґрунтував рішення недопустимими доказами, оскільки написана у простій формі розписка про продаж земельної ділянки ОСОБА_2 не має юридичної сили та не підтверджує факту виплати їй ФГ орендної плати. Суд не врахував, що право оренди ФГ «Руслів» на земельну ділянку зареєстроване у встановленому порядку, тому відповідач зобов`язаний був вносити орендну плату на умовах та у розмірі передбаченому договором, доказів чого відповідач суду не надав.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 08 січня 2025 року та додаткове рішення цього ж суду від 21 січня 2025 року вищевказаним вимогам закону не відповідає.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог ,суд виходив із того, що сума отриманих26лютого 2015року ОСОБА_1 відзасновника таголови ФГ«Руслів» ОСОБА_2 коштів,у розмірі68000грн.,за земельнуділянку наперед,перевищує розмірорендної плати-7%від нормативноїгрошової оцінкиземельної ділянки,що становить46285,33грн.,а томувідповідач немає передпозивачкою заборгованостіз орендноїплати задоговором орендиземлі від20травня 2011року. .

Однак, колегія суддів з вказаним висновком погодитись не може з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0523088800:02:001:0071, площею 2.0719 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

20.05.2011 року між ОСОБА_1 та ФГ «Руслів», в особі голови господарства Безбах Олександра Васильовича, укладено договір оренди землі № 13,зі строком договору - 10 років.

Згідно п. 1 вказаного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Чуківської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Право власності орендодавця ОСОБА_1 на земельну ділянку посвідчується державним актом на право власності на землю ,серії ЯГ № 486797 від 09 квітня 2008 року.

Відповідно до п. 9 договору, орендна плата вноситься у формі та розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 883 грн. за рік.

Відповідно до п. 11-12 договору, орендна плата вноситься один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 15 грудня поточного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

22.09.2020 року між ОСОБА_1 та ФГ «Руслів», в особі голови господарства Безбах Олександра Васильовича, укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі № 13 від 20 травня 2011 року, згідно якої п. 5 договору викладено у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 46285 грн. 33 коп.». Пункт 8 договору викладено у наступній редакції: «Договір укладено терміном 39 років по 07.06.2060 року (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з урахуванням ротації культур згідно проектом землеустрою). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію».

Як вбачається із розписки від 26 лютого 2015 року, яка написана в с. Чуків, ОСОБА_1 посвідчила ,що вона ,будучи при здоровому розумі та ясній пам`яті, добровільно та цілком відповідає за свої дії про те, що вона продає земельну ділянку (пай), Державний акт ,серії ЯГ № 486797, виданий 09 квітня 2008 року, площею 2,0717 га., ОСОБА_2 за 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.Зазначає, що кошти їй потрібні терміново для погашення кредиту, де знаходиться під заставою її будинок. Так як на день написання розписки оформити купівлю-продаж землі нотаріально неможливо,зобов`язалася укласти договір оренди на земельну ділянку строком 49 років із ОСОБА_2 та написати заповіт на дану земельну ділянку на його ім`я. Оригінал державного акту на земельну ділянку ОСОБА_1 зобов`язалася передати ОСОБА_2 . Гроші отримала від ОСОБА_2 в присутності свідка ОСОБА_3 , що письмово підтвердила вказане ОСОБА_1 у розписці.

Із відомостей на видачу коштів у рахунок орендної плати за земельний пай за 2022 та 2023 роки вбачається, що ОСОБА_1 кошти в рахунок орендної плати за вказані роки не отримувала.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. від 14.07.2023 року, в рамках виконавчого провадження № 65848519, винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 . Звернуто стягнення на дохід ОСОБА_1 , який вона отримує у ФГ «Руслів».

Із платіжної інструкції № 407 від 30 листопада 2023 року, вбачається,що ФГ «Руслів» сплатило 2560 грн. боргу за виконавчим провадженням № 65848519, боржником по якому є ОСОБА_1 . Отримувачем коштів є ОСОБА_4 .

22.12.2023 року ОСОБА_1 звернулася до ФГ «Руслів» із листом-вимогою щодо надання екземпляру договору оренди.

Згідно відомостей про суми нарахованого доходу утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2022 рік, ФГ «Руслів» нарахувало ОСОБА_1 15900,62 грн. При цьому нараховані сума податку на доходи фізичних осіб - 2862,11 грн., сума військового збору - 238,51 грн.

Згідно відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2023 рік, ФГ «Руслів» нарахувало ОСОБА_1 15900,62 грн. Сума податку на доходи фізичних осіб склала 2862,11 грн., сума військового збору - 238,51 грн.

Згідно ст.124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідно зі ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями ст. 24 ЗУ «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у п. д) ч.1 ст. 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі ст.ст. 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із відомостей ФГ «Руслів»

на видачу коштів у рахунок орендної плати за земельний пай за 2022 та 2023 роки, ОСОБА_1 кошти в рахунок орендної плати не отримувала.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК України кожна сторонаповиннадовести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює доказизасвоїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи , що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди , про належне виконання якої відповідач достовірних і достатніх доказів не надав і позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору, колегія суддів вважає ,що факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

Посилання суду написьмову розписку від26лютого 2015року,у якій ОСОБА_1 ,засвідчила ,що вонапродає свою земельнуділянку (пай), ОСОБА_2 за 68000гривень,які отримала,як на доказ ,що дозволяє зарахувати отримані нею кошти в майбутню сплату орендної плати , є помилковим.

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Форма договору купівлі-продажуземельної ділянки,єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна чітко визначена статтею 657 ЦК України, за якою такий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Тобто, законом встановлено умови щодо форми укладення договору купівлі-продажуземельної ділянки,будинку або іншого нерухомого майна, внаслідок якого відбудеться правомірний перехід права власності на таке майно.

Крім того, згідно п пункту 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу Українидо 31 березня 2020 року існувала заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення

Частиною 1 ст. 220 ЦК України визначено, щонікчемним єдоговір у разі недодержання сторонами вимог закону про його нотаріальне посвідчення.

Отже, розписка від 26 лютого 2015 року, за своєю формою є нікчемною та жодним чином не може давати підстави для зарахування отриманих ОСОБА_1 коштів у рахунок належної їй в майбутньому орендної плати.

Аргументи відповідача про відсутність факту систематичної несплати ОСОБА_1 орендної плати, оскільки остання не зверталася за отриманням орендної плати,є безпідставними, оскільки умови укладеного договору та ЗУ «Про оренду» не передбачають обов`язку звернення орендодавця до орендаря кожного разу за отриманням орендної плати. Крім того, договором оренди землі передбачено обов`язок внесення орендної плати саме орендарем у грошовій формі шляхом видачі орендодавцю.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що виплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, систематичне невиконання якої є підставою для його розірвання, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення та ухвалити нове.

Підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України).

Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а рішення суду таким, що постановлене без з`ясування дійсних обставин справи, за недоведеності обставин, які суд вважав доведеними, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи та невірного застосування норм матеріального права, які регулюють дані правовідносини.

Тому оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із постановленням апеляційним судом нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Додаткове рішення суду є невід`ємною частиною основного рішення у справі по суті спору та не може існувати окремо від нього, тому додаткове рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 21 січня 2025 року втрачає силу, у зв`язку з чим цедодаткове рішення також підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову -на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційним судом рішення суду скасовано із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, із ФГ «Руслів» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1211,2 грн судового збору за подання позовної заяви, 1816,8 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 10500 грн. документально підтверджених судових витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 08 січня 2025 року та додаткове рішенняНемирівського районного суду Вінницької області від 21 січня2025 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Руслів» про розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 2,0719 га, кадастровий номер 0523088800:02:001:0071, № 13 від 20 травня 2011 року, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Руслів».

Стягнути з Фермерського господарства «Руслів» на користь ОСОБА_1 3028 грн судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, а також 10500 грн витрат на правничу допомогу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С.Г. Копаничук

судді: Л. О. Голота

В. П. Рибчинський