Рішення від 19.03.2025 по справі 161/4855/25

Справа № 161/4855/25

Провадження № 2-о/161/277/25

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.

при секретарі Швед Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Волинській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

В С Т А Н О В И В:

17.03.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаною заявою на обґрунтування якої зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Нижні Сірогози, Нижньосірогозького (Генічеського) району Херсонської області помер її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 17.07.2020 року Нижньосірогозький р-н Херсонської області внаслідок адміністративно-територіальної реформи було ліквідовано та він став Генічеським районом. Вказує, що зазначене місце смерті є тимчасово окупованою територією України, тому отримати документ, що підтверджує факт смерті, за зразками законодавства України та який може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» неможливо. Вказує, що встановлення факту смерті необхідне для державної реєстрації даного факту, оформлення спадкових прав. Враховуючи наведене, просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Нижні Сірогози, Херсонської області, Україна.

До початку судового засідання заявник подала заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 . Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 7-8).

З копії паспорта гр. України серії НОМЕР_3 встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Новоолександрівка Нижньосірогозького р-ну Херсонської обл. (а.с. 11-12).

З матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер, що підтверджується копією довідки про смерть №С-00316 від 21.02.2025 року (а.с. 9).

З оглянутої в судовому засіданні копії свідоцтва про смерть, виданого 21.02.2025 року «Нижньосірогозьким районним відділом записів актів цивільного стану Управління РАЦС Херсонської області» встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер у смт. Нижні Сірогози, Нижньосірогозького району, Херсонської області (як зазначено рф) (а.с.10).

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Є загальновідомим фактом, що з 24.02.2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану, який згідно Указами президента України неодноразово продовжено.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022 року, із змінами, Генічеський район (вся територія), Херсонської області тимчасово окупований російською федерацією.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Таким чином, оскільки свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було видано установою, яка знаходиться на тимчасово окупованій території України, то таке свідоцтво не вважається документом, виданим державним органом України.

За приписами ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі якого здійснюється державна реєстрація смерті, встановлена Інструкцією про порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої наказом МОЗ України 08.08.2006 року № 545 (далі Інструкція).

Відповідно до положень Інструкції лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і запису в медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації та результатів розтину.

Розділом 1 п. 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 передбачено, що за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника.

За приписами розділу 5 п. 1 Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту цивільного стану орган державної реєстрації актів цивільного стану проводить відповідний запис на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 є громадянкою України, а її батько помер на території України, яка є тимчасово окупованою, то після його смерті, заявник не може отримати свідоцтво про смерть відповідного зразку для реєстрації факту смерті на території України.

З метою захисту законних прав та інтересів заявника, суд дійшов висновку про задоволення заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Нижні Сірогози, Генічеського р-ну, Херсонської області, Україна.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

На підставі ст.ст. 3, 9, 18 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 263-265, 315-317 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Волинській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України задовольнити.

Встановити факт, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився у с. Новоолександрівка, Нижньосірогозького р-ну, Херсонської обл., Україна помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у смт. Нижні Сірогози, Генічеського р-ну, Херсонської області, Україна.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6ст. 259 ЦПК України з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заявник: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Волинській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса місцезнаходження: 43026, Волинська обл., м. Луцьк, пр-т Соборності, 18, код ЄДРПОУ: 04011414.

Повний текст рішення складений 19 березня 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області В.П. Пушкарчук