Рішення

від 17.03.2025 по справі 185/10370/24

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/10370/24

Провадження № 2/185/1096/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 березня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участі секретаря судового засідання Преображенської К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності

В С Т А Н О В И В

Позивач,уточнивши письмовосвої вимоги,звернувся досуду ізпозовом доДонецької міськоїради провизнання прававласності провизнання прававласності уякому проситьсуд визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на квартиру, загальною площею 66,3 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., що складається з трьох жилих кімнат, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Суд вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі у зв`язку із наступним.

В судовомузасіданні встановленонаступне.

ОСОБА_1 (позивач) є власником квартири, загальною площею 66,3 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., що складається з трьох жилих кімнат, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 09.07.2001, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Курильчук Т.О. за реєстровим №2387, та зареєстрованим в Донецькому БТІ в реєстровій книзі №1/26дк(72) за реєстровим №413 від 10.07.2001.

Відповідно до Технічного паспорта на квартиру від 10.07.2001 складеного Бюро технічної інвентаризації м. Донецька, квартира має загальну площу 66,30 кв.м., житлову площу 39,50 кв.м..

Квартира позивача знаходиться в м. Донецьк, яке з 07.04.2014 є тимчасово окупованою територією України (п. 2 Розділу 11 «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309.

Згідно Інформаційної довідки з ДРРПНМ №396331959 від 24.09.2024 право власності позивача на квартиру не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

08.07.2024 позивач, з метою державної реєстрації права власності на квартиру, на підставі положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області з відповідною заявою №61888837 від 08.07.2024 та правовстановлюючими документами на квартиру, за наслідками розгляду яких державним реєстратором було прийнято Рішення про зупинення розгляду заяви №74065323 від 11.07.2024 та Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №74887922 від 04.09.2024, яким позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на його квартиру, у зв`язку з тим, що державним реєстратором не отримано протягом 30 робочих днів відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документи із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Відповідно до ст. 86 ЦК УРСР 1963 р. (що діяв на час укладення Договору купівлі-продажу квартири від 09.07.2001) власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Усі форми власності є рівноправними. Відносини власності регулюються Законом України «Про власність», цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст. 128 ЦК УРСР 1963 р. право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 1 ст. З Закону України «Про власність» (що діяв на час укладення Договору купівлі-продажу від 09.07.2001) передбачено, що суб`єктами права власності в Україні визнаються: народ України, громадяни, юридичні особи та держава. Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про власність» об`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про власність» громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Згідно положень ст. 224 ЦК УРСР 1963 р. за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

У 2001 році порядок здійснення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомості регулювався Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 №121 (в редакції наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 04.04.2001 №86).

Згідно з пунктами 1.5., 1.6., 1.9. Інструкції державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюють комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації. Державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов`язковою для власників, незалежно від форми власності. До об`єктів нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації, відносяться: в) квартири багатоквартирних будинків.

Відповідно до пункту 2.1. Інструкції реєстрація провадиться на підставі право встановлювальних документів (додаток 1) у такому порядку: б) відповідальний працівник бюро технічної інвентаризації вивчає законність та повноту документів і на підставі їх робить відповідний запис у реєстрову книгу; ґ) на оригіналі право встановлювального документа робиться реєстраційний напис.

З пункту 1 Додатку 1 до Інструкції вбачається, що одними із право встановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, є договори купівлі-продажу. міни, дарування, довічного утримання, посвідчені державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами.

Отже, з урахуванням наведених вище приписів законодавства, чинного станом на 09.07.2001, у позивача виникло право власності на квартиру у встановленому законом порядку на підставі належного правовстановлюючого документа - договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом та зареєстрованого у БТІ, про що свідчить відповідний реєстраційний напис на оригіналі договору.

Щодо державної реєстрації права власності, що виникло у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є:

1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру ~ прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Згідно з ч. 2 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

Частиною 3 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Водночас, однією з особливостей державної реєстрації прав, що виникли у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, є те, що під час проведення такої реєстрації державний реєстратор обоє язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації (п. З ч. З ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Втім, при запровадженні такої вимоги для державних реєстраторів законодавцем не було враховано, що певні органи влади, підприємства, установи та організації, які до 1 січня 2013 року проводили оформлення та/або реєстрацію прав, після 2014 та 2022 років, у зв`язку з військової агресією рф проти України, опинились на тимчасово окупованій території України, що унеможливлює направлення будь-яких запитів до таких органів, установ та організацій й отримання доступу до паперових архівів з незалежних від заявника обставин.

Як наслідок, особи, у яких наявні дійсні речові права на об`єкти нерухомості, що виникли до 1 січня 2013 року, позбавлені можливості зареєструвати свої права у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та не можуть вчиняти дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на їх нерухоме майно (вчиняти правочини щодо свого майна тощо).

Законодавство про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно не містить норм, які б передбачали особливості проведення реєстраційних процедур при настанні таких обставин, як ведення на території України воєнних дій, введення воєнного стану, тимчасова окупація певних територій тощо. Настання таких подій було непередбачуваним та неочікуваним, у зв`язку з чим більшість нормативно-правових актів (законів та підзаконних нормативних актів) не містять норм щодо врегулювання взаємовідносин сторін під час виникнення таких подій (воєнні дії на певній території, відсутність доступу до документації через тимчасову окупацію території тощо). Внесення будь-яких змін до законодавчих актів є поступовим процесом, який потребує певного часу, та пов`язаний з необхідністю врегулювання певних відносин, які не були врегульовані при зміні суспільних відносин та зміні обставин.

Починаючи з 07.04.2014 і по теперішній час вся територія Донецького району Донецької області, до якого входить Донецька міська територіальна громада, на території якої знаходиться Бюро технічної інвентаризації м. Донецька (Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Донецька, код ЄДРПОУ 03336670), яке проводило реєстрацію права власності позивача на квартиру у 2001 році, є тимчасово окупованою територією України, що підтверджується п. 2 Розділу 11 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309.

Державний реєстратор не може запитати у вказаного БТІ інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для реєстрації права власності позивача на квартиру згідно вимог п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що і послугувало підставою для відмови у державній реєстрації права власності (Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №74887922 від 04.09.2024) та поставило позивача у нерівні умови порівняно з іншими власниками, у яких право власності виникло до 1 січня 2013 року. Отже, одним із регламентованих ЦК України речово-правових способів захисту права власності є вимога власника про визнання права власності.

Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, зокрема, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Гарантії захисту права власності закріплені у ст. 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 312 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений нього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу.

Виходячи з вищевикладеного, оскільки позивач у встановленому законом порядку набув право власності на квартиру до 01.01.2013, однак в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ці відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на квартиру у БТ1 з тимчасово окупованої території (м. Донецьк) на даний час неможливо, що позбавляє позивача можливості зареєструвати своє право власності та в повній мірі реалізовувати правомочності власника (зокрема, розпоряджатися своїм майном), належним та ефективним способом захисту прав позивача в даному випадку є пред`явлення вимоги про визнання права власності на квартиру в судовому порядку, з метою отримання право підтверджуючого судового акту, який дозволить позивачу в подальшому зареєструвати своє право власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та безперешкодно здійснювати всі свої права щодо квартири.

За таких обставин позов слід задовольнити.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України,

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на квартиру, загальною площею 66,3 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., що складається з трьох жилих кімнат, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: В. О. Головін