Постанова

від 11.03.2025 по справі 643/3318/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/3318/24

Провадження № 3/643/114/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2025 м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ

Опис обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 898171 від 30.03.2024, водій ОСОБА_1 30.03.2024 о 13-35 год., керуючи автомобілем «ВАЗ 2104», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Баварська біля буд. 4-А в м. Харкові, мав ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, сповільненість мови, а також вчинив дії по ухиленню від проходження огляду в медичному закладі Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер», а саме протягом трьох годин здати біологічне середовище не зміг, що підтверджено медичним висновком № 895.

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, як порушення вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху (ПДР) та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Позиція учасників справи

Захисник ОСОБА_1 адвокат Бондаренко О.С. у судовому засіданні просив закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Надав письмові пояснення аналогічного змісту. В обґрунтування зазначив, що неможливість надання ОСОБА_1 достатньої кількості біологічного середовища (сечі) не може свідчити про порушення ним вимог п. 2.5. ПДР. Працівниками лікарні не забезпечено можливість здати інше біологічне середовище. Формулювання фабули адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ст. 130 КУпАП. Крім того, в обґрунтування правової позиції захисник посилався на норми Конституції України, КУпАП, практику Європейського суду з прав людини та національних судів.

ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, викликався належним чином. Захисником було зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі. Враховуючи наведене, захисник просив розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 .

Прокурор Салтівської окружної прокуратури м. Харкова викликалась в судове засідання належним чином. Надала заяву, згідно з якою просила розглядати справу за її відсутності.

У постанові Верховного Суду від 07.11.2022 у справі № 361/1017/20 зазначено, що здійснюючи судове тлумачення норми права, суд не повинен ухвалювати рішення, які б змінювали закон або суперечили йому, не повинен переходити межі своїх повноважень й не перетворюватися на творця права (див.: ухвала ЄСПЛ від 27 квітня 2004 року щодо прийнятності заяви № 65518/01 «Салов проти України»; рішення ЄСПЛ від 29 березня 2006 року у справі «Скордіно проти Італії» (№ 1), заява № 36813/97).

Оскільки, виходячи з положень ст. 250 КУпАП, участь прокурора в даній категорії справ не є обов`язковою, у суду відсутні процесуальні механізми зобов`язувати прокурора брати участь у розгляді справи та відкладати судове засідання у зв`язку з його неявкою.

Ураховуючи наведене та обов`язок суду розглянути справу про адміністративне правопорушення протягом встановлених законодавством строків, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для розгляду справи за відсутності прокурора.

Досліджені докази

Крім вказаного вище протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 898171 від 30.03.2024, працівниками поліції надані наступні докази:

- рапорт співробітника поліції від 30.03.2024, згідно з яким ОСОБА_1 , перебуваючи в закладі охорони здоров`я, протягом трьох годин здати біологічне середовище (сечу) не зміг;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу і швидкість реакції № 895, складений 30.03.2024 Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» (Висновок № 895 від 30.03.2024), згідно з яким заключний діагноз ОСОБА_1 встановити неможливо за відсутності біологічного середовища (сечі); протягом трьох годин здати біологічне середовище (сечу) не зміг;

- довідка про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія;

- СД-диски із відеозаписом.

Захисником Єфименка Д.О. надані наступні докази:

- копія посвідчення серії НОМЕР_2 від 20.04.2023, згідно з яким ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій;

- копія довідки № 1727 від 06.01.2024, виданої Військовою частиною НОМЕР_3 Національної гвардії України, згідно з якою молодший сержант ОСОБА_1 у період з 01.08.2022 по 15.08.2022, з 26.08.2022 по 31.08.2022, з 15.11.2023 по 26.11.2023, з 15.02.2024, з 21.02.2024, з 01.03.2024 , з 21.09.2024 по 31.10.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Харківській області, Донецькій області, Луганській області;

- довідка ТОВ «Медичний центр «Азимут медикал» від 04.02.2025, згідно з якою ОСОБА_1 звернувся до лікаря із скаргами на затримку виділення сечі до 3-4 годин на фоні стресу та психоемоційного навантаження. ОСОБА_1 встановлений діагноз: захворювання сечової системи, нейрогенна слабкість сечового міхура.

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантований розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 у справі «Михайлова проти України» зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред`явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами (п. 26, 27 постанови Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17).

В ситуаціях, коли нормами КУпАП чітко не врегульовано ті чи інші питання, суди відповідно до усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону. У цьому випадку найбільш близьким до адміністративно-деліктної галузі права є кримінальне процесуальне законодавство (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 263/10894/2020).

Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з критеріїв Енгеля(Engel and Others v. the Netherlands, рішення 8 червня 1976 року, заяви №№ 5100/71; 5101/71; 5102/71; 5354/72; 5370/72), відноситься до «кримінальних» у розумінні ЄСПЛ.

У справах про адміністративні правопорушення застосовується принцип презумпції невинуватості, згідно якого всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (рішення Європейського суду з прав людини від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України»; ст. 62 Конституції України; рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 у справі № 1/34/2010; п. 39 постанови Верховного Суду 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).

Зміст стандарту доказування «поза розумним сумнівом» розкритий у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 688/788/15-к, від 08.10.2019 у справі № 195/1563/16-к, від 21.01.2020 у справі № 754/17019/17, від 16.09.2020 у справі № 760/23459/17, від 02.12.2022 у справі № 758/1780/17, від 29.11.2022 у справі № 693/1546/14-к, згідно яких такий стандарт доведення означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Харківського апеляційного суду від 25.03.2023 у справі № 643/448/23, від 28.02.2023 у справі № 643/11369/21, від 04.04.2023 у справі № 623/3494/21, від 02.05.2023 у справі № 953/193/23, згідно вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеному статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій. Відповідно до норм права та позиції ЄСПЛ, викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд немає права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України (ПДР) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 (Порядок). Згідно вказаних положень законодавства, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Порядок огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я врегульований розділом ІІІ Інструкції.

Згідно пункту 7 розділу ІІІ Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Пунктом 12 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Відповідно до п. 13 розділу ІІІ Інструкції, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п. 22 розділу ІІІ Інструкції).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Позиція суду

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо невідповідності фабули адміністративного правопорушення, зазначеної в протоколі про адміністративне правопорушення, диспозиції ст. 130 КУпАП, суд керується таким.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні дій по ухиленню від проходження огляду в медичному закладі, а саме в тому, що він не зміг протягом трьох годин здати біологічне середовище (у автономному значенні терміну «обвинувачення», оскільки ЄСПЛ неодноразово вказував на кримінально-правовий характер адміністративних правопорушень).

Суд зазначає, що неможливість здати біологічне середовище (сечу) сама по собі не становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Формулювання протоколу «вчинив дії по ухиленню від проходження огляду в медичному закладі» також не в повній мірі відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин суд констатує, що фабула протоколу про адміністративне правопорушення (формулювання обвинувачення) не у повній мірі відповідає диспозиції норми ст. 130 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягається до відповідальності.

Разом з цим вказана обставина, на переконання суду, сама по собі не може бути самостійною та достатньою підставою для закриття провадження у справі, оскільки з фабули протоколу про адміністративне правопорушення суд має можливість зробити висновок щодо правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 .

Оцінюючи інші доводи сторони захисту, суд виходить з такого.

У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що з протоколом не згодний, біологічне середовище (сечу) здав в Обласній наркологічній лікарні.

Згідно з дослідженим судом відеозаписом, під час перебування в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 багаторазово намагався здати біологічне середовище (сечу) та зазначав присутнім при цьому працівникам поліції і лікарю, що фізіологічно не може здати зазначене біологічне середовище.

З відеозапису також вбачається, що з метою здачі біологічного середовища ОСОБА_1 спеціально вживав воду.

Також згідно з відеозаписом ОСОБА_1 повідомляв лікарів та працівників поліції, що по 4-5 днів не їв, не вживав воду та не відвідував вбиральню і ще не вийшов із цієї стадії, у зв`язку з чим не може наказати організму здати біологічне середовище.

Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 зміг здати певну кількість біологічного середовища (сечі), проте за доводами працівників закладу охорони здоров`я вказаної кількості біологічного середовища виявилось недостатньо для проведення лабораторного дослідження.

Ураховуючи наведене, відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд керується наступними презумпціями, які витікають із вказаних вище положень законодавства України та судової практики: у справі про адміністративне правопорушення суд не має права збирати за власною ініціативою докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 та зобов`язаний розглянути справу в межах отриманих доказів; обов`язок доведення факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення покладений на працівників поліції; зазначений факт повинен бути доведений поза розумним сумнівом шляхом надання суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б виключали будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинене та ОСОБА_1 є винним у вчиненні цього правопорушення; наявність обставин, які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини ОСОБА_1 .

Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відноситься до умисних тобто особа повинна усвідомлювати протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачати її шкідливі наслідки і бажати їх або свідомо допускати настання цих наслідків.

Виходячи із положень ч. 2 ст. 251 КУпАП та змісту стандарту доведення «поза розумним сумнівом», саме на працівників поліції покладений обов`язок спростувати доводи ОСОБА_1 відносно того, що останній не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, проте з фізіологічних причин не зміг здати необхідну кількість біологічного середовища (сечі).

Суд враховує, що ОСОБА_1 добросовісно вчиняв дії, спрямовані на полегшення здачі біологічного середовища (сечі), а саме вживав воду.

В подальшому ОСОБА_1 здав біологічне середовище, проте за доводами працівників закладу охорони здоров`я зданої ним кількості біологічного середовища виявилось недостатньо для проведення лабораторних досліджень.

З урахування вищенаведеного суд вважає, що особами, які склали протокол про адміністративне правопорушення, не доведено поза розумним сумнівом, що нездача ОСОБА_1 сечі в достатній кількості обумовлена його свідомими умисними діями, спрямованими на ухилення від проведення огляду, а не фізіологічною неспроможністю в конкретний період часу забезпечити здачу необхідної кількості біологічного середовища (сечі).

Пояснення ОСОБА_1 , зафіксовані на відеозапису, згідно з яким він внаслідок участі в бойових діях не може здати необхідну кількість біологічного середовища, узгоджуються з наданими суду доказами, згідно з якими ОСОБА_1 є учасником бойових дій, які відбувались на території Харківської, Донецької та Луганської областей.

Оцінюючи надану медичну довідку, суд керується таким. Вказана довідка складена після оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, в зв`язку з чим не може бути визнана судом беззаперечним доказом наявності у ОСОБА_1 захворювань станом на час здачі біологічного середовища. Разом з тим суд констатує, що зафіксована у вказаній довідці інформація узгоджується з поясненнями ОСОБА_1 , зафіксованими на відеозапису, згідно з якими він фізіологічно не мав можливості здати біологічне середовище в достатньому обсязі.

Крім того, з метою всебічного та повного з`ясування обставин справи суд викликав для дачі пояснень в судове засіданні представника Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер», який склав Висновок № 895 від 30.03.2024. Незважаючи на неодноразові виклики, представник вказаного закладу охорони здоров`я в судове засідання не з`явився.

Ураховуючи наведене, суд позбавлений можливості допитати представника Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер», який склав Висновок № 895 від 30.03.2024.

Разом з тим з пояснень лікаря КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» ОСОБА_2 , які надавались судді Крівцову Д.А. під час розгляду справи № 643/21275/19, вбачається, що в період стресу може мати місце ситуація, коли людині фізіологічно не вдається здати сечу.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 щодо фізіологічної неспроможності здати в достатньому обсязі біологічне середовище, не суперечать інформації, яка була отримана від лікарів Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер».

Крім того, суд звертає увагу, що вказаними вище положеннями Інструкції прямо передбачено можливість дослідження, крім сечі, й інших біологічних середовищ таких як слина, змиви з поверхні губ, кров тощо.

Між тим зразки вказаних біологічних середовищ ОСОБА_1 здати не пропонували, хоча з технічної точки зору їх отримання, як вбачається, є простішим та не потребує активної участі обстежуваної особи.

У постанові Харківського апеляційного суду від 15.10.2024, винесеної у справі № 643/7504/23, на яку посилався захисник в обґрунтування своєї правової позиції, суд апеляційної інстанції розглядав справу, в якій особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, також не змогла здати необхідну кількість біологічного середовища (сечі), тобто здала вказане біологічне середовище в недостатній кількості. Суд апеляційної інстанції закрив провадження у справі, зазначивши, що лікарями не відібрано альтернативних біологічних зразків для проведення досліджень, а недостатня кількість біологічного середовища для проведення лабораторного дослідження не свідчить про невиконання водієм вимог п. 2.5 ПДР.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права у ситуаціях, коли особа не здала достатню кількість біологічного середовища для проведення лабораторних досліджень з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, викладені також в постановах Одеського апеляційного суду від 10.09.2024 у справі № 523/1232/24, Рівненського апеляційного суду від 27.07.2022 у справі № 569/4694/22, Одеського апеляційного суду від 10.09.2024 у справі № 523/1232/24, Одеського апеляційного суду від 09.10.2023 у справі № 521/6454/23, Полтавського апеляційного суду від 02.05.2024 у справі № 537/124/24, Чернівецького апеляційного суду від 07.05.2020 у справі № 725/945/20.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись принципами верховенства права, презумпції невинуватості, а також засадами справедливості судового розгляду, які закріплені в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для покладення на ОСОБА_1 відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння за вказаних вище обставин.

Зважаючи на наведене, суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закриває провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 130, 247, 251-252, 279, 283-285 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Д.А.Крівцов