Ухвала

від 27.02.2025 по справі 760/5100/25

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 1-кс/760/3461/25

Справа № 760/5100/25

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , на підставі матеріалів досудового розслідування № 42024100000000327, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький, громадянина України, який одружений, має на утриманні малолітніх дітей, з вищою освітою, працює приватним підприємцем, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024100000000327, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 22 лютого 2022 року президент російської федерації направив до ради федерації звернення про використання збройних формувань російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.

Приблизно о 5 годині 00 хвилин, 24 лютого 2022 року, президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних формувань рф про вторгнення на територію суверенної України.

Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів, військовослужбовці зф рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України.

З метою відсічі військовій агресії, Указом Президента України ОСОБА_7 № 64/2022 від 24.02.2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, дія якого продовжена по даний час.

Так, 05.04.2023, точний час та місце під час досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_8 , маючи умисел, спрямований на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, за попередньою змовою з бухгалтером підзвітного та підконтрольного ОСОБА_8 ТОВ «АКС ГРІН» (код ЄДРПОУ: 44161572) ОСОБА_9 та генеральним менеджером вказаного товариства ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаними про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, з метою підтримки держави-агресора та збройних формувань російської федерації, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, вчинили умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора.

Так, ОСОБА_9 , на виконання доручень ОСОБА_8 , виконує функцію бухгалтерського супроводу діяльності низки підприємств, які контролює ОСОБА_8 , зокрема, ТОВ «АКС ГРІН» (код ЄДРПОУ: 44161572, адреса реєстрації: м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7/1. Вид діяльності: оптова торгівля машинами й устаткуванням), та звітує останньому щодо виконаних доручень та стану вказаної діяльності.

У свою чергу, ОСОБА_5 здійснює оформлення документів для подальшого проходження митного контролю та займається логістичним супроводом вантажу, а також обміном первинними фінансово-господарськими документами.

Так, встановлено, що не пізніше 05.04.2023 (більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання відповідних наслідків, налагодили злочинний механізм поставки промислової техніки з території України на територію російської федерації, між ТОВ «АКС ГРІН» (код ЄДРПОУ 44161572, адреса реєстрації: м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7/1. Вид діяльності: оптова торгівля машинами й устаткуванням) та ОО «АКС МАШИНЕРИ», ИНН рф 9731033375, м. москва, Муніципальний округ Можайський, вул. Горбунова, буд. 2, корп. 3, прим. 457. Вид діяльності: торгівля автотранспортними засобами).

Будучи обізнаними про накладення санкцій на суб`єкти господарювання та заборону здійснення господарської діяльності з представниками країни-агресора, ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , з метою приховання кінцевого контрагента, а саме ООО «АКС МАШИНЕРИ, скористалися послугами сербської компанії AXE MACHINERY D.O.O. (11090, ulica Oslobodjena 39, Belgrad, Rakovica, Сербія).

Реалізуючи спільний з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 злочинний умисел, діючи з метою добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам країни-агресора, з метою приховання кінцевого отримувача товару, ОСОБА_9 підготувала документи для поставки товару «Первинний подрібнювач на гусеничному ходу типу IMPAKTOR 250 в комплекті з валами типу "А" (для великогабаритного сміття, коріння, стовбурів дерев діаметром до 400 мм, автошин, твердих побутових відходів) та «Сепаратор штанговий для первинного подрібнювача типу IMPAKTOR 250 (віброгрохіт на подрібнювач IMPAKTOR 250), а саме: «Інвойс № 10 від 04.04.2023», «Пакувальний лист № 2 до Інвойсу № 10 від 04.04.2023», «Пакувальний лист № 1 до Інвойсу № 6 від 20.03.2023».

У свою чергу, ОСОБА_5 відповідно до відведеної ролі, діючи з прямим умислом, забезпечив проведення митного оформлення вказаної техніки.

Так, 05.04.2023, ТОВ «АКС ГРІН» (код ЄДРПОУ 44161572), здійснило поставку товару «Первинний подрібнювач на гусеничному ходу типу IMPAKTOR 250 в комплекті з валами типу "А" (для великогабаритного сміття, коріння, стовбурів дерев діаметром до 400 мм, автошин, твердих побутових відходів) - 1 компл. 2021 року випуску, бувший у використанні» та «Сепаратор штанговий для первинного подрібнювача типу IMPAKTOR 250 (віброгрохіт на подрібнювач IMPAKTOR 250), новий, 2023 року випуску - 1 шт. Призначений для розділення подрібненого матеріалу на фракції.» на адресу сербської компанії AXE MACHINERY D.O.O.

У подальшому, продовжуючи спільний злочинний умисел, діючи з метою приховання дійсної країни виробництва промислової техніки, діючи в обхід заборонам на поставку товарів на територію країни-агресора, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 забезпечили заміну шильдика, який містив інформацію про технічні характеристики подрібнювача IMPAKTOR, а також містив напис «Made in Ukraine», з метою подальшої безперешкодної поставки на територію російської федерацію на адресу ООО «АКС МАШИНЕРИ», ИНН рф 9731033375, м. москва.

Доводячи свій злочинний умисел до кінця, 20.04.2023 ОСОБА_8 , діючи спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , забезпечив поставку сербською компанією AXE MACHINERY D.O.O. товару «Первинний подрібнювач на гусеничному ходу типу IMPAKTOR 250 в комплекті з валами типу "А" (для великогабаритного сміття, коріння, стовбурів дерев діаметром до 400 мм, автошин, твердих побутових відходів) та «Сепаратор штанговий для первинного подрібнювача типу IMPAKTOR 250 (віброгрохіт на подрібнювач IMPAKTOR 250), на адресу ООО «АКС МАШИНЕРИ», ИНН рф 9731033375, м. москва.

Таким чином, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 вчинили дії, спрямовані на передачу матеріальних ресурсів з метою підтримки держави-агресора шляхом вчинення дій, спрямованих на укріплення економічного стану рф, послабленого через накладення санкцій на суб`єкти господарювання та завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України.

26.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

У клопотанні слідчий зазначає, що підставами підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, є зібрані в кримінальному провадженні докази, які додані до клопотання.

Разом з тим, слідчий вказує на те, що відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших співучасників у цьому кримінальному провадженні з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб; може вчинити інший злочин, тим самим створивши умови для переховування його від органів досудового слідства та суду, що унеможливить здійснення швидкого, повного і неупередженого досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий вказує, що більш м`які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_5 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечував та просив застосувати інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, посилаючись на необґрунтованість підозри, недоведеність ризиків та наявність позитивних характеристик, міцних соціальних зв`язків, утриманців, а також незадовільний стан здоров`я.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав доводи захисників та просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

З даних витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024100000000327 вбачається, що 15.11.2024 внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч.2 ст. 364 КК України.

26.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов`язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов`язаний з`ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м`який.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.

Отже, суд зобов`язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув`язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам`як проти Польщі»).

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора та слідчого, що повідомлена ОСОБА_5 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу.

Разом з тим, суд погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та обґрунтованість щодо їх існування, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших співучасників у цьому кримінальному провадженні з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб; може вчинити інший злочин, тим самим створивши умови для переховування його від органів досудового слідства та суду, що унеможливить здійснення швидкого, повного і неупередженого досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, а також тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, особу підозрюваного, вимоги КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, на строк 60 днів.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою на певний строк, слідчим суддею також було враховано вік підозрюваного та стан здоров`я, його майновий та сімейний стан, репутацію, а також інші обставини, що характеризують його особу та спосіб життя.

Разом з цим, стороною захисту не спростовано висновки суду про те, що ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому відсутні підстави для відмови у застосуванні запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час судового розгляду, згідно вимог КПК України, будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.

Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Однак, враховуючи ту обставину, що відповідно до вимог ст. 183 КПК України вирішення питання про визначення розміру застави, є правом суду, а не обов`язком, тому слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави у даному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо неправомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, його майновий стан, суд вважає необхідним, відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України, визначити заставу у розмірі 100 (ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку суду, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечити, в подальшому, його належну процесуальну поведінку в даному кримінальному провадженні.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.2 ст. 183 КПК України та ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м. Хмельницького, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст.131, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України, - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжній захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 08 год 30 хв 26.04.2025.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто 08 год 30 хв 26.02.2025.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується о 08 год 30 хв 26.04.2025.

Одночасно визначити ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Заставу визначити у розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва: Банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089, Код ЄДРПОУ 26268059, та надати документ, що це підтверджує до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м. Хмельницького, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на розрахунковий рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити протягом двох місяців з моменту внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську обласну прокуратуру.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1