Ухвала

від 18.03.2025 по справі 904/1093/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

18.03.2025м. ДніпроСправа № 904/1093/25

За позовом Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829) до Відповідача-1 ОСОБА_1 (м. Запоріжжя, РНОКПП НОМЕР_1 ), Відповідача-2 ОСОБА_2 (місто Київ, РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «АКТІС УКРАЇНА» (м. Дніпро, код ЄДРПОУ 38545340) про визнання недійсним договору купівлі-продажу без участі представників сторін (без повідомлення учасників, без виклику сторін)

Суддя Скриннікова Н.С.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Відповідача-1 ОСОБА_1 (м. Запоріжжя, РНОКПП НОМЕР_1 ), Відповідача-2 ОСОБА_2 (місто Київ, РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «АКТІС УКРАЇНА» (м. Дніпро, код ЄДРПОУ 38545340) про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі.

Одночасно з позовом подано заяву про забезпечення позову.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2025 матеріали позовної заяви та заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Скриннікової Н.С.

Позивач просить суд забезпечити позов:

1) Накласти арешт на 59,4% частки статутного фонду ТОВ «Актіс Україна» (код ЄДРПОУ 38545340, адреса реєстрації: 49044, м. Дніпро, вул. Ливарна, будинок 4, офіс 502), яке було відчужено громадянці України ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 );

2) Накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТІС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 38545340, адреса реєстрації: 49044, м. Дніпро, вул. Ливарна, будинок 4, офіс 502), яке належить йому на праві власності: об`єкт житлової нерухомості: Загальна площа (кв.м): 177.3, в громадському будинку - адміністративній будівлі літ. А-7, на V поверсі, нежитлове приміщення №502 за Адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Ливарна, будинок 4, приміщення 502.

3) Заборонити реєстраторам проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про ТОВ «АКТІС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 38545340, адреса реєстрації: 49044, м. Дніпро, вул. Ливарна, будинок 4, офіс 502), що містяться в ЄДР.

4) Судові витрати, понесені АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» за подання заяви в розмірі віднести на рахунок Відповідачів.

Суд вирішив відмовити у забезпеченні позову з наступних підстав.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що вимоги Позивача забезпечують його майнові інтереси, а саме: виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2023 по справі №908/2827/22 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь АТ «ПУМБ» в розмірі 860 451,08 грн (вісімсот шістдесят тисяч чотириста п`ятдесят одна гривня 08 коп.), та судового збору в розмірі 4302,26 грн.

Однак це твердження не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 є солідарним боржником у цій справі, тобто має заборгованість 430 225, 54 грн.

Позивач не надав суду докази, що ОСОБА_1 одразу після винесення Господарським судом Запорізької області судового рішення від 15.05.2023р. по справі №908/2827/22 здійснив відчуження своєї частки у статутному фонді ТОВ «АКТІС Україна».

Суд встановив, що твердження позивача про факт ухилення від виконання зобов`язань Відповідачем-1, та розмір заборгованості, яку внаслідок неправомірних дій Відповідача-1 не має можливості задовольнити Позивач, підтверджується поданими до позову матеріалами.

Оскільки докази неправомірних дій суду не надано.

За Наказами Господарського суду Запорізької області по справі №908/2827/22, на користь стягувача АТ ПУМБ були відкриті виконавчі провадження №74141866 та №74141920 відносно боржника Відповідача-1 ОСОБА_1 .

Твердження позивача про те, що в рамках виконавчого провадження було виявлено, що у боржника ОСОБА_1 відсутнє майно не відповідають дійсності.

Так за даними приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименко А.О. (вих № 22794 від 13.09.2024) за боржником ОСОБА_1 обліковується зареєстроване право власності на об`єкти нерухомого майна.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану від 11.04.2023 № 3048-ІХ забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2-22, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади до моменту виключення таких територій з переліку.

Заразом за даними приватного виконавця нерухоме майно, що належить на праві власності боржнику розташоване на територіях, які згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 є тимчасово окупованими російською федерацією. У зв`язку із наявним законодавчим обмеженням неможливо проведення виконавчих дій, щодо майна яке належить на праві власності.

Крім того, за даними інформаційної довідки № 395165429 від 17.09.2024 нежитлове приміщення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2342384512101) нежитлове приміщення загальною площею 177, 3 кв.м в громадському будинку-адміністративній будівлі літ А-7 на V № 502, адреса: м. Дніпро. вул. Ливарна, будинок 4. Приміщення 502 передано в іпотеку 21.07.2023, іпотекодержатель АТ «Акціонерний банк» «Радабанк», код ЄДРПОУ 21322127, Іпотекодавець ТОВ «Актіс груп» код ЄДРПОУ 35681608, боржник ТОВ «Актіс України», код ЄДРПОУ 38545340.

Суд встановив, що забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, не унаочнює погодження з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 09.06.2023 у справі №37з-23 можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

Згідно з частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Крім того має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

За приписами частин 6, 8 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені заходи забезпечення позову не обґрунтованими, не адекватними та не співмірними із позовними вимогами та такими, що не забезпечують збалансованість інтересів сторін.

Таким чином, заява про вжиття забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у забезпеченні позову.

Ухвала набирає законної сили 18.03.2025.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.С. Скриннікова