Рішення

від 18.03.2025 по справі 907/173/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/173/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

Розглянув матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , с. Хмільник Берегівського району Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Платі Юкрейн Лімітед», м. Виноградів Закарпатської області

про стягнення 4 176 807,95 грн заборгованості

За участю представників:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платі Юкрейн Лімітед» про стягнення 3 575 428,00 грн заборгованості, посилаючись на неналежне виконання відповідача зобов`язань з оплати вартості послуг перевезення відповідно до укладеного між сторонами Договору на перевезення пасажирів ТОВ «Платі Юкрейн Лімітед» автомобільним транспортом №1/05/2023 від 28.04.2023, за несвоєчасну сплату яких позивачем нараховано 601 379,95 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/173/25 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2025 року.

Ухвалою від 21 лютого 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначив підготовче засідання на 18 березня 2025 року.

У ході підготовчого провадження відповідачем подано суду заяву №23 від 24.02.2025, підписану керівником ТОВ «Платі Юкрейн Лімітед» - Котіною А.В. відповідно до якої відповідач повністю визнає заявлені позивачем позовні вимог і не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову. Наслідки визнання позову за змістом поданої відповідачем заяви №23 від 24.02.2025 йому відомі та зрозумілі.

Крім того, 28.02.2025 відповідачем подано суду заяву про розстрочку виконання судового рішення, за змістом якої Товариством просить суд розстрочити виконання судового рішення у цій справі на шість місяців від 01 квітня 2025 року шляхом сплати щомісячно не пізніше останнього календарного дня кожного календарного місяця рівної частини від загальної суми боргу по 696 135,00 грн.

Представники сторін в підготовче засідання 18.03.2025 не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Позивач відповідно до змісту поданого суду клопотання від 03.03.2025 просить суд розглядати справу за його відсутності та не заперечує проти задоволення заяв відповідача про визнання позову та про розстрочення виконання судового рішення у цій справі.

Надавши правову оцінку заяві відповідача №23 від 24.02.2025 на предмет законності та обґрунтованості, судом така розцінюється як визнання позовних вимог, а відтак, суд визнає за можливе застосування в спірних правовідносинах правил ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 191 ГПК України щодо ухвалення рішення суду за результатами підготовчого провадження у випадку визнання позову відповідачем.

В порядку ст. 240 ГПК України скорочене рішення (вступна та резолютивна частини) проголошена судом в судовому засіданні 27.02.2025 року.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати вартості наданих позивачем транспортних послуг за Договором на перевезення пасажирів ТОВ «Платі Юкрейн Лімітед» автомобільним транспортом №1/05/2023 від 28 квітня 2023 року з урахуванням додатків №1 від 28.04.2023, від 11.09.2023, 31.10.2023, 31.12.2024, у зв`язку чим в нього виникла заборгованість за надані в період з травня 2023 року по січень 2025 року включно послуги перевезення в розмірі 3 575 428,00 грн, за несвоєчасну сплату якої позивачем нараховано 601 379,95 грн пені, з вимогами про стягнення яких і подано даний позов до Господарського суду.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відповідач згідно з поданою суду заявою №23 від 24.02.2025 визнає позовні вимоги в повному обсязі.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

28 квітня 2023 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , як Перевізником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Платі Юкрейн Лімітед», як Замовником було укладено Договір на перевезення пасажирів ТОВ «Платі Юкрейн Лімітед» автомобільним транспортом №1/05/2023 (надалі Договір) за умовами п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Перевізник бере на себе зобов`язання за плату доставити на роботу та з роботи, по напрямках, вказаним в цього Договорі, а Замовник зобов`язується сплатити за таке перевезення Перевізникові плату, зазначену в Додатку №1 до Договору.

За змістом п. 2.1. Договору Перевізник зобов`язався своєчасно доставити працівників до місця роботи та у зворотному напрямку згідно напрямків, вказаних у п. 3.1. даного Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору Замовник замовляє перевезення працівників по напрямку: з м. Виноградів (ТОВ «Платі Юкрейн Лімітед») до населених пунктів Липецька Поляна; Липовець; Широке; Боржавське; Тросник, Олешник через Матієво; Горбки; Гетиня; Новоселиця. Перевізник також може виконувати перевезення працівників легковими автомобілями за іншими напрямками згідно попередньої заявки Замовника.

За змістом п. 3.2. Договору за перевезення працівників Замовник зобов`язується проводити щомісячну оплату до 10 числа наступного місяця, згідно розрахунку, який визначено в Додатку №1 до даного Договору, згідно акту здачі-прийняття робіт(надання послуг) затвердженого сторонами, та виставленого Перевізником рахунку.

За погодженням сторін оплата може проводитися також окремо за тиждень, два тижні або за інший період, згідно складених та затверджених сторонами за такий період актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) на виставлені Перевізником рахунки.

Кількість напрямків і вартість перевезень може змінюватися за письмовою згодою сторін з відображенням в додаткових угодах або додатках до даного Договору, які є його невід`ємною частиною (п. 3.3. Договору).

Згідно з п. 7.1. Договору строк його дії встановлюється з 01.05.2023 року по 31.12.2023 року.

Додатком №1 від 28.04.2023 до Договору сторонами відповідно до п. 3.2. Договору визначено вартість кожного з зазначених у п. 3.1. Договору напрямку та означена вартість протягом строку дії Договору ще тричі змінювалася шляхом підписання сторонами нової редакції Додатку №1 до Договору, що відбувалося 11.09.2023 року, 31.10.2023 року та 31.12.2024 року.

Згідно з підписаними сторонами в період дії Договору Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АМ-0000001 від 15.01.2025, №АМ-0000023 від 13.12.2024, №АМ-0000021 від 30.11.2024, №АМ-0000022 від 15.11.2024, №АМ-0000020 від 31.10.2024, №АМ-0000019 від 15.10.2024, №АМ-0000018 від 30.09.2024, №АМ-0000017 від 15.09.2024, №АМ-0000016 від 31.08.2024, №АМ-0000015 від 15.08.2024, №АМ-0000014 від 31.07.2024, №АМ-0000013 від 15.07.2024, №АМ-0000011 від 30.06.2024, №АМ-0000011 від 15.06.2024, №АМ-0000010 від 31.05.2024, №АМ-0000009 від 15.05.2024, №АМ-0000008 від 30.04.2024, №АМ-0000007 від 15.04.2024, №АМ-0000006 від 29.03.2024, №АМ-0000005 від 15.03.2024, №АМ-0000004 від 29.02.2024, №АМ-0000003 від 15.02.2024, №АМ-0000002 від 31.01.2024, №АМ-0000001 від 15.01.2024, №АМ-0000019 від 29.12.2023, №АМ-0000017 від 21.12.2023, №АМ-0000016 від 30.11.2023, №АМ-0000015 від 15.11.2023, №АМ-0000015 від 31.10.2023, №АМ-0000013 від 15.10.2023, №АМ-0000011 від 30.09.2023, №АМ-0000010 від 11.09.2023, №АМ-0000008 від 15.08.2023, №АМ-0000007 від 31.07.2023, №АМ-0000006 від 15.07.2023, №АМ-0000005 від 30.06.2023, №АМ-0000004 від 15.06.2023, №АМ-0000003 від 31.05.2023, №АМ-0000002 від 31.01.2025 підтверджується надання Перевізником визначених Договором послуг перевезення пасажирів на загальну суму 12 778 271,00 грн.

Факт надання відповідних послуг та їх вартість відповідачем не заперечується та додатково підтверджується рахунками-фактурами №АМ-0000001 від 15.01.2025, №АМ-0000023 від 13.12.2024, №АМ-0000021 від 30.11.2024, №АМ-0000022 від 15.11.2024, №АМ-0000020 від 31.10.2024, №АМ-0000019 від 15.10.2024, №АМ-0000018 від 30.09.2024, №АМ-0000017 від 15.09.2024, №АМ-0000016 від 31.08.2024, №АМ-0000015 від 15.08.2024, №АМ-0000014 від 31.07.2024, №АМ-0000013 від 15.07.2024, №АМ-0000011 від 30.06.2024, №АМ-0000011 від 15.06.2024, №АМ-0000010 від 31.05.2024, №АМ-0000009 від 15.05.2024, №АМ-0000008 від 30.04.2024, №АМ-0000007 від 15.04.2024, №АМ-0000006 від 29.03.2024, №АМ-0000005 від 15.03.2024, №АМ-0000004 від 29.02.2024, №АМ-0000003 від 15.02.2024, №АМ-0000002 від 31.01.2024, №АМ-0000001 від 15.01.2024, №АМ-0000019 від 29.12.2023, №АМ-0000017 від 21.12.2023, №АМ-0000016 від 30.11.2023, №АМ-0000015 від 15.11.2023, №АМ-0000015 від 31.10.2023, №АМ-0000013 від 15.10.2023, №АМ-0000011 від 30.09.2023, №АМ-0000010 від 11.09.2023, №АМ-0000008 від 15.08.2023, №АМ-0000007 від 31.07.2023, №АМ-0000006 від 15.07.2023, №АМ-0000005 від 30.06.2023, №АМ-0000004 від 15.06.2023, №АМ-0000003 від 31.05.2023, №АМ-0000002 від 31.01.2025, які в порядку п. 3.2. Договору виставлялися Перевізником Замовнику для оплати.

За твердженням позивача належним чином свої зобов`язання відповідач не виконав та не погасив в повному обсязі заборгованість за надані Перевізником послуги перевезення пасажирів відповідно до зазначених вище здачі-прийняття робіт, здійснивши лише часткову сплату вартості наданих послуг на загальну суму 9 202 843,00 грн, у зв`язку з чим у ТОВ «Платі Юкрейн Лімітед» виникла заборгованість в загальній сумі 3 575 428,00 грн, стягнення якої разом з нарахованою позивачем пенею є предметом судового розгляду в даній справі.

Надана Перевізником претензія від 04.02.2025 (отримана Замовником 04.02.2025) з вимогою в десятиденний строк здійснити оплату 3 575 428,00 грн заборгованості залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

За положеннями ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів перевезення.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За встановленими обставинами справи, у відповідності до умов Договору позивач взяв на себе зобов`язання забезпечити доставку вантажу з місця завантаження до місця вивантаження відповідно до п. 1.2. Договору, а відповідач, в свою чергу, зобов`язався своєчасно оплачувати послуги Виконавця (п. 5.4. Договору).

За приписами статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частини перша статті 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Як встановлено судом вище, умовами укладеного між сторонами Договору (п. 3.2.) встановлено строк оплати Замовником вартості наданих послуг до 10 числа наступного місяця на підставі Акту здачі-приймання робіт та відповідно до виставленого Перевізником рахунку.

Матеріали справи, зокрема підписані сторонами Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) рахунки-фактури №АМ-0000001 від 15.01.2025, №АМ-0000023 від 13.12.2024, №АМ-0000021 від 30.11.2024, №АМ-0000022 від 15.11.2024, №АМ-0000020 від 31.10.2024, №АМ-0000019 від 15.10.2024, №АМ-0000018 від 30.09.2024, №АМ-0000017 від 15.09.2024, №АМ-0000016 від 31.08.2024, №АМ-0000015 від 15.08.2024, №АМ-0000014 від 31.07.2024, №АМ-0000013 від 15.07.2024, №АМ-0000011 від 30.06.2024, №АМ-0000011 від 15.06.2024, №АМ-0000010 від 31.05.2024, №АМ-0000009 від 15.05.2024, №АМ-0000008 від 30.04.2024, №АМ-0000007 від 15.04.2024, №АМ-0000006 від 29.03.2024, №АМ-0000005 від 15.03.2024, №АМ-0000004 від 29.02.2024, №АМ-0000003 від 15.02.2024, №АМ-0000002 від 31.01.2024, №АМ-0000001 від 15.01.2024, №АМ-0000019 від 29.12.2023, №АМ-0000017 від 21.12.2023, №АМ-0000016 від 30.11.2023, №АМ-0000015 від 15.11.2023, №АМ-0000015 від 31.10.2023, №АМ-0000013 від 15.10.2023, №АМ-0000011 від 30.09.2023, №АМ-0000010 від 11.09.2023, №АМ-0000008 від 15.08.2023, №АМ-0000007 від 31.07.2023, №АМ-0000006 від 15.07.2023, №АМ-0000005 від 30.06.2023, №АМ-0000004 від 15.06.2023, №АМ-0000003 від 31.05.2023, №АМ-0000002 від 31.01.2025, - свідчать про належне виконання позивачем, як Перевізником умов укладеного між сторонами Договору щодо перевезення працівників відповідача за встановленому в Додатку №1 до Договору маршрутами та вартістю (з урахуванням змін Додатку №1 до Договору) загальною вартістю 12 778 271,00 грн.

В той же час, відповідач у порушення наведених норм закону, умов Договору у визначений в п. 3.2. Договору строк взяті на себе зобов`язання щодо оплати вартості послуг перевезення в повній мірі не виконав, здійснивши оплату наданих позивачем послуг перевезення лише частково на суму 9 202 843,00 грн, та допустивши таким чином перед позивачем заборгованість, яка станом на 17.02.2025 (дата оформлення позовної заяви) становить 3 575 428,00 грн.

Наведена сума заборгованості не спростована відповідача, навпаки, визнана шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2024 по 15.01.2025 (за винятком Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АМ-0000002 від 31.01.2025) та подання суду заяви про повне визнання заявлених у цій справі позовних вимог про примусове стягнення з Замовника вартості наданих Перевізником послуг.

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення з позовом та вирішення даного спору становить 3 575 428,00 грн, яка визнається відповідачем, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Щодо вимог про стягнення пені.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Підпунктом 4.4. Договору в разі несвоєчасного перерахування Замовником коштів, Перевізник має право вимагати сплати від Замовника пеню у вигляді подвійної облікової ставки НБУ (але не більше 0,1%). За кожен день прострочення відносно суми ненвчасно оплаченгих послуг, яку Замовнико зобов`язується сплатити на протязі 7 банківських днів з моменту отримання від Перевізника рахунку.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку та здійснивши оцінку доказів, на яких він ґрунтується, суд вважає правомірним нарахування відповідачу пені в розмірі 601 379,95 грн, по кожному Акту здачі-приймання окремо, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення з урахуванням встановленого в п. 3.2. Договору строку оплати Замовником послуг перевезення (до 10 числа наступного місяця), беручи до уваги часткову оплату відповідачем вартості послуг перевезення та відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України по 17.02.2025 включно, а позовні вимоги в цій частині, як визнані відповідачем, - такими, що підлягають до задоволення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами та визнані відповідачем, - підлягають до задоволення в заявленому розмірі.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Так, у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

З огляду на те, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003).

Таким чином, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення такої заяви є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.

В обґрунтування поданої заяви про надання розстрочки виконання судового рішення представник відповідача зазначає про складні взаємовідносини з контрагентами Товариства, наявність наміру добровільно погасити існуючу перед позивачем заборгованість та недостатність на даний час достатньої кількості грошових коштів на розрахункових рахунках ТОВ «Платі Юкрейн Лімітед» для виконання судового рішення в повному обсязі.

З урахуванням наведеного, відповідач просить суд розстрочити виконання судового рішення у цій справі на шість місяців, починаючи з 01 квітня 2025 року шляхом сплати щомісячно не пізніше останнього календарного дня кожного календарного місяця рівної частини від загальної суми боргу по 696 135,00 грн

Позивач у справі відповідно до клопотання від 03.03.2025 проти вказаного розстрочення виконання рішення суду не заперечує, що, за позицією суду, свідчить про переконання стягувача, що розстрочка виконання рішення в справі не порушить його майнові інтереси і баланс інтересів сторін, а слугуватиме досягненню мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

З наданої суду банківської виписки по розрахунковому рахунку відповідача в АТ «Райффайзен Банк Аваль» за період з 01.12.2024 по 24.02.2025 вбачається, що загальний оборот грошових коштів за вказаний період становить 18 455 420,62 грн надходжень та 18 503 352,07 грн витрат, чим підтверджується активна господарська діяльність Товариства-відповідача; водночас, залишок грошових коштів на рахунку відповідача станом на 24.02.2025 становить 48 936,72 грн, що недостатньо для негайного виконання судового рішення у цій справі в повному обсязі.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Приписами частини 1 статті 239 ГПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Враховуючи наведене, беручи до уваги зазначені відповідачем обставини неможливості наразі виконати рішення Господарського суду Закарпатської області у даній справі, з огляду на відсутність заперечень позивача щодо порушення власних майнових інтересів наданням розстрочки відповідачу, встановлені судом обставини неможливості наразі виконати рішення Господарського суду Закарпатської області у цій справі в повному обсязі, з огляду на принципи розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд вважає, що розстрочення рішення суду не порушить прав стягувача та надасть змогу боржнику належним чином виконати рішення суду в даній справі без ризиків виникнення неплатоспроможності боржника та/або припинення його господарської діяльності.

При цьому, суд вважає, що задоволення клопотання відповідача не порушуватиме балансу інтересів сторін, є пропорційним та слугуватиме досягненню мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора, а відтак, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Платі Юкрейн Лімітед» від 24.02.2024 про розстрочення сплати суми заборгованості підлягає задоволенню судом, а виконання рішення Господарського суду Закарпатської області у цій справі, - розстрочці на шість місяців згідно з пропонованим відповідачем графіком.

Щодо забезпечення позову.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову від 17.02.2025, якою Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просила накласти арешт на грошові кошти та майно ТОВ «Платі Юкрейн Лімітед» на суму 4 176 807,95 грн.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд ухвалою суду від 21 лютого 2025 року задовольнив заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 17.02.2025 про забезпечення позову та постановив накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Платі Юкрейн Лімітед», які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Платі Юкрейн Лімітед» у межах суми позову 4 176 807,95 грн.

Окрім того, суд ухвалою від 21 лютого 2025 року постановив застосувати зустрічне забезпечення шляхом зобов`язання Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області грошові кошти в сумі 10 000,00 грн у десятиденний строк з дня постановлення ухвали.

Судом встановлено, що станом на 18 березня 2025 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не виконала вимоги ухвали суду від 21 лютого 2025 року щодо зустрічного забезпечення позову та не внесла на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області грошові кошти в сумі 10 000,00 грн, як і не подала докази здійснення відповідного внесення до суду в установлений строк, у зв`язку з чим ухвалою від 18.03.2025 судом постановлено скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області про забезпечення позову та зустрічне забезпечення позову від 21 лютого 2025 року у справі №907/173/25.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 126, 129, 221, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платі Юкрейн Лімітед» (90300, м. Виноградів Закарпатської області, вул. Івана Франка, буд. 129, код ЄДРПОУ 30005041) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3 575 428,00 грн (три мільйони п`ятсот сімдесят п`ять тисяч чотириста двадцять вісім гривень 00 копійок) заборгованості та 601 379,95 грн (шістсот одну тисячу триста сімдесят дев`ять гривень 95 копійок) пені, розстрочивши виконання рішення на 6 (шість) місяців, починаючи з 01 квітня 2025 року шляхом сплати щомісячно не пізніше останнього календарного числа кожного місяця платежів в таких розмірах:

- не пізніше 30.04.2025 696 135,00 грн (шістсот дев`яносто шість тисяч сто тридцять п`ять гривень 00 копійок);

- не пізніше 31.05.2025 696 135,00 грн (шістсот дев`яносто шість тисяч сто тридцять п`ять гривень 00 копійок);

- не пізніше 30.06.2025 696 135,00 грн (шістсот дев`яносто шість тисяч сто тридцять п`ять гривень 00 копійок);

- не пізніше 31.07.2025 696 135,00 грн (шістсот дев`яносто шість тисяч сто тридцять п`ять гривень 00 копійок);

- не пізніше 31.08.2025 696 135,00 грн (шістсот дев`яносто шість тисяч сто тридцять п`ять гривень 00 копійок);

- не пізніше 30.09.2025 696 132,95 грн (шістсот дев`яносто шість тисяч сто тридцять дві гривні 95 копійок).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платі Юкрейн Лімітед» (90300, м. Виноградів Закарпатської області, вул. Івана Франка, буд. 129, код ЄДРПОУ 30005041) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 64 166,12 грн (шістдесят чотири тисячі сто шістдесят шість гривень 12 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 19 березня 2025 року.

СуддяЛучко Р.М.