Ухвала від 19.03.2025 по справі 911/913/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" березня 2025 р. м. Київ Справа №911/913/25

Господарський суд Київської області у складі судді Третьякової О.О., розглянувши матеріали заяви Садівничого товариства «Медик» від 16.03.2025 про забезпечення

позову Садівничого товариства «Медик» (07363, Київська обл., Вишгородський р-н, сільрада Хотянівська (з), «Медик» садове товариство масиву «Світанок» (з))

до Садівничого товариства «Медик при поліклініці №1 Головного управління при МЗ УССР» (07363, Київська обл., Вишгородський р-н, село Хотянівка, СТ «Медик»)

про визнання протиправною реєстраційної дії державного реєстратора та скасування реєстраційного запису

Без повідомлення (виклику) учасників справи

встановив:

Садівниче товариство «Медик» (далі позивач) через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Садівничого товариства «Медик при поліклініці №1 Головного управління при МЗ УССР» (далі відповідач) про визнання протиправною реєстраційної дії державного реєстратора та скасування реєстраційного запису.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність проведеної державним реєстратором Виконавчого комітету Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області Севастьяновою В.В. 31.01.2025 державної реєстрації включення відомостей про юридичну особу - Садівниче товариство «Медик при поліклініці №1 Головного управління при МЗ УССР», скорочене найменування СТ «Медик», у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстраційний запис №1003341200000008799. Позивач стверджує, що він є правонаступником садівницького товариства «Медик», яке було зареєстровано 06.09.1988, а при вчиненні 31.01.2025 спірної реєстраційної дії щодо державної реєстрації відповідача було використано установчий документ іншої юридичної особи, а саме статут позивача від 06.09.1988. Також позивач стверджує про інші порушення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» при вчиненні 31.01.2025 спірної реєстраційної дії.

З наведених підстав позивач просить суд визнати протиправною реєстраційну дію державного реєстратора по включенню відомостей про юридичну особу відповідача, яка була вчинена 31.01.2025, реєстраційний запис №1003341200000008799, та скасувати цей запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

17.03.2025 до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява від 16.03.2025 про забезпечення позову (вх.№2488 від 17.03.2025), надалі заява від 16.03.2025 про забезпечення позову.

У заяві від 16.03.2025 про забезпечення позову позивач просить суд забезпечити позов шляхом: 1) зупинення дії рішення Садівничого товариства «Медик при поліклініці №1 Головного управління при МЗ УССР» (відповідача) про реорганізацію відповідача шляхом його приєднання до Обслуговуючого кооперативу СТ «Медик» (код ЄДРПОУ 44175999); 2) заборони ліквідаційної комісії відповідача до моменту набрання законної сили рішенням у справі вживати організаційно-правові заходи, передбачені чинним законодавством, щодо реорганізації товариства; 3) заборони суб`єктам державної реєстрації до моменту набрання законної сили рішенням у справі вносити до ЄДР записи про припинення юридичної особи відповідача.

Розглянувши зазначену заяву від 16.03.2025 про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (правовий висновок у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18 та від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Надаючи оцінку доводам заяви від 16.03.2025 про забезпечення позову, суд відмічає, що в якості підстави для застосування заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що з 05.02.2025 розпочата процедура припинення юридичної особи відповідача в результаті реорганізації шляхом приєднання відповідача до іншої юридичної особи, а саме до Обслуговуючого кооперативу СТ «Медик» (код ЄДРПОУ 44175999).

Посилаючись на те, що відповідач має намір завершити процедуру приєднання у мінімальні законодавчо визначені строки, позивач у заяві про забезпечення позову стверджує, що після закінчення двомісячного строку для пред`явлення кредиторами своїх вимог (05.04.2025) комісія з ліквідації відповідача зможе завершити процедуру припинення відповідача, що, на думку позивача, призведе до фактичного унеможливлення виконання рішення суду, оскільки відповідач вже не буде існувати як юридична особа.

Суд щодо цих доводів позивача зауважує, що позивачем при цьому не враховано, що відповідно до ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Також відповідно до ч.1 та 2 ст.52 Господарського процесуального кодексу України у разі припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Отже, доводи заяви від 16.03.2025 про забезпечення позову про те, що реорганізація відповідача шляхом приєднання до іншої юридичної особи призведе до фактичного унеможливлення виконання рішення суду, оскільки відповідач вже не буде існувати як юридична особа, суд вважає неспроможними, враховуючи, що реорганізація відповідача шляхом приєднання передбачає наявність у відповідача правонаступника.

Крім того, позивачем при обґрунтуванні заяви від 16.03.2025 про забезпечення позову не враховано, що, як зазначено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, коли позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

У заяві від 16.03.2025 про забезпечення позову позивач не зазначив та не надав доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення його немайнового позову, а саме про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів, про які просить позивач у заяві від 16.03.2025, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд відмічає, що предметом позовних вимог позивача до відповідача у даному спорі є визнання протиправною реєстраційної дії по включенню відомостей про юридичну особу відповідача, яка була вчинена 31.01.2025, реєстраційний запис №1003341200000008799, та скасування цього запису, тобто позовні вимоги є немайновими.

При цьому не вбачається, що у разі завершення відповідачем процедури реорганізації шляхом приєднання до іншої юридичної особи це буде перешкодою для розгляду судом спору у межах заявлених позивачем немайнових вимог, враховуючи наявність у відповідача правонаступника після завершення процедури реорганізації. У разі завершення відповідачем процедури реорганізації шляхом приєднання до іншої юридичної особи (правонаступника), відповідач підлягає заміні його правонаступником на будь-якій стадії судового процесу відповідно до положень ч.1 та 2 ст.52 Господарського процесуального кодексу.

Отже, відсутні правові підстави для задоволення заяви від 16.03.2025 про забезпечення позову, оскільки позивач не обґрунтував та не надав доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення даного немайнового позову.

Крім того, суд зауважує, що заходи забезпечення позову не можуть підміняти собою рішення суду по суті спору між позивачем та відповідачем. Водночас, у заяві від 16.03.2025 про забезпечення позову позивач просить суд зупинити дію рішення відповідача про реорганізацію, посилаючись при цьому також на невідповідність вимогам законодавства вказаного рішення та інших документів, які були подані для вчинення державним реєстратором реєстраційної дії від 05.02.2025 за №1003341270001008799 щодо внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказаного рішення відповідача про реорганізацію. Тобто із заяви від 16.03.2025 про забезпечення позову вбачається наявність між позивачем та відповідачем також спору щодо правомірності самого рішення відповідача про реорганізацію.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви від 16.03.2025 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 14, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Відмовити Садівничому товариству «Медик» у задоволенні заяви від 16.03.2025 (вх.№2488 від 17.03.2025) про забезпечення позову до Садівничого товариства «Медик при поліклініці №1 Головного управління при МЗ УССР».

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення до Північного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.03.2025.

Суддя О.О. Третьякова