Рішення від 12.03.2025 по справі 914/723/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2025 Справа № 914/723/24

За позовом: Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго, м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Львівобленерго, м. Львів

про стягнення 75 368 147, 78 грн

Суддя Никон О.З.

Секретар судового засідання Амбіцька І.О.

За участю представників:

від позивача (в режимі відеоконференції): Бондаренко О.О. представник;

від відповідача: Рібун Р.В. - представник

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (з урахуванням уточнень) до Приватного акціонерного товариства Львівобленерго про стягнення 80 544 604, 01 грн.

Хід розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.04.2024 відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 17.07.2024 залишено без розгляду позовну заяву в частині заявлених до стягнення 5 176 456, 23 грн пені.

Хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах та протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 13.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 19.02.2025 оголошувалась перерва до 12.03.2025.

Представник позивача у судовому засіданні 12.03.2025 підтримала позовні вимоги та просила їх частково задоволити.

Відповідач підтримав доводи, викладені у відзиві на позов та поясненнях, просив позов задоволити частково.

Аргументи сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами порушення відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0521-02041 від 10.06.2019 (далі договір про надання послуг з передачі електричної енергії) в частині сплати за послуги передачі електричної енергії, зокрема, планових та фактичних платежів. Позивач просив стягнути з відповідача 73 992 916, 95 грн основного боргу, 5 176 456, 23 грн пені, 424 529, 27 грн 3% річних та 950 701, 56 грн інфляційних втрат.

Під час розгляду справи в підготовчому засіданні позивач подав заяву про залишення без розгляду позовної заяви в частині заявленої до стягнення пені на суму 5 176 456, 23 грн, яка судом задоволена.

Відповідач зазначив про повну сплату основної заборгованості за договором, яка є предметом розгляду у цій справі та визнаних ним нарахувань 3% річних на суму 273 198, 38 грн та інфляційних втрат на суму 413 959, 75 грн; в частині вимог про стягнення 6 507 361, 15 грн основного боргу, 151 330, 89 грн 3% річних та 536 741, 81 грн інфляційних втрат просив відмовити за безпідставністю, а у решті закрити провадження у справі.

Обставини справи.

10 червня 2019 року Державним підприємством "НЕК "Укренерго" (яке реорганізовано шляхом перетворення в ПрАТ "НЕК "Укренерго") як оператором системи передачі (далі ОСП) (виконавець) і ПрАТ "Львівобленерго" як користувачем системи передачі (користувач, ОСР) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0521-02041 з протоколом розбіжностей від 10.06.2019 та протоколом узгодження розбіжностей від 29.06.2019.

16.08.2019 сторонами підписано додаткову угоду, якою договір про надання послуг з передачі електричної енергії викладено в новій редакції з протоколом розбіжностей від 16.08.2019 та протоколом узгодження розбіжностей від 13.09.2019.

За цим договором ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору (пункт 1.1 договору).

Ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, встановленим Регулятором, та оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет (пункт 3.1 договору).

У пункті 4.1 вказаного договору сторони узгодили, що для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:

1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;

2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється, зокрема, для ОСР на підставі даних щодо обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами ОСР.

Згідно з пунктами 5.1, 6.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії планова та фактична вартість послуги (грн) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу послуги (МВт?год) за розрахунковий період на тариф, встановлений Регулятором (грн/МВт?год). На вартість послуги нараховується ПДВ відповідно до законодавства України. Розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць.

Відповідно до пункту 6.2 договору користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП наступним чином: 1 платіж до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з пунктом 4 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з пунктом 5, у кожен з наступних періодів; 2 платіж з 06 до 10 числа розрахункового періоду; 3 платіж з 11 до 15 числа розрахункового періоду; 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового періоду; 5 платіж з 21 до 25 числа розрахункового місяця. При цьому розмір оплати відповідного платежу у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед, якщо платіж здійснюється в першу дату відповідного платежу.

За умовами пункту 6.5 спірного договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, але не пізніше 09 числа місяця наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що користувач зобов`язується, зокрема, подавати ОСП планові обсяги передачі електричної енергії та обсяги планової резервованої потужності за затвердженими ОСП формами у терміни та у порядку, що визначені в розділах 6 і 10 цього договору; повертати ОСП підписані зі свого боку акти у терміни та у порядку, що визначені в розділах 6 і 10 цього договору; здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених ним договором.

Згідно з пунктом 10.1 договору, планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 (двадцять п`ятого) числа включно місяця, що передує розрахунковому місяцю. ОСП протягом 5 (п`яти) робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх користувачу.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 14.1 спірного договору).

Відповідач повідомленням № 139-07-4925 від 04.09.2023 повідомив позивача про коригування планових обсягів послуги з передачі електричної енергії на жовтень-грудень 2023 року, зокрема, у листопаді 31 000 МВт/год, а у грудні 45 000 МВт/год.

На виконання умов договору у спірний період (частина листопада 2023 року та грудень 2023 року) ОСП передав, а користувач отримав послуги з передачі електричної енергії згідно з актами приймання-передачі послуги.

У листопаді 2023 року згідно з актом приймання-передачі послуги від 30.11.2023 ОСП передав, а Користувач отримав послуги з передачі електричної енергії з фактичним обсягом 56270,386 МВт/год за тарифом 485,10 грн/МВт/год загальною вартістю послуги 32 756 117, 10 грн.

Позивач в межах цієї справи заявив до стягнення 4 та 5 планові платежі за листопад 2023 року та 21 548 934, 46 грн основного боргу (решта заявлено в межах справи № 914/2543/23).

Актом коригування від 21.03.2024 до акта приймання-передачі послуги від 30.11.2023 у зв`язку зі змінами фактичних обсягів послуги скориговано в сторону зменшення, зокрема, на суму 874 000, 79 грн.

Також відповідач здійснив переплату за жовтень 2023 року на суму 0, 59 грн, тому зазначені кошти зараховано в рахунок погашення наступного періоду листопад 2023 року (акт коригування від 05.06.2024). Крім того, відповідач 12.04.2024 сплатив позивачу 10 882 116, 31 грн; 15.08.2024 - 7 430 870, 90 грн; 23.09.2024 13 569 128, 51 грн.

У грудні 2023 року згідно з актом приймання-передачі послуги від 31.12.2023 ОСП передав, а Користувач отримав послуги з передачі електричної енергії з фактичним обсягом 90 091,360 МВт/год за тарифом 485,10 грн/МВт/год загальною вартістю послуги 52 443 982, 49 грн.

Актом коригування від 28.03.2024 до акта приймання-передачі послуги від 31.12.2023 у зв`язку зі змінами фактичних обсягів послуги скориговано в сторону зменшення, зокрема, на суму 6 013 111, 00 грн.

Також відповідач 30.09.2024 оплатив позивачу 34 000 000, 00 грн та 12 430 871, 49 грн.

Впродовж розгляду справи обидві сторони підтвердили відсутність предмета спору в частині заявленого до стягнення основного боргу.

Крім того, відповідач 27.02.2025 сплатив позивачу визнані ним 413 959, 75 грн інфляційних втрат та 273 198, 38 грн 3% річних.

Поряд з цим, позивач наполягав на заявлених до стягнення 424 529, 27 грн 3% річних та 950 701, 56 грн інфляційних втрат.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Як підтверджено матеріалами справи, Державним підприємством Національна енергетична компанія Укренерго (правонаступником якого виступає позивач) та Приватним акціонерним товариством Львівобленерго укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0521-02041 від 10.06.2019, за умовами якого позивач, як ОСП, зобов`язався надавати послугу з передачі електричної енергії, а відповідач, як користувач відповідної послуги, зобов`язався здійснювати оплату за послугу відповідно до умов договору.

Згідно з пунктами 5.1-5.2 Кодексу системи передачі Розділу XI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі передачі електричної енергії електричними мережами Оператора системи передачі від виробників до систем розподілу та споживачів, а також при здійсненні експорту електричної енергії. Укладення договорів про надання послуг з передачі електричної енергії є обов`язковою умовою надання Користувачам доступу до системи передачі.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що основна заборгованість відсутня на дату постановлення судового рішення.

Зазначений факт підтверджено обома сторонами в процесі розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 73 992 916, 95 грн підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Поряд з цим, внаслідок неналежного виконання зобов`язання щодо оплати за надану послугу позивач, крім основного боргу, заявив до стягнення 424 529, 27 грн 3% річних та 950 701, 56 грн інфляційних втрат.

Оскільки відповідач під час розгляду справи сплатив 413 959, 75 грн інфляційних втрат та 273 198, 38 грн 3% річних, провадження у цій частині також підлягає закриттю.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача, суд не погоджується з ними, враховуючи таке.

Визначаючи початки нарахувань 3% річних та інфляційних втрат, позивач безпідставно не врахував умови договору щодо строків поетапної попередньої оплати (наприклад: почав нарахування на вартість 4-го планового платежу з 20.11.2023, в той час, як умовами договору встановлено строк на оплату з 16 до 20 числа, тобто прострочення настало з 21.11.2023) та приписи частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України. Також позивач безпідставно здійснював нарахування на планові платежі за листопад до 14.12.2023, а за грудень до 12.01.2024, оскільки акт за листопад 2023 року доставлено 08.12.2023, тому нарахування мало здійснюватися до 07.12.2023, а за грудень 2023 року акт доставлено 09.01.2024 тому нарахування повинно проводитись до 08.01.2024.

Також варто відзначити, що позивач фактично тричі нараховував 3% річних та інфляційні втрати на вартість фактично поставленої електричної енергії за листопад 2023 року.

Враховуючи викладене, суд погоджується з контррозрахунком відповідача та доводами, викладеними щодо недоліків розрахунку позивача, за винятком твердження відповідача щодо необхідності визначення початку нарахування 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за фактично передану електричну енергію у грудні 2023 року, з 16.01.2024.

Відповідач вважає, що прострочення настало 16.01.2024, оскільки позивач скерував відповідачу акт за грудень 2023 року 09.01.2024 о 17:09:13 год, тобто у поза робочий час, тому ствердив, що він його отримав 10.01.2024.

Однак суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки у пункті 10.4 сторони врегулювали порядок обміну інформацією та погодили, що рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення, вважаються отриманими стороною, зокрема, у день направлення за допомогою Сервісу/в електронному вигляді.

Зазначений пункт договору жодним чином не ставить в залежність факт отримання акта від робочого часу сторін, тому акт вважається отриманим відповідачем 09.01.2024.

Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 10 630, 71 грн 3% річних та 207 853, 48 грн інфляційних втрат.

У решті позовних вимог на суму 469 588, 51 грн слід відмовити за їх безпідставністю.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо судових витрат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивач сплатив максимальний розмір судового збору 1 059 800, 00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № В-1144 від 11.03.2024.

В процесі розгляду справи позивач подав заяву про залишення позову без розгляду в частині заявленої до стягнення пені на суму 5 176 456, 23 грн, яка судом задоволена.

Сплачений судовий збір на суму 68 111, 43 грн за залишену без розгляду позовну вимогу слід покласти на позивача.

У судовому засіданні 12.03.2025 представник позивача просила повернути сплачений судовий збір в частині позовних вимог, провадження у яких підлягає закриттю.

Суд закриває провадження у справі в частині основного боргу на суму 73 992 916, 95 грн, 413 959, 75 грн інфляційних втрат та 273 198, 38 грн, тому підлягає задоволенню клопотання позивача в частині повернення йому з державного України 982 634, 96 грн сплаченого судового збору.

Решта судового збору покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам, зокрема, на відповідача 2 874, 80 грн, решта 6 178, 81 грн покладається на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (місцезнаходження: 79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 3, ідентифікаційний код 00131587) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) 207 853, 48 грн інфляційних втрат, 10 630, 71 грн 3% річних та 2 874, 80 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В частині позовних вимог про стягнення 73 992 916, 95 грн основного боргу, 413 959, 75 грн інфляційних втрат та 273 198, 38 грн 3% річних - закрити провадження у справі.

4. В задоволенні решти позовних вимог на суму 469 588, 51 грн відмовити.

5. Повернути Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" (місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) з державного бюджету 982 634, 96 грн судового збору.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.03.2025.

Суддя Никон О.З.