Рішення

від 11.03.2025 по справі 914/115/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2025 Справа № 914/115/25 місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фермерського господарства «Улар», село Семенівка, Львівський район, Львівська область

до відповідача Фермерського господарства «Родючі землі Дороша», село Равське, Львівський район, Львівська область

про стягнення 450 000,00 грн.

За участю представників:

від позивача: Фартушок Назар Богданович - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1337712 від 10.01.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001405 від 13.03.2019);

від відповідача : не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фермерського господарства «Улар» до Фермерського господарства «Родючі землі Дороша» про стягнення грошових коштів у розмірі 450 000,00 грн.

Ухвалою від 17.01.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 03.02.2025 на 10:30 год. Вказаною ухвалою суд задовольнив клопотання представника позивача про участь в усіх судових засіданнях у справі №914/115/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, постановив провести судове засідання, призначене на 03.02.2025 о 10:30 год., в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https:vkz.court.gov.ua).

Копія ухвали Господарського суду Львівської області від 17.01.2025 про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого судового засідання на 03.02.2025 на 10:30 год., була доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідками про доставку електронних листів від 17.01.2025.

Протокольною ухвалою від 03.02.2025 підготовче судове засідання відкладено на 19.02.2025 на 10:00 год.

Ухвалою від 19.02.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.03.2025 на 09:30 год.

Представник позивача в судове засідання 11.03.2025 для розгляду справи по суті в режимі відеоконференції з`явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 11.03.2025 для розгляду справи по суті не забезпечив. Відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи станом на час проведення судового засідання до суду не надходили.

Копія ухвали Господарського суду Львівської області від 19.02.2025 про закриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.03.2025 на 09:30 год., була доставлена відповідачу до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 21.02.2025.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Слід зазначити, що Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про хід розгляду справи, шляхом направлення копії ухвал до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідками про доставку електронних листів, наявних в матеріалах справи.

забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.

Слід врахувати, що відповідач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.

Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань у даній справі зі сторони відповідача з урахуванням направлення судом до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ухвал у справі, свідчить про його незацікавленість у її своєчасному розгляді.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника не забезпечив, відзиву не подав.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, а також враховуючи, що явка представників сторін у засідання обов`язковою не визнавалась, суд не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 11.03.2025 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між Фермерським господарством «Улар» та Фермерським господарством «Родючі землі Дороша» було укладено договір купівлі-продажу №17.03.2023 від 17.03.2023, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався передати у власність покупця, а покупець зобов`язувався приймати та оплачувати визначені сторонами товари відповідно до умов цього договору, протягом його дії.

21.04.2023 та 26.04.2023 позивач перераховав грошові кошти в сумі 450 000,00 грн на банківські рахунки постачальника за макуху соєву згідно укладеного договору.

Як стверджує позивач, ним не було здійснено замовлення на поставку товару на вказану суму грошових коштів, такі кошти є надміру сплаченими та підлягають поверненню позивачу. Позивач стверджує, що з дати здійснення оплат 21.04.2023 та 26.04.2023 минуло більше ніж півтора роки, однак жодних поставок товару за укладеним договором здійснено не було.

Направлену відповідачу претензію за вих. № 601 від 04.12.2024 про повернення надміру сплаченої суми грошових коштів, останній залишив без відповіді та задоволення.

Як і станом на момент подання позовної заяви до суду так, і станом на момент прийняття рішення грошові кошти в сумі 450 000,00 грн, які були перераховані відповідачу як передоплата так і не повернуті відповідачем.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 450 000,00 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

17.03.2023 між Фермерським господарством «Улар» (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - покупець) та Фермерським господарством «Родючі землі Дороша» (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - постачальник) було укладено договір купівлі-продажу №17.03.2023 (надалі договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався передати у власність покупця, а покупець зобов`язувався приймати та оплачувати визначені сторонами товари (надалі - товар) відповідно до умов цього договору, протягом його дії. Товар поставляється в асортименті, за цінами, складовими та якісними характеристиками, що узгоджені сторонами в накладних, та інших додатках (специфікації, протоколи, тощо) до цього договору, які є невід`ємними його частинами.

Відповідно до пунктів 2.1.-2.2. договору асортимент, ціна товару, що поставляється за договором, його окремі характеристики визначаються сторонами в накладних. Кількість товару, його асортимент та ціна, що вказані в накладних, які надаються постачальником покупцю разом із партією товару, повинна відповідати замовленню. Зміна ціни без попереднього узгодження сторонами до виконання всіх діючих і невиконаних на момент такої зміни замовлень, не допускається. У погоджену сторонами в замовленні ціну товару входять усі витрати, що несе постачальник при поставці товару. Ціна договору складається з вартості поставленого та прийнятого покупцем товару, згідно відповідних накладних за цим договором, протягом його дії.

Згідно з п. 3.4. договору поставка товару, не зазначеного в замовленні не зобов`язує покупця прийняти такий товар або розрахуватись за нього, та не звільняє постачальника від відповідальності за порушення термінів поставки замовленого товару. Покупець має право анулювати замовлення без згоди постачальника, у випадку затримки поставки більш на одну добу від запланованої дати поставки.

Пунктом 3.6. договору сторони погодили, що передача товару постачальником і його приймання покупцем по найменуванню, кількості, якості і ціні проводиться на підставі накладної та/або товарно-транспортної накладної тільки відповідно до погодженого сторонами замовлення. Покупець приймає товар в асортименті, кількості і за цінами, зазначеним у погодженому сторонами замовленні.

Відповідно до пункту 8.4. договору місце виконання цього договору: 81646, Львівська область, Стрийський район, село Київець, вулиця Надністрянська, 157.

Згідно з п. 11.1. договору даний договір починає діяти з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року. У тому випадку, якщо сторони, у термін не менш ніж за 20 днів до закінчення строку дії даного договору, не повідомлять одна одну про бажання розірвати договір або укласти новий договір, то останній вважається щоразу продовженим строком на один рік.

Фермерським господарством «Родючі землі Дороша» передано у власність Фермерського господарства «Улар», згідно договору купівлі-продажу №17.03.2023 від 17.03.2023, товар на загальну суму 1 117 956,00 грн (один мільйон сто сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень нуль копійок) з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме:

- макуху соєву у кількості 27,64 тон на суму 522 396,00 грн (п`ятсот двадцять дві тисячі триста дев`яносто шість гривень нуль копійок) з ПДВ, видаткові накладні № 10 від 24.03.2023 та № 11 від 25.03.2023;

- олію соєву у кількості 21,27 тон на суму 595 560,00 грн (п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот шістдесят гривень нуль копійок) з ПДВ, видаткові накладні № 13 від 11.04.2023 та № 14 від 28.04.2023.

Товар прийнято без жодних зауважень щодо кількості та якості.

На підтвердження факту поставки по договору купівлі-продажу №17.03.2023 від 17.03.2023 позивач надав також товарно-транспортні накладні форми №1-ТН: № 4 від 24.03.2023 та № 5 від 25.03.2023, № 6 від 11.04.2023 та № 7 від 28.04.2023.

Поставлений відповідачем товар був повністю оплачений позивачем, на підтвердження чого позивач надав платіжні інструкції.

Позивач згідно платіжних інструкцій № 1504 від 21.04.2023 та № 1564 від 26.04.2023 перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 450 000,00 грн.

Відповідач не поставив позивачу товар на вказану суму.

Позивач звертався до відповідача із претензією за вих. № 601 від 04.12.2024 про повернення надміру сплаченої суми грошових коштів, у якій просив негайно повернути суму переплати у розмірі 450 000,00 грн на розрахунковий рахунок покупця.

Однак, відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

Як і станом на момент подання позовної заяви до суду так, і станом на момент прийняття рішення грошові кошти в сумі 450 000,00 грн, які були надміру сплачені відповідачу за договором так і не повернуті відповідачем.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 450 000,00 грн.

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами положень статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір купівлі-продажу №17.03.2023 від 17.03.2023.

До спірних правовідносин застосовуються положення чинного законодавства про поставку та купівлю-продаж.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Фермерським господарством «Родючі землі Дороша» передано у власність Фермерського господарства «Улар», згідно договору купівлі-продажу №17.03.2023 від 17.03.2023, товар на загальну суму 1 117 956,00 грн з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

На підтвердження факту поставки по договору купівлі-продажу №17.03.2023 від 17.03.2023 позивач надав також товарно-транспортні накладні форми №1-ТН: № 4 від 24.03.2023 та № 5 від 25.03.2023, № 6 від 11.04.2023 та № 7 від 28.04.2023.

Поставлений відповідачем товар був повністю оплачений позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями, а саме:

- № 782 від 24.03.2023 на суму 100 000,00 грн;

- № 904 від 31.03.2023 на суму 200 000,00 грн;

- №927 від 03.04.2023 на суму 219 000,00 грн;

- № 425037804 від 06.04.2023 на суму 250 000,00 грн;

- № 1074 від 10.04.2023 на суму 200 000,00 грн;

- № 1119 від 11.04.2023 на суму 100 000,00 грн;

- № 1217 від 13.04.2023 на суму 45 560,00 грн;

- № 1219 від 13.04.2023 на суму 3 396,00 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалі справи, позивачем згідно платіжних інструкцій № 1504 від 21.04.2023 та № 1564 від 26.04.2023 було перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 450 000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за макуху соєву згідно укладеного договору в т. ч. ПДВ 20% - 33 333,33 грн»; «оплата за макуху соєву згідно укладеного договору в т. ч. ПДВ 20% - 41 666,67 грн».

Товар на вказану суму відповідач не поставив, доказів зворотнього не надав.

Пунктом 3.6. договору сторони погодили, що передача товару постачальником і його приймання покупцем по найменуванню, кількості, якості і ціні проводиться на підставі накладної та/або товарно-транспортної накладної тільки відповідно до погодженого сторонами замовлення. Покупець приймає товар в асортименті, кількості і за цінами, зазначеним у погодженому сторонами замовленні.

Матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем товару за договором договору купівлі-продажу №17.03.2023 від 17.03.2023, товар на загальну суму 450 00,00 грн, а саме відсутні первинні документи (накладні/товаро-транспортні накладні) по договору купівлі-продажу №17.03.2023 від 17.03.2023.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У зв`язку з вищенаведеним, позивач звертався до відповідача із претензією за вих. № 601 від 04.12.2024 про повернення сплаченої суми грошових коштів в сумі 450 000,00 грн.

Факт надсилання вказаної претензії підтверджується наявними в матеріалах справи списком згрупованих відправлень Укрпошти ф.103 від 06.12.2024 (штрихкодовий ідентифікатор № 0505209271804); описом вкладення у цінний лист від 09.12.2024 (штрихкодовий ідентифікатор № 0505209271804); фіскальним чеком ФН ПРРО №4000502789 від 09.12.2024 про надсилання списку №11150 Укрпошта від 09.12.2024. Поштове відправлення із вкладеною до нього претензією було вручене постачальнику 17.12.2024, що підтверджується відомостями із офіційної веб сторінки оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта».

Однак, відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як і станом на момент подання позовної заяви до суду так, і станом на момент прийняття рішення грошові кошти в сумі 450 000,00 грн, які були надміру сплачені відповідачу за договором так і не повернуті відповідачем.

Відповідач належних доказів на спростування зазначених обставин не подав, доказів повернення суми надміру сплачених коштів до матеріалів справи не долучив, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 450 000,00 грн, які були надміру сплачені відповідачу за договором є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 5 400,00 грн, що підтверджується квитанцією про оплату №0177-7678-8635-5471 від 10.01.2025.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5 400,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, частиною 9 статті 165, статтями 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фермерського господарства «Родючі землі Дороша» (80319, Львівська область, Львівський район, село Равське, вулиця Равська; ідентифікаційний код юридичної особи 44394250) на користь Фермерського господарства «Улар» (81162, Львівська область, Львівський район, село Семенівка, ідентифікаційний код юридичної особи 32461669) 450 000,00 грн грошових коштів та 5 400,00 грн судового збору.

3.Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення

складено 19.03.2025

СуддяСухович Ю.О.