Рішення

від 11.03.2025 по справі 916/3876/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2025 р. Справа № 916/3876/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву (вх. суду № 2-268/25 від 26.02.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" про ухвалення додаткового рішення, у справі

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (49033, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. пр-т Хмельницького Богдана, буд. 147; код ЄДРПОУ 45175680),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" (65082, м. Одеса, Військовий Узвіз, буд. 12, оф. 401; код ЄДРПОУ 40551877),

про стягнення 344463,35 грн.

За участю представників сторін:

від позивача адвокат Гладка В.О.;

від відповідача адвокат Сиротко М.В.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/3876/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" про стягнення 344463,35 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.02.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.

26 лютого 2025 року до Господарського суду Одеської області від ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. №2-268/25), в якій заявник просить суд заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити та постановити додаткове рішення яким стягнути з ТОВ "ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ" на користь ТОВ Ламан Шипінг витрати на професійну правничу допомогу у сумі 70000,00 грн.

28 лютого 2025 року до суду від ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" надійшла заява про поновлення процесуального строку, в якій заявник просить суд визнати поновлення пропущеного процесуального строку, встановлений законом для подання заяви на ухвалення додаткового рішення поважною. Прийняти та розглянути дану заяву. Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити та постановити додаткове рішення яким стягнути з ТОВ "ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ" на користь ТОВ Ламан Шипінг витрати на професійну правничу допомогу у сумі 70000,00 грн..

Ухвалою суду від 03.03.2025 заяву ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" (вх. суду № 6726/25 від 28.02.2025) про поновлення процесуального строку задоволено. Поновлено ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 2-268/25 від 26.02.2025). Заяву ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 2-268/25 від 26.02.2025) у справі № 916/3876/24 призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.03.2025 об 11:00 год., із повідомленням учасників справи про судове засідання (явка учасників справи у судове засідання не є обов`язковою).

03 березня 2025 року до суду від ТТОВ "ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ" надійшли заперечення на клопотання (заяву), в яких позивача просить суд залишити заяву про ухвалення додаткового рішення без розгляду. В обґрунтування вказаних заперечень, позивач зазначає, що справа не є складною для відповідача; адвокатом не витрачено багато часу на виконання робіт та участі у судових засідань; фактично судових засідань було 4, в яких участь сторін мала значення (дата оголошення рішення відбувалася вже після вступного слова сторін на надання всіх доказів), при цьому з 4-х засідань одне було перенесено за клопотанням представника відповідача, що здійснило затягування розгляду справи; розмір витрат на оплату послуг адвоката завищений щодо ціни позову (70000 грн/344463,35 грн*100 = 20,32%) та значенням справи для сторін, відсутній публічний інтерес до справи.

Отже, позивач наполягає за наявних обставин, співрозмірними витратами відповідача на професійну правничу допомогу у цій справі є 1500,00 грн.

Вказані заперечення на клопотання (заяву) суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.03.2025 заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викиданих у заяві.

Представник позивача у судовому засіданні 11.03.2025 надав пояснення, в яких заперечив проти задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення, з підстав викладених у запереченні на клопотання (заяву).

У судовому засіданні 11.03.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення і повідомлено представників сторін про час складення повного додаткового рішення.

Дослідивши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до таких висновків.

Матеріали справи свідчать, що 25.05.2023 між ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" (надалі клієнт або замовник) і адвокатом Сиротко М.В. (надалі адвокат) був укладений Договір про надання правничої допомоги № 2505 (надалі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору виконавець зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу (надалі може іменуватися - Послуги), на умовах та обсязі визначених цим Договором. Для надання правової допомоги та виконання отриманих доручень Клієнтом надаються Виконавцю такі повноваження:

- консультування з правових питань;

- складання необхідних процесуальних документів та подання їх в установленому законом порядку, без будь-яких обмежень;

- складання документів юридичного характеру (наприклад: договір, претензія, протокол, звернення, запит, заява, клопотання, аналіз, узагальнення, тощо);

- звернення з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, районних та обласних державних адміністрацій, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб), з питань, що стосуються отриманого від Клієнта доручення за цим Договором, без будь-яких обмежень за видом, об`ємом та обсягом запитуваної інформації та документів, у т.ч. з обмеженим доступом або встановленими законом чи договором умовами конфіденційності, чи інших встановлених обмежень у доступі до такої інформації або документів, на що Клієнт надає свою згоду без будь-яких обмежень;

- представництво інтересів Клієнта у органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами, з питань, що стосуються отриманого від Клієнта доручення по цьому Договору, без будь-яких обмежень;

- збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою, з питань, що стосуються предмету цього Договору, без будь-яких обмежень;

- представництво інтересів та підписання процесуальних документів від іменні Клієнта у суді першої інстанції, апеляційній та касаційній інстанції, Верховному Суді з правами та обов`язками сторони або третьої особи у відповідному провадженні без будь-яких обмежень;

- представництво інтересів Клієнта у виконавчому провадженні з правами та обов`язками сторони виконавчого провадження, у тому числі передбаченими ст. 9, 12 Законом України «Про виконавче провадження», без будь-яких обмежень;

- здійснення інших видів адвокатської діяльності, послуги адвоката, з правами та обов`язками, передбаченими Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в межах необхідних для виконання адвокатами (юристами) доручення отриманого від Клієнта по цьому Договору, на розсуд Виконавця;

- залучати до надання правової допомоги помічників адвоката, в порядку передбаченому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про помічника адвоката, та іншими нормативно-правовими актами України та органів адвокатського самоврядування.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Сторони домовились, що гонорар буде визначений додатковою угодою до цього Договору.

Строк дії цього Договору починається з моменту його укладання та закінчується належним його виконанням, але не пізніше 14.04.2024 включно. У разі закінчення строку дії цього Договору до повного належного виконання отриманого від Клієнта доручення по цьому Договору, Сторони мають право його продовжити. сторонами (п. 7.2. Договору).

Надалі, 13.04.2024 між ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" і адвокатом Сиротко М.В. було укладено Додаткову угоду № 7 до Договору про надання правничої допомоги № 2505 від 25.05.2023.

Так, за умовами зазначеної Додаткової угоди № 7, а саме в п. 1 сторони погодили, внести зміни до пункту 7.2. Договору та викласти в наступній редакції:

«Строк дії цього Договору починається з моменту його укладання та закінчується належним його виконанням але не пізніше 31.12.2025 включно. У разі закінчення строку дії цього Договору до повного належного виконання отриманого від Клієнта доручення по цьому Договору, Сторони мають право його продовжити».

Надалі 25.05.2024 між ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" і адвокатом Сиротко М.В. було укладено Додаткову угоду № 13 до Договору про надання правничої допомоги № 2505 від 25.05.2023 про детальний опис робіт (наданих послуг) та розрахунок вартості професійної правничої допомоги в рамках Договору.

17 лютого 2025 року між ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" і адвокатом Сиротко М.В. було укладено Додаткову угоду № 14 до Договору про надання правничої допомоги № 2505 від 25.05.2023, щодо узгодження додаткових правничих витрат до Договору.

Наділі, 21.02.2025 між ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" і адвокатом Сиротко М.В. був підписаний Акт виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правничої допомоги № 2505 від 25.05.2023 (по справі 916/3876/24), з якого слідує що адвокатом відповідно до умов договору про надання правничої допомоги № 2505 від 25.05.2023 та Додаткових угод № 13, № 14 до договору були надані наступні послуги:

- Зустріч з клієнтом, з`ясування підстав та мети звернення (усна консультація), а саме: надання юридичних послуг, зокрема, у справі за позовною заявою про повернення коштів - 1000 (одна тисяча) гривень;

- Вивчення документів, що надані клієнтом, відповідних нормативних актів та аналіз судової практики - 2000 (дві тисячі) гривень;

- Підготовка та направлення для клієнта відповідних звернень до підприємств (контрагентів) - 1000 грн;.

- Узгодження з клієнтом юридичної стратегії та інформування клієнта про аналіз первинних документів, отриманих відповідей та можливих сум судових витрат - 1500 грн.

- Підготовка та направлення відзиву на позовну заяву, оформлення додатків та подання до суду. Супроводження судової справи - 15000 грн;

- Особиста участь у засіданнях, підготовка інших процесуальних документів (клопотання, заперечення та інше). Контроль за рухом справи протягом всього процесу - 15000 грн;

- Участь у судових засіданнях, що перевищує кількість 3-ьох засідань - 10000 грн. за одне судове засідання;.

- Гонорар успіху - 5000 грн.

Відповідач зазначає, що підписанням цього акту клієнт підтвердив факт належного отримання послуг відповідно до умов Договору надання правничої допомоги № 2505 від 25.05.2023, Додаткової угоди № 13 від 25.04.2024 та Додаткової угоди № 14 від 17.02.2025.

Таким чином, за розрахунками адвоката, вартість наданої правової допомоги ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" по Договору надання правничої допомоги № 2505 від 25.05.2023, Додаткової угоди № 13 від 25.04.2024 та Додаткової угоди № 14 від 17.02.2025, під час розгляду справи № 916/3876/24 у Господарському суді Одеської області склала 70000,00 грн, яка погоджена у Акті виконаних робіт (наданих послуг).

З викладеного слідує, що на підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, наданої адвокатом Сиротко М.В. відповідачем надано:

Договір надання правничої допомоги № 2505 від 25.05.2023, Додаткову угоду № 13 від 25.04.2024 до Договору, Додаткову угоду № 14 від 17.02.2025 до Договору та Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 21.02.2025 на загальну вартість наданих послуг у розмірі 70000,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частиною четвертою статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 916/3904/19.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Судом встановлено, що представництво інтересів ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" в даній справі здійснювалось адвокатом Сиротко М.В., який представляв інтереси відповідача у справі згідно укладеного Договору про надання правової допомоги № 2505 від 25.05.2023.

На підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, яку надавав адвокат Сиротко М.В., надано: Договір надання правничої допомоги № 2505 від 25.05.2023, Додаткову угоду № 13 від 25.04.2024 до Договору, Додаткову угоду № 14 від 17.02.2025 до Договору та Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 21.02.2025 на загальну вартість наданих послуг у розмірі 70000,00 грн. У зазначеному Акті визначено детальний перелік виконаних робіт (послуг).

Як вже зазначалось, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, в частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі East/West Alliance Limited проти України, від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, а також те, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є, за висновком суду, завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, господарський суд доходить висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача 35000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які, на думку суду вважаються розумними, співмірними та справедливими.

В іншій частині вимог заяви відповідача щодо стягнення з позивача 35000,00 грн витрат на правничу допомогу, заявлені безпідставно, а тому задоволенню не підлягають.

Отже, проаналізувавши надані відповідачем докази в обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про їх часткову обґрунтованість.

Доводи позивача, викладені ним у заперечення на заяву про стягнення судових витрат в частині невизнання вимог заяви, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерій розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (49033, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. пр-т Хмельницького Богдана, буд. 147; код ЄДРПОУ 45175680) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" (65082, м. Одеса, Військовий Узвіз, буд. 12, оф. 401; код ЄДРПОУ 40551877) 35000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 19.03.2025.

Суддя Нікітенко С.В.