Рішення

від 19.12.2024 по справі 917/1867/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024 Справа № 917/1867/23

м. Полтава

за позовною заявою Акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Єжи Гедройця,5, м. Київ, 03150 в особі регіональної філії "Південно - Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Лисенка,6, м. Київ, 01601

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Лаад", вул. Івана Мазепи, 8-Б, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 3 236 237,76 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олефір О.І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно - Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Лаад" про стягнення 3236237,76 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 16.11.2023 на 09:45 год.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Суд зазначає, що копії ухвал направлялися відповідачу за адресою згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вул. Мазепи Івана, будинок, 8-Б, м. Кременчук, Полтавська область, 39600), які повернулися до суду із поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", "за закінченням терміну зберігання".

Суд зазначає, що заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності, покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судове засідання, призначене на 16.11.2023р. на 09:45 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Ухвалою від 23.11.2023р. суд призначив розгляд справи на 11.01.2024 на 09:30 год.

Судове засідання, призначене на 11.01.2024р. на 09:30 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Ухвалою від 16.01.2024р. суд призначив розгляд справи на 21.03.2024 на 14:00 год.

Ухвалою суду від 21.03.2024р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 16.05.2024р. на 13:00 год.

Ухвалою суду від 16.05.2024р. відкладено підготовче засідання на 25.07.2024р. на 11:00 год.

Ухвалою від 25.07.2024 суд закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду по суті на 17.10.2024р. на 11:00 год.

Ухвалою суду від 17.10.2024 відкладено розгляд справи на 19.12.2024р. на 12:00 год.

19.12.2024 судом ухвалено рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

Взаємодія Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі позивач) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЛААД» (далі відповідач) щодо надання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів та проведенням взаєморозрахунків за ці послуги, здійснюється на підставі вимог Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8223172 від 10.06.2021 року (далі Договір № 8223172), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно з п. 1.3 договору перевезення - це послуга, в процесі надання якої Перевізник зобов`язується доставити довірений Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому Договором порядку. Перевезення оформлюється накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно.

Надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами (п. 1.4 договору).

У випадку відсутності або недостатності на особовому рахунку замовника коштів, у розмірі необхідному для оплати провізних та інших платежів, додаткових послуг перевізник припиняє приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно зі ст. 62 Статуту залізниць України з одночасним віднесенням відповідальності на замовника за затримку вагонів і контейнерів та зберігання вантажу (п. 5.1 договору).

Договір діє в межах України, зокрема і на території регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», так як відповідач здійснює свою діяльність по відправленню вантажів зі станції Конотоп регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця».

В даному випадку відповідач здійснює відправку вантажів з місць загального користування станції Конотоп ПЗЗ.

З огляду на зазначене, права й обов`язки сторін виникають як з умов укладеного сторонами договору, так і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правовими актами, які регулюють відповідні правовідносини.

На протязі періоду з 09.10.2022 року по 03.02.2023 року позивач надавав відповідачу послуги, пов`язані з перевезенням, але з боку відповідача виконання зобов`язань за Договором № 8223172 не виконувались протягом вказаного періоду в частині здійснення належних розрахунків за наданні послуги.

На станцію Конотоп 09.10.2022 року згідно накладних №07602, 07195, 07237, 07418, 07714, 07712, 07713 прибуло 7 порожніх власних вагонів №№64097082, 61581088, 64169261, 61580874, 61582136, 63116453, 63893200 під навантаження на адресу ТОВ «Компанія ЛААД».

Вказані порожні вагони були затримані в очікуванні подачі під навантаження в період з 09.10.2022 року по 09.11.2022 року, а саме:

- вагони №№ 61581088, 64169261, 61580874 з 09.10.2022 05год. 30хв. до 09.11.2022 09год. 10хв. згідно актів загальної форми № 2268 від 09.10.2022р. та № 2729 від 09.11.2022р.;

- вагон № 64097082 з 10.10.2022 09год. 00хв. до 09.11.2022 09год. 10хв. згідно актів загальної форми № 2275 від 10.10.2022р. та №2731 від 09.11.2022р.;

- вагони 61582136, 63116453, 63893200 згідно актів загальної форми №2300 від 14.10.2022 та №2730 від 09.11.2022р.

09.11.2022 року на місцях загального користування (105 колія) проводилось навантаження 7 вагонів №№61581088, 64169261, 61580874, 64097082, 61582136, 63116453, 63893200 вантажем «Пшениця», вантажовласником ТОВ «Компанія ЛААД».

Згідно пам`ятки на подавання вагонів форми ГУ-45 №332 та пам`ятки на забирання вагонів форми ГУ-45 №372 вагони знаходились у користуванні вантажовласника ТОВ «Компанія ЛААД», про що засвідчено у повідомленні №369 про готовність та час початку і закінчення навантаження/розвантаження вагонів.

В період з 09.11.2022 року 17год. 00хв. по 10.11.2022 року 19год. 00хв. вищевказані навантажені вагони були затримані в очікуванні митного оформлення згідно актів загальної форми №2748 від 09.11.2022р та №2760 10.11.2022р.

Накладна № 33443201 по відправці Конотоп ПЗЗ Эперешке МАВ на дані вагони оформлена 10.11.2022р.

На станцію Конотоп надходили під навантаження на адресу ТОВ «Компанія «ЛААД» в період з 14.10.2022 року по 03.02.2023 року 30 порожніх піввагонів (власник вагонів ПП «Тех Маш») та в період з 15.10.2022 року по 25.12.2022 року 20 порожніх піввагонів (власник вагонів «Евротранс Україна).

Так як узгодження планів на навантаження не було, то вагони були затримані на коліях станції в очікуванні навантаження згідно актів загальної форми ГУ - 23.

Таким чином, загальна сума заборгованості ТОВ «Компанія «ЛААД» перед залізницею за надані послуги складає з урахуванням ПДВ 3 236 237,76 грн. (Детальний розрахунок заборгованості з додатками № 1 щодо заборгованості плати за користування вагонами, що прибували на адресу ТОВ «Компанія « ЛААД» під навантаження, № 2 щодо заборгованості збору за зберігання вагонів, що прибували на адресу ТОВ «Компанія «ЛААД» під навантаження, № 3 щодо заборгованості плати за користування вагонами, що прибували на адресу ТОВ «Компанія «ЛААД», № 4 щодо заборгованості збору за зберігання рухомого складу на своїх осях, (зберігання порожніх вагонів, що прибували на адресу ТОВ « Компанія « ЛААД»), по кожному вагону додається).

Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Згідно з п. 2 розділу 6 Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністра транспорту та зв`язку України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. №165/3458 (далі - Правил перевезення), за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.

Відповідно пункту 6 розділу 6 Правил перевезення усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Порядок і умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за № 113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 року за N 165/3458 (далі - Правила користування).

Пунктами 2, 3 Правил користування передбачено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату. Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-46 (додаток 1), яка складається на підставі Пам`яток про користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-45 (додаток 2), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Пунктом 4 Правил користування визначено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження і містять розрахунки платежів за користування вагонами, за маневрову роботу та за подавання й забирання вагонів.

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 Правил користування).

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Правилами складання актів, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за №334 передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 N 113) та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за N 165/3458).

Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станціях, у зв`язку з якими позивачем здійснено нарахування плати за користування вагонами відповідно до поданих відомостей, є акт загальної форми ГУ-23, що складений згідно з Додатком N 6 до Правил користування.

Факт затримки вагонів у встановленому порядку зафіксовано актами загальної форми ГУ-23, в яких вказано час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Таким чином, з вищенаведених положень слідує обов`язок вантажовідправників /вантажовласників вносити плату за користування вагонами.

Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 № 340/16356 (далі по тексту - Збірник тарифів) встановлює ставки плати за користування вагонами, а отже, плата за користування вагонами є регульованою і не потребує додаткового погодження сторонами.

Згідно з п. 3 розділу 5 Збірника тарифів та пункту 5 розділу 6 Правил перевезення: При визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Згідно п. 5 розділу 5 Збірника тарифів за затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50% ставок, зазначених у табл.1.

Згідно Додатку №19 до протоколу № Ц 54/42 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 року визначено «Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів / плат АТ «Укрзалізниця» під час дії воєнного стану в Україні.

У разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під`їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках:

- запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції.

Плата, заявлена до стягнення позивачем, нарахована за періоди затримок вагонів та є наслідком порушення відповідачем нормативно визначених правил прийняття вагонів, що виходить за межі звичайної правомірної поведінки, врегульованої укладеним сторонами договором.

Підпунктом 2.1.5 договору про надання послуг № 8223172 встановлено, що замовник зобов`язується відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України з причин, що не залежать від перевізника. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Станцією Конотоп регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» були оформлені відповідні документи, в тому числі акти загальної форми ГУ-23 (копії додаються), на підставі яких за час знаходження вагонів на станції Конотоп відповідно до Тарифного керівництва №1 (затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317) розрахована плата за користування вагонами по відомостях ф. ГУ-46 (копії додаються) в розмірі 2607632,60 грн. без урахування ПДВ 20%. При обрахуванні збору за користування вагонами був застосований коефіцієнт 5,139 згідно наказу Мінінфраструктури від 22.06.2022р. №441 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 червня 2022 р. за № 689/38025.

З урахуванням ПДВ 20% сума заборгованості відповідача перед залізницею за надані послуги по користуванню вагонами становить 3 129 159,12 грн.

Під час затримки вагонів залізницею була нарахована плата за зберігання вагонів.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (з подальшими змінами).

Відповідно до наведеного пункту Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Згідно пункту 9 Правил зберігання вантажів за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Згідно пункту 2 Розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 № 340/16356:

«Термін безоплатного зберігання обчислюється згідно з відповідними Правилами.

Після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі: 4,0 грн. за одну тонну при зберіганні вантажів у вагонах;

Збір за зберігання рухомого складу на своїх осях (з одиниці), справляється в розмірі 5,90 грн. за добу.

У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної».

При обрахуванні збору за зберігання вагонів був застосований коефіцієнт 5,139 згідно наказу Мінінфраструктури від 22.06.2022р. №441 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 червня 2022 р.за № 689/38025.

Сума плати за зберігання рухомого складу, та зберігання вантажу у вагонах включена до накопичувальних карток ф. ФДУ-92 та становить:

- плата за зберігання порожніх вагонів 81 783,10 грн. без урахування ПДВ 20%. З урахуванням ПДВ 98 139,72 грн.;

- плата за зберігання навантажених вагонів 7 400,20 грн. без урахування ПДВ 20%. З урахуванням ПДВ 8 880,24 грн.

Попереднє присвоєння номера відправки: Згідно пункту 10 Розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 № 340/16356 попереднє присвоєння номера відправки в міжнародному сполученні 6,20 грн. за документ. Відповідно отримуємо: 6,20 грн* 5,139 = 31,90 грн.

За надання одержувачам інформації телефоном: Згідно пункту 10 Розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 № 340/16356 за надання одержувачам інформації про вантажі, що прибули на їхню адресу на станції призначення (незалежно від кількості відправок): телефоном 3,30 грн за повідомлення. Відповідно отримуємо: 3,30 грн* 5,139 = 17,00 грн.

Загальна сума боргу становить 2 696 864,80 грн. без ПДВ. З урахуванням ПДВ 20% сума заборгованості відповідача перед залізницею за надані послуги становить 3 236 237,76 грн.

Позивач звертався 20.01.2023 року з претензією до ТОВ «Компанія «ЛААД» (№ 125/4) про сплату заборгованості на суму на суму 1 490776,56 грн. Але відповідач залишив претензію без розгляду.

Відповідач повідомляв позивача, що сплатить заборгованість у повному обсязі, але заборгованість не сплачена, що змусило позивача звернутись з даним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами (частина перша); суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (частина друга); загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина п`ята).

Умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 за № 457 та Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами.

Згідно частини першої статті 3 Закону України «Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України «Про транспорт», Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства України.

Статтею 8 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах, що відповідно до розділу IV Статуту залізниць України передбачено і для взаємовідносин залізниці з підприємством, власником під`їзних залізничних колій.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. ч. 1, 3 ст. 909 ЦК України).

Також обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначені Статутом залізниць. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (ст. 5 Статуту).

Відповідно до частини першої ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно частини першої статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов га вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставин наведених позивачем у позові відповідач належними та достатніми доказами не спростував.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач доказів в спростування вимог, викладених у позовній заяві, не надав.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 3 236 237,76 грн підтверджені наявними доказами і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір в розмірі 48 543,57 грн підлягає стягненню з відповідача на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії "Південно - Західна залізниця".

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЛААД», (вул. І. Мазепи, 8 Б, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 44142387) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця», (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця", (вул. Лисенка, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40081221) борг в сумі 3 236 237,76 грн та 48 543,57 грн судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Суддя Солодюк О.В.