Ухвала

від 14.03.2025 по справі 922/1374/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

14 березня 2025 року м. ХарківСправа № 922/1374/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Христенко І.С.

розглянувши матеріали справи

за позовом Національного банку України, м.Київ до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Саландер", (вул. Ак. Павлова 120, м. Харків, 61054), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АКП-Трейдінг" (вул. Ак. Павлова 120, м. Харків, 61054), 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "АКП Харків-Інвест" (вул. Ак. Павлова 120, м. Харків, 61054), 4. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), 5. Товариства з обмеженою відповідальністю АП-ІНСАЙТ (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120), 6. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), 7. Товариства з обмеженою відповідальністю АКП Харків-Реконструкція (61054, м.Харків, вул. Академіка Павлова, 120), 8. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), 9. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), 10. ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ), 11. ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 ), 12. ОСОБА_7 ( АДРЕСА_6 ), 13. ОСОБА_8 ( АДРЕСА_7 ), 14. ОСОБА_9 ( АДРЕСА_3 ), 15. ОСОБА_10 ( АДРЕСА_8 ), 16. ОСОБА_11 ( АДРЕСА_9 ), 17. ОСОБА_12 ( АДРЕСА_3 ), 18. ОСОБА_13 ( АДРЕСА_3 ), 19. ОСОБА_14 ( АДРЕСА_3 ), 20. ОСОБА_15 ( АДРЕСА_10 ), 21. ОСОБА_16 ( АДРЕСА_11 ), 22. ОСОБА_17 ( АДРЕСА_12 ), 23. ОСОБА_18 ( АДРЕСА_13 ), 24. ОСОБА_19 ( АДРЕСА_3 ), 25. ОСОБА_20 ( АДРЕСА_14 ), 26. ОСОБА_21 ( АДРЕСА_3 ), 27. ОСОБА_22 ( АДРЕСА_15 ), 28. ОСОБА_23 ( АДРЕСА_3 ), 29. ОСОБА_24 ( АДРЕСА_16 ), 30. ОСОБА_25 ( АДРЕСА_17 ), 31. ОСОБА_26 ( АДРЕСА_18 ), 32. ОСОБА_27 ( АДРЕСА_19 ; АДРЕСА_20 ), 33. ОСОБА_28 ( АДРЕСА_3 ), 34. ОСОБА_29 ( АДРЕСА_3 ), 35. ОСОБА_30 ( АДРЕСА_21 ), 36. ОСОБА_31 ( АДРЕСА_22 ), 37. ОСОБА_32 ( АДРЕСА_23 ), 38. ОСОБА_33 ( АДРЕСА_24 ), 39. ОСОБА_34 ( АДРЕСА_3 ), 40. ОСОБА_35 ( АДРЕСА_3 ), 41. ОСОБА_36 ( АДРЕСА_3 ), 42. ОСОБА_37 ( АДРЕСА_25 ), 43. ОСОБА_38 ( АДРЕСА_26 ), 44. ОСОБА_39 ( АДРЕСА_27 ), 45. ОСОБА_40 ( АДРЕСА_3 ), 46. ОСОБА_41 ( АДРЕСА_28 ), 47. ОСОБА_42 ( АДРЕСА_3 ), 48. ОСОБА_43 ( АДРЕСА_29 ), 49. ОСОБА_44 ( АДРЕСА_30 ), 50. ОСОБА_45 ( АДРЕСА_31 ), 51. ОСОБА_46 ( АДРЕСА_32 ), 52. ОСОБА_47 ( АДРЕСА_33 ), 53. ОСОБА_48 ( АДРЕСА_34 ), 54. ОСОБА_49 ( АДРЕСА_3 ), 55. ОСОБА_50 ( АДРЕСА_35 ), 56. ОСОБА_51 ( АДРЕСА_36 ), 57. ОСОБА_52 (адреса: АДРЕСА_37 ), 58. ОСОБА_53 ( АДРЕСА_38 ), 59. ОСОБА_54 ( АДРЕСА_3 ), 60. ОСОБА_55 ( АДРЕСА_39 ), 61. ОСОБА_56 ( АДРЕСА_40 ), 62. ОСОБА_57 ( АДРЕСА_41 ), 63. ОСОБА_58 ( АДРЕСА_42 ), 64. ОСОБА_59 ( АДРЕСА_43 ), 65. ОСОБА_60 ( АДРЕСА_44 ), 66. ОСОБА_61 ( АДРЕСА_45 ), 67. ОСОБА_62 ( АДРЕСА_44 ), 68. ОСОБА_63 ( АДРЕСА_46 ), 69. ОСОБА_64 ( АДРЕСА_47 ), 70. ОСОБА_65 ( АДРЕСА_3 ), 71. ОСОБА_66 ( АДРЕСА_48 ), 72. ОСОБА_67 ( АДРЕСА_3 ), 73. ОСОБА_68 ( АДРЕСА_49 ), 74. ОСОБА_69 ( АДРЕСА_50 ), 75. ОСОБА_70 ( АДРЕСА_51 ), 76. ОСОБА_71 ( АДРЕСА_52 ), 77. ОСОБА_72 ( АДРЕСА_53 ), 78. ОСОБА_73 ( АДРЕСА_54 ), 79. ОСОБА_74 ( АДРЕСА_55 ), 80. ОСОБА_75 ( АДРЕСА_56 ), 81. ОСОБА_76 ( АДРЕСА_57 ), 82. ОСОБА_77 ( АДРЕСА_58 ), 83. ОСОБА_78 ( АДРЕСА_16 ), 84. ОСОБА_79 ( АДРЕСА_59 ), 85. ОСОБА_80 ( АДРЕСА_60 ), 86. ОСОБА_81 ( АДРЕСА_3 ), 87. ОСОБА_82 ( АДРЕСА_3 ), 88. ОСОБА_83 ( АДРЕСА_61 ), 89. ОСОБА_84 ( АДРЕСА_3 ), 90. ОСОБА_85 ( АДРЕСА_62 ), 91. ОСОБА_86 ( АДРЕСА_63 ), 92. ОСОБА_87 ( АДРЕСА_64 ), 93. ОСОБА_88 ( АДРЕСА_3 ), 94. ОСОБА_89 ( АДРЕСА_65 ), 95. ОСОБА_90 ( АДРЕСА_66 ), 96. ОСОБА_91 ( АДРЕСА_67 ), 97. ОСОБА_92 ( АДРЕСА_68 ), 98. ОСОБА_93 ( АДРЕСА_3 ), 99. ОСОБА_94 ( АДРЕСА_69 ), 100. ОСОБА_95 ( АДРЕСА_70 ), 101. ОСОБА_96 ( АДРЕСА_71 ) 3-я особа, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб директора-розпорядника Рекрут Світлани Валеріївни (вул. Дегтярівська, 27-Т, м. Київ, 04119; вул. Січових Стрільців, 15 м. Київ, 04053), - Товариство з обмеженою відповідальністю Мірро-Трейдінг (вул. Ак. Павлова 120, м. Харків, 61054), - Товариство з обмеженою відповідальністю "АКП Харків-Реконструкція" (вул. Ак. Павлова 120, м. Харків, 61054), - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант-Харків" (вул. Ювілейна, 70, м. Краматорськ, Донецька обл., 84323), - Товариство з обмеженою відповідальністю "КДС-ГРУП" (вул. Ювілейна, 70, м. Краматорськ, Донецька обл., 84323), - ОСОБА_97 ( АДРЕСА_72 ), - ОСОБА_98 ( АДРЕСА_73 ), - ОСОБА_99 ( АДРЕСА_74 ), - ОСОБА_100 ( АДРЕСА_75 ), - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" (вул. Сурикова, 3, корп. 8-Б, м. Київ, 03035), - ОСОБА_101 ( АДРЕСА_76 ) - Науково-технічне приватне підприємство "Дінас" (адреса: 61054, м.Харків, вул.Академіка Павлова, буд.120); - ОСОБА_102 (адреса: АДРЕСА_3 ); - ОСОБА_103 ( АДРЕСА_77 ), про про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників:

за участю представників:

позивача - Клименко О.В. (самопредставництво),

Гузієнко Я.М. (самопредставництво);

відповідача-44 - Шаповалова І.В. (адвокат, ордер АІ №1778365 від 24.12.2024);

відповідачів - 67,65,57,98,77,45,28,47,37,54,94,84,71,56,42,86,35,31,32,78,81 - Здоровець С.В. (адвокат за ордерами);

відповідача-61 - ОСОБА_104 (особисто);

відповідача-100 - Коваль О.Ю. (адвокат, ордер АХ № 1233515 від 16.01.2025);

відповідача-5 - Третьякова Н.Ю. (адвокат, ордер ВІ № 1096504 від 18.07.2022);

інші відповідачі - не з`явилися;

3-х осіб - ОСОБА_105 , ОСОБА_106 - Здоровець С.В. (адвокат за ордерами);

інші 3-ті особи - не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Саландер", 2)Товариства з обмеженою відповідальністю "АКП-Трейдінг", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "АКП Харків-Інвест", 4) ОСОБА_1 про визнання права іпотеки та звернення стягнення на майно.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.12.2022 задоволено заяви Національного банку України про зміну предмету позову та залучення до справи співвідповідачів: 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "АП-ІНСАЙТ", 6) ОСОБА_2 , 7) Товариства з обмеженою відповідальністю "АКП Харків-Реконструкція", 8) ОСОБА_3 , 9) ОСОБА_4 , 10) ОСОБА_5 , 11) ОСОБА_6 , 12) ОСОБА_7 , 13) ОСОБА_8 , 14) ОСОБА_9 , 15) ОСОБА_10 , 16) ОСОБА_11 , 17) ОСОБА_12 , 18) ОСОБА_13 , 19) ОСОБА_14 , 20) ОСОБА_15 , 21) ОСОБА_16 , 22) ОСОБА_17 , 23) ОСОБА_18 , 24) ОСОБА_19 , 25) ОСОБА_20 , 26) ОСОБА_21 , 27) ОСОБА_22 , 28) ОСОБА_23 , 29) ОСОБА_24 , 30) ОСОБА_25 , 31) ОСОБА_26 , 32) ОСОБА_27 , 33) ОСОБА_28 , 34) ОСОБА_29 , 35) ОСОБА_30 , 36) ОСОБА_31 , 37) ОСОБА_32 , 38) ОСОБА_33 , 39) ОСОБА_34 , 40) ОСОБА_35 , 41) ОСОБА_36 , 42) ОСОБА_37 , 43) ОСОБА_38 , 44) ОСОБА_39 , 45) ОСОБА_40 , 46) ОСОБА_41 , 47) ОСОБА_42 , 48) ОСОБА_43 , 49) ОСОБА_44 , 50) ОСОБА_45 , 51) ОСОБА_46 , 52) ОСОБА_47 , 53) ОСОБА_48 , 54) ОСОБА_49 , 55) ОСОБА_50 , 56) ОСОБА_51 , 57) ОСОБА_107 , 58) ОСОБА_53 , 59) ОСОБА_54 , 60) ОСОБА_55 , 61) ОСОБА_108 , 62) ОСОБА_57 , 63) ОСОБА_58 , 64) ОСОБА_59 , 65) ОСОБА_60 , 66) ОСОБА_61 , 67) ОСОБА_62 , 68) ОСОБА_63 , 69) ОСОБА_64 , 70) ОСОБА_65 , 71) ОСОБА_66 , 72) ОСОБА_67 , 73) ОСОБА_68 , 74) ОСОБА_69 , 75) ОСОБА_70 , 76) ОСОБА_71 , 77) ОСОБА_72 , 78) ОСОБА_73 , 79) ОСОБА_74 , 80) ОСОБА_75 , 81) ОСОБА_76 , 82) ОСОБА_77 , 83) ОСОБА_78 , 84) ОСОБА_109 , 85) ОСОБА_80 , 86) ОСОБА_81 , 87) ОСОБА_82 , 88) ОСОБА_83 , 89) ОСОБА_84 , 90) ОСОБА_85 , 91) ОСОБА_86 , 92) ОСОБА_87 , 93) ОСОБА_88 , 94) ОСОБА_89 , 95) ОСОБА_90 , 96) ОСОБА_91 , 97) ОСОБА_92 , 98) ОСОБА_93 , 99) ОСОБА_94 , 100) ОСОБА_95 , 101) ОСОБА_96 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПАТ "ВіЕйБі Банк" не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 13.10.2014 №43, внаслідок чого у позичальника станом на 13.04.2020 утворилась заборгованість за кредитом перед позивачем у розмірі 1221190646,21 грн, яка складається з 1196981406,20 грн кредиту, 24041095,89 грн відсотки за користування кредитом, 168144,12 грн пеня за прострочення сплати процентів.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Так, за наслідками нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 25.03.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024, у задоволенні позову відмолено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2022, ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2023 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2024.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 28.11.2024 касаційну скаргу Національного банку України задовольнив частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 у справі №922/1374/20 скасував. Справу №922/1374/20 передав на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний суд зазначив, що в порушення приписів чинного процесуального законодавства (пункти 85-113 цієї постанови), суди попередніх інстанцій взагалі не досліджували обставин набуття відповідачами права власності на спірні об`єкти нерухомого майна та відповідні докази, якими ці обставини підтверджуються, а відтак висновки судів попередніх інстанцій про добросовісність відповідачів, як набувачів спірного майна є передчасними.

Окрім цього, Верховний Суд зазначав, що суд першої інстанції дійшовши висновків про те, що НТПП "Дінас" не набуло право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю літ. "2Б-6", загальною площею 6180,9 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_78 та ніколи не мало права розпоряджатись вказаним об`єктом нерухомості, зокрема і шляхом передання його в іпотеку, суди попередніх інстанцій фактично надали правову оцінку обставинам набуття / не набуття НТПП "Дінас" права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна, при цьому ухваливши оскаржувані судові рішення, у якому встановили обставини про права, інтереси та обов`язки особи, не залученої до участі у справі, а саме Науково-технічного приватного підприємства "Дінас".

Отже Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене у цій постанові, належним чином оцінити всі доводи сторін і надані ними докази, установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку, та вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду цієї справи.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 для розгляду справи визначено суддю ШатерніковаМ.І.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.12.2024 року заявлено та задоволено заяву судді Шатернікова М.І. про самовідвід у справі № 922/1374/20, справу передано для повторного автоматизованого розподілу в установленому законом порядку.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024 для розгляду справи визначено суддю Аріт К.В.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.12.2024 року призначено справу №922/1374/20 до розгляду у підготовчому засіданні на 17.01.2025 року. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Науково-технічне приватне підприємство "Дінас".

24.12.2024 року представник відповідача Гречаник Н.С. надав до суду заяву про вступ представника та підключення до системи Електронний суд (вх.№32369).

02.01.2025 року представник позивача надав до суду клопотання про участь представника Національного банку України у справі №922/1374/20 в режимі відеоконференції (вх.№50).

03.01.2025 року представник відповідача Гречаник Н.С. (№44) - адвокат Шаповалова І.В. надав до суду клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції (вх.№69).

Також, 03.01.2025 року представник відповідачів: ОСОБА_26 (№28), ОСОБА_27 (№31), ОСОБА_110 (№32), ОСОБА_111 (№35), ОСОБА_112 (№37), ОСОБА_113 (№42), ОСОБА_114 (№45), ОСОБА_106 (№47), ОСОБА_115 (№54), ОСОБА_116 (№56), ОСОБА_117 (№57), ОСОБА_118 (№65), ОСОБА_119 (№67), ОСОБА_120 (№71), ОСОБА_105 (№77), ОСОБА_121 (№78), ОСОБА_122 (№81), ОСОБА_123 (№84), ОСОБА_124 (№86), ОСОБА_23 (№94), ОСОБА_125 (№98) - адвокат Здоровець С.В. надав до суду заяву про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції (вх.№95).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.01.2025 року задоволено клопотання (вх.№50 від 02.01.2025) представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено клопотання (вх.№69 від 03.01.2025) представника відповідача №44 про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, задоволено заяву (вх.№95 від 03.01.2025) представника відповідачів №№28, 31, 32, 35, 37, 42, 45, 47, 54, 56, 57, 65, 67, 71, 77, 78, 81, 84, 86, 94, 98 про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

08.01.2025 року представник відповідача №5 (ТОВ "Ап-Інсайт") надав до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№464).

13.01.2025 року представник відповідача №61 надав до суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№721).

Також, 13.01.2025 року представник відповідача №36 надав до суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№724).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.01.2025 року задоволено заяву (вх.№464 від 08.01.2025) представника відповідача №5 (ТОВ "Ап-Інсайт") про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, задоволено клопотання (вх.№721 від 13.01.2025) представника відповідача №61 про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, задоволено клопотання (вх.№724 від 13.01.2025) представника відповідача №36 про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

13.01.2025 року представник позивача надав до суду клопотання про долучення доказів (вх.№789).

14.01.2025 року представник відповідачів ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_106 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_126 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_105 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_23 , ОСОБА_125 надав до суду додаткові пояснення у справі (вх.№868).

14.01.2025 року відповідач-74 надав до суду додаткові пояснення (вх.№889).

16.01.2025 року представник відповідачів ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_106 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_126 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_105 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_23 , ОСОБА_125 надав до суду клопотання про долучення документів (вх.№1225).

16.01.2025 року відповідач ОСОБА_104 надала до суду письмові пояснення (вх.№1232).

17.01.2025 року представник позивача надав до суду клопотання про призначення у справі № 922/1374/20 додаткової судової будівельно-технічної експертизи (вх.№1251), мотивуючи його необхідністю встановлення обставин щодо реконструкції спірного об`єкта нерухомості, який є предметом іпотеки. Позивач стверджує, що попередня експертиза, висновок якої (№2384-23 від 20.11.2023, виконаний Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз), є неповним, оскільки експерт не міг надати відповіді на всі поставлені питання через відсутність проєктро-технічної документації.

Позивач зазначає, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.07.2023 у справі № 922/1374/20 задоволено клопотання судового експерта та зобов`язано відповідачів у справі надати запитувані судовим експертом ДНДІСЕ документи, водночас витребувані судом документи надані не були.

20.11.2023 № 2384-23 ДНДІСЕ направлено висновок експерта від 20.11.2023 № 2384- 23 та матеріали справи № 922/1374/20 у 136 томах.

На 96 аркуші висновку експерта від 20.11.2023 № 2384-23 судовий експерт зазначає про неможливість надання відповідей на поставлені судом в ухвалі від 30.03.2023 питання у зв`язку з відсутністю документального підтвердження, а саме проектно технічної документації на будівництво об`єкту нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_78 .

Таким чином, на думку позивача, у зв`язку з відсутністю висновків судового експерта з питань, які були поставлені на вирішення судової експертизи відповідно до ухвали суду від 30.03.2023, вбачається неможливим з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а саме вирішення питання: Чи є об`єкти нерухомого майна, що є предметом позову у даній справі, а саме 130 квартир та 7 об`єктів нежилих приміщень такими, що створені з використанням функціональних елементів Предмету іпотеки (фактично є складовими частинами однієї будівлі - Предмету іпотеки).

Крім того, позивач звертає увагу, що вже звертався з клопотанням про витребування доказів від 23.02.2024 № 18-0013/14294, а саме документів: проектної та дозвільної документації по об`єкту нерухомого майна: нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_78 , перелік яких наведено у клопотанні про витребування доказів.

Національний банк зауважує, що оскільки питання подання до суду доказів виникло лише в ході проведення судової експертизи, яка була призначена ухвалою суду від 30.03.2023, витребування доказів ініційоване судовим експертом, клопотання якого судом задоволено та ухвала суду від 17.07.2023 відповідачами залишена без виконання, беручи також до уваги, що документи у розпорядженні Національного банку відсутні, вбачаються обгрунтовані підстави неможливості подання таких доказів Національним банком разом з позовною заявою.

З огляду на викладене, позивач просить визнати неповним висновок судового експерта Дніпропетровського науково дослідного інституту судових експертиз від 20.11.2023 № 2384-23 у справі № 922/1374/20. Задовольнити клопотання Національного банку України про призначення у справі № 922/1374/20 додаткової судової будівельно-технічної експертизи.

17.01.2025 року представник відповідача ОСОБА_127 надав до суду письмові пояснення (вх.1253).

Протокольною ухвалою суду від 17.01.2025 року відкладено підготовче засідання на 14.02.2025 року.

22.01.2025 року представник відповідачів ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_106 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_126 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_105 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_23 , ОСОБА_125 надав до суду заперечення на клопотання про призначення експертизи (вх.№1795).

07.02.2025 року представник відповідача Гречаник Н.С. надав до суду письмові пояснення (вх.№3520).

10.02.2025 року представник відповідача-100 ( ОСОБА_128 ) надав до суду клопотання про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції (вх.№3559).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2025 року задоволено клопотання відповідача-100 про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

10.02.2025 року представник відповідача ОСОБА_129 надав до суду заперечення на клопотання про призначення у справі №922/1374/20 додаткової судової будівельно-технічної експертизи (вх.№3661).

10.02.2025 року представник відповідачів ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_106 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_126 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_105 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_23 , ОСОБА_125 надав до суду додаткові пояснення у справі (вх.№3663).

10.02.2025 року представник позивача надав до суду клопотання про призначення колегіального розгляду справи (вх.№3690).

12.02.2025 року відповідач ОСОБА_104 надала до суду заперечення на клопотання про призначення у справі додаткової судової будівельно-технічної експертизи (вх.№3825).

12.02.2025 року позивач надав до суду клопотання про заміну неналежного відповідача та витребування доказів (вх.№3883).

13.02.2025 року представник відповідача ОСОБА_129 надав до суду заперечення на клопотання про призначення колегіального розгляду у справі (вх.№3959).

13.02.2025 року представник відповідача ОСОБА_127 надав до суду заперечення на клопотання Позивача про призначення додаткової експертизи та витребування доказів (вх.№3960).

13.02.2025 представник відповідача ОСОБА_127 надав до суду заперечення на клопотання Позивача про призначення додаткової експертизи та витребування доказів (вх.№3964).

13.02.2025 року відповідач ОСОБА_104 надала до суду заперечення на клопотання про призначення колегіального розгляду справи (вх.3997).

Ухвалою суду від 14.02.2025 року задоволено клопотання позивача про заміну неналежного відповідача та витребування доказів.

14.02.2025 року відповідач ОСОБА_130 надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, просила в позові відмовити (вх.№4121).

Протокольною ухвалою суду від 14.02.2025 року відкладено підготовче засідання на 11.03.2025 року.

18.02.2025 року позивач надав до суду клопотання про заміну неналежного відповідача та витребування доказів (вх.№4387).

Ухвалою суду від 20.02.2025 року задоволено клопотання позивача про заміну неналежного відповідача та витребування доказів.

21.02.2025 року Національний банк України надав до суду заяву про забезпечення позову (вх.№4775).

24.02.2025 року представник відповідачів ОСОБА_131 , ОСОБА_132 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№4874).

25.02.2025 року представник позивача надав до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх.№4996).

Ухвалою суду від 03.03.2025 року задоволено заяву Національного банку України про забезпечення позову (вх.№4775 від 21.02.2025).

06.03.2025 року представник позивача надав клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та витребування доказів до суду (вх.№5959), в якому просить суд залишити без розгляду клопотання Національного банку про витребування доказів, подане разом з клопотанням про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 16.01.2025 № 18-0014/3786. Визнати поважними причини пропуску Національним банком процесуального строку на подання клопотання про витребування доказів. Поновити Національному банку пропущений процесуальний строк на подання клопотання про витребування доказів. Задовольнити клопотання Національного банку про витребування доказів.

Протокольною ухвалою суду від 11.03.2025 року відкладено підготовче засідання на 14.03.2025 року.

13.03.2025 року представник відповідача ОСОБА_127 надав до суду заперечення на клопотання позивача про призначення колегіального розгляду справи (вх.№6500).

13.03.2025 року представник відповідача ОСОБА_127 надав до суду заперечення на клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку та витребування доказів (вх.№6501).

13.03.2025 року представник відповідача Гречаник Н.С. надав до суду заперечення на Клопотання НБУ від 06.03.2025 року про поновлення пропущеного процесуального строку та витребування доказів (вх.№6542).

14.03.2025 року представник відповідачів та 3-х осіб ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_106 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_126 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_105 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_23 , ОСОБА_125 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 надав до суду заперечення на Клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку та витребування доказів (вх.№6572).

Представники позивача в підготовчому засіданні 14.03.2025 року підтримували клопотання про призначення колегіального розгляду справи, про призначення додаткової експертизи, про поновлення процесуального строку на подання клопотання та витребування доказів, просили суд їх задовольнити з підстав, викладених в клопотаннях.

Представник відповідача-44 в підготовчому засіданні 14.03.2025 року заперечувала проти задоволення клопотань позивача з підстав, викладених в раніше наданих запереченнях.

Представник відповідачів 67, 65, 57, 98 ,77, 45, 28, 47, 37, 54, 94, 84, 71, 56, 42, 86,35,31,32,78,81 та 3-х осіб 3-х осіб - ОСОБА_105 , ОСОБА_106 в підготовчому засіданні 14.03.2025 року заперечував проти задоволення клопотань позивача з підстав, викладених в раніше наданих запереченнях.

Відповідач-61 в підготовчому засіданні 14.03.2025 року заперечувала проти задоволення клопотань позивача з підстав, викладених в раніше наданих запереченнях.

Представник відповідача-100 в підготовчому засіданні 14.03.2025 року заперечував проти задоволення клопотань позивача з підстав, викладених в раніше наданих запереченнях.

Представник відповідача-5 в підготовчому засіданні 14.03.2025 року заперечувала проти задоволення клопотань позивача.

Представники інших відповідачів та 3-х осіб в підготовче засідання не з`явились, про час та місце проведення підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши клопотання Національного банку (вх.№3690 від 10.02.2025) про призначення колегіального розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, враховуючи наступне.

Положеннями п.17 ч.2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про колегіальний розгляд справи.

Відповідно до приписів ч.1 ст.33 ГПК України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.

За приписами ч.10 ст.33 ГПК України якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.

Водночас, нормами ГПК України не передбачено обов`язкових умов та обставин, за наявності яких справа підлягає колегіальному розгляду в складі трьох суддів.

Разом із цим, нормами ГПК України не передбачено конкретних категорій справ, які підлягають колегіальному розгляду, тоді як складність справи може визначатися залежно від складності спірних правовідносин, доказового наповнення матеріалів справи, неоднаковості судової практики застосування правових норм, що регулюють спірні відносини, тощо.

При цьому ГПК України не пов`язує право суду призначити колегіальний розгляд справи лише з певним колом обставин, які на думку заявника свідчать про складність справи.

Таким чином, суд повинен з урахуванням конкретних обставин оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про призначення колегіального розгляду справи, та зробити висновок щодо обґрунтованості таких доводів.

Окрім того, положення частини першої статті 33 ГПК України встановлюють можливість, а не обов`язок розгляду судом справи у колегіальному складі.

Обґрунтовуючи своє клопотання, позивач посилається, зокрема, на характер позовних вимог, складність справи та необхідність з`ясування обставин, що мають значення для вирішення цього спору, подання великої кількості додаткових доказів та суб`єктний склад сторін по справі.

В якості обставин, які необхідно з`ясувати Позивач називає наступні:

- реконструкція/поділ предмета іпотеки на частини, створення яких з використанням функціональних елементів Предмета іпотеки;

- вибуття Предмета іпотеки з власності іпотекодавця;

- перехід прав та обов`язків іпотекодавця до нових власників;

- яким чином (в результаті проведення яких будівельних робіт) утворилися 137 об`єктів нерухомого майна;

- чи мають вказані об`єкти конструктивний зв`язок з основним об`єктом, переданим Національному банку в іпотеку;

- виникнення прав та обов`язків на Предмет іпотеки у попередніх та нових власників;

- подання позивачем клопотанням про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи;

- подання Позивачем клопотання про витребування доказів.

При цьому, позивач стверджує, що колегіальний розгляд даної справи сприятиме реалізації учасниками власних процесуальних прав та належному, повному і всебічному встановленню всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору та реалізації завдань господарського судочинства, що передбачені ч. 1 ст. 2 ГПК України.

У поданому клопотанні заявником не доведено суду наявність підстав для необхідності призначення колегіального розгляду у цій справи, а також обставин, які б обґрунтовували рівень складності справи та особливості спірних правовідносин.

Підставою заявленого клопотання, представник позивача у підготовчому засіданні 14.03.2025 зазначав складність справи, але разом з цим жодних обставин, які б свідчити про рівень її складності та особливості спірних правовідносин, окрім великої кількості матеріалів справи, не навів.

На переконання суду, великий обсяг позовних матеріалів не зумовлює необхідність колегіального розгляду справи, адже збільшення кількості суддів не знімає обов`язку з кожного судді ознайомитися та вивчити весь об`єм матеріалів справи та дослідити всі докази.

Умовою для розгляду цієї справи у колегіальному складі має бути особлива складність справи та її категорія.

Особлива складність може полягати у великій кількості обставин у справі та складності їх правової кваліфікації, суперечливості та неясності законодавства, що регулює спірні відносини, в існуванні прямого чи непрямого тиску на суддю тощо.

При цьому слід зазначити, що особлива складність справи - це суто оціночне поняття, тому визначення ступеня складності справи не може обмежуватися вичерпним переліком критеріїв і має визначатися судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи.

Відтак, посилання позивача на складність справи не може прийматись до уваги, оскільки складність справи визначається саме судом, а не сторонами справи, з урахуванням сукупності обставин.

Отже саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що обсяг матеріалів справи не зумовлює необхідність колегіального розгляду справи.

У даному випадку, враховуючи предмет спору, категорію справи, обсяг та характер доказів у справі, підстави для призначення колегіального розгляду справи відсутні.

Крім того, суд зауважує, що Верховним Судом в своїй постанові від 28.11.2024, якою справу було повернуто на новий розгляд, було надано детальні вказівки, які необхідно виконати при новому розгляді справи, а також наведено правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду, які підлягають застосуванню при новому розгляді даної справи.

Суд зауважує, що направляючи справу № 922/1374/20 на новий розгляд, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду визначив: дослідити обставини добросовісного набуття відповідачами права власності на спірні об`єкти нерухомого майна та відповідні докази, якими ці обставини підтверджуються; залучити до участі у справі № 922/1374/20 Науково-технічне приватне підприємство «Дінас». Встановити обставини набуття/не набуття НТПП «Дінас» права власності на нерухоме майно нежитлову будівлю літ. «2Б-6», загальною площею 6180,9 кв.м., що розташована за адресою: м.Харків, вул.Академіка Павлова, 120.

Обсяг матеріалів справи №922/1374/20 містить вже сформовану правову позицію, яку необхідно дотримуватись при новому розгляді, з урахуванням зауважень, викладених у постанові Верховного суду від 28.11.2024 року, а підстави нового розгляду не свідчать про складність справи, що зумовлює необхідність колегіального розгляду справи, адже збільшення кількості суддів не знімає обов`язку з кожного судді ознайомитися та вивчити весь об`єм матеріалів справи та дослідити всі докази.

Посилання позивача на ту обставину, що Верховний Суд вже двічі повертав справу на новий розгляд в даному випадку також не є підставою для колегіального розгляду справи.

Мотиви, викладені представником позивача у клопотанні про призначення колегіального розгляду справи, не стосуються складності категорії справи, а в більшій мірі спрямовані на висловленні недовіри до суду при вирішенні цієї справи одноособово. Водночас, суд звертає увагу на те, що суд неодноразово у підготовчому засіданні з`ясовував питання щодо наявності у сторін, в тому числі у позивача, підстав для відводів. При цьому, позивачем (його представником) відводів заявлено не було.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для призначення колегіального розгляду даної справи, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання представника позивача належить відмовити.

Розглянувши клопотання Національного банку (вх.№1251 від 17.01.2025) про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, враховуючи наступне.

Завданням підготовчого провадження, серед іншого, є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та визначення тих засобів доказування, за якими такі обставини можна встановити достовірно (ст.78, п.3 ч.1 ст. 177 ГПК України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст.78 ГПК України).

Встановлення судом обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, є порушенням норм процесуального права та підставою скасування рішення суду, ухваленого по суті спору (п.3, 4 ч.3 ст.310 ГПК України).

Дискрецією встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази, надавати їм оцінку для виконання завдання господарського судочинства наділені суди першої та апеляційної інстанції як суди факту (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №522/7636/14-ц).

Звернення Верховного Суду до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №522/763614-ц про те, що встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку уповноважений саме суд факту (перша та апеляційна інстанція) є вже усталеною судовою практикою (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі №912/3192/18, від 07.10.2020 у справі №922/3780/19, від 28.10.2020 у справі №904/3667/19).

Питання про прийняття доказів спочатку вирішується під час їх представлення суду (п.47 постанови Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 18.03.2019 у справі №905/502/18).

Вирішуючи це питання, суд перевіряє наявність у ньому інформації, яка має значення для справи, - належність доказу і відповідність доказу закону - допустимість (ст.76, 77 ГПК України). Допустимість не пов`язується з фактичними даними, а стосується тільки процесуальної форми доказів.

Одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта (п.2 ч.2 ст.73, ч.2 ст.98 ГПК України).

Статтею 99 ГПК України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Як засіб доказування висновок експерта оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ч.3 ст.86 ГПК України та може бути відхилений мотивованим судовим рішенням (ухвала, рішення суду) (ст.104, 232 та 234 ГПК України).

Варто зауважити, що ст.79 ГПК України визначає наступний стандарт доказування - баланс вірогідностей. Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи і звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив з того, що факти встановлені в експертному висновку, є більш вірогідними за інші докази.

Позивач у даній справі, обґрунтовуючи клопотання про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи, посилається на те, що попередня експертиза, висновок якої (№2384-23 від 20.11.2023, виконаний Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз), є неповним, оскільки експерт не міг надати відповіді на всі поставлені питання через відсутність проєктро-технічної документації. Позивач стверджує, що додаткова експертиза необхідна для встановлення обставин щодо реконструкції спірного об`єкта нерухомості, який є предметом іпотеки.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.107 ГПК України за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам), якщо висновок експерта є неповним або неясним.

Додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.

Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об`єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

За змістом п.1.2.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №53/5 08.10.1998 (з відповідними змінами) додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Таким чином, додатковою є експертиза, на вирішення якої ставляться питання, відмінні від питань, що ставились перед судовим експертом при здійсненні первинної експертизи. Така експертиза може призначатися тому самому або іншому експерту (експертам).

Так, у Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №2384-23 від 20.11.2023 судовим експертом, зокрема, зазначено, що у зв`язку з відсутністю документального підтвердження, а саме проектно-технічної документації на будівництво об`єкту - будівлі за адресою: м.Харків, вул.Ак.Павлова, 120, літ. "КМ-5", експерту не надається можливим надати категоричну відповідь на поставлені питання 1-5.

При цьому необхідно зауважити, що повідомлення про неможливість надання висновку також складається з трьох частин: вступної, мотивувальної та заключної (п.4.19 розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень).

У мотивувальній частині викладаються причини, які обумовили неможливість надання висновку. У заключній частині вказується про неможливість надання висновку.

Повідомлення про неможливість надання висновку оформлюється на бланку експертної установи, підписується експертом; підпис у заключній частині засвідчується відбитком печатки експертної установи.

Якщо таке повідомлення надається під час судового розгляду, воно складається і підписується експертом у двох примірниках, один з яких подається до суду, а другий - керівникові експертної установи.

Якщо з одних питань експерт може дати відповідь, а з інших є підстави для повідомлення про неможливість надання висновку, складається один документ - висновок експерта. У цьому випадку експерт зазначає, що він попереджений (обізнаний) про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

Таким чином, з врахуванням п.4.19 розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, судовий експерт повинен був оформити повідомлення про неможливість надання висновку.

Однак, такого повідомлення матеріали справи не містять.

Згідно з ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Окрім того, ч. 3 ст. 98 ГПК України передбачені вимоги до висновку, а саме: у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Отже з вищевикладеного вбачається, що по формі, змісту та всім необхідним реквізитам, висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи відповідає нормам чинного законодавства, а відтак підстави для визнання вищезазначеного документа неповним відсутні.

Суд звертає увагу, що Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі №922/1374/20 було призначено судову будівельно-технічну експертизу за клопотанням Національного банку (питання до експерта були сформовані НБУ), проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз та на розгляд експерта поставлені питання за клопотанням Національного банку України.

1. Чи є об`єкт нерухомого майна - будівля за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, літ. "КМ-5", створеним в результаті реконструкції (ремонту) нерухомого майна - будівлі за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, літ. "2Б-6", або є новозбудованим об`єктом?

2. Який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) фактично виконаний на об`єкті нерухомого майна будівля літ. "КМ-5" за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120?

3. Який орієнтовний період побудови об`єкта нерухомого майна - будівлі літ. "КМ-5" за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120?

4. Чи є об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Павлова Академіка, буд. 120, а саме: 1313590763101 (квартира 307 у будинку готельного типу літ. КЛ-6, загальною площею: 31,4 кв.м., житловою площею: 25 кв.м.) та інші приміщення, такими, що створені з прив`язкою до нежитлової будівлі літ. 2Б-6, загальною площею 6180,9 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Павлова Академіка, будинок 120, з використанням її функціональних елементів?

5. Яким чином об`єкти нерухомого майна, перелік яких наведено вище у пункті 4, були створені (нове будівництво, поділ, реконструкція, тощо), із зазначенням усіх об`єктів нерухомості, з використанням функціональних елементів яких вони були створені, починаючи від новоствореного і закінчуючи останнім об`єктом нерухомого майна?

Як вже зазначалось, за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі №922/1374/20 Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано Висновок експерта № 2384-23 від 20.11.2023, який долучено в матеріали судової справи.

Постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 28.11.2024 року у справі №922/1374/20 не містить зауважень щодо проведеної експертизи та не ставить під сумнів, а значить, результат наданої Дніпропетровським науково дослідним інститутом судових експертиз Висновок №2384-23 від 20.11.2023 недопустимим доказом не вважається.

З матеріалів справи вбачається, що протокольною ухвалою суду від 04.03.2024 року вже було відмовлено в задоволенні клопотання Позивача про призначення у справі експертизи (вх.№5676 від 01.03.2024) та клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження (вх.№ 5674 від 01.03.2024).

Будь які вказівки Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 28.11.2024 року у постанові від 28.11.2024 року по справі №922/1374/20 щодо необхідності призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи відсутні.

Суд наголошує, що про відсутність в матеріалах справи проектно-технічної документації на будівництво об`єкту нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120 Позивачу було відомо ще на час первісного розгляду справи.

Розгляд справи загалом триває вже майже 5 років, з яких попередній розгляд справи тривав майже 2 роки. Отже Позивач мав достатньо часу для збору всіх необхідних доказів та подання до суду всіх необхідних клопотань.

Слід зазначити, що направлення справи на новий розгляд саме по собі не свідчить про повністю новий розгляд справи зі стадії відкриття провадження та подання відзивів на позовну заяву.

Аналогічно, залишаються чинними та встановлюють подальші процесуальні обмеження процесуальні норми в частині порядку та строку подання доказів (ст.80 ГПК), певних процесуальних заяв та клопотань (у т.ч. про витребування доказів, ст.81 ГПК), а також зміни предмета та підстави позову (ч.4 ст.46 ГПК). Виключення може становити процесуальна заява (дія), необхідність розглянути (виконати) яку констатована Верховним Судом у якості вказівок.

Так, відповідно до ч.5 ст.310 ГПК висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Окремо суд зауважує, що однією з основоположних підстав касаційної скарги позивача, яка Постановою Верховного Суду від 28.11.2024 була частково задоволена, було твердження про порушення судами норм процесуального права при прийнятті рішення про відмову у задоволенні клопотання про призначення додаткової експертизи.

Направляючи справу на новий розгляд, підставою такого рішення Верховний Суд визнав порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, утім, лише в частині дослідження та оцінки наявних в матеріалах справи доказів, а також мотивування їх прийняття або відхилення у судовому рішенні (п.55 п.113 Постанови від 28.11.2024). Наведені недоліки слід усунути при новому розгляді справи.

Мотивувальна частина Постанови Верховного Суду від 28.11.2024 не містить жодних вказівок щодо перегляду питання про призначення додаткової експертизи та/або необхідності її призначення, витребування нових доказів, вчинення інших процесуальних дій задля збору нових доказів.

Суд звертає увагу, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду. Аналогічні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 16.12.2020 у справі №916/2740/19, від 06.09.2022 у справі №924/898/21.

«Новий» розгляд, спричинений процесуальною помилкою суду у сфері одержання, дослідження та оцінки доказів, має бути, як правило, зосереджений на виправленні саме цих помилок. Відповідно, одержання нових доказів можливе лише в тому випадку, коли їх одержання обумовлене новими твердженнями, які тепер стосуються справи, а раніше не могли бути заявлені.

Направлення справи на новий розгляд після скасування Верховним Судом рішень у справі з підстав процесуального порушення, яке полягало у тому, що суд не витребував чи не дослідив певний доказ, слід відокремлювати з-поміж інших підстав для направлення справи на новий розгляд, оскільки воно не пов`язано із загальним дефектом процесу, а лише з необхідністю усунути окремий недолік, що також визначає обмежений обсяг нового розгляду.

Таким чином, на переконання суду, направлення справи на новий розгляд не може використовуватися сторонами для усунення процесуальних недоліків вже заявлених та розглянутих процесуальних клопотань, а також для збирання додаткових доказів, окрім тих, які не були подані у встановлений ГПК строк з поважних причин.

Крім того, на достатності наявних в матеріалах справи доказів акцентував увагу і Верховний Суд, який надав вказівки лише в частині їх оцінки та мотивування прийняття або відхилення.

Слід також зазначити, що Верховний Суд України з посиланням на відповідні висновки ЄСПЛ ще у 2006 році звертав увагу судів на неодноразове відправлення справи на новий розгляд як причину затягування розгляду справи, а також на те, що неодноразове направлення справи на новий розгляд у межах одного провадження виявляє серйозний недолік у судовій системі.

Призначення у даній справі ще однієї експертизи призведе до подальшого суттєвого затягування судового розгляду справи (в той час як ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує розумність строків розгляду справи як складової права на справедливий судовий розгляд) та надмірного втручання у право власності Відповідачів, позаяк майно останніх тривалий час знаходиться під арештом, у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що Верховний суд не дав вказівок, що висновок попередньої експертизи є неповним, що підтверджує відсутність підстав для нової експертизи.

Призначення експертизи за запитом лише однієї сторони має відповідати принципу змагальності процесу. В даному випадку позивач не навів переконливих доказів, що попередня експертиза не забезпечує можливості належного вирішення спору, що порушує принцип рівності сторін.

Суд зауважує, що судова експертиза не є єдиним засобом доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює всі наявні докази у їх сукупності.

Верховний суд у постанові від 12.06.2023 року у справі №910/2456/22 зазначав, що експертиза не повинна використовувались як спосіб формування доказів, які сторона могла отримати самостійно.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що клопотання позивача є необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи вже наявна експертиза, яка не була визнана судом недопустимою. Позивач не довів неможливості оцінки наявних доказів, без додаткової експертизи. Призначення експертизи є правом суду, а не обов`язком. Верховний суд не визнав попередню експертизу недостатньою та не зобов`язував суд першої інстанції призначити додаткову експертизу. Крім того, розгляд справи триває вже майже 5 років. Отже Позивач мав достатньо часу для збору всіх необхідних доказів та подання до суду всіх необхідних клопотань.

Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання про призначення додаткової експертизи є необґрунтованим, у зв`язку з чим, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про призначення у справі додаткової судової будівельно-технічної експертизи.

Розглянувши клопотання Національного банку України поновлення процесуальних строків та про витребування доказів (вх.№5959 від 06.03.2025), суд зазначає наступне.

В клопотанні позивач просить витребувати у Харківської міської ради (Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради, Департамент реєстрації Харківської міської ради, Архівний відділ Харківської міської ради, Департамент земельних відносин Харківської міської ради) належним чином засвідчені копії проектної, дозвільної та технічної документації по об`єкту нерухомого майна: нежитлова будівля літ. «2Б-6», загальною площею 6180,9 кв.м., яка знаходиться (знаходилася) за адресою: м. Харків, вул. Павлова Академіка, 120 (Торгівельний комплекс, СТО, мотель зі стоянкою за адресою: м.Харків, вул.Павлова Академіка, 120), забудовником якого виступало Науково-технічне приватне підприємство «ДІНАС», код ЄДРПОУ 23757415, зокрема, але не виключно:

- рішення Харківської міської ради Харківської області XLVI сесії IV скликання від 06.03.2006 № 52/06, яким було подовжено НТПП «Дінас» строки будівництва торгівельного комплексу, СТО, мотелю зі стоянкою за адресою: м. Харків, вул.Павлова Академіка, 120 до 31.12.2008 та надано в оренду земельну ділянку загальною площею 1,4856 га в межах договору оренди земельної ділянки від 26.08.2003 № 7562/03 для завершення будівництва до 31.12.2008 та документи, що були підставою для прийняття такого рішення;

- дозволи на виконання будівельних робіт з будівництва об`єкту за адресою м. Харків, вул. Павлова Академіка, буд. 120, в тому числі дозвіл від 01.09.2003, наданий НТПП «Дінас» на виконання будівельних робіт з будівництва торговельного комплексу строком до 01.01.2005, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова та документи, що були підставою для надання такого дозволу, у тому числі постанова Господарського суду Харківської області від 06.03.2007 у справі № АС-29/130-07;

- договір оренди земельної ділянки від 26.08.2003 № 7562/03, укладений з НТПП «Дінас» з усіма змінами та доповненнями та інші договори щодо оренди земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Павлова Академіка, буд. 120;

- інвентаризаційна справа за № 75706, складена Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» щодо проведення технічної інвентаризації новозбудованого об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Харків, вул. Павлова Академіка, 120;

- технічний паспорт об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Харків, вул.Павлова Академіка, 120 від 06.12.2007, виданий Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»;

- звернення Науково-технічного приватного підприємства «Дінас» щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту нерухомого майна (нежитлової будівлі торгівельного комплексу, СТО, мотелю зі стоянкою) за адресою: м. Харків, вул. Павлова Академіка, 120 з додатками до нього та документи (рішення), складені (прийняті) Харківською міською радою Харківської області (посадовими особами) за результатами розгляду такого звернення.

- з архіву Господарського суду Харківської області, з матеріалів судової справи №11/177-07 позовну заяву Науково-технічного приватного підприємства «ДІНАС», код ЄДРПОУ 23757415 з усіма додатками про визнання права власності на нежитлову будівлю літ. «2Б-6» загальною площею 6180,9 кв. м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120 та додатково надані учасниками справи до суду документи, що стосуються предмета спору у справі № 11/177-07.

Позивач зазначає, що потреба у витребуванні проектної документації по об`єкту нерухомого майна будівля за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120 та дозвільної документації на проведення будівельних робіт виникла після неможливості судовим експертом надати відповіді на поставлені судом питання та у зв`язку з поданням Національним банком клопотання про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи.

Національний банк зауважує, що оскільки питання подання до суду доказів виникло лише в ході проведення судової експертизи, яка була призначена ухвалою суду від 30.03.2023, витребування доказів ініційоване судовим експертом, клопотання якого судом задоволено та ухвала суду від 17.07.2023 відповідачами залишена без виконання, беручи також до уваги, що документи у розпорядженні Національного банку відсутні, вбачаються обґрунтовані підстави неможливості подання таких доказів Національним банком разом з позовною заявою.

Таким чином, документи про витребування яких Національним банком заявлено у клопотанні та клопотання про їх витребування не могли бути подані у строки, встановлені ч. 2 ст. 80 ГПК України.

Позивач звертає увагу, що витребування вказаних документів має на меті повне та всебічне з`ясування усіх обставин даної справи, у тому числі проведення судової будівельно-технічної експертизи, на підтвердження факту, що об`єкти нерухомого майна, щодо звернення стягнення на які заявлені позовні вимоги в даній справі, є частинами нежитлової будівлі літ. «2Б-6», загальною площею 6180,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Павлова Академіка, 120 та передана в іпотеку Національному банку, тобто об`єктами, що утворилися з використанням її (будівлі) функціональних елементів.

Відповідно до статей 73, 74, 81 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Вказані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відтак ст. 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Отже у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та має зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на приписи процесуального закону встановлення поважності (неповажності) причин пропуску процесуального строку належить до дискреційних повноважень господарського суду.

Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 81 ГПК України унормовано питання витребування доказів. Зокрема, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ст. 81 ГПК України у клопотанні повинно бути зазначено: 1)який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійно отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на витребування доказів позивач посилається на те, що потреба у таких доказах виникла лише в ході проведення судової експертизи, яка була призначена ухвалою суду від 30.03.2023 при попередньому розгляді справи, витребування доказів ініційоване судовим експертом, клопотання якого судом задоволено та ухвала суду від 17.07.2023 відповідачами залишена без виконання, беручи також до уваги, що документи у розпорядженні Національного банку відсутні, вбачаються обґрунтовані підстави неможливості подання таких доказів Національним банком разом з позовною заявою.

Суд звертає увагу, що позивач не надав доказів неможливості отримання вказаних доказів самостійно.

Крім того, подане позивачем клопотання взагалі не містить обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку та об`єктивної неможливості позивача заявити клопотання про витребування доказів у передбачені законом строки.

При цьому, майже за 5 років розгляду даної справи Позивач не звернувся з даним клопотанням не лише разом з позовною заявою, а також при новому її розгляді (попереднє коло розгляду) у встановлений строк.

Жодних поважних причин незвернення Позивача з наведеним клопотанням при первісному розгляді даної справи та/або її попередньому новому розгляді позивачем не наведено.

Незнання про існування конкретних доказів та необхідності їх подання до матеріалів справи такою поважною причиною визнаватися не можуть, спростовуються матеріалами справи, як стверджує сам Позивач про поділ предмета іпотеки на житлові квартири дізнався ще в жовтні 2022 року - залучаючи до участі в справі Відповідачів як власників житлових квартир.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та зазначається самим позивачем, вказані докази вже були витребувані, а отже судом вже вчинялися дії задля їх отримання.

Як вже зазначалось судом, розгляд справи загалом триває вже майже 5 років, з яких попередній розгляд справи тривав майже 2 роки. Отже Позивач мав достатньо часу для збору всіх необхідних доказів та подання до суду всіх необхідних клопотань у визначений законом строк.

Отже суд не знаходить підстав для визнання обґрунтованими та поважними причин пропуску позивачем строку на подання клопотання про витребування доказів.

Суд зауважує, що ч. 5 ст. 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Тобто суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, враховуючи те, що збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, позивач не навів суду обґрунтованих поважних причин пропуску строку на подачу даного клопотання та не навів наявність підстав для його поновлення, тому суд відмовляє позивачу в поновленні пропущеного процесуального строку на витребування доказів та відмовляє в задоволенні даного клопотання.

Жодних поважних обґрунтувань неможливості подання клопотання у встановлений строк з причин, що не залежали від позивача, представником Національного банку не наведено. При цьому суд враховує довготривалий розгляд справи, обізнаність позивача з матеріалами справи та обізнаність про відсутність в матеріалах справи документів, які позивач просить витребувати.

Суд звертає увагу, що якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Дотримання строків в судовому процесі є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

При цьому за імперативним приписом ч.4 ст.13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Відповідно до положень ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на вказане, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Національного банку України про поновлення процесуального строку на подання клопотання та витребування доказів (вх.№5959 від 06.03.2025).

Відповідно до чч.6,7,8 ст.119 ГПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Керуючись статтями 13, 42, 43, 80, 81, 98, 99, 100, 102, 113, 119, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотань Національного банку України про:

- призначення колегіального розгляду справи (вх.№3690 від 10.02.2025);

- про призначення експертизи (вх.№1251 від 17.01.2025);

- про поновлення процесуального строку на подання клопотання та витребування доказів (вх.№5959 від 06.03.2025) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Повна ухвала складена 19.03.2025

СуддяК.В. Аріт

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.