Рішення

від 13.03.2025 по справі 922/84/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2025м. ХарківСправа № 922/84/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер", м. Харків до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", м. Харків про стягнення 687840,00 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юпітер", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 687840,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки (купівлі-продажу) товару №01ПЮП/11-23 від 01.11.2024 щодо повної та своєчасної оплати поставленої позивачем продукції. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 14.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

21.01.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1660), в якому відповідач фактично визнав заявлену до стягнення заборгованість у розмірі 687840,00 грн. Водночас, відповідач вказує, що не відмовляється та не ухиляється від виконання зобов`язання, проте зазначає про існування на даний час незалежних від нього обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення найближчим часом, також просить суд розглянути питання про надання відстрочки виконання рішення та взяти до уваги: причини неналежного виконання зобов`язання, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідач вказує, що військовою агресією Російської Федерації проти України та, як наслідок, введенням воєнного стану, обумовлено те, що підприємство на даний час має значні фінансові труднощі та опинилося у скрутній фінансово-економічній кризі. Значні збитки відповідача та його скрутне фінансове становище підтверджуються наданими до справи фінансовими звітами (баланси, звіти про фінансові результати діяльності, звіти з праці, звіти про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг теплопостачання та інші фінансові документи однозначно вказують на наявність значних збитків підприємства з причин: зростання дебіторської заборгованості замовників у особі держави та місцевого самоврядування - Служби вдновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області та Державного підприємства "Дороги Харківщини"; пошкодження основних засобів на окупованих та деокупованих територіях що підтверджує рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/1042/24 від 30.05.2024 р. про стягнення збитків у розмірі 17011127,00 з Російської федерації та згідно проведеної інвентаризації втрачених основних засобів та виробничих запасів, а також рухомого та нерухомого майна ДП "Харківський облавтодор" було встановлено, що розмір збитків, завданих Російською Федерацією ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", складає орієнтовно в сумі 125197,438 млн. грн; зменшення обсягів робіт у зв`язку з бойовими діями у Харківській області; як наслідок по вище зазначеним обставинам - виникнення боргів перед кредиторами та арешт рахунків.

Також зауважує, що під час дії в Україні воєнного стану, відповідач є підприємством, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Харківської області в особливий період, тому як основною метою діяльності відповідача є надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення у Харківській області, що підтверджує розпорядження Харківської обласної воєнної адміністрації № 315В від 03.07.2023р. Негайне виконання рішення може привести до збільшення суми боргу, % виконавчого збору та витрати на примусове виконання та утрудненню відповідачу виплачувати заробітну плату, неможливості виконувати узяті на себе обов`язки з надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення у Харківській області, що у подальшому може привести до потреби у залученні додаткових значних грошових сум для відновлення наслідків від несвоєчасного надання таких послуг. В кінцевому результаті таке викликає соціальну напруженість серед осіб, що перебувають у Харківської області, та які користуються дорогами державного та місцевого значення. Погіршить обороноздатність регіону, тому як збільшиться час доставки та маневреність для забезпечення збройних сил України.

29.01.2025 до суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він вказує, що відзив не містить заперечень проти позову та є фактично заявою відповідача про відстрочення виконання рішення господарського суду (на строк один рік з моменту винесення рішення по справі). Розгляд судом заяви відповідача про відстрочення виконання відсутнього рішення по справі, є передчасним, та може відбутися лише після винесення рішення по справі та набрання ним законної сили. У зв`язку із чим позивач вважає, що підстави для розгляду господарським судом під час вирішення справи поданого відповідачем "відзиву на позов", який фактично є заявою про відстрочення рішення суду, відсутні.

Представник позивача у судове засідання 13.03.2025 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Разом з тим, 10.03.2025 до суду від позивача надійшло клопотання в якому він просить суд розгляд даної справи провести без участі представника позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе вказане клопотання позивача задовольнити, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 ГПК України, є правом учасника справи, а не обов`язком, а обов`язковість явки в судове засідання представника позивача судом не визнавалась.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

01.11.2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юпітер" (далі - ТОВ "Юпітер", позивач), та Дочірнім підприємством "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "АДУ", відповідач), укладений договір поставки (купівлі-продажу) товару №01ПЮП/11-23 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити наступний товар: пісок (арт.002) надалі іменується товар.

Відповідно до пункту 1.2 договору кількість товару, що підлягає поставці згідно умов цього договору становить: 10000 м3. Найменування,, кількість, асортимент, ціна за одиницю та інші дані товару визначені в специфікації. Покупець на свій розсуд, керуючись власними господарськими потребами визначає загальну кількість заявок на поставку товару та не зобов`язаний замовляти товар на всю суму, визначену сторонами як ціна договору.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна цього договору становить 2520000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 420000,00 грн, що станом на дату укладання договору дорівнює загальній вартості товару.

Відповідно до п. 3.2. договору загальна вартість товару за цим договором складається із вартості кожної партії товару, доставленої в межах строку дії цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати покупцем рахунку постачальника за умови отримання від нього всіх документів, зазначених у пункті 4.2. договору. Покупець перераховує постачальнику суму без врахування суми ПДВ, різниця до перераховується тільки після реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням граничних строків реєстрації згідно п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п. 4.3. договору сторони свідчать, що покупець зобов`язується розрахувіатися з постачальником за отриманий товар протягом 60 календарних днів з моменту отримання від постачальника документів зазначених в п.4.1., п.4.2 цього договору. У випадку затримки постачальником передачі повного пакету документів визначених договором цінним листом з описом вкладення покупцю обов`язок оплатити відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання постачальником взятих на себе зобов`язань.

Згідно із пунктами 5.1, 5.4 договору, товар постачається за рахунок та автомобільним транспортом покупця на умовах EXW (самовивіз зі складу продавця). Датою передачі товару від постачальника покупцю вважається дата підписання видаткової накладної на товар, що засвідчує реальне отримання товару.

Відповідно до п. 6.1.1 договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Відповідно до п.10.1 договору та п.1 додаткової угоди № 2 від 29.12.2023 до договору поставки № 01ПЮП/11-23 від 01.11.2023 цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31 березня 2024 року.

На виконання умов договору, позивачем у власність відповідача за період із 01.11.2023 до 14.02.2024 відвантажено 3920 м3 піску загальною вартістю 987840,00грн, що підтверджується видатковими накладними: № 5 від 26.01.2024 на суму 34776,00 грн, № 7 від 29.01.2024 на суму 46872,00 грн, № 16 від 30.01.2024 на суму 44604,00 грн, № 19 від 01.02.2024 на суму 58968,00 грн, № 21 від 01.02.2024 на суму 10584,00 грн, № 25 від 05.02.2024 на суму 10584,00 грн, № 28 від 07.02.2024 на суму 10584,00 грн, № 29 від 12.02.2024 на суму 10584,00 грн, № 32 від 14.02.2024 на суму 10584,00 грн, № 122 від 01.11.2023 на суму 35280,00 грн, № 126 від 01.11.2023 на суму 21924,00 грн, № 127 від 02.11.2023 на суму 70560,00 грн, № 130 від 01.11.2023 на суму 21924,00 грн, № 131 від 03.11.2023 на суму 50400,00 грн, № 135 від 03.11.2023 на суму 16380,00 грн, № 138 від 06.11.2023 на суму 90720,00 грн, № 141 від 06.11.2023 на суму 21924,00 грн, № 142 від 07.11.2023 на суму 66528,00 грн, № 145 від 07.11.2023 на суму 21924,00 грн, № 146 від 08.11.2023 на суму 110880,00 грн, № 148 від 08.11.2023 на суму 10836,00 грн, № 149 від 09.11.2023 на суму 70560,00 грн, № 152 від 10.11.2023 на суму 15120,00 грн, № 154 від 10.11.2023 на суму 5292,00 грн, № 156 від 11.11.2023 на суму 5292,00 грн, № 161 від 14.11.2023 на суму 5292,00 грн, № 165 від 15.11.2023 на суму 5544,00 грн, № 169 від 16.11.2023 на суму 11088,00 грн, № 172 від 17.11.2023 на суму 20160,00 грн, № 188 від 22.11.2023 на суму 11088,00 грн, № 193 від 23.11.2023 на суму 11088,00 грн, № 196 від 24.11.2023 на суму 11088,00 грн, № 204 від 28.11.2023 на суму 5544,00 грн, № 215 від 05.12.2023 на суму 11088,00 грн, № 224 від 07.12.2023 на суму 11088,00 грн, № 226 від 08.12.2023 на суму 11088,00 грн, товаро-транспортними накладними.

На час звернення із позовом, відповідач розрахувався із позивачем за договором №01ПЮП/11-23 частково, в розмірі 300000,00грн, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за договором №01ПЮП/11-23 від 01.11.2023 складає 687840,00грн, що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 07.11.2024, розрахунком ціни позову.

Позивачем належним чином виконувалися умови укладеного між ТОВ "Юпітер" та ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "АДУ" договору. Одночасно, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, що призвело до наявності заборгованості за поставлений товар.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Тобто, законодавець покладає на постачальника обов`язок здійснити поставку товару, а споживач зобов`язаний його прийняти і оплатити.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, пунктом 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 6 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України).

У суду відсутні підстави для висновку, що дії представника Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" з визнання позову суперечать інтересам особи відповідача, а відтак у суду відсутні підстави для не прийняття визнання позову відповідачем.

Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, щодо наявності законних підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 687840,00 грн.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про відстрочку виконання рішення суду у даній справі тривалістю 1 календарний рік з моменту винесення рішення по даній справі або на інший строк, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.3 ст.331 ГПК України підставою, зокрема, для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Частиною 4 статті 331 ГПК України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Згідно із статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

З урахуванням майнового стану та балансу інтересів обох сторін, враховуючи специфіку діяльності підприємства боржника, а також той факт, що у разі блокування рахунків боржника, останнім не можливо буде здійснити забезпечення життєво важливих потреб держави, суд дійшов висновку, що відстрочення виконання рішення надасть змогу вирішити наявні фінансові проблеми, а також сприятиме нормальному функціонуванню підприємства боржника та реальній можливості виконання рішення суду.

Суд враховує посилання відповідача на те, що під час дії в Україні воєнного стану, відповідач є підприємством, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Харківської області в особливий період, тому як основною метою діяльності відповідача є надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення у Харківській області, що підтверджує розпорядження Харківської обласної воєнної адміністрації № 315В від 03.07.2023р.

Оцінивши наведені заявником посилання на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі № 922/84/25 згідно статті 331 Господарського процесуального кодексу України на 2 місяці, оскільки в даному випадку відстрочення виконання рішення суду не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення. Відстрочення матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності відповідача. В іншій частині клопотання слід відмовити.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення у справі № 922/84/25, а саме строком на 2 місяці. В іншій частині клопотання слід відмовити.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог як обґрунтованих, підтверджених доданими до матеріалів справи доказами та фактично підтверджених відповідачем.

За приписами ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні приписи щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті за відповідною ухвалою чи рішенням суду містяться у ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи вищевикладене, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що судовий збір у сумі 5158,80 (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні майнового позову) підлягає поверненню заявнику з Державного бюджету України відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" ухвалою суду після набрання даного рішення законної сили.

Судовий збір, відповідно до ст.ст.129, 130 ГПК України, покладається на відповідача в сумі 5158,80 грн (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 130, 232, 233, 236 - 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2, код ЄДРПОУ 31941174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер" (61003, м. Харків, пров. Університетський, буд. 1, код ЄДРПОУ 31343558) заборгованість за договором поставки у розмірі 687840,00 грн, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5158,80 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Юпітер" (61003, м. Харків, пров. Університетський, буд.1, код ЄДРПОУ 31343558) з Державного бюджету України 5158,80 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №1983 від 09.01.2025, про що постановити відповідну ухвалу після набрання рішенням законної сили.

Клопотання Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про відстрочення виконання рішення - задовольнити частково.

Надати відстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2025 строком на 2 місяці з моменту винесення рішення по справі № 922/84/25.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено "19" березня 2025 р.

СуддяЛ.В. Шарко