Рішення

від 12.03.2025 по справі 925/1435/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року

м. Черкаси

Справа № 925/1435/24

за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиоблграндсервіс"

про стягнення 32168,41 грн, дострокове розірвання договору оренди та повернення нерухомого майна.

Представники учасників справи

Прокурор Мохонько А.В.

Позивач не з`явився;

Відповідач не з`явився.

Секретар судового засідання Драченко Т.О.

Суддя Гладун А.І.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1.22.11.2024 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиоблграндсервіс".

1.2.Змістом позову прокурора є майнова вимога стягнути з відповідача на користь позивача 32168,41 грн заборгованості за договором оренди об`єкта нерухомості від 24.01.2019 №2101, зокрема 21426,14 грн боргу, 5786,68 грн пені, 2253,48 грн інфляційних втрат, 2702,11 грн 3 % річних та немайнові вимоги достроково розірвати договір оренди та повернути територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради нерухоме майно.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор ствердив про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна зі сплати орендної плати за користування нерухомим майном.

1.4.25.11.2024 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1435/24, справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 12 год. 00 хв. 18.12.2024.

1.5.Ухвалу суду від 25.11.2024 про відкриття провадження у справі суд надіслав прокурору та позивачу, яку 25.11.2024 доставлено до їх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (а.с. 72-73), відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернутий поштою на адресу суду у зв`язку з відсутністю адресата (відповідача) за вказаною адресою (а. с. 74-78).

1.6.Підготовче засідання о 12 год. 00 хв. 18.12.2024 не відбулося у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.

1.7.18.12.2024 суд ухвалив призначити підготовче засідання о 09 год. 00 хв. 14.01.2025.

1.8.14.01.2025 у підготовче засідання з`явився прокурор Пидорич Д.М. Представники позивача та відповідача у підготовче засідання не з`явилися.

1.9.14.01.2025 суд ухвалив оголосити перерву в підготовчому засіданні до 10 год. 30 хв. 22.01.2025.

1.10.22.01.2025 у підготовче засідання з`явився прокурор Пидорич Д.М. Представники позивача та відповідача у підготовче засідання не з`явилися.

1.11.22.01.2025 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; оголосити перерву в підготовчому засіданні до 11 год. 30 хв. 18.02.2025.

1.12.30.01.2025 позивач подав до суду клопотання, у якому просив закрити провадження у справі в частині вимоги про дострокове розірвання договору оренди та повернення нерухомого майна у зв`язку з відсутністю предмета спору (а.с. 107-109).

1.13.В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що після відкриття провадження у справі відповідач повернув позивачу об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 25,00 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у підтвердження чого позивач подав акт приймання-передачі від 24.12.2024 (а.с. 112).

1.14.17.02.2025 прокурор подав до суду клопотання, у якому просив закрити провадження у справі в частині вимог про дострокове розірвання договору оренди та повернення нерухомого майна у зв`язку з відсутністю предмета спору та повернути Черкаській обласній прокуратурі з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6056,00 грн (а.с. 114-117).

1.15.18.02.2025 у підготовче засідання з`явився прокурор Пидорич Д.М. Представники позивача та відповідача у підготовче засідання не з`явились.

1.16.Прокурор Пидорич Д.М. у підготовчому засіданні пояснив, що після відкриття провадження у справі відповідач повернув позивачу нерухоме майно, просив закрити провадження у справі в частині вимог про дострокове розірвання договору оренди та повернення нерухомого майна у зв`язку з відсутністю предмета спору. Просив повернути з Державного бюджету України судовий збір, сплачений за подання позовної заяви у цій частині позовних вимог.

1.17.18.02.2025 суд ухвалив клопотання прокурора та позивача про закриття провадження у справі в частині вимог про дострокове розірвання договору оренди та повернення нерухомого майна задовольнити. Ухвалив провадження у справі в частині вимог про дострокове розірвання договору оренди та повернення нерухомого майна закрити. Ухвалив повернути Черкаській обласній прокуратурі з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6056,00 грн, сплачений за подання позовної заяви до суду згідно з платіжною інструкцією №2080 від 04.10.2024.

1.18.18.02.2025 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 10 год. 30 хв. 11.03.2025.

1.19.Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

1.20.Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

1.21.Днем вручення ухвал суду від 25.11.2024, від 18.12.2024, від 14.01.2025, від 22.01.2025, від 18.02.2025, від 11.03.2025 відповідачу є 04.12.2024, 02.01.2025, 21.01.2025, 26.01.2025, 25.02.2025 - дні проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання (а.с. 74, 84, 101, 104, 139, 142).

1.22.Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

1.23.Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).

1.24.04.12.2024 суд з метою забезпечення прав відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиоблграндсервіс" бути проінформованим про розгляд справи повідомив про розгляд справи за його участю оприлюднив інформацію про час та місце розгляду справи на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу Судової влади України у мережі Інтернет (а.с. 79).

1.25.Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.

1.26.Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

1.27.Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.28.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (пункт 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.29.Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

1.30.Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

1.31.Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.32.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.33.Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.34.Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов`язковою не визнавав.

1.35.Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представників позивача та відповідача.

1.36.11.03.2025 у судове засідання з`явився прокурор Пидорич Д.М. Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились.

1.37.Прокурор Пидорич Д.М. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.

1.38.11.03.2025 після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.

1.39.Керуючись абзацом 2 частини 1 статті 219 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалив відкласти ухвалення та проголошення рішення суду до 10 год. 00 хв. 12.03.2025.

1.40.12.03.2025, керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/1435/24.

Вислухавши пояснення учасника справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову прокурора є майнова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості, пені, інфляційних втрат, 3% річних.

2.2.Підставами позову є обставини, якими прокурор обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна зі сплати орендної плати за користування нерухомим майном

2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі договору оренди нерухомого майна; невиконання відповідачем зобов`язання з оплати у строк, встановлений договором; період прострочення виконання грошового зобов`язання; розміри та підстави нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання; порушення суб`єктивного права, за захистом якого прокурор звернувся до суду.

3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.1.1.28.08.2009 зареєстроване право комунальної власності Територіальної громади міста в особі Черкаської міської ради на нежитлову будівлю площею 2,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 19.05.2009, реєстраційний номер майна 27318577, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.09.2024 №395351561 (а.с. 24).

3.1.2.24.01.2019 Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасиоблграндсервіс" (орендар) уклали договір оренди об`єкта нерухомості №2101, відповідно до пункту 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених договором орендодавець зобов`язується передати орендарю, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення, що належить до міської комунальної власності на підставі рішення Черкаської міської ради від 26.06.2003 №3-531 "Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління" (а.с. 17-18).

Відповідно до умов договору сторони домовилися:

п. 1.2 - характеристика об`єкта:

п. 1.2.1 - вид - частина адміністративно-господарської будівлі з прибудовами (літера А-1, а, а1, а2,а3, а4, а5);

п. 1.2.2 - адреса місцезнаходження - м. Черкаси, вул. Надпільна, 679/Подолінського, 7;

п. 1.2.3 - загальна площа - 25,00 кв.м, в тому числі основна площа - 20,00 кв.м, площа спільного користування - 5,00 кв.м, згідно з планом (додаток 1);

п. 1.2.4 - вартість об`єкта - 36800,00 грн станом на 03 січня 2019 року;

п. 1.2.5 - технічний стан об`єкта - задовільний;

п. 1.3 індексація та переоцінка вартості об`єкта здійснюється відповідно до чинного законодавства;

п. 2.1 - об`єкт передається орендарю під торгівлю товарами підакцизної групи (алкогольними, тютюновими виробами), продовольчими та непродовольчими товарами;

п. 3.1 - при передачі об`єкта складається акт приймання-передачі, який підписується сторонами (додаток 2). В акті відображається санітарно-технічний стан об`єкта;

п. 3.2 - об`єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акту, зазначеного в п. 3.1. договору;

п. 4.1 - договір оренди укладений на термін з 24.01.2019 по 31.12.2021 і вступає в дію з дати приймання об`єкта за актом приймання-передачі;

п. 4.2 - якщо жодна зі сторін в місячний термін після закінчення терміну дії договору не заявить про намір його припинити, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором;

п. 5.1 - розмір орендної плати встановлюється згідно з розрахунком, що додається до договору, та є його невід`ємною частиною (додаток 3);

п. 5.2 - орендна плата встановлюється з розрахунку на один місяць;

п. 5.3 - встановлена договором орендна плата підлягає індексації відповідно до індексу інфляції, який щомісячно визначається Державною службою статистики України.

У випадках, передбачених п. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї зі сторін;

п. 5.4 - орендна плата вноситься платіжним дорученням шляхом попередньої оплати: одержувач - Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради, код: 33457208, р/р 3155227139739, банк одержувача: ГУДКСУ у Черкаській області, код банку: 854018 та є платежем до місцевого бюджету.

Орендодавень не є платником податку на прибуток;

п. 5.5 - встановлена орендна плата перераховується щомісячно до 20 числа місяця, за який проводиться розрахунок. В платіжних документах чітко вказується період, за який проводиться оплата та номер договору;

п. 7.1.2 - орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату;

п. 8.1 - повернення об`єкта орендодавцю оформляється відповідним актом приймання-передачі, який підписується представниками сторін;

п. 9.2 - за порушення строків внесення орендної плати, встановлених у п. 5.5. договору, орендарем сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день несплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня;

п.10.1 - договір набуває чинності у момент, визначений у п. 3.2 договору;

п. 10.2 -закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань, які відбулися під час дії договору;

п. 10.3 - зміни до договору можуть бути внесені тільки за взаємною домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до договору і є його невід`ємною частиною;

п. 10.4 - зміни до договору набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до договору;

п. 10.5 - дія договору припиняється у разі, закінчення строку, на який його було укладено; ліквідації орендаря; загибелі об`єкта; розріванння договору за згодою сторін; розірвання договору за рішенням суду, в інших випадках, передбачених договором та чинним законодавством України;

п. 10.6 - договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань по договору та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України;

Додатки: 1. План приміщення. 2. Акт приймання-передачі об`єкта нерухомості. 3. Розрахунок орендної плати.

3.1.3.24.01.2019 сторони уклали додатки до договору:

-додаток №1- План будинку №679/7, літера А-1, а, АДРЕСА_2 ,а2, а3, а4, а5, м. Черкаси (а.с. 19);

-додаток №2 - Акт приймання-передачі об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 (частина адміністративно-господарської будівлі з прибудовами літера А-1, а, а1, а2, а3, а4, а5), площею 25,00 кв.м, в оренду терміном з 24.01.2019 по 31.12.2021, підписаний сторонами (а.с. 19 на звороті);

-додаток №3 Розрахунок орендної плати на місяць з 24.01.2019, яким визначено розрахункову орендну плату за місяць в розмірі 552,00 грн, та згідно перерахунку орендної плати зурахуванням індексу інфляції з січня 2019 року фактична орендна платта становить 667,70 грн (а.с. 20).

3.1.4.07.06.2021 позивач надіслав відповідачу лист-пропозицію №2049-01-95, у якій вказав про порушення орендарем договірних зобов`язань, зокрема п. 5.5, п. 7.1.2, 7.1.12, повідомив, що станом на 01.06.2021 за договором № 2101 рахується заборгованість з орендної плати у розмірі 3069,90 грн та пені у розмірі 30,18 грн, яку вимагав сплатити до 20.06.2021. Також позивач запропонував відповідачу в порядку, визначеному ст. 188 Господарського кодексу України, достроково припинити дію договору оренди №2101 від 24.01.2019 та передати об`єкт оренди відповідно до розділу 8 договору (а.с. 38).

3.1.5.20.10.2021 Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради видав наказ №356, яким зокрема продовжив договір оренди №2101 від 24.01.2019 об`єкта нерухомості загальною площею 25,00 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.01.2022 строком дії на 2 роки 11 місяців. Встановив орендну плату за договором на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується. Договори оренди привести у відповідність до типового договру оренди об`єкта нерухомості (а.с. 23).

3.1.6.20.10.2021 Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасиоблграндсервіс" (орендар) уклали додаткову угоду до договору оренди об`єкта нерухомості №2101 від 24.01.2019, у якій внесли зміни до предмету договору щодо вартості об`єкту у розмірі 41400,00 грн станом на 10 вересня 2021 року, терміну дії договору з 01.01.2022 до 30.11.2024 включно, розміру орендної плати та порядку розрахунків за договором, змінили розрахунковий рахунок орендодавця, змінили права та обов`язки орендаря, порядок укладення, внесення змін та розірвання договору (а.с. 21-22).

3.1.7.01.01.2022 уклали додаток до додаткової угоди - Розрахунок орендної пллати на місяць, яким визначили розмір орендної плати за місяць у розмірі 745,20 грн з ПДВ (ас. 22 на звороті).

3.1.8.23.08.2023 позивач надіслав відповідачу лист-пропозицію, у якій вказав, що орендарем за період дії договору оренди №2101 від 24.01.2019 систематично порушуються договірні зобов`язання, зокрема пунктів 5.4, 5.5, 7.1.2. Станом на 01.08.2023 за договором рахується заборгованість у розмірі 9642,42 грн, яку вимагав сплатити до 31.08.2023. Просив надати документи, які б підтверджували страхування об`єкта (а.с. 39).

3.1.9.Оціночна вартість об`єкта становить 506858,38 грн, що підтверджується довідкою Черкаської обласна прокуратури від 25.09.2024 про оціночну вартість об`єкта нерухомості нежитлова нерухомість (адміністративне приміщення) за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 25,00 кв.м, 1985 року веденого в експлуатацію (а.с. 60-61).

3.1.10.За розрахунком прокурора розмір пені за період з 21.02.2019 до 20.08.2024 становить 5786,68 грн у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розмір інфляційних втрат за період з 01.01.2019 2019 до 31.07.2024 становить 2253,48 грн, розмір 3% річних за період з 21.02.2019 по 24.09.2024 становить 2702,11 грн (а.с. 52-59).

3.2.Відповідач на спростування обставин, якими прокурор обґрунтовує позовні вимоги, доказів не подав.

3.3.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

3.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5.На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані прокурором докази суд визнає належними.

3.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7.На підтвердження обставин, якими прокурор обґрунтовує підстави позову, прокурор подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані прокурором отримані з порушенням закону. Докази подані прокурором суд визнає допустимими.

3.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9.Подані прокурором докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані прокурором, суд визнає достовірними.

3.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих прокурором, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які прокурор посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1.між позивачем та відповідачем виникло майново-господарське зобов`язання на підставі договору оренди об`єкта нерухомості від 24.01.2019 №2101;

4.5.2.позивач виконав свій обов`язок у зобов`язанні та надав відповідачу в оренду об`єкт нерухомості - частину адміністративно-господарської будівлі з прибудовами літера А-1, а, а1, а2, а3, а4, а5), площею 25,00 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ;

4.5.3.розмір орендної плати за період з 01.02.2019 до 31.07.2024 становить 56484,13 грн;

4.5.4.відповідач своє зобов`язання зі сплати орендної плати виконав частково та сплатив 35057,99 грн;

4.5.5.розмір невиконаного зобов`язання зі сплати орендної плати за договором становить 21426,14 грн;

4.5.6.за прострочення виконання грошового зобов`язання прокурор нарахував та просив стягнути з відповідача на користь позивача 5786,68 грн пені, 2253,48 грн інфляційних втрат та 2702,11 грн 3% річних;

4.5.7.24.12.2024 відповідач повернув позивачу об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 25,00 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі акту приймання-передачі від 24.12.2024;

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

5.1.Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

5.2.Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

5.3.Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

5.4.Дослідивши зміст та характер зобов`язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

5.5.Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

5.6.Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.7.Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини з оренди майна.

5.8.Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

5.9.До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

5.10.Згідно із статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

5.11.Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

5.12.Відповідно до частин 1 та 2 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди.

5.13.Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (частина 4 статті 286 Господарського кодексу України).

5.14.Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.15.Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.16.Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.17.Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

5.18.Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

5.19.Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.20.Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.21.Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

5.22.Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.23.Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5.24.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

5.25.Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

5.26.Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України).

5.27.Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

5.28.Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

5.29.Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі та стягнення неустойки.

6.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1.Передумовою спору є виникнення між позивачем та відповідачем майново-господарського зобов`язання на підставі договору оренди.

6.2.Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов`язання зі сплати орендної плати за користування нерухомим майном.

6.3.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.

6.4.На підставі встановлених обставин у справі суд дійшов висновку про виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору оренди нерухомого майна.

6.5.За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

6.6.Згідно з пунктом 5.1 договору розмір орендної плати встановлюється згідно з розрахунком, що додається до договору, та є його невід`ємною частиною (додаток 3).

6.7.Орендна плата встановлюється з розрахунку на один місяць (пункт 5.2 договору).

6.8.Відповідно до пункту 5.3 договору встановлена договором орендна плата підлягає індексації відповідно до індексу інфляції, який щомісячно визначається Державною службою статистики України.

6.9.У додатку №3 до договору сторони погодили розрахункову орендну плату за місяць в розмірі 552,00 грн. У зв`язку з перерахунком орендної плати з урахуванням індексу інфляції з січня 2019 року фактична орендна плата становить 667,70 грн.

6.10.Під час дії договору сторони уклали додаткову угоду, якою визначили, що з 01.01.2022 розмір орендної плати за місяць становить 745,20 грн з ПДВ.

6.11.Відповідно до пункту 5.5 договору встановлена орендна плата перераховується щомісячно до 20 числа місяця, за який проводиться розрахунок.

6.12.Розмір орендної плати за період з 01.02.2019 до 31.07.2024 становить 56484,13 грн.

6.13.Відповідач своє зобов`язання зі сплати орендної плати виконав частково та сплатив 35057,99 грн.

6.14.Розмір невиконаного зобов`язання зі сплати орендної плати за договором становить 21426,14 грн.

6.15.Під час розгляду справи 24.12.2024 відповідач повернув позивачу об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 25,00 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі акту приймання-передачі від 24.12.2024.

6.16.Договір оренди між сторонами припинено.

6.17.Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

6.18.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

6.19.Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

6.20.Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

6.21.Способами захисту цивільних прав та інтересів є присудження до виконання обов`язку в натурі.

6.22.Неналежне виконання відповідачем свого обов`язку у зобов`язанні порушує право позивача на отримання орендної плати та надає йому право вимагати у судовому порядку присудження до виконання обов`язку відповідача в натурі.

6.23.Вимогу позивача про стягнення з відповідача боргу з орендної плати за користування майном розмірі 21426,14 грн суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний прокурором є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

6.24.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

6.25.За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

6.26.Грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

6.27.Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

6.28.Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та №646/14523/15-ц (провадження №14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19).

6.29.Передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі розпочався 17.08.2021.

6.30.За розрахунком прокурора розмір інфляційних втрат за період з 01.01.2019 2019 до 31.07.2024 становить 2253,48 грн, розмір 3% річних за період з 21.02.2019 по 24.09.2024 становить 2702,11 грн (а.с. 57-59).

6.31.Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про їх відповідність періоду нарахування та сумі боргу, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, викладеному у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

6.32.Прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання зі сплати орендної плати порушує право позивача на належне виконання зобов`язання іншою стороною та надає йому право нарахувати та вимагати сплати боргу, а також 3% річних та інфляційні втрати від простроченої суми, за весь час прострочення.

6.33.Вимоги позивача про стягнення з відповідача 2253,48 грн інфляційних втрат за період з 01.01.2019 до 31.07.2024, 2702,11 грн 3 % річних за період з 21.02.2019 до 24.09.2024, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний прокурором є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

6.34.Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

6.35.Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

6.36.У разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

6.37.Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

6.38.Відповідно до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

6.39.Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

6.40.Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

6.41.Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

6.42.Відповідно до пункту п. 9.2 договору за порушення строків внесення орендної плати, встановлених у п. 5.5. договору, орендарем сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день несплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

6.43.За розрахунком прокурора розмір пені за період з 21.02.2019 до 20.08.2024 становить 5786,68 грн у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (а.с. 52-56).

6.44.Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, суд дійшов висновку про його відповідність періоду нарахування та сумі боргу.

6.45.Прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання зі сплати орендної плати порушує право позивача на належне виконання зобов`язання іншою стороною та надає йому право нарахувати та вимагати стягнення пені від простроченої суми за весь час прострочення.

6.46.Сплата неустойки є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

6.47.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 5786,68 грн пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 21.02.2019 до 20.08.2024, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний прокурором є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

7.Підстави представництва прокурором інтересів держави у справі.

7.1.В Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України).

7.2.Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру").

7.3.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

7.4.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

7.5.Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

7.6.Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

7.7.Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

7.8.Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

7.9.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 зазначила, що для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

7.10.16.01.2024 Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради надіслав Черкаській окружній прокуратурі лист №42-09, у якому просив у зв`язку з відсутністю на даний час фінансової можливості зі сплати судового збору вжити заходів представництва органами прокуратури інтересів держави в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради в суді з позовами про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна міської комунальної власності, зокрема за договором №2101 від 24.01.2019, укладеного з ТОВ "Черкасиоблграндсервіс" (а.с. 34).

7.11.18.06.2024 Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради надіслав Черкаській окружній прокуратурі лист №7672-01-11, у якому вказав, що станом на 17.06.2024 орендарем ТОВ "Черкасиоблграндсервіс" в порушення вимог пунктів 7.1.2, 7.1.7 договору оренди нерухомого майна міської комунальної власності №2101 від 24.01.2019, систематично, несвоєчасно і не в повному обсязі сплачується орендна плата, об`єкт оренди не застраховано, борг по орендній платі відповідно до довідки про стан розрахунків становить 20312,97 грн, просив вжити заходів представницького характеру органами прокуратури щодо захисту інтересів держави в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради в суді з позовом про розірвання та стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна міської комунальної власності №2101 від 24.01.2019, укладеного з ТОВ "Черкасиоблграндсервіс" (а.с. 35).

7.12.31.07.2024 Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради надіслав Черкаській окружній прокуратурі лист №10385-01-11, у якому вказав, що станом на 31.07.2024 орендарем ТОВ "Черкасиоблграндсервіс"в порушення вимог пунктів 7.1.2, 7.1.7 договору оренди нерухомого майна міської комунальної власності №2101 від 24.01.2019, несвоєчасно сплачується орендна плата, борг з орендної плати відповідно до довідки про стан розрахунків становить 21426,14 грн. Додатково повідомив, що комунальне майно не повернуто орендодавцю, 26.07.2024 складено акт обстеження об`єкта нерухомості. У зв`язку з відсутністю на даний час фінансової можливості зі сплати судового збору просив вжити заходів представницького характеру органами прокуратури щодо захисту інтересів держави в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради в суді з позовом про стягнення заборгованості, розірвання та повернення майна за договором оренди нерухомого майна комунальної власності №2101 від 24.01.2019 (а.с. 36).

7.13.18.09.2024 Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради надіслав Черкаській окружній прокуратурі лист на його запит з довідкою про стан розрахунків за період з 01.02.2019 по 31.08.2024 за договором оренди № 2101 з ТОВ "Черкасиоблграндсервіс" (а.с. 37,40).

7.14.25.09.2024 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури надіслав Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради лист №54-5560вих-24, у якому повідомив, що буде вживати заходи представницького характеру на захист державних інтересів шляхом звернення до Господарського суду Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради до ТОВ "Черкасиоблграндсервіс" про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та повернення майна (а.с. 62-63).

7.15.Суд дійшов висновку, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради про неможливість самостійно звернутися до суду з відповідним позовом, сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси позивача свідчить про те, що Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави шляхом припинення порушень відповідача, які виникли внаслідок неналежної поведінки відповідача, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з цим позовом.

7.16.Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, у постанові Верховного Суду у справі №910/7916/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.

7.17.Бездіяльність Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду з метою захисту інтересів держави, оскільки Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради впродовж тривалого часу не вжив заходів щодо про стягнення заборгованості, розірвання та повернення майна за договором оренди нерухомого майна комунальної власності.

7.18.Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді. Підстав для залишення позову без розгляду суд не встановив.

8.Розподіл судових витрат.

8.1.Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

8.2.За подання до суду позовної заяви Черкаська обласна прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 9084,00 грн на підставі платіжної інструкції №2080 від 04.10.2024 (а.с. 16).

8.3.18.02.2025 суд ухвалив закрити провадження у справі в частині вимог про дострокове розірвання договору оренди та повернення нерухомого майна. Ухвалив повернути Черкаській обласній прокуратурі з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6056,00 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією №2080 від 04.10.2024.

8.4.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

8.5.Оскільки позов прокурора задоволено повністю, судовий збір у розмірі 3028,00 грн, сплачений прокурором за подання позову у частині майнової вимоги до відповідача про стягнення боргу з орендної плати, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиоблграндсервіс" (ідентифікаційний код 42621013, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Пушкіна, 150, кв. 6) на користь Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 33457208, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) 21426,14 грн (двадцять одну тисячу чотириста двадцять шість гривень 14 копійок) боргу, 5786,68 грн (п`ять тисяч сімсот вісімдесят шість гривень 68 копійок) пені, 2253,48 грн (дві тисячі двісті п`ятдесят три гривні 448 копійок) інфляційних втрат, 2702,11 грн (дві тисячі сімсот дві гривні 11 копійок) 3 % річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиоблграндсервіс" (ідентифікаційний код 42621013, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Пушкіна, 150, кв. 6) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18015, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, розрахунковий рахунок UA 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення суду складений 19.03.2025.

Суддя А.І. Гладун