Постанова

від 18.03.2025 по справі 916/5638/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/5638/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді: Аленін О.Ю., Принцевська Н.М.)

від 21.01.2025

у справі № 916/5638/23

за позовом ОСОБА_2

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРО ЛІДЕР"

про визнання недійсним рішень загальних зборів членів кооперативу,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_2 з врахуванням заяви про зміну предмету позову звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРО ЛІДЕР" про визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу оформлене протоколом № 2 від 28.06.2016 та статуту в частині пункту 1.6, затвердженого загальними зборами членів кооперативу (протокол №1 від 16.01.2018).

1.2. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 28.06.2016 загальними зборами членів Сільськогосподарського кооперативу "Радянська Земля" (правонаступником якого є Сільськогосподарський виробничий кооператив "АГРО ЛІДЕР") було прийнято рішення про переведення з членів кооперативу ОСОБА_2 до асоційованих членів кооперативу, оформлене протоколом №2 від 28.06.2016.

Позивач вважає дане рішення незаконним та прийнятим з порушенням вимог закону та статуту, через що воно підлягає визнанню недійсним.

Зокрема, всупереч вимог закону та статуту головою СК "Радянська Земля" не приймалося рішення щодо переоформлення членства ОСОБА_2 до асоційованих членів кооперативу, а загальні збори не можуть самостійно приймати таке рішення, натомість могли лише затвердити відповідне рішення голови кооперативу, прийняте на підставі поданої заяви, через що рішення загальних зборів членів СК "Радянська Земля" про переведення з членів кооперативу протоколом №2 від 28.06.2016 та статут Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРО ЛІДЕР", затвердженого загальними зборами членів кооперативу (протокол №1 від 16.01.2018) в частині пункту 1.6 про визнання ОСОБА_2 асоційованим членом кооперативу підлягають визнанню недійсним.

1.3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 у справі №916/5638/23 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського кооперативу "Радянська Земля" від 28.06.2016, оформлене протоколом №2 від 28.06.2016 про переведення ОСОБА_2 до асоційованих членів Сільськогосподарського кооперативу "Радянська Земля". Визнано недійсним рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського кооперативу "Радянська Земля" від 28.06.2016, оформлене протоколом №2 від 28.06.2016 про затвердження нової редакції Статуту Сільськогосподарського кооперативу "АГРО ЛІДЕР", затвердженого загальними зборами членів кооперативу (протокол №1 від 16.01.2018) в частині пункту 1.6 про визнання ОСОБА_2 асоційованим членом кооперативу.

1.4. ОСОБА_1 , як особа, що не брала участь в розгляді справи, проте вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси або обов`язки, звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 у справі №916/5638/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову.

1.5. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначав, що він є членом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРО ЛІДЕР" з 03.11.2004, тому кожне рішення загальних зборів членів кооперативу безпосередньо впливає на його права та охоронювані законом інтереси. Зокрема, рішення про зміну складу членів кооперативу змінює пропорцію розподілу голосів члена кооперативу у загальній кількості голосів усіх членів кооперативу під час голосування на загальних зборах.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 у справі № 916/5638/23.

2.2. Суд апеляційної інстанції мотивував свої висновки тим, що зміст оскаржуваного рішення (його мотивувальна частина) не містить будь яких висновків, суджень або посилань суду на права, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 , як члена Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРО ЛІДЕР", а в резолютивній частині рішення суду не йдеться про порушення безпосередньо прав, інтересів та обов`язків такої особи.

Судом відзначено, що оскільки спір у даній справі та результат його вирішення залежить лише від встановлення судом наявності та ступеня порушень прав позивача під час проведення загальних зборів, а саме про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського кооперативу "Радянська Земля" від 28.06.2016 року, оформленого протоколом №2 від 28.06.2016 про переведення ОСОБА_2 до асоційованих членів Сільськогосподарського кооперативу "Радянська Земля" та про затвердження нової редакції Статуту Сільськогосподарського кооперативу "АГРО ЛІДЕР", залучення ОСОБА_1 , як іншого учасника товариства, не є обов`язковим під час вирішення даного спору.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі №916/5638/23, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, якою просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати на новий розгляд.

3.2. ОСОБА_1 посилається на те, що ухвалу суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням частини першої статті 17, статей 236, 254, пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, статті 55 Конституції України.

Також посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 10.06.2020 у справі №914/2259/17, від 08.12.2021 у справі №914/2259/17, від 18.04.2018 у справі №910/7847/17, від 16.10.2018 у справі №910/15792/14, від 22.01.2019 у справі №904/7274/17.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 проти вимог касаційної скарги заперечує, мотивуючи його тим, що скаржник не мотивував та не обґрунтував, яким чином оскаржуване рішення може вплинути на його права та обов`язки, та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції, якою закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

4.3. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України).

4.4. Частиною першою статті 17 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

4.5. Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Так, при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

4.6. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

4.7. Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно.

Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо ж судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов'язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд вправі закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, а також у постановах Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 910/21451/16, від 23.11.2020 у справі № 914/1643/19 та від 11.01.2021 у справі № 925/1600/16.

Отже, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права, інтереси та (або) обов'язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи як третю особу та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

4.8. Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд обґрунтовував своє рішення тим, що всупереч вимогам закону та статуту кооперативу рішення щодо переводу з членів кооперативу ОСОБА_2 (позивача) в статус асоційованого члена було прийнято з порушенням встановленого порядку.

Водночас, скаржник ОСОБА_1 зазначив, що він є членом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРО ЛІДЕР" з 03.11.2004, тому кожне рішення загальних зборів членів кооперативу безпосередньо впливає на його права та охоронювані законом інтереси. Зокрема, рішення про зміну складу членів кооперативу, змінює пропорцію розподілу голосів члена кооперативу у загальній кількості голосів усіх членів кооперативу під час голосування на загальних зборах.

4.9. З огляду на характер спірних правовідносин, колегія суддів відзначає, що Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 у справі №910/12807/16 зазначив, що учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та юридична особа. Оскільки результат вирішення спору залежить лише від встановлення судом наявності та ступеня порушень прав позивача (позивачів) під час скликання та проведення загальних зборів, залучення інших учасників (акціонерів) товариства або осіб, з якими на підставі спірних рішень товариство вступило у правовідносини, не вимагається.

Крім того, за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 щодо "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, інтересів та (або) обов`язків, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує скаржник, було реальним, стосувалося індивідуально виражених прав або інтересів.

Вирішення судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки, особи, не залученої до участі у справі, буде мати місце, якщо такі права, інтереси та (або) обов`язки, особи виникають саме із оскарженого судового рішення, а не із інших юридичних фактів, з яких виходив суд, приймаючи своє рішення.

4.10. Колегія суддів ураховує, що предметом розгляду у даній справі є вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського кооперативу "Радянська Земля", оформленого протоколом №2 від 28.06.2016, з підстав порушення його прав, як члена кооперативу та незаконного переведення його до асоційованих членів кооперативу та про затвердження у зв`язку з цим нової редакції статуту Сільськогосподарського кооперативу "АГРО ЛІДЕР" (пункт 1.6).

Тобто результат вирішення даної справи залежав лише від встановлення судом наявності/відсутності порушеного права позивача як члена кооперативу та дотримання вимог закону та статуту щодо його переведення.

А відтак суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що залучення ОСОБА_1 як іншого учасника товариства не є обов`язковим під час вирішення даного спору.

При цьому, судом апеляційної інстанції також встановлено, що в мотивувальній або резолютивній частинах рішення відсутні висновки про права та обов`язки скаржника, а отже відсутні підстави для висновку про те, що судом у справі №916/5638/23 було вирішено безпосередньо питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника.

Отже, ураховуючи наведене нормативно-правове регулювання спірних правовідносин у контексті встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов заснованого на правильному застосуванні пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України висновку про необхідність закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 у справі № 916/5638/23, адже відсутні обґрунтовані підстави вважати, що судом у цій справі вирішувалися безпосередньо питання про права, інтереси та (або) обов`язки апелянта.

Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 24.07.2024 у справі №917/1748/23, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21.

Доводи касаційної скарги наведених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

З урахуванням наведеного, доводи касаційної скарги у своїй сукупності не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, що виключає можливість скасування оскаржуваного судового рішення.

При цьому, проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 10.06.2020 у справі №914/2259/17, від 08.12.2021 у справі №914/2259/17, від 18.04.2018 у справі №910/7847/17, від 16.10.2018 у справі №910/15792/14, від 22.01.2019 у справі №904/7274/17, на які посилався скаржник, колегія суддів зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції не суперечать правовим позиціям, викладеним Верховним Судом у наведених скаржником постановах.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень частин першої та третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.4. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, виходячи із доводів та вимог касаційної скарги та враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

6. Судові витрати

6.1. Враховуючи, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 300, 301, 302, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 916/5638/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко