Ухвала

від 17.03.2025 по справі 208/10969/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/10969/24

№ провадження 1-кс/208/1198/25

УХВАЛА

Іменем України

17 березня 2025 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ), захисника ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),

розглянувши у закритому судовому засіданні в залісуду врежимі відеоконференціїклопотання прокурора Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Максимільянівка Мар`їнського району Донецької області, громадянки України, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3, 4 ст.191, ч.1 ст.209 КК України,-

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3, 4 ст.191, ч.1 ст.209 КК України.

Прокурор у своєму клопотанні посилається на те, що наявні ризики відповідно до пунктів 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Вказані ризики підтверджуються наступним фактами:

Злочин у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п?яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду є також те, що наслідки та ризик втечі для нього у цьому випадку можуть бути визнаними, як менш небезпечними, ніж покарання та процедура його відбування.

Також, вказані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_5 в умовах воєнного стану свідомо залишилась на тимчасово окупованій території України переслідуючи мету ухилення від кримінальної відповідальності, що надає останній можливість вчинити так само у випадку призначення покарання за вчинені злочини.

3 урахуванням вищезазначеного, застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не достатне для забезпечення виконання процесуальних обов?язків підозрюваною та запобігання встановленим ризикам.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є також забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов?язків, запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Інші запобіжні заходи не зможуть запобігти наведеним ризикам, внаслідок їх недостатньої дієвості, так як не зможуть попередити спроби підозрюваної ухилитися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, застосування більш м?яких запобіжних заходів є недоцільним.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник в судовому засіданні прохав вирішити питання на розсуд суду.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, захисника, вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024052690000269 від 03.04.2024 за фактом розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, а також розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах в умовах воєнного стану, набуття, володіння, використання майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансових операцій з таким майном та вчинення дій, спрямованих на приховування походження такого майна особою, яка знала, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3,4 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України.

Так, відповідно до висновку експерта Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 257 від 12.02.2025 за результатами проведення додаткової судової економічної експертизи, ОСОБА_5 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою розтрати бюджетних грошових коштів, які виділені на оплату праці працівникам КНП «Мар?їнська ЦРЛ», зловживаючи своїм службовим становищем, маючи право доступу до електронного кабінету КНП «Мар?їнська ЦРЛ» в АТ АБ «Приват Банк», організувала подання посадовими особами КНП «Мар?їнська ЦРЛ» зарплатних відомостей, які містили неправдиві дані у вигляді ідентифікаційних даних осіб, які не мають трудових відносин з КНП «Мар?їнська ЦРЛ», на підставі яких у період часу з 14.01.2022 по 15.01.2024 на особисті банківські рахунки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 безпідставно зараховані бюджетні грошові кошти на загальну суму 9 871 895, 70 грн.

Таким чином, унаслідок умисних протиправних дій головного бухгалтера КНП «Мар?їнська ЦРЛ» ОСОБА_5 , вчинених у період з січня 2022 року по січень 2024 року, спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 9 871 895, 70 грн.

Крім того, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду головного бухгалтера КНП «Мар?їнська ЦРЛ» і виконуючи у відповідності до покладених на неї посадових обов?язків цього підприємства адміністративно - господарські та організаційно - розпорядчі функції, тобто, будучи службовою особою, діючи умисно, отримала на власний банківський рахунок, відкритий в АТ КБ «Приват Банк», у період з 01.01.2022 по 31.03.2024 грошові кошти на суму 14 070,10 грн, з банківського рахунку ОСОБА_8 № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», основним джерелом надходження грошових коштів якої є надходження у вигляді заробітної плати, отриманої від КНП «Мар"їнська ЦРЛ» внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Також, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду головного бухгалтера КНП «Мар?їнська ЦРЛ» і виконуючи у відповідності до покладених на неї посадових обов?язків цього підприємства адміністративно - господарські та організаційно - розпорядчі функції, тобто, будучи службовою особою, діючи умисно, отримала на власний банківський рахунок, відкритий в АТ КБ «Приват Банк», у період з 01.01.2022 по 31.03.2024 грошові кошти на суму 361 427, 50 грн, з банківського рахунку ОСОБА_7 № НОМЕР_2 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», основним джерелом надходження грошових коштів якої є надходження у вигляді заробітної плати, отриманої від КНП «Мар"їнська ЦРЛ» внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Отже, з метою надання правомірного вигляду отриманню вказаних коштів та їх використанню, ОСОБА_5 здійснила фінансові операції з коштами, отриманими внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, на загальну суму 375 497, 60 грн.

06.03.2025 за результатами досудового розслідування, при наявності достатніх доказів у спосіб, передбачений КПК України, складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3,4 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України, тобто у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, а також у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах в умовах воєнного стану, у набутті, володінні, використанні майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом у тому числі здійснення фінансових операцій з таким майном та вчинення дій, спрямованих на приховування походження такого майна особою, яка знала, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом.

11.03.2025 повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_5 опубліковано в газеті «Урядовий кур?єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Таким чином, ОСОБА_5 є належним чином повідомлена про підозру.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами.

16.03.2025 постановою старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Донецькій області підозрювану ОСОБА_5 оголошено у розшук.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Згідно вимог ч. 6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, в також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території держави, визначеної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у Міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно достатті 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Встановлюючи обґрунтованість підозри слід виходити з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Враховуючи, що підозрювана ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та суду, оголошена у розшук, виїхала та перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя вважає за можливе обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 176-179,182,184,186,193,194,196 КПК України, слідчий суддя-

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,задовольнити.

Обрати у рамках кримінального провадження №12024052690000269 від 03.04.2024 року до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Максимільянівка Мар`їнського району Донецької області, громадянки України, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3, 4 ст.191, ч.1 ст.209 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі ч.6 ст.193 КПК України, після затримання підозрюваної і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження доставити підозрювану до слідчого судді для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1