Постанова від 12.03.2025 по справі 335/4621/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року

м. Київ

справа № 335/4621/23

провадження № 61-7960св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач -заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Запорізька міська рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2024 року у складі судді Романько О. О. та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Полякова О. З., Крилової О. В., Кухаря С. В

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2023 року заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Запорізької міської ради про скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, визнання договору купівлі-продажу та договору оренди землі недійсними, визнання незаконним та скасування рішення міської ради, повернення земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого 11 квітня 2012 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради, зареєстровано право власності на нежитлове приміщення № 1 підвального поверху, літ. А-4, площею 108,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, затвердженого розпорядженням міського голови Запорізької міської ради від 25 лютого 2009 року № 228р та зареєстрований в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 03 березня 2009 року № 316 в експлуатацію введено кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з літнім майданчиком на АДРЕСА_1 .

На підставі протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ЕЛЬТОН» від 11 січня 2012 року № 1/2012 та акта про проведення розрахунків, підписаного ТОВ «ЕЛЬТОН» та ОСОБА_1 , останньому передано об`єкт нерухомості - нежитлове приміщення І підвалу, літ. А-4, що знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 108,2 кв. м та літній майданчик (павільйон), що знаходиться за тією самою адресою.

19 червня 2020 року ТОВ «Регіональне бюро технічної інвентаризації» виготовило технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вказаного технічного паспорту за зазначеною адресою знаходяться літній майданчик (павільйон) літ. А, площею 57,5 кв. м та замощення І. Призначення приміщення в літньому майданчику (павільйоні) літ. А зазначено торговельний зал площею 53,5 кв. м.

Згідно з характеристикою громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що є невід`ємною частиною зазначеного технічного паспорту, літній майданчик (павільйон) не має фундаменту, рік спорудження - 2020.

Разом із цим, згідно з листом ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 18 січня 2022 року № 130, інвентаризаційна справа на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 не заводилась.

Крім того, відповідно до інформації Запорізької міської ради від 07 грудня 2021 року № 15025/03-20/04 в Департаменті реєстраційних послуг Запорізької міської ради відсутня інформація та розпорядчі документи щодо присвоєння поштової адреси - АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 23 червня 2020 року державний реєстратор виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелих В. В. зареєстрував за ОСОБА_1 право власності на літній майданчик (павільйон) площею 53,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2106759423101.

Підставами для державної реєстрації зазначено такі документи: акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, затвердженого розпорядженням міського голови Запорізької міської ради від 25 лютого 2009 року № 228р та зареєстрований в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 03 березня 2009 року № 316; протокол загальних зборів учасників ТОВ «ЕЛЬТОН» від 11 січня 2012 року № 1/2012; акт про проведення розрахунків від 11 січня 2012 року, підписаний ТОВ «ЕЛЬТОН» та ОСОБА_1 ; технічний паспорт, виготовлений 19 червня 2020 ТОВ «Регіональне бюро технічної інвентаризації».

12 серпня 2020 року ТОВ «Регіональне бюро технічної інвентаризації» виготовило технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого за вказаною адресою знаходяться вже торговий павільйон літ. А площею 57,5 кв. м та замощення І. Призначення приміщення в торговому павільйоні літ. А зазначено торговельний зал площею 53,5 кв. м.

Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ЗП101200911783, виданої 11 вересня 2020 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, встановлено, що за вказаною адресою проведено реконструкцію торгового павільйону. Враховуючи, що здійснювалась реконструкція об`єкта будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані відомості про земельну ділянку, підстави її використання не зазначено.

Разом з тим, вивченням вказаного вище технічного паспорту від 12 серпня 2020 року встановлено, що він є ідентичним технічному паспорту, виготовленому 19 червня 2020 ТОВ «Регіональне бюро технічної інвентаризації», також він не містить відомостей про зміну геометричних розмірів та/або функціонального призначення торгового павільйону.

На думку прокурора, реконструкція зазначеного павільйону у 2020 році фактично не проводилась.

24 вересня 2020 року державний реєстратор виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелих В. В. вніс зміни до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна із реєстраційним номером 2106759423101, а саме: змінено назву об`єкта з «літній майданчик (павільйон)» на «торговий павільйон».

Прокурор зазначав, що державний реєстратор фактично змінив об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який вже було зареєстровано 23 червня 2020 року, про що внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Проте, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій та не подавав документів для проведення державної реєстрації переходу права власності.

Крім того, відповідно до акту від 22 грудня 2021 року за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелиха В. В., державний реєстратор ухвалив рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 червня 2020 року № 52792876, на підставі якого у Державному реєстрі прав відкрито розділ № 2106759423101 на літній майданчик (павільйон), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровано право власності № 37008292 за ОСОБА_1 , на підставі: акту приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, затвердженого розпорядженням міського голови від 25 лютого 2009 року № 228р та зареєстрованого в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Запорізької області від 03 березня 2009 року № 316, на кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_1 ; технічного паспорту від 19 червня 2020 року, виготовленого ТОВ «Регіональне бюро технічної інвентаризації»; акту про проведення розрахунків від 11 січня 2012 року між ТОВ «ЕЛЬТОН» та ОСОБА_1 щодо передачі майна товариства останньому у зв`язку з його виходом зі складу учасників товариства; протоколу загальних зборів ТОВ «ЕЛЬТОН» від 11 січня 2012 року № 1/2012, відповідно до якого з метою виплати вартості частки майна ТОВ «ЕЛЬТОН» передається майно ТОВ «ЕЛЬТОН» ОСОБА_1 .

Однак, державний реєстратор не витребував документа, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність ОСОБА_1 , а справжність підписів на акті розрахунків від 11 січня 2012 року не засвідчено відповідно до Закону України «Про нотаріат», всупереч вимогам пункту 50 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127).

Враховуючи вищевикладене, наказом Міністерства юстиції Україні від 24 грудня 2021 року № 4646/5 державному реєстратору Пелиху В. В. анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На думку прокурора, державний реєстратор не врахував, що подані документи мали суперечності щодо типу об`єкту та його адреси, а саме: в акті приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, затвердженого розпорядженням міського голови від 25 лютого 2009 року № 228 р зазначено об`єкт «кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_1 ; у технічному паспорті, виготовленому 19 червня 2020 року ТОВ «Регіональне бюро технічної інвентаризації» - об`єкт «літній майданчик (павільйон)» за адресою: АДРЕСА_1 ; в акті про проведення розрахунків від 11 січня 2012 року між ТОВ «ЕЛЬТОН» та ОСОБА_1 та протоколі загальних зборів ТОВ «ЕЛЬТОН» від 11 січня 2012 року № 1/2012 об`єктом вказано «літній майданчик (павільйон)» за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, державний реєстратор виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелих В. В. провів державну реєстрацію переходу права власності на підставі документів, які не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, чим порушено вимоги пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Крім того, за інформацією Запорізької міської ради від 07 грудня 2021 року № 15025/03-20/04 в Департаменті архітектури та містобудування Запорізької міської ради відсутня інформація та розпорядчі документи щодо присвоєння поштової адреси: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:05:005:0281). Паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 не реєструвався. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 не реєструвались.

Отже, на думку прокурора, ОСОБА_1 фактично без дозвільних документів здійснив будівництво торгового павільйону, який не є капітальною спорудою та розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, яка не була надана відповідачу у власність або у користування для вказаних цілей.

16 березня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Запорізької міської ради із заявою про передачу в оренду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для розташування торгівельного павільйону.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11 листопада 2021 року № 2064/372-21, сформованого Управлінням у Запорізькому районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:005:0281, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 складає 489 091,2 грн.

За інформацією районної адміністрації по Вознесенівському району Запорізької міської ради від 19 січня 2022 року № 01-10/83, дані щодо видачі паспорту прив`язки тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 від Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради до районної адміністрації не надходили, тому договір між власником споруди та районною адміністрацією на її розміщення не укладався.

Разом з тим, вивченням відомостей, розміщених на офіційному сайті Запорізької міської ради, встановлено, що рішенням Запорізької міської ради від 11 червня 2021 № 102/24 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення в установленому порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0080 га, для розташування торгового павільйону та подальшої передачі вказаної земельної ділянки в оренду.

Рішенням Запорізької міської ради від 10 вересня 2021 року № 69/110 ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 та передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:005:0281, площею 0,0078 га (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) строком на 19 років для розташування торгового павільйону за рахунок земель Запорізької міської ради.

На виконання вказаного рішення 01 грудня 2021 року Запорізька міська рада уклала з ОСОБА_1 договір оренди землі за № 202105000100128 строком на 19 років, за умовами якого орендодавець (Запорізька міська рада) надає, а орендар ( ОСОБА_1 ) приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0078 га для розташування торгового павільйону, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2310100000:05:005:0281. 03 грудня 2021 року Договір оренди зареєстровано державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Демченко З. М. Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 2525944023060.

На думку прокурора, ОСОБА_1 набув право оренди земельної ділянки поза проведенням земельних торгів на конкурентних засадах у зв`язку з державною реєстрацією тимчасової споруди - торгового павільйону, як об`єкта нерухомого майна.

Зважаючи на відсутність у ОСОБА_1 на час здійснення будівництва у 2020 році відповідних правовстановлюючих документів на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:005:0281, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , торговий павільйон, що складається з будівлі торгового павільйону літ. А та замощення І, загально площею 53,5 кв. м, є об`єктом самочинного будівництва, право власності на який набуто з порушенням діючого законодавства.

03 грудня 2021 року державний реєстратор Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради зареєстрував договір оренди землі від 01 грудня 2021 року № 202105000100128, в якому орендарем зазначено ОСОБА_2

16 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О. О. та зареєстровано в реєстрі за № 3139, за умовами якого ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме - торговий павільйон, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,5 кв. м.

Оскільки на момент державної реєстрації прав власності (23 червня 2020 року) на літній майданчик (павільйон) площею 53,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_1 були відсутні правові підстави на використання земельної ділянки площею 0,0078 га з кадастровим номером 2310100000:05:005:0281, у ОСОБА_4 також відсутні правові підстави для використання вказаної земельної ділянки.

За результатами огляду, проведеного прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Іванченком П. П. 25 листопада 2022 року зі спеціалістом - провідним інженером з об`єктивного контролю ТОВ «Запорізького міського бюро технічної інвентаризації» Стегній В. С. у межах кримінальної провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022082010000186 від 14 вересня 2022 року встановлено, що торговий павільйон літ. А та замощення І загальною площею 53,5 кв. м з технічними характеристиками, зазначеними у технічному паспорті, виготовленому 12 серпня 2020 року ТОВ «Регіональне бюро технічної інвентаризації» на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:005:0281, загальною площею 0,0078 га, відсутній.

Водночас, візуальним оглядом земельної ділянки було встановлено, що на ній розпочаті роботи щодо підготовки до проведення забудови або інших будівельних робіт. Так, у порівнянні зі станом цієї земельної ділянки, встановленим під час її огляду 25 листопада 2022 року у межах кримінального провадження № 42022082010000186 за частиною першою статті 362 КК України, наразі за цією адресою відновлено паркан, який огороджує спірну земельну ділянку та розчищено територію від побутового сміття.

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є власниками спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:005:0281 і в користування ОСОБА_1 . Запорізькою міською радою на момент реєстрації права власності на об`єкт будівництва - літній майданчик (павільйон) у червні 2020 року, у тому числі і під забудову, не передавалась, а вказана земельна ділянка надана ОСОБА_1 в оренду з порушенням земельного законодавства, у тому числі надана поза межами конкурсних торгів, збудований ОСОБА_1 торговий павільйон є самочинним будівництвом на належній на праві власності територіальній громаді міста Запоріжжя земельній ділянці.

Внаслідок прийняття незаконного рішення Запорізької міської ради у ОСОБА_1 виникло право користування земельною ділянкою, оскільки саме цей договір у подальшому був зареєстрований у встановленому законом порядку, адже за твердженням прокуратури, Запорізька міська рада передала ОСОБА_1 в оренду спірну земельну ділянку для розміщення торгового павільйону орендаря, порушивши вимоги статей 116, 134 ЗК України, у зв`язку із чим, він не набув права користування вказаною ділянкою у законний спосіб, а саме: поза межами проведення процедури земельних торгів.

Ураховуючи наведене, прокурор просив суд:

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на літній майданчик (павільйон), літ. А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,5 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2106759423101, номер запису про право власності 37008292);

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 16 грудня 2021 року № 3139 щодо торгового павільйону, загальною площею 53,5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2106759423101), укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений та зареєстрований 16 грудня 2021 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О. О. (номер запису про право власності 45719712);

- визнати незаконним та скасувати рішення Запорізької міської ради від 10 вересня 2021 року № 69/110 «Про передачу в оренду гр. ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування торгового павільйону»;

- визнати недійсним договір оренди землі від 01 грудня 2021 року № 202105000100 на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:005:0281, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2525944023060), зареєстрований 03 грудня 2021 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Демченко З. М.;

- зобов`язати ОСОБА_2 повернути територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради земельну ділянку площею 0,0078 га, вартістю 489 091,20 грн, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2310100000:05:005:0281;

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 23 квітня 2024 року, у задоволенні позову заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області відмовлено.

Судові рішення судів попередніх інстанції мотивовані тим, що прокурором обрано неналежний та неефективний спосіб судового захисту. Спірна земельна ділянка належить Запорізькій міській раді та надана була у користування з її волі, не вибувала з її власності поза волею власника. Тому застосовуються статті 387, 388 ЦК України й належним способом захисту є віндикаційний позов (витребування майна від добросовісного набувача). При цьому, для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Якщо визнається ефективним способом захисту - віндикація, то необхідно не зобов`язувати відповідача повернути чи передати у власність позивача земельну ділянку, а саме витребувати її у власність позивача. Але, у цій справі земельна ділянка не вибувала з власності територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, яка до того ж з власної волі її передала в оренду.

На момент введення в експлуатацію у 2009 році закінченого будівництвом об`єкта «Кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з літнім майданчиком», право власності на кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» вже було зареєстровано за ТОВ «ЕЛЬТОН», а спірний літній майданчик є об`єктом нерухомого майна та складовою частиною цілісного майнового комплексу кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що узгоджується з приписами статті 191 ЦК України, а саме замощення, яке розташоване на спеціально відведеній для цієї мети земельній ділянці.

Суди вказали, що станом на 2009-2012 роки, право власності на такий об`єкт нерухомого майна як «літній майданчик» не підлягало обов`язковій державній реєстрації, тому документом, який підтверджує право власності ТОВ «ЕЛЬТОН» на «літній майданчик» є акт про прийняття вказаного об`єкту до експлуатації у складі цілісного майнового «комплексу кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з літнім майданчиком».

Посилання прокурора на те, що спірна реєстрація майна має бути скасована через те, що літній майданчик не є нерухомим майном, ним доведено не було, оскільки таке майно було введено до експлуатації, а пізніше, було здійснено його реконструкції у торговий павільйон на замовлення власника майна - ОСОБА_1 .

Суди врахували, що ТОВ «ЕЛЬТОН» з 1996 року проводило узгодження питання щодо відведення йому у користування земельної ділянки під літній майданчик та з 1998 року на законних підставах користувалось земельною ділянкою відведеною під спірний об`єкт для розташування та функціонування літнього майданчика, що підтверджується відповідним договором оренди з міською радою. ТОВ «ЕЛЬТОН» у період користування земельною ділянкою з квітня 1998 по січень 2012 року своєчасно та у повному обсязі сплачувало орендну плату та податок за землю, заборгованості перед місцевою владою не накопичувало, а тому вимог від виконавчого комітету Запорізької міської ради про звільнення та/або повернення земельної ділянки не отримувало, проблемних питань чи претензій щодо оренди землі у товариства не виникало.

На момент виходу ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «ЕЛЬТОН» та набуття ОСОБА_1 права власності на спірний об`єкт на підставі відповідного правочину, статті 120, 377 ЦК України (у чинній редакції) передбачали загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами, визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на об`єкт, тобто право на земельну ділянку слідувало за об`єктом, який на ній розташований, тому суди вважали, що твердження прокурора про те, що спірний об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 2106759423101 з назвою «Літній майданчик (павільйон)», а згодом «Торговий павільйон», розташований на земельній ділянці, яка не надавалась у користування ОСОБА_1 для таких цілей, не відповідає обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції вказав, що системний аналіз положень статей 376 ЦК України, 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дає підстави для висновку, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці, але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

ОСОБА_1 не будував спірний об`єкт, а провів лише власними силами його реконструкцію, спірний об`єкт вже багато років розташований у місті Запоріжжі, згідно генеральному плану, на відведеній під нього земельній ділянці, із дозволеним функціональним призначенням, був введений до експлуатації ще до переходу його у власність ОСОБА_1 , а прокурором не наведено, які саме та чиї права порушено спірною реєстрацією та передачею земельної ділянки в оренду останньому. Запорізька міська рада неодноразово у відповідь на листи прокурора, зазначала, що не вбачає, за наведених в них обставин, порушення як своїх прав, так і інтересів держави. Вказували на те, що на час розгляду таких звернень немає підстав для подання позовів до суду щодо захисту таких прав або скасування радою своїх же рішень. Тому, твердження прокурора, в обґрунтування підстав щодо його звернення до суду, як самостійного позивача, суди вважали необґрунтованим.

Запорізька міська рада, приймаючи оскаржуване рішення від 10 вересня 2021 року № 69/110, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:005:0281 загальною площею 0,0078 га, що на АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та надання останньому в оренду строком на 19 років зазначену земельну ділянку для розташування торгового павільйону за рахунок земель міста Запоріжжя, діяла в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений Конституцією України та законодавством України.

Суди зауважили, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, що і стало результатом виконання оскаржуваного рішення - укладення договору оренди землі від 01 грудня 2021 року № 202105000100128. При пред`явленні вимоги щодо скасування рішення міської ради прокурор вважав такий спосіб захисту ефективним, належним та правомірним, оскільки таким чином, на його думку, буде усунуто стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника земельної ділянки та її цільового призначення. При цьому, за встановлених судом обставин те, що власником земельної ділянки є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради з чітко визначеним її цільовим призначенням, яке не було змінено жодним з орендарів, ніким під сумнів не ставилося та не потребувало ніякого додаткового юридичного визначення.

Доказів самочинного будівництва ОСОБА_1 об`єкту нерухомого майна прокурором суду не надано.

З урахуванням доводів прокурора про те, що спірна земельна ділянка відповідно до частин першої, другої статті 134 ЗК України має бути передана в користування на конкурентних засадах (земельних торгах), то скасування державної реєстрації ланцюга договорів, інших правочинів щодо майна на ній розташованих і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту прав (інтересів) держави, про захист яких звернувся прокурор.

Апеляційний суд також врахував висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі № 826/11127/16 про те, що відповідно до частин першої, другої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта за компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Отже, положення частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

У цьому випадку орган державного архітектурно-будівельного контролю не вчиняв жодних дій відносно спірного об`єкта нерухомості, а ОСОБА_3 не будував спірний об`єкт, а провів лише власними силами його реконструкцію. Він не зводив павільйону на літньому майданчику, а отримав його від TOB «ЕЛЬТОН» під час розрахунку з ним у 2012 році, після прийняття рішення про його вихід зі складу учасників TOB «ЕЛЬТОН». Разом з тим, жодних позовних вимог до TOB «ЕЛЬТОН» чи його правонаступника прокурор не заявляв, товариство також не є і учасником справи.

Порушень, що суперечать суспільним інтересам або порушують права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб не встановлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2024 року до Верховного Суду, заступник керівника Одеської обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 квітня 2023 року, постанову Одеського апеляційного суду від 21 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали належної правової оцінки тому, що реєстрація права власності на спірне нерухоме майно відбулася на підставі документів, які не засвідчують в установленому законом порядку право власності на цей об`єкт. Крім того, зазначений об`єкт є тимчасовою спорудою, не відноситься до об`єктів нерухомого майна щодо яких взагалі може проводитися державна реєстрація.

Вказує, що TOB «ЕЛЬТОН» було введено до експлуатації та зареєстровано право власності тільки підвальне приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», доказів того, що така реєстрація включала в себе й літній майданчик біля кафе, не підтверджено. При тому, що ОСОБА_3 під час взаємних розрахунків при виходів з участі у товаристві було передано два об`єкти нерухомості, з різними адресами: кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», площею 108,9 кв. м та літній майданчик, площею 53,5 кв. м.

Звертає увагу на те, що перший об`єкт нерухомого майна було зареєстровано за ОСОБА_3 ще у 2012 році, у той час як спірна реєстрація на літній майданчик була проведена тільки 23 червня 2020 року.

Вказує, що суди попередніх інстанцій не здійснили аналізу правомірності набуття права власності ОСОБА_3 на вказаний об`єкт, а також проведеної державної реєстрації.

Зазначає, що внаслідок фактичної реєстрації за ОСОБА_3 самочинного будівництва ним було протиправно отримано в оренду земельну ділянку за позаконкурсною процедурою.

Суди неправильно застосували статті 120, 377 ЦК України, оскільки на час відчуження TOB «ЕЛЬТОН» кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», площею 108,9 кв. м та літнього майданчику, площею 53,5 кв. м, спірна земельна ділянка вже не перебувала в оренді товариства, оскільки така закінчилась 26 березня 2001 року.

Вважає, що було обрано належний спосіб захисту - негаторний позов, оскільки наявність незаконної реєстрації права власності на спірний об`єкт, перешкоджає власнику землі (територіальній громаді) вільно розпоряджатися нею.

Зазначає, що прокурор у даному випадку є належним позивачем, оскільки спірна забудова знаходиться у межах історичних ареалів міста Запоріжжя, тому стосується невизначеного кола його мешканців.

Прокурор посилається на практику Верховного Суду, а також зазначає, що судами попередніх інстанцій було застосовано нерелевантні до обставин цієї справи постанови Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Галіченко Б. В., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними, не спростовують правильності вирішення судами попередніх інстанції спору, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2024 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

29 липня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У зверненні ТОВ «ЕЛЬТОН» до заступника голови Запорізької міської Ради народних депутатів від 16 квітня 1994 року № 5 просило узгодження облаштування літнього майданчику при кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1». Додатком надавалися: схема розташування літнього майданчика, узгодження міської СЕС на розташування літнього майданчика, узгоджений асортимент блюд (том 2, а. с. 87).

План літнього майданчика, М 1:50 в чітко визначених межах, розмір майданчика 15000 х 6000 мм із огорожею з бетонних елементів висотою 800 мм, декоративними ліхтарями, замощенням майданчика бетонною тротуарною плиткою 500 х 500 мм, розташованого на АДРЕСА_1 та Ситуаційний план літнього майданчика, М 1:500, на АДРЕСА_1 (том 2, а. с. 88-89).

Розташування літнього майданчику було узгоджено Запорізькою міською Радою народних депутатів, що підтверджується Розпорядженням від 22 травня 1996 року № 893р, яким затверджено дислокацію сезонних літніх майданчиків згідно із додатком, у тому числі для ТОВ «ЕЛЬТОН» на АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі (том 2 а. с. 222).

Згідно з листом від 23 липня 1996 року № 01-29/401 Орджонікідзевська районна адміністрація не заперечує проти відведення земельної ділянки для облаштування літнього майданчика біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» на АДРЕСА_1 ТОВ «ЕЛЬТОН» (том 2, а. с. 97).

Відповідно до листа Управління по соціальному та економічному розвитку міста Запоріжжя від 29 листопада 1996 року № 454 ТОВ «ЕЛЬТОН», основним видом діяльності товариства є організація громадського харчування, товариство планує відвести земельну ділянку на АДРЕСА_1 під існуючий літній майданчик, розташований на прилеглій території до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», у зв`язку із чим Управління по соціальному та економічному розвитку вважає можливим відведення ТОВ «ЕЛЬТОН» відповідної земельної ділянки під існуючий літній майданчик (том 2, а. с. 96).

Згідно з Витягом з протоколу засідання колегії при головному архітекторі міста Запоріжжя від 27 травня 1997 року № 33 було узгоджено матеріали по літньому майданчику та входу в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» на АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі, для подальшого проектування. Замовник ТОВ «ЕЛЬТОН» (том 2, а. с. 90).

Відповідно до висновку Головного управління архітектури та містобудування від 02 вересня 1997 року № 2630 про надання земельної ділянки під будівництво та функціонування літнього майданчика та входу в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» на АДРЕСА_1, вважали можливим відвести за зверненням директора ТОВ «ЕЛЬТОН» ОСОБА_5 земельну ділянку на АДРЕСА_1, у тимчасове користування на умовах оренди строком на 3 роки під будівництво та функціонування. Згідно з діючого генплану міста функціональне використання запитуваної земельної ділянки можливе (том 2, а. с. 91).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26 березня 1998 року № 184/17 «Про надання у тимчасове користування на умовах оренди, строком на три роки, товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬТОН» земельної ділянки площею 0,0105 га на АДРЕСА_1 для розташування та функціонування літнього майданчика та організації входу до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1». Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2. цього рішення, зобов`язано директора ТОВ «ЕЛЬТОН» ОСОБА_1 у місячний строк після його прийняття даного рішення укласти з виконавчим комітетом Запорізької міської ради договір про умови використання наданої земельної ділянки та замовити договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди. Після закінчення строку дії договору на право тимчасового користування землею договір продовжити або за вимогою виконавчого комітету Запорізької міської ради в установленому законодавством порядку звільнити земельну ділянку та передати її за належністю у стані, придатному для подальшого використання (том 2, а. с. 102).

10 квітня 1998 року між Запорізькою міською радою та ТОВ «ЕЛЬТОН» був укладений договір № 2250/у про умови використання земельної ділянки, наданої в тимчасове користування на умовах оренди, строком на три роки, ТОВ «ЕЛЬТОН» для розташування та функціонування літнього майданчика та організації входу до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1». Відповідно до пункту 3.1 цього договору, даний договір є невід`ємною частиною рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26 березня 1998 року № 184/17 (том 2, а. с. 98-99).

10 квітня 1998 року між Запорізькою міською радою та ТОВ «ЕЛЬТОН» був укладений договір № 2250 про право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди). Відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26 березня 1998 року № 184/17, Запорізька міська рада надає, а ТОВ «ЕЛЬТОН» приймає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,0105 гектарів, у тому числі інших угідь 0,0105 гектарів згідно з планом землекористування, що додається. Згідно з пунктом 1.2 цього договору земельна ділянка надається на умовах оренди на 3 роки до 26 березня 2001 року для розташування та функціонування літнього майданчика та організації входу до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1». Визначена плата за землю. Договір набуває чинності з моменту його реєстрації. Договір зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 27 травня 1998 року № 2250.

Згідно з довідкою Запорізького міського управління земельних ресурсів від 30 січня 1999 року № 375-0 про грошову оцінку 1 кв. м землі за її місцем розташування та функціональним призначенням, визначено грошову оцінку земельної ділянки, яка розташована на АДРЕСА_1 , функціональне використання земельної ділянки - літній майданчик, землекористувач - ТОВ «ЕЛЬТОН» (том 2, а. с. 103).

Відповідно до реєстраційного посвідчення на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним та фізичним особам серії БІ № 012000, виданого орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Запорізької обласної державної адміністрації, яке посвідчує, що приміщення І літ. А-4 у цілому будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 зареєстрований на праві колективної власності за товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬТОН» на підставі договору № 260 купівлі-продажу державного майна шляхом викупу посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Лучко Н. Г. від 14 квітня 2000 року, за реєстраційним номером 447. Реєстраційне посвідчення записано в реєстрову книгу № 4 за реєстровим номером 768 від 27 квітня 2000 року (том 2, а. с. 86).

26 січня 2006 виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято рішення за № 33/3 «Про прийняття в експлуатацію існуючого кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з літнім майданчиком на АДРЕСА_1 ». Відповідно до пункту 3 цього рішення ТОВ «ЕЛЬТОН» зобов`язано звернутися до Запорізької міської ради щодо оформлення права користування земельною ділянкою після введення існуючого кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з літнім майданчиком по АДРЕСА_1 в експлуатацію (том 1 а. с. 48).

Згідно з актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатації закінченого будівництвом об`єкта, затвердженого розпорядженням міського голови Запорізької міської ради від 25 лютого 2009 року № 228р та зареєстрованого в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 03 березня 2009 року № 316, в експлуатацію введено кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з літнім майданчиком на АДРЕСА_1 . Будівництво вказаного кафе з літнім майданчиком здійснено на підставі рішення МВК від 26 січня 2006 року № 33/3. У зазначеному акті вказано, що площа пред`явленого в експлуатацію об`єкта складає 108,9 кв. м. Замовником у вказаному акті зазначено директора ТОВ «ЕЛЬТОН» ОСОБА_1. (том 1, а. с. 19-20, том 2, а. с. 82-85).

ОСОБА_1 вибув з ТОВ «ЕЛЬТОН» відповідно до рішення Загальних зборів учасників товариства від 24 жовтня 2011 року (протокол № 1/2011). Товариством було розраховано розмір дивідендів, що належать учасникам та вартість чистих активів товариства станом на 01 січня 2012 року.

У подальшому на підставі протоколу загальних зборів учасник ТОВ «ЕЛЬТОН» від 11 січня 2012 року № 1/2012 та акта про проведення розрахунків, підписаного ТОВ «ЕЛЬТОН» та ОСОБА_1 , останньому передано з метою виплати вартості частини майна об`єкт нерухомості - нежитлове приміщення І підвалу літ. А-4, що знаходиться АДРЕСА_1 , загальною площею 108,2 кв. м та літній майданчик (павільйон), що знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 53,5 кв. м, залишкова балансова вартість якого складає 43 490,40 грн (том 1, а. с. 21.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого 11 квітня 2012 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради, зареєстровано право власності на нежитлове приміщення № І підвального поверху, літ. А-4, площею 108,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

19 червня 2020 року ТОВ «Регіональне бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Інвентаризаційна справа № б/н, замовник ОСОБА_1 , експлікація - літній майданчик (павільйон), літ. А, призначення приміщення торговельний зал, загальна площа 53,5 кв. м. та замощення І. Характеристика споруди: літній майданчик (павільйон), рік спорудження і реконструкції 2020, фундамент - ні, стіни - дерев`яний каркас, покрівля - дерево, перекриття - дерево, підлога плитка, електрика - так, каналізація, сходи, ліфт, газопровід, сміттєпровід, вид опалення - ні. Площа основи забудови 57,5 кв. м. Замощення - плитка тротуарна (том 1, а. с. 22).

29 липня 2020 року було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, реєстраційний номер ЗП 051200729897, видане Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, назва об`єкта - реконструкція торгового павільйону, клас наслідків СС1, вид будівництва - реконструкція, спосіб будівництва - господарський (будую власними силами), місце розташування об`єкта будівництва: АДРЕСА_1 . Документ на земельну ділянку відсутній, підстава відсутності - реконструкція об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані. Назва об`єкта - реконструкція торгового павільйону, вид будівництва - реконструкція, тип об`єкта - споруда (код ДКБС:1230.2 Криті ринки, павільйони та зали для ярмарків (том 1, а. с. 25-26).

Відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо реконструкції торгового павільйону за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер документу ЗП 101200911783, тип документу: реєстрація декларації про готовність до експлуатації об`єкта, замовник ОСОБА_1 , підстава 25. Реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення. Терміни будівництва: дата початку будівництва - 30 липня 2020 року, дата завершення будівництва - 11 серпня 2020 року, експлуатація від 11 вересня 2020 року. Документ на земельну ділянку відсутній, підстава відсутності - реконструкція об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані. Назва об`єкта - реконструкція торгового павільйону, вид будівництва - реконструкція, тип об`єкта - будівля/споруда (код ДКБС:1230.2 Криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, ТЕП: загальна площа 53,5 кв. м, кількість робочих місць 2, основна площа 53,5 кв. м, пропускна спроможність люд./год - 16. Дата створення документу в Єдиній державній електронній системі будівництва - 24 вересня 2020 року (том 1, а. с. 27).

Згідно з технічним паспортом, виготовленим 12 серпня 2020 року ТОВ «Регіональне бюро технічної інвентаризації» на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 на замовлення ОСОБА_1 зазначена експлікація - літній майданчик (павільйон), літ. А, призначення приміщення торговельний зал, загальна площа 53,5 кв. м. та замощення І. Характеристика споруди: літній майданчик (павільйон), рік спорудження і реконструкції 2020 року, фундамент - ні, стіни - дерев`яний каркас, покрівля - дерево, перекриття - дерево, підлога плитка, електрика - так, каналізація, сходи, ліфт, газопровід, сміттєпровід, вид опалення - ні. Площа основи забудови 57,5 кв. м. Замощення - плитка тротуарна (том 1, а. с. 24).

Відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта виданої 11 вересня 2020 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області за реєстраційним номером ЗП101200911783, оригінал якої знаходиться в Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області. Зміст Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) зареєстрованої в Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області за № ЗП 101200911783 від 11 вересня 2020 року, в якій зазначено, що у період з 30 липня 2020 року до 11 серпня 2020 року власник майна ОСОБА_1 у господарчий спосіб здійснив реконструкцію об`єкту внаслідок якої: - присвоєно нову назву споруді «Торговий павільйон» із визначенням коду об`єкту 1230.2 - Криті ринки, павільйони та зали для ярмарків; - виконані роботи з монтажу та демонтажу перегородок, замінено віконні та дверні блоки, виконано внутрішнє оздоблення об`єкту (пункт 7 декларації); - приведено у відповідність адресу об`єкту в порядку пункту 10 тимчасового Порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам нерухомого майна, затвердженого ПКМУ від 27 березня 2019 року № 367, адресу об`єкта будівництва присвоєно за вибором замовника будівництва: 69035, м. Запоріжжя, АДРЕСА_1 (пункт 12 декларації); - техніком з інвентаризації нерухомого майна (реєстраційний номер № 1806) ОСОБА_6 , номер кваліфікаційного сертифікату АЕ № 001825 проведено технічну інвентаризацію об`єкта, виготовлено новий технічний паспорт від 12 серпня 2020 року, інвентаризаційна справа № б/н (пункт 14 декларації); - оновлено огороджувальні конструкції: стіни - дерево, покрівля - дерево (які відноситься до характеристик об`єкту); - в торговий павільйон встановлено опалення, вид індивідуальних опалювальних установок (зазначено): електричне, чим поліпшено технічні показники об`єкта (пункт 14 декларації); - збільшено кількість робочих місць - 2 людини, внаслідок чого збільшено пропускну спроможність - 16 люд./год, чим поліпшено економічні показники об`єкта (пункт 14 декларації). Вважали закінчений будівництвом об`єкт готовим до експлуатації (том 1, а. с. 28-29, том 2, а. с. 92-95).

23 червня 2020 року державним реєстратором виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелихом В. В. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на літній майданчик (павільйон) площею 53,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2106759423101.

24 вересня 2020 року державний реєстратор виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелих В. В. вніс зміни до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна із реєстраційним номером 2106759423101, а саме: змінено назву об`єкту із літній майданчик (павільйон) на торговий павільйон.

16 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Запорізької міської ради про передачу в оренду земельної ділянки на праві оренди для розміщення торговельного павільйону, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі витягу з Державного реєстру та технічного паспорту (том 1, а. с. 33).

Відповідно до рішення Запорізької міської ради від 11 червня 2021 року № 102/24 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 для розташування торгового павільйоні» надали дозвіл ОСОБА_1 на розроблення в установленому порядку землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 а орієнтовною площею 0,0080 га для розташування торгового павільйону та подальшої передачі її в оренду (том 1, а. с. 30).

Згідно з рішенням Запорізької міської ради від 10 вересня 2021 року № 69/110 «Про передачу в оренду гр. ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 для розташування торгового павільйону» було вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 ОСОБА_1 . Встановити та затвердити ОСОБА_1 межі та розмір земельної ділянки на АДРЕСА_1 площею 0,0078 га згідно з планом, що додається до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Передати в оренду строком на 19 років ОСОБА_1 земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:05:005:0281) площею 0,0078 га (житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) на АДРЕСА_1 для розташування торгового павільйону за рахунок земель Запорізької міської ради. Поклали на ОСОБА_1 певний перелік зобов`язань, зокрема, щодо укладення з міською радою договору оренди (том 1, а. с. 33).

На виконання зазначеного рішення, між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі від 01 грудня 2021 року № 202105000100128, строком до 10 вересня 2040 року. Земельна ділянка передавалася разом із торговим павільйоном орендаря, інші об`єкти, що відносяться до нерухомого майна: відсутні (пункти 4 та 5 договору) (том 1, а. с. 34-35).

Відповідно до акта від 15 вересня 2021 року були визначені межі земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 та відповідно акта приймання-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 01 грудня 2021 року № 202105000100128 орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку за кадастровим номером № 2310100000:05:005:0281, загальною площею 0,0078 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка знаходиться у стані придатному для розташування торгового павільйону, на земельній ділянці знаходить торговий павільйон орендаря (том 1, а. с. 36-37). Додатково складено план земельної ділянки, яка передається в оренду за адресою: АДРЕСА_1 , та кадастровий план земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 37).

Вказаний договір оренди 03 грудня 2021 року зареєстровано державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Демченко З. М. Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 2525944023060.

ОСОБА_1 було замовлено Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером2310100000:05:005:0281, загальною площею 0,0078 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в Держгеокадастрі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та станом на 11 листопада 2021 року нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки складала 489 091,20 грн (том 1, а. с. 68).

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 03 грудня 2021 року № 4186/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелиха Віталія Віталійовича» та акта комісії від 22 грудня 2021 року, складеного за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державно реєстратора виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївсько району Запорізької області Пелиха В. В. за результатами заяви про державну реєстрацію права власності від 23 червня 2020 року № 40135732, поданої ОСОБА_1 та наданих до неї документів. Зазначено, що перевірка реєстраційних дій на предмет дотримання вимог законодавства в сфері державної реєстрації, що діяло на момент вчинення реєстраційних державний реєстратором Пелихом В. В. Рекомендовано анулювати доступ державному реєстратору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, через те, що на момент прийняття рішення про державну реєстрацію прав заявником не подано, а державним реєстратором не витребувано документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність заявнику та справжність підписів на акті розрахунку не засвідчено відповідно до Закону України «Про нотаріат». Крім того, подані документи мають суперечності щодо типу об`єкту та його адреси (том 1, а. с. 31-32).

16 грудня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О. О. та зареєстровано в реєстрі за № 3139 (том 1, а. с. 38).

Згідно із вказаним договором ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме торговий павільйон, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,5 кв. м.

У зв`язку з державною реєстрацією цього договору купівлі-продаж від 16 грудня 2021 року, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно змінено орендаря із ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .

Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради зареєстрував за зверненням ОСОБА_2 , за реєстраційним номером 05-04/Д-0085 від 26 січня 2022 року містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва щодо реконструкції торгового павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , під магазин. Згідно наказу Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 26 січня 2022 року № 31р було затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва щодо реконструкції торгового павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , під магазин (том 2, а. с. 223-227).

Відповідно до листа Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 27 жовтня 2021 року № 52-7185 вих-21, районна адміністрації по Вознесенівському району Запорізької міської ради надала відповідь від 19 січня 2022 року № 01-10/83 про те, що станом на 19 січня 2022 року інформації щодо видачі паспорту прив`язки тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 від департаменту архітектури та містобудування міської ради до районної адміністрації не надходило і договір між власником споруди та районною адміністрацією на її розміщення не укладався (том 1, а. с. 40).

Листом від 27 жовтня 2021 року № 52-7184 вих-21 Вознесенівська окружна прокуратура міста Запоріжжя звернулася до Вознесенівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області та отримала відповідь відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області від 08 листопада 2021 року № 68769/6/08-01-24-С про те, що станом на 08 листопада 2021 року, згідно з базою інформаційної системи «Податковий блок», ОСОБА_1 не значиться на обліку як платник плати за землю за адресою: АДРЕСА_1 . Інформація щодо сплати за землю відсутня (том 1, а. с. 41-42).

Відповідно до листа Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 27 жовтня 2021 року № 52-7186 вих-21 звернулася до Міністерства юстиції України щодо обставин справи (том 1, а. с. 43).

Згідно з листа Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 27 жовтня 2021 року № 52-7182 вих-21 виконавчий комітет Запорізької міської ради надав відповідь листом від 07 грудня 2021 року № 15025/03-20/04 про те, що за даними містобудівного кадастру інформація про затвердження та реєстрацію містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня. Виконавчі органи місцевого самоврядування не мають в розпорядженні дозвільних документів на будівництво, відповідно не володіють інформацією відносно них. Щодо присвоєння адрес як новоствореним об`єктам, так і вже існуючим, то така інформація знаходиться в районних адміністраціях Запорізької міської ради. Також, за результатами наданої прокурором інформації вважали, що відсутні правові підстави для скасування рішення Запорізької міської ради про передачу земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:05:005:0281 та знесення розташованого на ній об`єкта будівництва. У випадку встановлення протилежного, Запорізька міська рада буде самостійно вирішувати питання щодо вжиття цивільно-правових заходів (том 1, а. с. 45-47).

Відповідно до листа Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 12 січня 2022 року № 52-236 вих-22 ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» надало відповідь від 18 січня 2022 року № 130, про те, що інвентаризаційна справа на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 - відсутня (не заводилася) (том 1, а. с. 49).

За листом Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 12 січня 2022 року № 52-237 вих-22 виконавчий комітет Запорізької міської ради надав відповідь від 18 лютого 2022 року № 00607/03-20/05 з додатком, про те, що при погодженні та затверджені документації із землеустрою будь-яких обстежень не проводилося, оскільки вони не передбачені діючим законодавством. Додаткові угоди до договору оренди землі ОСОБА_1 від 01 грудня 2021 року № 2021050001001 щодо зміни сторони не укладались. Після опрацювання листа прокурора Запорізькою міською радою, за наявності для того правових підстав, буде самостійно здійснюватися захист інтересів держави. У додатку зазначено про результати розгляду звернення Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради заяви про передачу в оренду земельної ділянки від 22 березня 2021 року № Ф-0439/03-08, відповідно до яких обстеження земельної ділянки не проводилося, земельна ділянка знаходиться в зоні Г-1-1 - громадсько-ділова зона загальноміського значення, вид використання її відповідає чинній містобудівній документації та має обмеження містобудівного характеру, які повинні бути враховані при складанні документації з землеустрою. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно надавалась (том 1, а. с. 50-52).

Згідно з листом Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 12 січня 2022 року № 52-235 вих-22 Державною інспекцією архітектури та містобудування України надано відповідь від 15 лютого 2022 року № 1545-22 про те, що на час звернення з листом відсутні будь-які підстави для проведення Департаментом позапланової перевірки на об`єкті будівництва, прийнятого в експлуатацію (том 1, а. с. 53-55).

Відповідно до листа Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 03 червня 2022 року № 52-2735 вих-22 виконавчим комітетом Запорізької міської ради надана відповідь від 15 липня 2022 року № 05138/03-20/04 про те, що 28 грудня 2021 року Запорізькою міською радою отримано від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Єдемської-Фастовець О. О. повідомлення від 16 грудня 2021 року № 984/01-16 про зміну орендаря, на виконання вимог статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Згідно з зазначеним повідомленням, у зв`язку з посвідченням договору купівлі-продажу від 16 грудня 2021 року за реєстровим № 3139, приватним нотаріусом була проведена державна реєстрація переходу іншого речового права на земельну ділянку площею 0,0078 га, з кадастровим номером 2310100000:05:005:0281, яка перебуває в оренді згідно договору оренди землі № 202105000100128 від 01 грудня 2021 року, за яким орендодавцем виступає Запорізька міська рада (том 1, а. с. 56-57).

Згідно з листом Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 03 червня 2022 року № 52-2734 вих-22 ГУ ДПС у Запорізькій області надало відповідь від 14 червня 2022 року № 4982/5/08-01-24-С про те, що як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 сплачувалася орендна плата (том 1, а. с. 57 на звороті, 58).

Відповідно до листа Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 16 листопада 2022 року № 52-8106 вих-22 виконавчим комітетом Запорізької міської ради надана відповідь від 21 грудня 2022 року № 11961/03-20/02 про те, що у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Відповідні акти реагування були відсутніми, тому Запорізька міська рада не вбачала підстав для скасування свого рішення про передачу земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:05:005:0281, яка перебуває в оренді згідно договору оренди землі № 202105000100128 від 01 грудня 2021 року, та знесення розташованого на ній об`єкта будівництва (том 1, а. с. 59-61).

Згідно з витягом з ЄРДР 14 вересня 2022 року прокурором були внесені відомості щодо кримінального провадження за № 42022082010000186 за правовою кваліфікацією за частиною першою статті 362 КК України щодо дій державного реєстратора виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області при прийнятті рішень від 23 червня 2020 року та 24 вересня 2020 року.

Протоколом огляду земельної ділянки від 25 листопада 2022 року, складеним у межах кримінального провадження № 42022082010000186 від 14 вересня 2022 року, за яким СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП у Запорізькій області здійснює досудове розслідування, встановлено, що на обстежуваній земельній ділянці розташована лінійна споруда із бутового каменю (надземна частина) із середньою висотою 0,45 м, товщиною 0,35 м та 0,5 м. Візуальним обстеженням встановлено, що у правому куті земельної ділянки зі сторони житлового будинку АДРЕСА_2 існує перепад ґрунту та візуально можливо встановити наявність заглибленої підземної частини споруди із цегли. Крім того, встановлено, що торговий павільйон Літ. А та замощення І загальною площею 53,5 кв. м відсутній (том 1, а. с. 61 на звороті, 62-67, 70-71).

З огляду на фотоматеріали з відкритих джерел інформації з сайту Карти «Google» за адресою: АДРЕСА_1 , які надані ОСОБА_2 та на яких збереглися фотографії від липня 2015 року щодо об`єкту літній майданчик (павільйон) у стані до реконструкції 2020 року, цей об`єкт мав бутовий фундамент та замощення тротуарною плиткою (том 3, а. с. 32-37).

Допитаний у якості свідка ОСОБА_7 пояснив суду, що з 2015 року він працював в Запорізькій міській раді щодо благоустрою. Йому було доручено провести перевірку за зверненням депутата міської ради. До цієї перевірки були також залучені представники прокуратури. Об`єктом перевірки було кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» разом з літнім майданчиком. При перевірці було встановлено, що зазначена споруда мала фундамент та була під`єднання до електромережі. При перевірці він також спілкувався з ОСОБА_1 . За результатами такої перевірки він склав відповідь для прокурора. Згодом до нього звернувся ОСОБА_1 з проханням допомогти привести документи щодо об`єкта нерухомості до ладу. ОСОБА_1 отримав від нього консультацію, під час якої він ознайомився з наявними документами на літній майданчик. З державним реєстратором він не спілкувався, обставини державної реєстрації права власності ОСОБА_1 йому не відомі. На підставі своїх професійних обов`язків він проводив зазначену перевірку. Може стверджувати, що станом на 2015-2016 роки, за зовнішніми ознаками, літній майданчик біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» мав всі ознаки капітальної споруди. Зазначена споруда мала бутовий фундамент, парапет, крівлю та електропостачання. Надалі він за довіреністю представляв інтереси ОСОБА_2 при укладенні нею договору купівлі-продажу з ОСОБА_1 . На момент укладення такого договору літній майданчик вже був іншим об`єктом. Вказав на те, що за загальним правилом все, що має фундамент вже є нерухомим майном.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заступник керівника Запорізької обласної прокуратури вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц, від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 та постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/15993/16, від 09 квітня 2020 року у справі № 910/2942/19, від 20 жовтня 2020 року у справі № 13356/17, від 21 грудня 2022 року у справі № 263/18985/19, від 28 березня 2023 року у справі № 922/2961/20, від 07 червня 2023 року у справі № 922/3397/20, від 31 січня 2021 року у справі № 520/110/17, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заступник керівника Запорізької обласної прокуратури зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга заступника керівника Запорізької обласної прокуратури підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження

№ 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду

від 11 лютого 2020 року у справі № 923/364/19 та від 16 червня 2020 року у справі № 904/1221/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом

у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду

від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18),

від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі

№ 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), від 15 вересня 2020 року у справі

№ 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19) та інші).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову

в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин

(див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс19), від 15 вересня 2022 року у справі

№ 910/12525/20 (провадження № 12-61гс21) (пункт 148)).

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (частини перша, друга статті 328 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягає право власності.

Однією із загальних засад державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Перевірка документів на наявність підстав, зокрема, для прийняття відповідних рішень є одним з етапів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пункт 4 частини першої статті 18 зазначеного Закону).

Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; (пункти 1-2 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції, чинній на час здійснення державної реєстрації права власності за ОСОБА_8 ).

Відмовляючи у задоволенні позову прокурора, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, вказав, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту прав. При цьому, суди також надали правову оцінку позовним вимогам по суті, що є взаємовиключним, оскільки застосування такого процесуального механізму, як відмова у задоволенні позову через обрання неналежного чи неефективного способу захисту можлива тільки у разі, якщо права особи, яка звертається до суду, чи в інтересах якої звертаються до суду порушено.

Крім того, суди не дослідили зміст позовних вимог, не врахувавши, що спірний літній майданчик не перебував у власності держави, чи територіальної громади, а позовні вимоги стосувалися саме незаконної, на думку прокурора, реєстрації цього майна, як нерухомого, у той час, як прокурор стверджував, що, фактично, воно є тимчасовою спорудою, на яку не може виникати право власності.

Верховний Суд вважає, що заявлені у цій справі позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі, а також зобов`язання повернути земельну ділянку, яка є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди землі, які в ефективний спосіб захищають права територіальної громади, в інтересах якої пред`явлено позов і яка є стороною цього договору, у разі їх порушення. У межах вирішення вказаних позовних вимог необхідно перевірити саме законність процедури передачі спірної земельної ділянки в оренду, що не було належно зроблено судами попередніх інстанцій.

Суди попередніх інстанцій не звернули увагу та не перевірили доводів позовної заяви про те, що від ТОВ «ЕЛЬТОН» до ОСОБА_1 перейшло право власності на об`єкт нерухомості - нежитлове приміщення І підвалу, літ. А-4, що знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 108,2 кв. м та літній майданчик (павільйон), що знаходиться за тією самою адресою, у той час як спірному майну - літньому майданчику (павільйону) була присвоєна інша адреса: АДРЕСА_1 , а також зазначено та зареєстровано інша, окрема площа - 53,5 кв. м.

Тобто, висновки судів попередніх інстанцій про те, що вказані об`єкти є цілісним майновим комплексом, який в цілому було передано у власність ОСОБА_1 , є передчасними, а доводи позовної заяви стосуються саме літнього майданчику (павільйону) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,5 кв. м., реєстрація якого, на переконання позивача, відбулася з порушенням законодавства.

Прокурор наголошує, що нерухоме майно, кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 108,2 кв. м, яке було у власності ТОВ «ЕЛЬТОН», а в подальшому у ОСОБА_1 , пізніше - у ОСОБА_2 , не є предметом спору у цій справі та прокурором не оспорюється законність набуття права власності на це нерухоме майно.

Прокурор вказує, що суди дійшли правильного висновку, що літній майданчик є складовою частиною нерухомого майна у вигляді підвального приміщення, кафе, проте не може бути окремим об`єктом нерухомого майна щодо якого окремо може бути зареєстровано право власності, у порушення вимог статей 264, 265, 367, 382 ЦПК України. Суди не дослідили питання, чому було проведено окрему реєстрацію двох об`єктів нерухомості за різними адресами та з різною площею, не з`ясували чи міг літній майданчик за своїми характеристиками бути зареєстрований як об`єкт нерухомості.

Отже, суди першої та апеляційної інстанції не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, належно не встановили предмету та підстав позову прокурора та не перевірили доводів його позовної заяви.

Крім того, посилаючись на положення статей 120, 377 ЦК України (у редакції, чинній на час переходу права власності на нерухоме майно від ТОВ «ЕЛЬТОН» до ОСОБА_1 ) щодо загального принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, суди попередніх інстанцій не перевірили тієї обставини та не надали належно ї правової оцінки відповідним доводам прокурора, про те, чи перебувала земельна ділянка, на якій було розміщено спірний літній майданчик, у законному користуванні ТОВ «ЕЛЬТОН» станом на час передачі його ОСОБА_1 .

Щодо повноважень прокурора

Відмовляючи у задоволенні позову, суди також дійшли взаємовиключних процесуальних висновків, а саме те, що прокурор не має підстав представляти інтереси держави в цій справі, при цьому розглянули його позовну заяву по суті.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 257 ЦПК України, тобто залишення позову без розгляду.

Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень.

З метою, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставою для звернення прокурора до суду.

Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).

Виходячи із частини третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу відповідно до положення частини четвертої статті 56 ЦПК України.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (№ 12-194гс19), який апеляційний суд правильно застосував.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, перш за все, при розгляді позовної заяви прокурора в інтересах держави, суд повинен перевірити його повноваження на представлення інтересів держави в суді, обґрунтування необхідності такого звернення до суду саме прокурором та у разі встановлення відповідності позовної заяви вказаним вище вимогам законодавства та відсутності підстав для застосування положень, передбачених статтею 257 ЦПК України, розглянути заявлені позовні вимоги по суті спору.

Отже, суди попередніх інстанцій у порушення вимог статей 263-265, 367, 382 ЦПК України не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, вказуючи, що прокурор не має підстав представляти інтереси держави в цій справі належно не обґрунтували такі правові висновки, не перевірили й не дослідили відповідного обґрунтування прокурора на звернення до суду із цим позовом. А при розгляді справи по суті не забезпечили повного та всебічного розгляду, неповно встановили обставини справи, належно не перевірили доводів та заперечень позивача щодо предмету позову по суті.

Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості під час розгляду справи в касаційному порядку встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, які не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, то усунути вказані недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду неможливо, тому справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд не перерозподіляє судові витрати, оскільки справа направляється на новий розгляд.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 квітня 2024 рокускасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець