Рішення

від 19.03.2025 по справі 398/6370/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/6370/24

Провадження №: 2-а/398/13/25

РІШЕННЯ

Іменем України

"19" березня 2025 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Петренко С.Ю.,

за участі секретаря судового засідання - Семенової Є.Р.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Шило А.О.

представника відповідача - Ткача Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Шило Алла Олександрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 290 від 18.11.2024 року,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Шило А.О. звернувся доОлександрійського міськрайонногосуду Кіровоградськоїобласті зпозовом,відповідно доякого проситьвизнати протиправноюта скасуватипостанову №290 від 18.11.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

В обґрунтування позову представник позивача вказує, що зі змісту оскаржуваної постанови, вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 16.11.2024 року, в особливий період, введений на території України у відповідності до Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», порушив правила військового обліку передбачені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме абзацу 6 частини 3 статті 22 вказаного Закону, яким визначено, що військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, а саме в період з 19.05.2024 року по 16.07.2024 року, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, а також Постанови КМУ від 30.12.2022 року № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та тим, що в порушення зазначених вимог законодавства станом на 16.11.2024 року не оновив свої облікові дані у визначений законом спосіб. Відповідач складає оскаржувану постанову за статтею 210 КУпАП, де зазначає, що позивачем було порушено абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», хоча за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачає саме стаття 210-1 КУпАП. Вказує, що 16 листопада 2024 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де отримав направлення для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я, однак, позивачу було повідомлено, що стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення № б/н від 16.11.2024 року за ч.3ст.210 КУПАП, який було йому вручено під підпис. Відповідач в оскаржуваній постанові зазначає, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності слугувало те, що він не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинностіЗаконом № 3633-ІХсвої облікові дані через ЦНАП, електронний кабінет призовника або в ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3ст.210 КУпАП.

Окрім того, вказувала, що фактично розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не відбулося, права та обов`язки йому ніхто не роз`яснював, йому було лише вручено постанову про адміністративне правопорушення 18.11.2024 року. При цьому, відповідачем не надано доказів на підтвердження повноважень особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення стосовно позивача. В протоколі не зазначено на підставі якого саме документу у начальника відділу бронювання є повноваження на складання протоколу. Враховуючи викладене, позивач вважає винесену постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, у зв`язку із чим просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 290 від 18.11.2024року.

06.01.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог в справі. Посилається на те що, 16.11.2024 року під час прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 і перевірки облікових даних для видачі направлення для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я було виявлено порушення військового обліку, а саме не оновлення даних у визначений законом термін. Надалі начальником групи військового обліку сержантів і солдатів запису ІНФОРМАЦІЯ_2 капітаном ОСОБА_4 було подано рапорт про те, що виявлено факт того, що станом на 16.11.2024 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 не оновив облікові дані у визначений законом спосіб. У зв`язку із чим, начальником відділу бронювання ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП. Зазначена посадова особа уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення відповідно до витягу з наказу про Організацію роботи з ведення адміністративних проваджень у 2024 році. Окрім того, зазначає, що позивач був попереджений про розгляд адміністративної справи, який відбувався о 08 годині 00 хвилин, 18.11.2024 року, що підтверджується його підписом у протоколі, просив в задоволенні позову відмовити.

17.01.2025 року від адвоката Шило А.О. надійшло заперечення на відзив, яким просила позов задовольнити у поновному обсязі, оскільки він обґрунтований та такий, який підлягає задоволенню.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач та його представник - адвокат Шило А.О. у судовому засіданні просили позов задовольнити у повному обсязі, з підстав, викладених у позові, запереченні на відзові та додаткових доповнень обґрунтуванні позову.

Представник відповідача у судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що начальником групи військового обліку сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 капітаном ОСОБА_6 подано рапорт про те, що станом на 16.11.2024 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 не оновив свої облікові дані у визначений законом спосіб.

16.11.2024 року начальник відділу бронювання ОСОБА_5 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, ОСОБА_1 було повідомлено, що 18.11.2024 року о 08:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_1 , відбудеться розгляд справи вказаного протоколу.

Постановою №290 від 18.11.2024 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що складає 17000 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановленийКодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За приписами ч. 2ст. 77 КАС Україниобов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ізст. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За ст. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З урахуванням викладеного, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення) повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно до ст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП Українипостанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставіЗакону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Диспозицією ч. 3 ст.210КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, тобто, під час воєнного стану.

Відповідно до Закону України«ПрооборонуУкраїни» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

ЗгідноУказу ПрезидентаУкраїни№64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває по теперішній час, що охоплюється дією особливого періоду.

Положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно ч. ч. 1, 3 дост. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Отже, вказаними положеннями нормативно-правових актів передбачений обов`язок призовників, військовозобов`язаних та резервістів у разі отримання ними виклику до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, з`явитися за таким викликом у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях).

За приписамист.235КУпАП адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно вимог п. 1ст. 247 КУпАПобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

За приписамист.251КодексуУкраїнипро адміністративніправопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно дост. 252 КУпАПпосадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Разом з тим, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 16.11.2024, в якому міститься підпис ОСОБА_1 про отримання другого примірнику протоколу, останнього було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 08 год. 00 хв. 18.11.2024р., між тим, відповідно до висновку Верховного Суду України у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а, обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення, тобто, розгляд справи призначено менш ніж через три доби з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки доводи позивача спростовані не були, будь-які сумніви з приводу наявності вини позивача трактуються на користь останнього, а наявні у справі докази не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 3ст. 210 КУпАП.

Окрім того суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Так відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАПособа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Також, суд констатує, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були забезпечені процесуальні гарантії прав позивача, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді справи.Розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3ст. 210 КУпАПу його відсутності не тільки грубо суперечить вимогам чинного законодавства, але й позбавило особу можливості реалізувати свої права, передбаченіст. 268 КУпАП, в тому числі право на захист.

Отже, суд вважає, що під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача уповноваженими особами відповідача не було дотримано вимогКУпАП щодо процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та сприяння реалізації особою, що притягається до адміністративної відповідальності, її процесуальних прав.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Отже, за таких обставин, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною, оскільки відповідачем не доведено наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210 КУпАП, у зв`язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що за результатом судового розгляду суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути судові витрати понесені позивачем на сплату судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань, який має статус юридичної особи, відокремленим підрозділом якого є ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст.243, ч. 6 ст.250 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Шило Алла Олександрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 290 від 18.11.2024 року - задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_2 № 290 від 18.11.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210 КУпАПу виді штрафу в сумі 17 000 грн. - визнати протиправною та скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3ст. 210 КУпАПвідносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять гривень) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя С.Ю. ПЕТРЕНКО