Ухвала

від 03.03.2025 по справі 362/1511/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1511/24

Провадження № 2/362/328/25

У Х В А Л А

"03" березня 2025 р. суддяВасильківського міськрайонногосуду Київськоїобласті Лебідь-ГавенкоГ.М.,розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Васильківська міська рада Обухівського району Київської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.05.2024 року позовну заяву залишено без руху, оскільки позовна заява не відповідає вимогам п.4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та надано строк для усунення недоліків.

Перевіривши позовну заяву, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що вказана ухвала суду від 28.05.2024 року була направлена позивачу за вказаною ним в позовній заяві адресою. Згідно поштового повідомлення, позивач не отримав копію ухвали та вона повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», заявнику повторно було направлено ухвалу суду від 28.05.2024 року, проте згідно поштового повідомлення, заявник не отримала копію ухвали та вона повернулася до суду знов із відміткою «за закінченням терміну зберігання»

Однак, на адресу суду знов повернулось поштове відправлення (конверт) «Укрпошти» із довідкою «за закінченням встановленого терміну зберігання», що свідчить про те, що до операторів поштового зв`язку адресат не звертався.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі №804/10056/15 у разі отримання особою пошти за допомогою абонентської поштової скриньки, у тому числі й повідомлень про надходження поштових відправлень, які підлягають видачі в об`єкті поштового зв`язку, особа зобов`язана самостійно здійснювати перевірку такої скриньки на предмет надходження відповідної поштової кореспонденції. Обов`язок відділення поштового зв`язку з доставки поштового відправлення вважається виконаним після вкладення останнього до абонентської скриньки.

Тому, суд вважає позивача повідомленим належним чином про залишення його позовної заяви без руху.

Законодавець не покладає на суд обов`язку повторного направлення ухвали про залишення позовної заяви без руху в разі повернення листа з такою ухвалою у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Водночас строк зберігання поштового відправлення дає можливість особі, яка подала позовну заяву, вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з такою ухвалою протягом цього строку.

Частиною 1 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Жодних повідомлень про зміну місця проживання (перебування, знаходження) від позивача на адресу суду не надходило.

При цьому Васильківський міськрайонний суд Київської області безперервно продовжував здійснювати судочинство у період оголошення воєнного стану в Україні.

У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством, для вручення позивачу копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Ковенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України".

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач у встановлений термін в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунув недоліки, позовна заява вважається не поданою та повертається позивачеві.

Таким чином, оскільки позивач з часу подачі позовної заяви не цікавився рухом справи, вимоги ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.05.2024 року не виконав, а відтак, відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовну заяву слід визнати неподаною та повернути позивачу.

Враховуючи викладене, вважаю, що підстав для продовження строку для усунення недоліків, передбачених ст. 127 ЦПК України не встановлено, оскільки останній не може бути продовжений з ініціативи суду і підлягає продовженню, за наявності підстав, виключно за клопотанням сторони або іншої особи, яка не встигла вчинити певну процесуальну дію.

На підставі викладеного, керуючись статтями 127, 185, 260 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Васильківська міська рада Обухівського району Київської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - вважати неподаною і повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стати підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 денний строк з дня оголошення ухвали, особами, які брали участь у справі але не були присутні під час оголошення ухвали - в цей же строк з часу одержання копії цієї ухвали.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко