Рішення

від 05.03.2025 по справі 619/7933/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 619/7933/24

№ провадження 2/646/230/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.25 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого - судді Барабанової В.В.

за участю секретаря судового засідання Ільченко В.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові, у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

встановив:

12 листопада 2024 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова з Дергачівського районного суду Харківської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Позиція сторони, що звертається до суду.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що в червні 2019 року він познайомився зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач систематично зустрічався із відповідачкою у нього вдома. В серпні 2019 року ОСОБА_2 завагітніла від позивача і ІНФОРМАЦІЯ_2 народила доньку - ОСОБА_1 .

09.07.2020 сторони зареєстрували народження доньки. В актовому записі про народження батьком дитини записаний позивач як біологічний батько, а матір`ю відповідачка.

Спільне життя між позивачем та відповідачем поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Кожен мав діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім`ю, сімейні стосунки були припинені з вересня 2023 року.

Дитина після розриву відносин між позивачем та відповідачем та по теперішній час проживає разом з позивачем. Всі питання по вихованню доньки, її утриманню, вихованню та навчанню позивач вирішує сам, без участі відповідача. Відповідачка, починаючи з лютого 2022 року і по теперішній час, не підтримує відносин ні з позивачем, ні з донькою, успіхами, процесом дорослішання, не цікавиться, зовсім не приділяє дитині уваги, не піклується про неї, не цікавиться її станом здоров`я, не займається навчанням та вихованням дитини, навіть їй не телефонує. Протягом терміну з року, відповідачка жодного разу не поцікавилася процесом дорослішання та її успіхами.

Всі питання по догляду за дитиною, а саме: її утриманню, вихованню позивач вирішує сам, без біологічної матері, ОСОБА_3 , в цьому йому допомагає матір відповідачки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач вказує, що відповідачка починаючи з лютого 2022 і по теперішній час, не підтримує ніяких відносин з позивачем. Також відповідачка не виконує й свого обов`язку по утриманню дитини, добровільно матеріальну допомогу на доньку не надає. Матір дитини із сім`єю не проживає, покинула родину в лютому 2022 року і не приймає участі в утриманні та вихованні доньки ОСОБА_5 . Протягом всього терміну, жодного разу не поцікавилася процесом дорослішання дитини та її успіхами.

Відповідно до довідки від 23.09.2024 №42 Вільшанського закладу дошкільної освіти ясла-садок комбінованого типу «Світанок» Солоніцивської селищної ради Харківської області щодо дитини - ОСОБА_1 вказано, що на даний час дівчинка відвідує дошкільний заклад. Вихованням дитини займається батько, ОСОБА_1 .

За весь період відвідування закладу, доглядом та вихованням дитини займався батько, стосунки дитини з батьком добрі. Батько піклується про доньку ОСОБА_5 належним чином, постійно підтримує зв`язок з вихователем і завжди відгукується на всі його прохання. Урочисті шкільні заходи відвідував лише батько та інколи бабуся зі сторони батька.

Протягом всього терміну відвідування дитини дошкільного закладу, матір дитини до закладу не з`являлась, урочисті заходи та батьківські збори не відвідувала, жодного разу не поцікавилася процесом дорослішання і успіхами доньки.

Крім того, саме позивач постійно піклується про лікування дитини, забезпечує його самостійно та за допомогою лікарів і медичних працівників, вчасно відвідує з дитиною лікарів, всі щеплення виконуються згідно календаря. В разі занедужання дитини, саме позивач виконує всі рекомендації сімейного лікаря. Мати малолітньої дитини не цікавиться станом здоров`я та самопочуттям дитини.

На думку позивача, відповідачка повністю самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та розвитку неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_5 , які передбачені ст. 150 СК України, в силу чого є всі підстави для позбавлення її батьківських прав щодо дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рух справи.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.11.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Призначено цивільну справу до розгляду в загальному позовному провадженні в підготовче судове засідання.

20.01.2025 на адресу суду від представника третьої особи Служби у справах дітей Солоницівської селищної ради Шевченко Наталії надійшла заява, в якій вона просила розгляд цивільної справ за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, розглядати за відсутності представник служб у справах дітей.

Також представник третьої особи - Шевченко Н. надала до суду висновок Солоницівської селищної ради від 08.01.2025 № 02-22/134.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.02.2025 закрито підготовче судове засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. Призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач вимоги позовної заяви підтримав та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про його день та час повідомлялася своєчасно та належним чином. Причину неявки не сповістила, відзив на позовну заяву не подала.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з викладеним, зі згоди позивача, суд вважає за можливе ухвали заочне рішення у справі.

Висновки суду.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Куп`янськ Харківської області, батько дитини - ОСОБА_1 , мати дитини - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , що видане Амур-Нижньодніпровським районним у м. Дніпрі відділом реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро), актовий запис №791.

Зареєстрованим місцем проживання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки виконавчого комітету Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківська області від 12.06.2024 №157, ОСОБА_1 , 1991 р.н. зареєстрований та проживає в буд. АДРЕСА_2 разом зі своєю донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно висновку органу опіки та піклування Солоницівської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав від 08.01.2025 №02-22/134:

«Службою у справах дітей Солоницівської селищної ради було розглянуто матеріали позовної заяви гр. ОСОБА_1 до гр. ОСОБА_2 , які надійшли з Червонозаводського районного суду м. Харкова про позбавлення батьківських прав у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З документів, які розглядалися службою у справах дітей Солоницівської селищної ради встановлено наступне:

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серія НОМЕР_1 , видане 09.07.2020 Амур- Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Відповідно до довідки Вільшанського закладу дошкільної освіти ясла-садок комбінованого типу «СВІТАНОК СОЛОНИЦІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно відвідує ВІЛЬШАНСЬКИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ЯСЛА-САДОК КОМБІНОВАНОГО ТИПУ «СВІТАНОК» СОЛОНИЦІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 3 02.09.2024 (наказ №06-з від 02.09.2024) по теперішній час. Освітній процес відбувається в дистанційній формі.

Старостою Великорогозянського старостинського округу була надана ДОВІДКА-ХАРАКТЕРИСТИКА видана на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований і фактично проживає в буд. АДРЕСА_3 . Проживає разом з малолітньою дочкою ОСОБА_1 , 2020 р.н., та власником квартири - своєю матір`ю ОСОБА_6 . За час проживання на території Великорогозянського старостинського округу гр. ОСОБА_1 проявив себе з задовільної сторони.

За останній рік скарг, заяв та інших компрометуючих матеріалів, повідомлень про порушення громадського порядку та притягнення до адміністративної відповідальності на гр. ОСОБА_1 до селищної ради не надходило.

До Служби у справах дітей Солоницівської селищної ради звернувся гр. ОСОБА_1 та повідомив, що проживає на території Солоницівської громади разом з малолітньою донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі заяви гр. ОСОБА_1 було складено акт обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_4 . Житло розміщене на 1 поверсі 1 поверхового будинку, складається з 2 кімнат:

Загальна площа будівлі приблизно 45 м2, житлова площа близько 30 м2. В будинку є електропостачання, опалення пічне. Для приготування їжі використовується скраплений газ. Будинок утеплений, покриття металеве.

Умови проживання: задовільні, в помешканні чисто, охайно, є деякі меблі, побутова техніка, предмети домашнього вжитку.

В будинку здійснюються ремонтні роботи. В наявності є готова їжа. На присадибній земельній ділянці вирощують овочеві культури, які використовують для власних потреб.

Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: у дівчинки є окреме спальне місце. В наявності одяг та взуття за сезоном. Є іграшки, в тому числі розвиваючі. Є шафа для зберігання речей та предметів.

За цією адресою проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , без реєстрації. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без реєстрації. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без реєстрації.

Стосунки, традиції сім`ї доброзичливі. Житло сім`я винаймає, на облік ВПО не ставали.

Результат бесіди і ставлення членів сім`ї до рішення прийняти на виховання дитину:

В помешканні проживає ОСОБА_1 зі своїм батьком та бабусею. Мати дівчинки з ними не проживає, зі слів, з серпня 2022 року, так як виїхала до рф.

Службою у справах дітей Солоницівської селищної ради вдалося зв`язатися з громадянкою ОСОБА_2 , через VIBER. В своєму поясненні жінка вказала:

По суті заданих мені питань щодо позбавлення мене батьківських прав у відношенні малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , можу пояснити наступне, що я ОСОБА_2 зараз знаходжуся в іншій країні і не можу надавати дитині належного батьківського піклування і турбуватися про її життя і здоров`я.

26.12.2024 на телеграм Служби у справах дітей Солоницівської селищної ради написала повідомлення гр. ОСОБА_2 , в якому вказала, що хоче відкликати пояснення, яке писала раніше та має намір забрати на виховання доньку.

27.12.2024 на телеграм Служби у справах дітей Солоницівської селищної ради надійшло пояснення від громадянки ОСОБА_2 , в якому остання зазначила, що відмовляється від попереднього пояснення, щодо своєї малолітньої доньки ОСОБА_1 , тому що має намір повернутися додому та займатися вихованням своєї дитини у повному обсязі батьківських прав. Також повідомляє, що 06.01.2025 не зможе особисто перебувати на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, оскільки ще знаходиться в іншій країні, але обов`язково буде присутня у режимі відеозв`язку.

06.01.2025 ОСОБА_2 була присутня на комісії через відеозв`язок додатку Telegram, жінка повідомила, що має намір повернутися до України та займатися вихованням доньки, з малолітньою спілкується в онлайн-режимі, матеріально допомагає. Заперечує проти позбавлення її батьківських прав.

ОСОБА_1 на комісію не з`явився, але підтримував зв`язок по телефону. В телефонній розмові не заперечував, що дитина спілкується з матір`ю та остання матеріально допомагає, останній раз надсилала близько 2 тис. грн. Також повідомив, що жінка близько двох років назад покинула його з донькою та поїхала проживати до рф, з тих пір чоловікові доводиться займатися вихованням доньки самостійно, в чому йому допомагає мати ОСОБА_2 .

Згідно зі ст. 160 ЦПК України з якою суд повинен безпосередньо дослідити дока ні у справі: заслухати пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, висновки експертів, письмові та речові докази. На підставі такого дослідження суд має оцінити зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частин 4,5 ст. 19 Сімейного кодексу України, пункту 2 частини 1 статті 164, 170 Сімейного кодексу України, Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №860 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», вважають рішення щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , винести на розсуд суду.»

Спірні правовідносини регулюються нормами матеріального права визначені, зокрема, Сімейним кодексом України.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Аналогічні обов`язки батьків передбачені у ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Згідно із ч. 1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є суворим заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише у невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько (матір) ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Крім того, Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків («Хант проти України», № 31111/04 від 07 грудня 2006 року, п. 54).

Разом з тим Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими («Мамчур проти України», № 10383/09 від 16 липня 2015 року, п. 100).

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини («Хант проти України», № 31111/04 від 07 грудня 2006 року, п.п. 57-58).

У п.п. 47-49 справи «Савіни проти України» (№ 39948/06 від 18 грудня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Крім того, у даному рішенні Судом звернуто увагу, що при вирішенні прав про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов`язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц зроблено висновок щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Посилання позивача на те, що відповідач починаючи з 2022 року не цікавиться взагалі донькою, не приймає участі у її вихованні, духовному розвитку, не може свідчити про ухилення матері від виконання своїх обов`язків та не є тією виключною підставою, якою може бути обґрунтоване позбавлення її батьківських прав. Крім того, суд приймає до уваги, що відповідач через військову агресію рф виїхала за кордон, тому відповідач в даний час не може в повній мірі виконувати батьківські обов`язки по відношенню до своєї доньки.

Таким чином, при розгляді даної справи судом не встановлено, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

У справі відсутні докази застосування до відповідачки заходів впливу з боку органів внутрішніх справ, органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Суд також приймає до уваги і пояснення відповідачки про намір повернутися до доньки та займатися її вихованням та піклуванням у повному обсязі, а також її твердження про те, що вона спілкується з донькою в онлайн-режимі.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не доведено, що поведінка відповідачки відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, а не збіг життєвих обставин, які склалися навколо неї: виїзд за межі України через військову агресію рф.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Вищий спеціалізований суд України у справі № 211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

При цьому позивачем не доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками та наявності в його діях вини.

Позивач не довів та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення матері по відношенню до дитини батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків відносно дитини, а також, що неналежне виконання відповідачкою її батьківських обов`язків створює загрозу життю та здоров`ю дитини.

Суд вважає, що позбавлення матері батьківських прав відносно малолітньої дитини буде суперечити інтересам самої дитини, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачки аліментів на утримання малолітньої дитини суд зазначає таке.

Відповідно до положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Згідно зі ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 181 та ст. 183 СК України, за рішенням суду грошові кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу його матері, батька та (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, розмір яких визначається судом.

Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України).

З`ясувавши повно та всебічно обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, проаналізувавши викладені норми законодавства, суд прийшов до висновку, що стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину є беззаперечним. Способи виконання такого обов`язку повинні визначатись за спільною домовленістю між батьками. За відсутності такої домовленості, той з них, з ким проживає дитина, вправі звернутись до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.

При цьому, за змістом вимог ст.181,184 СК України право вибору способу стягнення аліментів - у частці від заробітку або в твердій грошовій сумі належить одержувачу аліментів, тобто позивачу. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону.

В даному випадку обставини справи однозначно свідчать, що між сторонами не було досягнуто домовленості щодо утримання їх малолітньої доньки, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом, визначивши спосіб стягнення аліментів у частці від заробітку відповідачки.

Визначаючи конкретний розмір аліментів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд відповідно до ст.182 СК України, враховує вік дитини, а також стан здоров`я і матеріальне становище відповідачка, яка є працездатного віку.

Виходячи з принципу рівності участі батьків у вихованні та утриманні дітей, оскільки прожитковий мінімум, згідно з визначенням, наведеним в ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, тому обмежувати розмір аліментів лише розміром прожиткового мінімуму доходів, суд вважає недоцільним.

При винесені рішення, суд враховує рівний обов`язок батьків щодо утримання дитини, а також виходячи з положень ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991, яка визначає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, а також, те що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Беручи до уваги, що аліменти за своїм характером та суттю це кошти, що забезпечують нормальні повсякденні матеріальні умови життя дитини, обидва батьки зобов`язані утримувати свою малолітню дитину, законодавчо визначений розмір прожиткового мінімуму на дитину, виходячи з принципу розумності та справедливості, з урахуванням сукупності усіх вищевказаних обставин, суд вважає необхідним визначити розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання малолітньої доньки , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 150, 155, 164, 166, 180-184 Сімейного Кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на утримання доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.10.2024 та продовжуючи до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: невідомий;

третя особа: Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради (місце знаходження за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, смт Солоніцивка, вул. Визволителів, буд. 6, код ЄДРПОУ: 44025794.

Суддя: В.В. Барабанова