Рішення від 19.03.2025 по справі 489/8090/24

Справа № 489/8090/24

Номер провадження 2/489/502/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2025 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі- позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДивоСвіт" (далі ОСББ "ДивоСвіт") про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

встановив

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що квартира АДРЕСА_1 належить до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради. В квартирі АДРЕСА_2 вказаного будинку зареєстрована одна особа ОСОБА_1 . Право власності на таку квартиру ні за ким не зареєстровано. Квартира не приватизована. Під час обстежень житлового фонду було виявлено, що в квартирі АДРЕСА_3 відповідач не мешкає 2,5 років по теперішній час. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 зі сплати за житлово-комунальні послуги станом на травень 2024 року становила 64434,27 грн. Представник позивача просить визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, заяв та клопотань від нього до суду не надходило, відзив до суду не подано.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без їх представника.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до довідки Управління комунального майна ММР від 12.02.2024 орган приватизації не приймав розпоряджень щодо приватизації житла за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до листа Управління комунального майна ММР від 12.02.2024 квартира АДРЕСА_5 належить до комунальної власності Миколаївської міської територіальної громади на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської обласної ради народних депутатів від 09.03.92 №62 (ЖКО Ленінського (Інгульського) району та ЖКО Заводського району).

Згідно з листом КП "ММБТІ" ММР від 27.03.2024 станом на 28.12.2012 право власності на квартиру АДРЕСА_6 не зареєстровано.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.03.2024 право власності на квартиру АДРЕСА_7 ні за ким не зареєстрована.

Відповідно до акту про не проживання особи від 20.06.2024, підписаному ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в квартиру АДРЕСА_5 на даний час та на протязі 2,5 років ніхто не проживає. У даній квартирі біля 7 років назад проживали ОСОБА_5 (ПОМЕРЛА) та ОСОБА_1 .

Як слідує з відповіді Відділу РАЦС у м. Миколаєві ПМУЮ (м. Одеса) від 08.04.2024 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; в аріхіві відсутній актовий запис про смерть, складений на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як слідує з рахунку-повідомлення за травень 2024 за адресою: АДРЕСА_4 рахується заборгованість за комунальними послугами. Розмір заборгованості підтверджується також Довідкою, що міститься в матеріалах справи, а саме що станом на 30.11.2024 заборгованість за квартирою АДРЕСА_2 складає 19829,01 грн.

Згідно з ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно доч.ч.1,2ст.71Житлового кодексуУкраїни (далі-ЖК України)при тимчасовійвідсутності наймачаабо членівйого сім`їза нимизберігається жилеприміщення протягомшести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК України).

В п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" №2 від 12.04.1985 зазначено, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 521/5887/17 від 27.08.2021 аналіз норм статей71,72 ЖК Української РСРдає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням за одночасної наявності двох умов: непроживання особи в житловому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин на це. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення. Вичерпного переліку поважних причин непроживання в житловому приміщенні законодавством не встановлено, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи і правилЦПК Українищодо оцінки доказів.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 490/12384/16-ц від 24.10.2018 зазначено, що початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 8 Європейської конвенції з прав людини (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод),яку ратифікованоУкраїною 17.07.1997та яканабрала чинностідля України11.09.1997,кожен маєправо наповагу досвого приватногоі сімейногожиття,до свогожитла ікореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Суд враховує, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , але фактично не проживає за цією адресою понад 6 місяців (більше 3 років), що підтверджується Актом від 20.06.2024. Крім того, ОСОБА_1 не несе витрати на утримання квартири, комунальні платежі не сплачує (має заборгованість зі сплати за надані комунальні послуги), інших домовленостей між позивачем та відповідачем не встановлено. Будь-яких доказів, які б підтверджували інше, до суду не надано, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_5 .

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку з задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_5 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 04056612) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Інформація про учасників справи:

Позивач: виконавчий комітет Миколаївської міської ради, код ЄДРПОУ 04056612, адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_8 .

Третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДивоСвіт", код ЄДРПОУ 40449431, адреса: 54056, м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня, 5.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 19.03.2025.

Суддя В. В. Кокорєв