Ухвала

від 13.03.2025 по справі 991/741/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/741/25

Провадження 1-кс/991/734/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42022100000000478 від 14.09.2022,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_4 , у якій адвокат просив скасувати повідомлення про підозру від 26.07.2024 у кримінальному провадженні №42022100000000478 від 14.09.2022 відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 364 КК України.

У судових засіданнях захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_4 скаргу на повідомлення про підозру підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, з викладених в ній підстав.

Детектив ОСОБА_3 у судових засіданнях та письмових запереченнях проти задоволення скарги заперечував, просив відмовити в задоволенні скарги, оскільки відсутні підстави для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 26.07.2024.

Заслухавши позиції учасників, дослідивши скаргу з доданими до неї матеріалами, інші матеріали, надані учасниками під час розгляду, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Із матеріалів, наданих сторонами, слідчий суддя встановив, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000478.

26.07.2024 за результатами досудового розслідування щодо ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке було вручене ОСОБА_4 у день його складення, тобто 26.07.2024, про що свідчить його підпис.

За таких обставин, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.

Такі обставини учасниками не заперечуються.

Таким чином, ОСОБА_4 органом досудового розслідування, підозрюється у вчиненні зловживання службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

На думку захисників повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 26.07.2024 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Із скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України захисник ОСОБА_5 звернувся до суду 28.01.2025.

На момент звернення до суду із скаргою та на момент її розгляду кримінальне провадження не закрите, обвинувальний акт до суду не передано. Отже, скаргу подано після спливу двох місяців, що відповідає вимогам, встановленим п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Поряд з цим слід зазначити, що повідомлення особі про підозру здійснюється лише у випадку, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення.

Водночас КПК України не містить положень, якими б були визначені підстави для скасування повідомлення про підозру.

З огляду на вищенаведені норми при розгляді скарги на повідомлення про підозру перевірці підлягають: існування визначених підстав для повідомлення особі про підозру; дотримання вимог КПК України щодо оформлення повідомлення про підозру; дотримання вимог щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Питання повідомлення особі про підозру врегульоване нормами глави 22 КПК України.

Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

Таким чином визначальним під час перевірки обґрунтованості підозри є причетність особи до вчинення злочину, яке є похідним від встановлення факту вчинення тих діянь, які підпадають під кваліфікацію кримінальних правопорушень, передбачених КК України.

У зв`язку із цим, слідчий суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

За змістом повідомлення про підозру, директор ДП «Укрвугілля» (код ЄДРПОУ 43474633) ОСОБА_4 забезпечив фактичну реалізацію у серпні 2022 року очолюваним ним підприємством ДП «Укрвугілля» значних обсягів вугілля (вугільної продукції) - «Суміш вугілля кам`яного Г(Г2)/ГЖ (0-100)» у загальній кількості 23 727,4 тон на адресу юридичної особи приватного права ТОВ «Інтербіс» (код ЄДРПОУ 20335263), за базовою ціною 3 500,00 грн/т (без ПДВ) на загальну суму 95 384 618,01 грн, з метою забезпечення одержання неправомірної вигоди для вказаної юридичної особи приватного права ТОВ «Інтербіс», а також для службових осіб цього Товариства, діючи при цьому за попередньою змовою із ОСОБА_7 , який здійснює фактичний контроль за діяльністю вказаного ТОВ «Інтербіс», а також із радником Міністра енергетики України ОСОБА_8 , та не забезпечив при цьому постачання у той же період - у серпні 2022 року необхідних обсягів вугільної продукції (вугілля) у кількості 12,53 тис. тон на адресу ПАТ «Центренерго» (код ЄДРПОУ 22927045), яке є національним виробником електричної енергії, частка власності держави Україна у статутному капіталі якого становить 78,29 %, діючи при цьому в порушення вимог «Положення про покладення спеціальних обов`язків на оператора системи передачі для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії», затвердженого Постановою КМУ №838 від 22.07.2022, а також в порушення затвердженого на його виконання Міністром енергетики України «Графіку накопичення вугілля на кінець кожного місяця 2022 року та І кварталу 2023 року для теплових електростанцій та теплоелектроцентралей» від 08.07.2022, тобто діючи при цьому всупереч інтересам служби, в результаті чого в подальшому, у жовтні 2022 року ДП «Укрвугілля» поставило на адресу ПАТ «Центренерго» відповідні необхідні обсяги вугілля (вугільної продукції) - «Суміш вугілля кам`яного Г(Г2)/ГЖ (0-100)» у вказаній кількості 12,53 тис. тон вже за базовою ціною 4 200,00 грн/т (без ПДВ), яке лише у вересні 2022 року передане на зберігання на Трипільську ТЕС ПАТ «Центренерго», маючи при цьому реальну можливість придбання та постачання вказаної вугільної продукції на адресу ПАТ «Центренерго» у серпні 2022 року за базовою ціною 3 500,00 грн/тону (без ПДВ), що, як наслідок, призвело до спричинення Публічному акціонерному товариству «Центренерго» матеріальної шкоди (збитків) на суму 11 889 845,82 грн.

Як стверджує слідство, у вищезазначених умисних протиправних діях директора ДП «Укрвугілля» ОСОБА_4 вбачаються ознаки зловживання службовим становищем - умисного, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто ознаки кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, окрім того, на переконання сторони обвинувачення, в діях ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачаються ознаки організації вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення.

За доводами захисників, сторона обвинувачення не встановила та не довела наявність в діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Водночас, стороною захисту не оскаржуються наведені у повідомлені про підозру фактичні обставини події, що мали місце у липні-серпні 2022 року, а саме: - здійснення поставки у липні-серпні 2022 року державним підприємством «Укрвугілля» на користь ТОВ «Інтербіс» понад 23 тис т вугілля газової марки Г(Г2)/ГЖ 0-100 за ціною 3500 грн/т; - наявність в цей період заборгованості у ТОВ «Інтербіс» перед ДП «Укрвугілля»; - наявність комунікації між учасниками на предмет поставки у цей період ДП «Укрвугілля» зазначеного обсягу вугілля на користь ТОВ «Інтербіс»; - факт ненакопичення на Трипільській ТЕС вугілля газової марки в межах та обсягах, передбачених Графіком накопичення вугілля; - участь ОСОБА_8 у розробці Положення № 838 та у здійсненні контролю за його виконанням, отриманні інформації про обсяги відвантаження вугілля ДП «Укрвугілля»; - здійснення ОСОБА_7 контролю за діяльністю ТОВ «Інтербіс» на час подій.

Натомість, захист заперечує наявність причинно-наслідкового зв`язку між подією поставки ДП «Укрвугілля» вугілля на користь ТОВ «Інтербіс» та неотриманням у цей період 12,5 тис. тонн вугілля газової марки Трипільською ТЕС ПАТ «Центренерго» та відповідно спричиненням збитків ПАТ «Центренерго» через поставку такого ж обсягу вугілля у вересні-жовтні 2022 року вже за вищою ціною. Також захист стверджує про більший обсяг накопичення у серпні 2022 року вугілля на Трипільській ТЕС, ніж зазначено в повідомленні про підозру.

Суть заперечень проти обґрунтованості підозри зводиться до того, що обов`язок накопичувати вугілля на Трипільській ТЕС відповідно до Графіку накопичення вугілля не стосується ДП «Укрвугілля» та він покладався виключно на ПАТ «Центренерго», а дія Положення № 838 не поширюється на ДП «Укрвугілля».

Отже, ненакопичення в серпні 2022 року вугілля на Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго» відповідно до затвердженого Графіку не є відповідальністю ДП «Укренерго». Так, по-перше, відповідно до листа Міненерго від 16.05.2023 станом на 01.09.2022 на складах Трипільської ТЕС фактично було накопичено 134,4 тис тонн з 145 тис т, встановлених Графіком, відповідно різниця між фактичним та запланованим до накопичення обсягом вугілля становить 10,6 тис т, а не 12,52 тис т, як зазначено в повідомленні про підозру. По-друге, згідно з листом ПАТ «Центренерго» від 01.09.2022 до Міненерго причиною ненакопичення 10,6 тис т вугілля стало уповільнення темпів перевантаження на станції залізничного перетину Мостиська-2 Львівської залізниці австралійського вугілля, яке знаходиться на території Польщі в якості гуманітарної допомоги. По-третє, за цим же листом поставка вугілля серед іншого відбувалась за рахунок поставки залишків імпортованого вугілля, що знаходилось в порту «Південний» в обсязі 99,1 тис т.

До того ж, як стверджували захисники, у липні - вересні 2022 року на ринку України була відсутність дефіциту вугілля, оскільки ще наприкінці березня 2020 року на складах вуглевидобувних підприємств були значні обсяги накопичення вугілля. Тож, у липні-жовтні 2022 року на вуглевидобувних шахтах та центральних збагачувальних фабриках були залишки вугілля. До того ж, вугілля накопичувалось не лише за рахунок поставок вугілля ДП «Укрвугілля», а й за рахунок гуманітарної допомоги з Австралії та імпортованого вугілля, яке вже знаходилось у порту «Південний». Окрім того, за Положенням № 838 при закупівлі надавалась перевага вугіллю вітчизняного видобутку, а у вересні 2022 року Кабінет Міністрів України встановив квоту на експорт енергетичного вугілля обсягом 100 тис. тонн (до цього діяла заборона експорту).

Поряд з цим, захисники наголошували, що детектив безпідставно визнав ПАТ «Центренерго» потерпілим у кримінальному провадженні - за відсутності беззаперечної згоди ПАТ «Центренерго» на це, адже воно надало згоду бути потерпілою стороною «за умови підтвердження завданої матеріальної шкоди (збитків)», тобто само не визначилось чи завдано майнової шкоди.

Окрім того, за доводами сторони захисту, Положення № 838 не спрямоване на заборону ДП «Укрвугілля» продажу вугілля будь-яким компаніям. Тож, ДП «Укрвугілля» правомірно постачало вугілля на користь ТОВ «Інтербіс» в період наявності у цього товариства заборгованості перед ДП «Укрвугілля». Так, зобов`язання ДП «Укрвугілля» щодо поставки на користь ТОВ «Інтербіс» існували в силу положень законодавства та договору, а договір встановлював для ДП «Укрвугілля» право, а не обов`язок, відмовитися від поставки вугілля через неналежне виконання Покупцем своїх зобов`язань. При цьому, листування, яке міститься в матеріалах справи, не містить інформації про те, що ОСОБА_4 надавались вказівки щодо підписання специфікацій, таке підписання відбувалось всупереч встановленого порядку, чи інтересам служби, чи було вчинено з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб. Так само і у ПАТ «Центренерго» існувала заборгованість перед ДП «Укрвугілля», проте останнє поставляло вугілля ПАТ «Центренерго».

Слідчий суддя перевірив зазначені стороною захисту доводи на підтвердження власної позиції та дійшов висновку, що отримані органом досудового розслідування докази вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення.

Так, на переконання слідчого судді, наведені стороною захисту аргументи не спростовують версію обвинувачення, наведену у повідомленні у підозру ОСОБА_4 .

Слід зазначити, що подія кримінального правопорушення - діяння (дія або бездіяльність) особи, вчинення якого заборонено законом і яке законодавцем визнається злочином (кримінальним правопорушенням).

З досліджених під час судового розгляду матеріалів кримінального провадження вбачається, що сталася подія кримінального правопорушення, яка полягає у діях по забезпеченню одержання у серпні 2022 року неправомірної вигоди для юридичної особи приватного права ТОВ «Інтербіс», та бездіяльності, яка полягає у незабезпеченні постачання у той же період (у серпні 2022 року) необхідних обсягів вугільної продукції (вугілля) у кількості 12,53 тис. тон на адресу ПАТ «Центренерго». Водночас, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та зафіксована, в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, комунікація між підозрюваними, свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що мав місце сторонній вплив при прийнятті директором ДП «Укрвугілля» ОСОБА_4 рішень про поставку вугілля на користь ТОВ «Інтербіс», а не на користь ПАТ «Центренерго», внаслідок чого він діяв саме в інтересах ТОВ «Інтербіс».

Наведені обставини, у сукупності із наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, свідчать про те, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину не є явно необґрунтованою. При цьому, відповідна версія органу досудового розслідування не є явно хибною та безпідставною, а базується на встановлених в ході досудового розслідування обставинах у сукупності з отриманими доказами.

Зі свого боку, стороною захисту не надано таких беззаперечних доказів, які б спростовували вищевказану версію органу досудового розслідування.

Слідчим суддею в ході судового розгляду скарги встановлено наявність в матеріалах кримінального провадження такого об`єму зібраних доказів, які на день складення повідомлення про підозру в своїй сукупності та взаємозв`язку відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», що закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, та давали стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину.

Даючи оцінку дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення в контексті наявності доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення), слідчий суддя вважає, що даних для доведення причетності ОСОБА_4 до інкримінованого йому злочину достатньо. Стороною захисту не наведено у скарзі обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність підозрюваного до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру.

При цьому, слідчий суддя при розгляді скарги на повідомлення про підозру має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того чи має місце переконання за стандартом достатності доказів для цілей повідомлення про підозру. Здійснюючи судовий контроль під час оскарження повідомлення про підозру, слідчий суддя не наділений повноваженнями встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину.

Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Слід додати, що зазначена у повідомленні про підозру правова кваліфікація інкримінованих підозрюваному діянь на даному етапі притягнення особи до кримінальної відповідальності не є остаточною та може бути змінена у результаті здійснення подальшого досудового розслідування кримінального провадження. Крім того, стороною обвинувачення може бути прийнято рішення про закриття Кримінального провадження у відповідності до положень ст. 283 КПК за наявності для цього підстав.

Отже, зі змісту повідомлення про підозру вбачається, що у ньому зазначено всі необхідні відомості, визначені ст. 277 КПК України, а саме: прізвище та посаду детектива, який здійснює повідомлення про підозру; анкетні відомості ОСОБА_4 ; номер кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , час, місце, спосіб вчинення злочину, а також відомості щодо інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного, підпис детектива, який здійснив повідомлення, підпис прокурора, який погоджено повідомлення про підозру.

Окрім того, досліджені докази свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що:

- сталася подія кримінального правопорушення, яка полягає у діях по забезпеченню одержання у серпні 2022 року неправомірної вигоди для юридичної особи приватного права ТОВ «Інтербіс», та бездіяльності, яка полягає у незабезпеченні постачання у той же період (у серпні 2022 року) необхідних обсягів вугільної продукції (вугілля) у кількості 12,53 тис. тонн на адресу ПАТ «Центренерго»;

- з приводу вищевстановлених обставин була комунікація між підозрюваними;

- існує певна кореляція між обсягами поставки вугілля в серпні 2022 року на користь ТОВ «Інтербіс» та приватними розмовами (перепискою) між підозрюваними, які ніяким чином не повинні були впливати на дискреційні рішення ОСОБА_4 .

Тож, версія органу досудового розслідування не є явно хибною чи безпідставною, а базується на встановлених в ході досудового розслідування обставинах у сукупності з отриманими доказами.

На підставі наведеного слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту про недостовірність, суперечливість, недостатність зазначених у повідомленні про підозру від 26.07.2024 доказів, як підставу скасування такого, оскільки захисник насправді пред`являє до оцінки наданих доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акта по суті. Однак, питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення здійснюється судом, шляхом оцінки доказів відповідно до положень ст. 94 КПК України - за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99 від 27.09.2001, Європейський Суд з прав людини зазначив: «…Незважаючи на те, що п.1 ст.6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивуючи свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…». Тобто, ступінь необхідності детально мотивувати аргументи сторін кримінального провадження визначається слідчим суддею з урахуванням обставин справи. У зазначеній справі слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України, докази є достатніми, аби стверджувати про причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного злочину, письмове повідомлення про підозру складено та вручено ОСОБА_4 уповноваженою на це особою та у відповідності до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення скарги адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_4 , на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42022100000000478 від 14.09.2022.

Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1