Постанова

від 13.03.2025 по справі 466/11625/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/11625/24 Головуючий у 1 інстанції: Зима І. Є.

Провадження № 22-ц/811/3794/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року м.Львів

Справа № 466/11625/24

Провадження № 22-ц/811/3794/24

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЛЬВІВ», яка підписана представником Маланій Іриною Ярославівною, на ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова, постановлену ум.Львові 25листопада 2024року ускладі суддіЗими І.Є. у справі за позовом ОСОБА_3 до ТзОВ «ЄВРОЛЬВІВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Львів Девелопмент», про визнання майнових прав,-

встановив:

20 листопада 2024 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТзОВ «ЄВРОЛЬВІВ», ТзОВ «Сіті Львів Девелопмент» про визнання майнових прав на об`єкт та заявою про забезпечення позову. Просила застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на однокімнатну житлову квартиру в будинку (багатоквартирний житловий комплекс, що складається з житлових приміщень за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер 4610137500:07004:0024), що знаходиться в другому під`їзді на шостому поверсі за будівельним номером АДРЕСА_2 , загальна проектна площа - 48,98 кв.м; а також заборони ТзОВ «ЄВРОЛЬВІВ», ТзОВ «Сіті Львів Девелопмент» та будь-яким іншим юридичним та фізичним особам, органам та суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам вчиняти будь-які правочини та будь-які реєстраційні дії щодо однокімнатної житлової квартири в будинку (багатоквартирний житловий комплекс, що складається з житлових приміщень за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер 4610137500:07004:0024), що знаходиться в другому під`їзді на шостому поверсі за будівельним номером АДРЕСА_2 , загальна проектна площа - 48,98 кв.м. В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на те, що ОСОБА_3 подано позовну заяву про визнання за ним майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва - однокімнатну квартиру в 2 під`їзді на 6 поверсі за будівельним АДРЕСА_3 . Вказує, що є обґрунтовані підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача. Дії відповідача та його фінансовий стан можуть свідчити про можливість відчуження майнових прав на недобудовану квартиру (укладання попереднього договору тощо) третій особі, з метою отримання грошових коштів. Невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому спричинити незворотні негативні наслідки для позивача.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 25 листопада 2024 року задоволено заяву представнитка ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про забезпечення позову. В порядку забезпечення позову накладено арешт на об`єкт незавершеного будівництва, а сааме: однокімнатну квартиру, що знаходиться в 2 під`зді на 6 поверсі, за будівельним номером АДРЕСА_3 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці під кадастровим номером: 4610137500:07:004:0024. Заборонено ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ», ТОВ «Сіті Львів Девелопмент» та будь-яким іншим юридичним та фізичним особам, органам та суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам вчиняти будь-які правочини та будь-які реєстраційні дії щодо однокімнатної житлової квартири в будинку (багатоквартирний житловий комплекс, що складається з житлових приміщень за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер 4610137500:07004:0024), що знаходиться в другому під`їзді на шостому поверсі за будівельним номером АДРЕСА_2 , загальна проектна площа - 48,98 кв.м.

Ухвалу судупершої інстанціїчерез свогопредставника ОСОБА_1 оскаржує ТзОВ«ЄВРОЛЬВІВ».Зазначає,що оскаржуванаухвала єнезаконною танеобгрунтованою.Вважає висновкисуду пронаявність підставдля забезпеченняпозову помилковими.Просить скасуватиухвалу судута відмовитиу задоволеннізаяви прозабезпечення позову.Вказує,що відповіднодо ч.3ст.150ЦПК України заходи забезпеченняпозову маютьбути співмірнимиіз заявленимипозивачем вимогами.Розглядаючи заявупро забезпеченняпозову,суд (суддя)має зурахуванням доказів,наданих позивачемна підтвердженнясвоїх вимог,пересвідчитися,зокрема,у тому,що міжсторонами дійсновиник спірта існуєреальна загрозаневиконання чиутруднення виконанняможливого рішеннясуду прозадоволення позову;з`ясувати обсягпозовних вимог,дані проособу відповідача,а такожвідповідність видузабезпечення позову,який проситьзастосувати особа,котра звернуласяз такоюзаявою,позовним вимогам.Також,вирішуючи питанняпро забезпеченняпозову,суд маєбрати доуваги інтересине тількипозивача,а йінших осіб,права якихможуть бутипорушені узв`язку іззастосуванням відповіднихзаходів.Вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову у виді накладення арешту та заборони проведення дій є неспівмірними з предметом позову, та не відповідають чинному цивільному законодавству, жодним чином не забезпечують можливе виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а також перешкоджають законній господарській діяльності юридичної особи. Вказує, що судом першої інстанції накладено арешт на квартиру, однак на даний час квартира, як об`єктів цивільних прав не існує, оскільки багатоквартирний будинок не прийнятий в експлуатацію та право власності на квартири, як на об`єкти речових прав не зареєстроване у Державному реєстрі речових прав. Позивач не просить визнати право власності на квартиру чи витребувати квартиру із чужого незаконного володіння, а просить визнати за ним майнові права. Тому такі заходи забезпечення позову як арешта та заборона вчинення дій не відповідають правовій природі спірних правовідносин, є неефективними та неспівмірними із позовними вимогами. Позивач просить визнати за ним майнові права на квартиру на тій підставі, що був укладений попередній договір купівлі-продажу такої квартири, однак відповідач ухилився від укладення основного договору. Посилається на ст. 635 ЦК України. У зв`язку ізтим,що увизначений попереднімдоговором строк між сторонамине бувукладений основнийдоговір купівлі-продажу квартири,то зобов`язанняіз укладенняосновного договоруприпинилося і упозивачавиникло лишеправо навідшкодування збитків,завданих невиконанням попередньогодоговору (правогрошової вимоги),а неправо власності чимайнові правана квартиру. Заходизабезпечення позовуповинні застосовуватисялише вразі необхідності,оскільки безпідставнезвернення дотаких дійможе спричинитипорушення правта законнихінтересів іншихосіб чиучасників процесу.Вважає,що позивачем заявлено завідомо та очевидно безпідставну вимогу, яка не відповідає правовій природі спірних правовідносин, що залишилося поза увагою суду першої інстанції. Попередні учасники та посадові особи ТзОВ «ЄВРОЛЬВІВ» всупереч укладеним попереднім договорам та чинному законодавству значну кількість отриманих від контрагентів коштів привласнили та використали не для проведення будівельних робіт. Відносно вказаних осіб зареєстроване кримінальне провадження та проводиться досудове розслідування. Частка у статутному капіталі відповідача була реалізована на електронних торгах в межах виконавчого провадження. Нові учасники товариства потрапили у безвихідну ситуацію, оскільки ступінь готовності будинку був незначним, для його добудови необхідна була велика сума коштів, а в ТзОВ «ЄВРОЛЬВІВ» було відсутнє майно або кошти, за рахунок яких можна було провести відповідну добудову. Єдиним виходом із ситуації, що склалася для добудови будинку та повернення вкладених попередніми покупцями квартир коштів, було залучення коштів та організаційних можливостей стороннього інвестора для добудови будинку. Тому між ТзОВ «ЄВРОЛЬВІВ» та новим забудовником - девелоперською компанією ТОВ «Сіті Львів Девелопмент» було укладено договір №01-26/03-24 від 26 березня 2024 року, за умовами якого майнові правата функціїзабудовника переданіДевелоперу,який проводить добудову будинку та сплачує відповідачу кошти для їх повернення попереднім покупцям квартир.

21 лютого 2025 року представником позивача Бачинською Н.О. подано до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому вона посилається на те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Підставою для забезпечення позову є те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Між сторонами існує спір, тому судом підставно застосовано заходи забезпечення, оскільки існує ризик відчуження спірного майна. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

У заяві про забезпечення позову ОСОБА_3 посилається на те, що відбувається постійна зміна бенефіціарних власників та керівників відповідача. З фінансового звіту за 2023 рік вбачається чистий збиток в господарській діяльності ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ», зобов`язання з виконання договору закінчилися ще у 2022 році, при тому що оплата заявником здійснена повністю. Вважає, що існує обґрунтована підстава ставити під сумнів збереження спірної квартири за час розгляду справи в суді.

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що речові права позивача на об`єкти нерухомого майна на момент звернення із цією заявою залишаються не зареєстрованими та не захищеними, що створює певні правові наслідки у майбутньому у вигляді автоматичної пропозиції про повернення коштів. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Встановлено, що позивач звернувся із позовом про визнання за ним майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва - однокімнатну житлову квартиру в будинку (багатоквартирний житловий комплекс), що складається з житлових приміщень за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500070040024, що знаходиться в 2 під`їзді на 7 поверсі, за будівельним номером 120, загальна проектна площа - 48,98 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер 4610137500:07004:0024).

19 грудня 2018 року ОСОБА_4 уклав попередній договір купівлі-продажу квартири з ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» в інтересах Пайового недиферсифікованого венчурного інвесниційного фонду закритого типу «Львівська Мрія-Інвест». Цього дня ОСОБА_4 здійснив перший забезпечевальний платіж у розмірі 749394 грн. на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум».

17 травня 2019 року був укладений договір про внесення змін до Попереднього договору, згідно якого п. 1.1.2 викладено у наступній редакції: 1.1.2. Об єкт - 1-но кімнатна житлова квартира в будинку, що знаходиться в 2 під`їзді на 6 (шостому) поверсі, за будівельним номером 115, загальна проектна площе 48,98 кв.м.

14 липня 2020 року 2020 року згідно договору переуступки, до попереднього договору, внесено зміни, а саме замінено сторону покупця із ОСОБА_4 на ОСОБА_5 .

Відповідно до п. 3 Попереднього договору переуступки та внесення змін від 14 липня 2020 ОСОБА_5 сплачує на користь ОСОБА_4 в момент підписання цього договору кошти в сумі 749394 грн.

Згідно із п. 4 Попереднього договору переуступки та внесення змін від 14 липня 2020 року ТОВ «Компаніяз управлінняактивами «Оптимум» зобов`язана зарахувати сплачений ОСОБА_4 забезпечувальний платіж (749394 грн.).

4 грудня 2020 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум», ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено договір переуступки, яким внесено зміни до Попередньогодоговору, відповідно сторони погодили, що права та обов`язки ОСОБА_5 за договором від 19 грудня 2018 року перейшли до позивача.

Згідно із п. 3 Попереднього договору переуступки та внесення змін від 4 грудня 2020 року ОСОБА_3 сплачує на користь ОСОБА_5 в момент підписання цього Договору 749394 грн.

Відповідно до вказаного Попереднього договору переуступки та внесення змін від 4 грудня 2020 року позивач сплатив ОСОБА_5 кошти в сумі 749 394,00 грн.

10 грудня 2020 року ОСОБА_3 здійснив на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» другий платіж у розмірі 83266 грн.

Позивач сплатив 833985, 30 грн. на будівництво квартири в багатоквартирному будинку, за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500:07:004:0024, що знаходиться в 2 під`їзді на 6 поверсі, за будівельним номером 115, загальна проектна площа - 48,98 кв.м.

Квартира повинна бути передана від ТзОВ «ЄВРОЛЬВІВ» до ОСОБА_7 у власність виключно після здійснення усіх платежів.

Рішенням ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» № 21/1001/1 від 1 жовтня 2021 року проведено заміну сторони в попередніх договорах купівлі-продажу нерухомості по об`єкту будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 з ТОВ «Компанія з управління «ОПТИМУМ», що діє в інтересах Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Львівська Мрія-Інвест», на ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ».

Позивач посилається на те, що на час подання заяви пропозиції щодо укладення основного договору між ним та ТзОВ «ЄВРОЛЬВІВ» не надходило, основний договір не укладено та 1- но кімнатну житлову квартиру у зазначеному вище будинку, яка знаходиться в 2 під`їзді на 6 поверсі, за будівельним номером 115, загальна проектна площа - 48,98 кв.м, у власність позивача не передано. Речові права позивача на об`єкти нерухомого майна станом на момент подання даної заяви залишаються незареєстрованими та незахищеними.

У заяві про забезпечення позову ОСОБА_3 посилається на те, що відбувається постійна зміна бенефіціарних власників та керівників відповідача. З фінансового звіту за 2023 рік вбачається чистий збиток в господарській діяльності ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ», зобов`язання з виконання договору закінчилися ще у 2022 році, при тому, що оплата заявником здійснена повністю. Тому існує обґрунтована підстава ставити під сумнів збереження спірної квартири за час розгляду справи в суді.

26 березня 2024 року між ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ» (замовник) та ТОВ «Сіті Львів Девелопмент» (девелопер) укладено договір № 01-26/03-24, за умовами якого майнові права на багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 , разом з усім функціонуючим інженерним обладнанням, які необхідні для забезпечення належної його експлуатації, який після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом будинку та здійснення відповідної державної реєстрації права власності, стане самостійним об`єктом нерухомого майна, зокрема, - квартирою та паркомісцями; а також функції забудовника передані ТОВ «Сіті Львів Девелопмент».

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту, що, зокрема, зазначено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 вересня 2019 року (справа № 638/2304/17).

Забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача, сприяє дійсному і ефективному виконанню судового рішення, а тим самим і здійсненню реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суд повинен враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що «…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу».

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих стороною на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Особа, яка заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії (п. 1, п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Законодавець серед передумов забезпечення позову визначає можливий вплив невжиття заходів забезпечення позову не тільки на виконання рішення суду, а й на можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Можливість забезпечення судом позову не пов`язується з тим, чи підлягає рішення суду, ухвалене по суті спору, примусовому виконанню. Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно або заборона вчинення певних дій, не завжди можуть бути необхідними та співмірними із пред`явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача. Як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії. Така позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року в справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 червня 2022 року у cправі № 908/2382/21 вказано, що «за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Отже накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам».

Арешт, як заборона на право розпоряджатися майном, включає і обмеження на розпорядження таким майном. Тому при накладенні арешту на майно вжиття додаткових заходів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження таким майном, не є необхідним (постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2024 року в справі № 567/459/23 (провадження № 61-10214св23)).

На час звернення ОСОБА_3 із заявою про забезпечення позову та на час постановлення оскаржуваної ухвали квартира, на яку судом накладено арешт, не існувала як об`єкт цивільних прав, оскільки будинок не прийнятий в експлуатацію і право власності на квартири у цьому будинку не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав.

Відтак, належить зробити висновок, що оскаржуваною ухвалою накладено арешт на майно, яке не є об`єктом цивільних прав та не належить відповідачам.

Верховний Суд у постанові від 22 січня 2025 року (справа № 753/7776/22 зазначив, що попередній договір створює для сторін одне основне зобов`язання: укласти протягом узгодженого терміну певний тип цивільно-правового договору на заздалегідь узгоджених умовах. Одним із основних завдань попереднього договору є те, що він повинен забезпечити відносини між сторонами до укладення основного договору, гарантувати реальну можливість через певний час набути відповідні права на тих самих умовах, які існували в момент укладення попереднього договру, навіть у тому разі, коли одна із сторін втратить інтерес до цих правовідносин. Визначення майнового права як права очікування та повноваження власника таких прав неодноразово надано у висновках Верховного Суду.

З урахуваннямвстановленого,колегія суддівприйшла довисновку,що підставидля застосування заходів забезпечення позову відсутні. Тому у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.

З наведених підстав оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргуТовариства зобмеженою відповідальністю«ЄВРОЛЬВІВ»,яка підписанапредставником МаланійІриною Ярославівною, задовольнити.

Ухвалу Шевченківськогорайонного судуміста Львовавід 25листопада 2024року скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 , яка діє в її інтересах ОСОБА_3 , про накладення арешту на 1 кімнатну житлову квартиру в будинку (багатоквартирний житловий комплекс), що складається з житлових приміщень за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500070040024, що знаходиться в 2 під`їзді на 6 поверсі, за будівельним номером 115, загальна проектна площа - 48,98 кв.м; заборону ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ», ТОВ «Сіті Львів Девелопмент» та будь-яким іншим юридичним та фізичним особам, органам та суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам вчиняти будь-які правочини та будь-які реєстраційні дії щодо однокімнатної житлової квартири в будинку (багатоквартирний житловий комплекс, що складається з житлових приміщень за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер 4610137500:07004:0024), що знаходиться в другому під`їзді на шостому поверсі за будівельним номером 115, загальна проектна площа 48,98 кв.м,- відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 18 березня 2025 року.

Головуючий -

Судді: