Постанова

від 07.03.2025 по справі 466/7729/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/7729/24 Головуючий у 1 інстанції: Федорова О.Ф.

Провадження № 22-ц/811/3029/24 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2025 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря Марко О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЛЬВІВ» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 13 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЛЬВІВ», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ», про визнання майнових прав,

встановив:

22.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним майнові права на однокімнатну житлову квартиру у будинку (багатоквартирний житловий комплекс, що складається з житлових приміщень за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500:07:004:0024, відповідно до п.1.1.1 попереднього договору 1728), що знаходиться у першому під`їзді на восьмому поверсі, за будівельним номером АДРЕСА_2 , загальною проектною площею 41,01 кв.м., згідно з попереднім договором купівлі-продажу квартири, який був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Антоновою В.І. за реєстровим номером 1728, який укладений між ОСОБА_1 і товариством з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «ЄВРОЛЬВІВ».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 22.10.2021 року між ним і ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ» укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Антоновою В.І. за реєстровим номером 1728, предметом якого є укладення між позивачем та відповідачем у майбутньому договору купівлі-продажу об`єкта основного договору, на умовах, встановлених попереднім договором.

Об`єктом, згідно з п.1.1.2 попереднього договору, є однокімнатна житлова квартира у будинку (багатоквартирний житловий комплекс, що складається з житлових приміщень за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500:07:004:0024, відповідно до п.1.1.1 попереднього договору 1728), що знаходиться у першому під`їзді на восьмому поверсі, за будівельним номером АДРЕСА_2 , загальною проектною площею 41,01 кв.м.

Згідно з п.2.4 попереднього договору, позивач та відповідач повинні були укласти основний договір протягом ІV кварталу 2022 року, але не пізніше ніж 60 днів з моменту проведення державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за умови виконання позивачем вимог розділу 4 попереднього договору (оплати забезпечувального платежу).

Позивач сплатив забезпечувальний платіж, який дорівнює вартості (ціні продажу) квартири, натомість, відповідачем не було виконано своїх зобов`язань по укладенню основного договору та введенню в експлуатацію будинку, чим грубо порушено умови попереднього договору, зокрема: не передано об`єкт у власність позивача та не укладено основного договору з позивачем.

27.05.2024 року на адресу позивача надійшов лист від відповідача, в якому йшлося: про відмову від укладення основного договору; відсутність фінансових ресурсів для завершення будівництва; укладення договору з ТОВ «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (який є вже третім забудовником по даному об`єкту), за умовами якого майнові права та функції забудовника передані останньому, яким буде проведено добудова будинку та сплата грошових коштів відповідачу для їх повернення попереднім покупцям квартир; пропозиція до 30.06.2024 року повідомити відповідача про повернення коштів, або повідомити третю особу про укладення нового договору з ще однією доплатою за об`єкт; застереження про те, якщо позивач не звернеться до третьої особи для укладення нового договору для добудови будинку, то відповідач вважатиме, що позивач погодився на повернення коштів.

Позивач вважає, що вказаний лист відповідача свідчить про грубі порушення законних прав та інтересів позивача, а також свідчить про недобросовісність та шахрайські схеми зі сторони забудовників (відповідача та третьої особи), оскільки попереднім забудовником ТОВ «КУА «ОПТИМУМ», з яким 13.08.2018 року позивач уклав попередній договір щодо даного об`єкта, також було заявлено про неможливість подальшого фінансування будівництва та запропоновано укласти новий попередній договір з іншим забудовником, а саме, з ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ».

Позивач зазначає, що виконав свої зобов`язання за попереднім договором, а тому вимога нового забудовника про доплату, яка є передумовою для укладення основного договору, є незаконною.

Позивач вважає, що на об`єкт інвестування зможуть претендувати інші особи, шляхом недобросовісної поведінки як відповідача, так і третьої особи, саме тому, такий спосіб захисту прав, як визнання майнових прав на об`єкт, підтвердить факт виникнення у позивача майнових прав на цей об`єкт та надасть можливість позивачу право зобов`язати недобросовісного забудовника зареєструвати право власності на об`єкт з подальшою його передачею позивачу.

13.09.2024 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, шляхом заборони розпоряджатися ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ», ТОВ «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ» та будь-яким іншим заінтересованим особам однокімнатною житловою квартирою, яка знаходиться у першому під`їзді, на восьмому поверсі за АДРЕСА_3 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500:07:004:0024.

Вимога про необхідність вжиття даного виду забезпечення позову обґрунтована тим, що внаслідок недобросовісної поведінки як відповідача, так і третьої особи, на об`єкт майнових прав можуть претендувати інші особи.

Так, зокрема, з відкритих джерел (розміщених на сайті lun.ua) стало відомо про спробу продажу зі сторони третьої особи (ТОВ «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ») квартир у ЖК Comfort Hill, де і розташована квартира (об`єкт майнових прав) позивача. Станом на дату подання цієї заяви продаж призупинено, завдяки тиску покупців, які вчасно зреагували на такі оголошення, проте, є побоювання щодо вчинення дій, пов`язаних з повторним відчуженням квартир у багатоквартирному житловому комплексі, що складається з житлових приміщень за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500:07:004:0024.

Позивач зазначає, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача. Підставою забезпечення є обґрунтоване припущення позивача про те, що незастосування заходів забезпечення позову може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 13 вересня 2024 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено розпоряджатисявідповідачу ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ», третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ «СІТІЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ» та будь-яким іншим заінтересованим особам однокімнатною житловою квартирою, яка знаходиться у першому під`їзді, на восьмому поверсі за АДРЕСА_3 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500:07:004:002.

Ухвалу судуоскаржив відповідачТОВ «ЄВРОЛЬВІВ», просить її скасувати з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, і в задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Відповідач зазначає, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову не лише неспівмірні з предметом позову, але й взагалі не відповідають чинному цивільному законодавству, жодним чином не забезпечують можливе виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а також перешкоджають законній діяльності юридичної особи.

Наголошує, що, по-перше, судом першої інстанції заборонено розпоряджатися квартирою, однак, на даний час спірної квартири, як об`єкта цивільних прав, не існує, оскільки багатоквартирний будинок не прийнятий в експлуатацію та право власності на квартири, як об`єкти речових прав, не зареєстроване у Державному реєстрі речових прав; по-друге, очевидна неспівмірність вжитого заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами полягає в тому, що позивач не просить визнати право власності на квартиру чи витребувати квартиру з чужого незаконного володіння, а просить визнати на неї майнові права; по-третє, позивач просить визнати за ним майнові права на квартиру на тій підставі, що ним був укладений попередній договір купівлі-продажу такої квартири, а відповідач ухилився від укладення основного договору, однак, закон не містить такого правового наслідку невиконання попереднього договору, як визнання права власності на майно, яке мало бути придбане у майбутньому за наслідком укладення основного договору купівлі-продажу, подібних застережень не містить і укладений між сторонами попередній договір. Наведене, за позицією відповідача, унеможливлює застосування такого наслідку невиконання попереднього договору, як визнання за позивачем майнових прав, тобто, позивачем заявлено завідомо та очевидно безпідставну вимогу, яка не відповідає правовій природі спірних правовідносин, що залишилося поза увагою суду першої інстанції.

Зазначає, що у зв`язку з тим, що у визначений попереднім договором строк між сторонами не був укладений основний договір купівлі-продажу квартири, то зобов`язання з укладення основного договору припинилось і в позивача виникло лише право на відшкодування збитків, завданих невиконанням попереднього договору (право грошової вимоги), а не право власності чи майнові права на квартиру, аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.07.2019 року у справі №200/14946/16-ц.

Додає, що майнові права ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ» на об`єкт незавершеного будівництва ще 26.03.2024 року були передані за договором №01-26/03-24 новому девелоперу «ТОВ «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ», а накладення арешту на квартиру перешкоджає законній господарській діяльності обох юридичних осіб, яка спрямована на добудову будинку та захист майнових прав та інтересів усіх контрагентів, а не лише певних осіб.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Сокіл У.В. подала заяву про розгляд справи у відсутності їхньої сторони, від інших учасників клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.247, ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи проведено апеляційним судом у відсутності учасників справи без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 04.03.2025 року, є дата складення повного судового рішення 07.03.2025 року.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно дочастини першоїта другоїстатті 149ЦПК України,суд зазаявою учасникасправи,має правовжити передбаченихстаттею 150цього Кодексузаходів забезпеченняпозову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (п.п.4, 10) роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Перелік видів забезпечення позову визначений статтею 150 ЦПК України.

Так, зокрема, згідно з п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Зі змісту поданої заяви про забезпечення позову та доданих позивачем документів встановлено, що предметом спору є майнові права на об`єкт, згідно укладеного між позивачем та відповідачем ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ» попереднього договору 1728, однокімнатну житлову квартиру у будинку (багатоквартирний житловий комплекс, що складається з житлових приміщень за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500:07:004:0024), що знаходиться у першому під`їзді на восьмому поверсі, за будівельним номером АДРЕСА_2 , загальною проектною площею 41,01 кв.м.

26.03.2024 року між відповідачем ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ» та третьою особою ТОВ «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ», як новим забудовником, укладено договір №01-26/03-24, за умовами якого майнові права та функції забудовника передані ТОВ «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ».

З наведеного слідує, що правом розпорядження спірним об`єктом має третя особа, а не відповідач, який за умовами вказаного вище договору отримує від ТОВ «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ» грошові кошти для їх повернення попереднім покупцям.

Як зазначалось вище, предметом спору в даній справі є майнові права, які позивач заявляє на підставі укладеного між сторонами договору, на майбутній об`єкт нерухомості запроектовану однокімнатну квартиру у вказаному вище житловому комплексі за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , яка ще не сформована як об`єкт нерухомого майна, відтак, заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить позивач, є неспівмірними із заявленими ним позовними вимогами.

В цьому контексті необхідно зазначити, що відповідно достатті 190 ЦК України,майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до статті 178 ЦК України, об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з ч.1ст.382 ЦК України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Особливістю правового режиму нерухомого майна є те, що у процесі створення воно може набувати статусу, як незавершеного будівництва нерухомого майна, так і завершеного нерухомого майна.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02 липня 2020 року у справі №657/1211/19 (провадження №61-3353св20), умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Разом з тим, спірний об`єкт, як об`єкт новоствореного майна, не набувстатусу квартири чи об`єкта незавершеної житлової нерухомості в багатоквартирному житловому будинку, оскільки докази протилежного у матеріалах справи відсутні, а судом не встановлені, відтак, на час звернення заявника із вказаною заявою та постановлення оскаржуваної ухвали, квартира, щодо якої вжиті заходи забезпечення у виді заборони розпоряджатися нею, не існувала як об`єкт цивільних прав, оскільки будинок не прийнятий в експлуатацію і право власності на квартири у цьому будинку не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (стаття 3 Закону).

Враховуючи наведене й те, що спірний об`єкт не сформований як об`єкт нерухомого майна, тому заходи забезпечення позову у виді заборони розпоряджатися квартирою, не можуть бути застосовані.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , оскільки відсутні визначені процесуальним законом підстави для вжиття заходів забезпечення, про які просить позивач.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЛЬВІВ» задовольнити.

Ухвалу Шевченківськогорайонного судум.Львова від13вересня 2024року скасуватиі ухвалитинове судоверішення,яким узадоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом заборони розпоряджатися товариству зобмеженою відповідальністю «ЄВРОЛЬВІВ», товариству зобмеженою відповідальністю «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ» та будь-яким іншим заінтересованим особам однокімнатною житловою квартирою, яка знаходиться у першому під`їзді, на восьмому поверсі за АДРЕСА_3 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500:07:004:0024, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 07 березня 2025 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич