Рішення від 19.03.2025 по справі 120/11470/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

19 березня 2025 р. Справа № 120/11470/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький нафтоналив"

до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький нафтоналив" (далі- ТОВ «Прилуцький нафтоналив» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області від 13.08.2024 про відмову в реєстрації Розрахунку коригування до податкових накладних №11624153/31758032, №11624160/31758032, №11624155/31758032, №11624159/31758032, №11624154/31758032, №11624162/31758032, №11624158/31758032, №11624161/31758032, №11624157/31758032, №11624156/31758032.

Ухвалою від 03.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

06.09.2024 та 09.09.2024 від позивача надійшли матеріали на усунення недоліків.

Ухвалою від 11.09.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.09.2024 на адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву від ГУ ДПС у Вінницькій області та ДПС України, в яких відповідачі просять у задоволенні вимог позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень представник ГУ ДПС у Вінницькій області зіслався зокрема на те, що після зупинення реєстрації ПН/РК платник податків має право подати контролюючому органу копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Так, на виконання вимог п.п. 201.16 ст. 201 ПК України та пропозиції, викладеної у квитанції, позивач разом із повідомленням про подання пояснень надав також документи на підтвердження здійснення господарських операцій по зупиненому розрахунку коригування. Однак, за результатами розгляду відповідних документів, Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування, Причина відмови: "частковим ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку". Таким чином відповідач 1 вважає, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування є правомірним.

Представник ДПС України в обґрунтування свого відзиву зазначив, що на момент прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації розрахунку до податкової накладної позивач не виконав усіх умов, визначених законом, не надав необхідних документів на підтвердження господарської операції, а тому такі документи орган ДПС не мав змоги дослідити. З-поміж іншого наголосив, що зобов`язання ДПС України зареєструвати розрахунок коригування є втручання в дискреційні повноваження контролюючого органу. На думку відповідача 2, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Прилуцький нафтоналив» є юридичною особою за законодавством України та здійснює свою господарську діяльність в сфері оптової торгівлі паливом, а саме:

1) оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (КВЕД 46.71);

2) виробництво продуктів нафтоперероблення (КВЕД 19.20);

3) неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90);

4) складське господарство (КВЕД 52.10);

5) надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20);

6) транспортне оброблення вантажів (КВЕД 52.24).

ТОВ «Прилуцький нафтоналив» працює з 2001 року, є підприємством реального сектору економіки, має власні виробничі потужності (балансова вартість основних засобів 3433 тис. грн, має власні приміщення загальною площею 496кв.м, має орендовані земельні ділянки загальною площею 3,3877 га), дохід від проведення діяльності за попередній рік становив 26127 тис. грн, має колектив працівників в кількості 53 чоловік, що дозволяє здійснювати товариству господарську діяльність.

Як встановлено судом, 06.06.2023 між ТОВ «Прилуцький нафтоналив» та Споживчим товариством «Полігональ» укладено Договір комісії на реалізацію нафти № Н- 33/23 (надалі Договір комісії), за яким позивач передає СТ «Полігональ» нафту у кількості 800,000 т. для подальшої реалізації за винагороду.

Мінімальна комісійна ціна продажу нафти за Договором комісії визначена у розмірі 18 224,30грн. грім того ПДВ (7%) 1 275,70грн. всього 19 500,00грн. за одну тону нафти.

Актами передачі товару на комісію позивачем до СТ «Полігональ», за ціною визначеною в Договорі комісії, передана нафта, та з настанням першої події, позивачем виписані Податкові накладні, а саме №7 від 13.06.2023, № 9 від 15.06.2023, № 10 від 16.06.2023, №12 від 19.06.2023, № 13 від 20.06.2023, № 18 від 23.06.2023, № 29 від 26.06.2023, № 32 від 27.06.2023, № 40 від 28.06.2023, № 43 від 29.06.2023.

При цьому, податкові накладні № 7, 9, 10, 12, 13, 18, 29, 32, 40, 43 були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі ЄРПН) без зауважень.

Передача нафти на комісію відображена на рахунку 283, картку рахунку за червень 2023 року.

Згідно з п. 5.3. Договору комісії, в разі, якщо фактична ціна нафти перевищує мінімальну комісійну ціну, про що повинно відображатись у Звіті комісіонера, позивачем проводиться коригування своїх доходів і зобов`язань.

30.06.2023 СТ «Полігональ» сформований і наданий позивачу Звіт комісіонера до Договору комісії, згідно з яким СТ «Полігональ» продало отриману на комісію нафту ТОВ «Актакор» за ціною 18691,59 грн. без ПДВ (ПДВ 1308,41 грн.) всього 20 000 грн. за 1 тону нафти.

У зв`язку з різницею мінімальних комісійних та фактичних цін продажу нафти позивачем 30.06.2023 сформовані Розрахунки коригування: розрахунок коригування №56 до податкової накладної №7, розрахунок коригування №57 до податкової накладної №9, розрахунок коригування №58 до податкової накладної №10, розрахунок коригування №59 до податкової накладної №12, розрахунок коригування №60 до податкової накладної №13, розрахунок коригування №61 до податкової накладної №18, розрахунок коригування №62 до податкової накладної №29, розрахунок коригування №63 до податкової накладної №32, розрахунок коригування №64 до податкової накладної №40, розрахунок коригування №65 до податкової накладної №43, який засобами електронного документообігу направлено до податкового органу для реєстрації в ЄРПН.

Однак, згідно з отриманими квитанціями від 20.12.2023 документи прийняті, але реєстрація згідно п. 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. № 1166 (зі змінами), реєстрацію Розрахунків коригування зупинено з поясненням, Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризикованості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

На виконання даних вимог квитанції, позивачем направлено Повідомлення про подання пояснень та копій документів у PDF форматі щодо Розрахунків коригування реєстрація яких зупинена з копіями завірених 59 додатків, на підставі яких Розрахунки коригування складені.

За результатами розгляду документів платника податків, Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області направлено позивачу "Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

У цьому ж повідомленні позивачу роз`яснено, що у випадку неподання додаткових пояснень та копій документів контролюючим органом буде прийнято рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування.

Позивачем до відповідача направлено повідомлення про подання додаткових пояснень та копій документів у PDF форматі щодо Розрахунків коригування реєстрація яких зупинена з копіями завірених 17 додатків, які підтверджують правомірність складання Розрахунків коригування.

Однак, рішеннями відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.08.2024. за №11624153/31758032; №11624160/31758032; №11624155/31758032; №11624159/31758032; №11624154/31758032; №11624162/31758032; №11624158/31758032; №11624161/31758032; №11624157/31758032; №11624156/31758032 було відмовлено у реєстрації Розрахунків коригування з підстав ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив його до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних центрального рівня ДПС України, яка своїм рішенням від 26.08.2024 скаргу позивача залишила без задоволення, а оскаржувані рішення Комісії регіонального рівні - без змін.

Отже, незгода позивача із рішеннями контролюючого органу від 13.08.2024 №11624153/31758032, №11624160/31758032, №11624155/31758032, №11624159/31758032, №11624154/31758032, №11624162/31758032, №11624158/31758032, №11624161/31758032, №11624157/31758032, №11624156/31758032 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 30.06.2023 №56, №57, №58, №59, №60, №61, №62, №63, №64, №65 в ЄРПН спонукала його звернутися до суду із цим адміністративним позовом.

Визначаючись стосовно заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України ) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з п. п. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є у тому числі, операції із постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг за правилом п. 188.1 ст. 188 ПК України визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

За змістом п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

На виконання положень ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 Порядку № 1165 визначено, зокрема, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

В пункті 3 Порядку № 1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет (п. 8, 9 Порядку № 1165).

Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Із процитованих норм випливає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливо зупинення їх реєстрації.

Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації направлених позивачем розрахунку коригування від 30.06.2023 №56, №57, №58, №59, №60, №61, №62, №63, №64, №65 слугувало те, що платник податку відповідає вимогам пункту 8 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Так, відповідно до пункту 8 додатку 1 до Порядку №1165 (в редакції Постанов КМ № 1428 від 23.12.2022, № 574 від 02.06.2023), до ознак ризиковості платника податку на додану вартість віднесено наступне: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Виходячи із положень Порядку № 1165, метою зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування є перевірка ознак наявності ризиків можливого порушення платником норм податкового законодавства, що може бути спростовано шляхом надання додаткових пояснень та/або доказів.

Суд зазначає, що отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації розрахунку коригування містить загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить. що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

У частині зазначення критерію ризиковості контролюючий орган зіслався лише на номер пункту та взагалі не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація розрахунку коригування стала можливою.

Отже, наведені вказані недоліки квитанції, окрім того що характеризують рішення як необґрунтоване, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку контролюючого органу, ризиків.

Разом з тим, на переконання суду, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Відтак невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд також і у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо спростування сумнівів контролюючого органу у спосіб подання документів.

Більше того, як встановлено судом, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/1204/24 від 25.06.2024, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 01.12.2023 року № 7665 про відповідність ТОВ "Прилуцький нафтоналив" критеріям ризиковості платника податку та зобов`язано комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області виключити ТОВ "Прилуцький нафтоналив" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Оцінюючи дії платника податку та прийняті за наслідком їх вчинення рішення відповідача, суд враховує наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520 в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги.

Згідно з пунктами 9 - 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Судом встановлено, що у квитанції від 20.12.2023 про зупинення реєстрації РК була відсутня інформація, які саме документи позивачу потрібно направити для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, на виконання даних вимог квитанції позивачем подано відповідачу повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо обставин складання як податкових накладних так і розрахунку коригування до них, реєстрацію яких було зупинено.

Отже, до своїх письмових пояснень, позивач додав копії наявних у нього первинних документів на підтвердження правомірності складення розрахунку коригування, реєстрацію якого було зупинено.

Втім, за результатами розгляду наданих платником податків документів, Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області знов направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем подано відповідачу повідомлення про подання пояснень та додаткових копій документів щодо обставин складання як податкових накладних так і розрахунку коригування до них, реєстрацію яких було зупинено.

Водночас суд вказує на те, що позивач надав необхідний пакет документів, які підтверджували реальність здійснення господарських операцій із контрагентом, а також додаткові письмові пояснення, однак такі документи були залишені відповідачем поза увагою.

Під час розгляду справи такі пояснення та документи податковим органом з наведенням належного і переконливого обґрунтування не спростовано.

У цьому контексті суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації розрахунку коригувань у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

У постанові від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20 Верховний Суд зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його, та обґрунтованість складання розрахунку коригування №56 до податкової накладної №7, розрахунку коригування №57 до податкової накладної №9, розрахунку коригування №58 до податкової накладної №10, розрахунку коригування №59 до податкової накладної №12, розрахунку коригування №60 до податкової накладної №13, розрахунку коригування №61 до податкової накладної №18, розрахунку коригування №62 до податкової накладної №29, розрахунку коригування №63 до податкової накладної №32, розрахунку коригування №64 до податкової накладної №40, розрахунку коригування №65 до податкової накладної №43, суд доходить висновку, що у відповідача 1 не було достатніх підстав для відмови у реєстрації вищезазначених розрахунків коригування в ЄРПН.

З огляду на викладене суд визнає протиправним і такими, що підлягають скасуванню рішення від 13.08.2024 №11624153/31758032, №11624160/31758032, №11624155/31758032, №11624159/31758032, №11624154/31758032, №11624162/31758032, №11624158/31758032, №11624161/31758032, №11624157/31758032, №11624156/31758032, які прийняті Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 56 від 30.06.2023 до податкової накладної № 7 від 13.06.2023, розрахунку коригування № 57 від 30.06.2023 до податкової накладної № 9 від 15.06.2023, розрахунку коригування № 58 від 30.06.2023 до податкової накладної № 10 від 16.06.2023, розрахунку коригування № 59 від 30.06.2023 до податкової накладної № 12 від 19.06.2023, розрахунку коригування № 60 від 30.06.2023 до податкової накладної № 13 від 20.06.2023, розрахунку коригування № 61 від 30.06.2023 до податкової накладної № 18 від 23.06.2023, розрахунку коригування № 62 від 30.06.2023 до податкової накладної № 29 від 26.06.2023, розрахунку коригування № 63 від 30.06.2023 до податкової накладної № 32 від 27.06.2023, розрахунку коригування № 64 від 30.06.2023 до податкової накладної № 40 від 28.06.2023, розрахунку коригування № 65 від 30.06.2023 до податкової накладної № 43 від 29.06.2023.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати спірний розрахунок коригування позивача в ЄРПН, то суд зазначає таке.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

При цьому, згідно з нормами п. п. 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом, надані позивачем документи були достатніми для реєстрації розрахунків коригування від 30.06.2023 № 56, №57, №58, №59, №60, №61, №62, №63, №64, №65 в ЄРПН. Обставин, які б унеможливлювали проведення такої реєстрації судом не встановлено.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунки коригування ТОВ "Прилуцький нафтоналив" розрахунку коригування № 56 від 30.06.2023 до податкової накладної № 7 від 13.06.2023, розрахунку коригування № 57 від 30.06.2023 до податкової накладної № 9 від 15.06.2023, розрахунку коригування № 58 від 30.06.2023 до податкової накладної № 10 від 16.06.2023, розрахунку коригування № 59 від 30.06.2023 до податкової накладної № 12 від 19.06.2023, розрахунку коригування № 60 від 30.06.2023 до податкової накладної № 13 від 20.06.2023, розрахунку коригування № 61 від 30.06.2023 до податкової накладної № 18 від 23.06.2023, розрахунку коригування № 62 від 30.06.2023 до податкової накладної № 29 від 26.06.2023, розрахунку коригування № 63 від 30.06.2023 до податкової накладної № 32 від 27.06.2023, розрахунку коригування № 64 від 30.06.2023 до податкової накладної № 40 від 28.06.2023, розрахунку коригування № 65 від 30.06.2023 до податкової накладної № 43 від 29.06.2023 датою їх фактичного подання на реєстрацію, як про те просить позивач.

При цьому суд враховує, що прийняття такого рішення не є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу, про що безпідставно наголошують відповідачі.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 60560 грн.

В той же час суд звертає увагу на те, що позивачем (юридичною особою) заявлено 10 позовних вимог немайнового характеру про оскарження рішень Головного управління ДПС у Вінницькій області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування та похідні від них вимоги (про зобов`язання зареєструвати розрахунки коригування), що в цілях оплати судовим збором вважається 10 вимогами немайнового характеру.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлено ставку судового збору в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Натомість, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 14.11.2019 № 294-IX установлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень.

Отже, сума судового збору за заявлену позивачем вимоги немайнового характеру становить 30280 грн. що свідчить про те, що позивачем було надмірно сплачено судовий збір у сумі 30280 грн. (60560 грн. - 30280 грн.). Відповідно, розподілу підлягають судові витрати в сумі 30280 грн.

Відтак, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 30280 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Вінницькій області та ДПС України в рівних частинах (тобто по 15140 грн. з кожного з відповідачів).

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області від 13.08.2024 №11624153/31758032, №11624160/31758032, №11624155/31758032, №11624159/31758032, №11624154/31758032, №11624162/31758032, №11624158/31758032, №11624161/31758032, №11624157/31758032, №11624156/31758032 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 56 від 30.06.2023 до податкової накладної № 7 від 13.06.2023; розрахунку коригування № 57 від 30.06.2023 до податкової накладної № 9 від 15.06.2023; розрахунку коригування № 58 від 30.06.2023 до податкової накладної № 10 від 16.06.2023; розрахунку коригування № 59 від 30.06.2023 до податкової накладної № 12 від 19.06.2023, розрахунку коригування № 60 від 30.06.2023 до податкової накладної № 13 від 20.06.2023, розрахунку коригування № 61 від 30.06.2023 до податкової накладної № 18 від 23.06.2023, розрахунку коригування № 62 від 30.06.2023 до податкової накладної № 29 від 26.06.2023, розрахунку коригування № 63 від 30.06.2023 до податкової накладної № 32 від 27.06.2023, розрахунку коригування № 64 від 30.06.2023 до податкової накладної № 40 від 28.06.2023, розрахунку коригування № 65 від 30.06.2023 до податкової накладної № 43 від 29.06.2023.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 56 від 30.06.2023 до податкової накладної № 7 від 13.06.2023, розрахунок коригування № 57 від 30.06.2023 до податкової накладної №9 від 15.06.2023, розрахунок коригування № 58 від 30.06.2023 до податкової накладної № 10 від 16.06.2023, розрахунок коригування № 59 від 30.06.2023 до податкової накладної № 12 від 19.06.2023, розрахунок коригування № 60 від 30.06.2023 до податкової накладної № 13 від 20.06.2023, розрахунок коригування № 61 від 30.06.2023 до податкової накладної № 18 від 23.06.2023, розрахунок коригування № 62 від 30.06.2023 до податкової накладної № 29 від 26.06.2023, розрахунок коригування № 63 від 30.06.2023 до податкової накладної № 32 від 27.06.2023, розрахунок коригування № 64 від 30.06.2023 до податкової накладної № 40 від 28.06.2023, розрахунок коригування № 65 від 30.06.2023 до податкової накладної № 43 від 29.06.2023, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Прилуцький нафтоналив» датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцький нафтоналив» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області понесені витрати по сплаті судового збору в сумі в сумі 15140 грн. (п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцький нафтоналив» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України понесені витрати по сплаті судового збору в сумі в сумі 15140 грн. (п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Прилуцький нафтоналив" (вул. Заводська, 26, м. Гайсин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 31758032)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393)

СуддяпідписКрапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: