Рішення

від 10.03.2025 по справі 729/485/23

БОБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 729/485/23

2-др/729/1/25 р.

Д ОД АТ КО ВЕР І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі: судді Бойко В.І., за участю секретаря судового засідання Шлапак Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця заяву представника позивача адвоката Фесика Ігоря Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області, третя особа: ТОВ «Група компаній «Автострада» про відшкодування шкоди, -

у с т а н о в и в:

04 лютого 2025 року Бобровицьким районним судом Чернігівської області було ухвалено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області, третя особа: ТОВ «Група компаній «Автострада» про відшкодування шкоди, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області.

10.02.2025 року представник позивача адвокат Фесик І.А. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу у даній справі, в якій просить стягнути із відповідача Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області судові витрати за професійні правничі послуги у розмірі 52500 грн. 00 коп.

21.02.2025 року представник відповідача адвокат Андрієвський О.О. подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги із запереченнями проти розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу. В обґрунтування своїх заперечень зазначають, що долучені до мататерівлів клопотання документи не відповідають критеріям, визначеним ч. 4 ст. 137 ЦПК України, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню та вважають, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 52500,00 грн. є необґрунтованими.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Фесик І.А. в судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі, заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу просять задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Служби відновлення та розвитку інфраструктури адвокат Андрієвський О.О. в судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Представник третьоїособи ТОВ «Група компаній «Автострада» адвокат Мартинюк Н.Р. в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу без їх участі.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу та долучені до неї матеріали, клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі фактичні обставини, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше десять днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Саме такого висновку дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19 від 03.10.2019 року.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно із ч. 1 ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 (провадження №12-14гс22) зроблено висновок, що: «суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами».

У інший постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Матеріалами справи підтверджено, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у суді першої інстанції здійснював адвокат Фесик І.А. на підставі підставі ордеру серії СВ №1098558, договору про надання правової допомоги від 25 січня 2023 року.

Не заслуговуть на увагу посилання представника відповідача, про те, що заява про ухвалення додаткового рішення подана з порушенням ч. 8 ст. 141 ЦПК України, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 04.02.2025 року рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області позовні вимоги ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області, третя особа: ТОВ «Група компаній «Автострада» про відшкодування шкоди задоволено в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Фесик І.А. до закінчення судових дебатів у справі зробив заяву про неможливість подати докази витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів та повідомив про намір скористатися таким правом на протязі п`яти днів після ухвалення рішення.

Згідно ч. 1 ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, останній день строку подачі заяви про ухвалення додаткового рішення припав на неробочий день, а саме 09.02.2025 року, тому днем закінчення строку вважається 10.02.2025 року.

В зв`язку з чим, 10.02.2025 року представником позивача адвокатом Фесик І.А. подано клопотання про ухвалення додаткового рішення та докази на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу в строк передбачений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

За таких обставин суд вважає, що представником позивача адвокатом Фесик І.А. дотримано вимоги ст. 141 ЦПК України щодо подачі доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу та звернення з клопотанням про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до договору про надання правничої допомоги від 25 січня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Фесик І.А., предметом договору є наданання правничої допомоги ОСОБА_1 по відшкодуванню шкоди завданої падінням дерева на її автомобіль, який рухався по автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-07 Київ-Суми-Юнакіївка.

Згідно з актом виконаних робіт по договору про надання правничої допомоги від 25 січня 2023 року, в ході виконання умов договору виконавцем було здійснено: вивчення документів замовника 1 500 грн.; надана усна консультація замовнику 500 грн.; підготовлені адвокатські запити для отримання необхідних документів 1000 грн.; підготовлена позовна заява до Бобровицького районного суду про відшкодування шкоди завданої падінням дерева на автомобіль замовника, який рухався по автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-07 Київ-Суми-Юнакіївка до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області, третя особа: ТОВ «Група компаній «Автострада» про відшкодування шкоди 6 000 грн.; ознайомлення з відзивом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області 1500 грн.; ознайомлення з відзивом ТОВ «Група компапій «Автострада» про відшкодування шкоди 1500 грн.; складання письмових заяв (пояснення, заяви про заміну неналежного відповідача, заява про доповнення підстав позовних вимог, заперечення на клопотання відповідача, клопотання про витребувашія доказів, клопотання про призначення експертизи, клопотання про приєднання доказів, заява про ВЗК) 4 500 грн.; представлені інтереси замовника в Бобровицькому районному суді по справі за позовом ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області, третя особа: ТОВ «Група компаній «Автострада» про відшкодування шкоди завданої падінням дерева на автомобіль замовника, який рухався по автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-07 Київ-Суми-Юнакіївка (14 судових засідань) 36 000 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 52500 грн.

Таким чином, дослідивши договір про надання правничої допомоги від 25 січня 2023 року, акт виконаних робіт по договору про надання правничої допомоги від 25 січня 2023 року, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, а також враховуючи заперечення позивача, суд дійшов до висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат відповідача у розмірі 52500,00 грн.

Посилання представника відповідача на те, що представником позивача долучені до мататеріалів клопотання документи не відповідають критеріям, визначеним ч. 4 ст. 137 ЦПК України, як на підставу для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування, суд вважає безпідставними з огляду на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року в справі №922/1964/21 зроблено висновок, що: «суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява №72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні в справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.1, 3 ст.89 ЦПК України).

Враховуючи надані стороною позивача документи, які в повній мірі підтверджують факт надання позивачу послуг з правової допомоги під час розгляду цивільної справи №729/485/23, предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу та кількістю судових засідань, вищезазначені висновки Верховного Суду, а також ненадання відповідачем належних та допустимих доказів, які б свідчили про необґрунтованість та неспівмірність витрат на правничу допомогу, які понесені позивачем, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 52 500,00 грн. правової допомоги.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Задовольнити заяву представника позивача адвоката Фесика Ігоря Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області, третя особа: ТОВ «Група компаній «Автострада» про відшкодування шкоди.

Стягнути з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 52 500 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області, ЄДРПОУ 25901106, адреса: 14005, м. Чернігів, вул. Київська, буд. 17.

Третя особа-ТОВ «Групакомпаній «Автострада»,ЄДРПОУ 40148165, адреса: 21063, м. Вінниця, Вінницька область, вул. Максимовича, буд. 4, корп. А, каб. 313.

Суддя В.І. Бойко